Orbital-selective Mott phase and spin nematicity in Ni-substituted FeTe0.65_{0.65}Se0.35_{0.35} single crystals

The normal state in iron chalcogenides is metallic but highly unusual, with orbital and spin degrees of freedom partially itinerant or localized depending on temperature, leading to many unusual features. In this work, we report on the observations of two of such features, the orbital selective Mott phase (OSMP) and spin nematicity, evidenced in magnetization and magnetotransport [resistivity, Hall effect, angular magnetoresistance (AMR)] of Ni-substituted FeTe$_{0.65}$Se$_{0.35}$ single crystals. Two series of single crystals Fe$_{1+{\delta}-y}$Ni$_y$Te$_{0.65}$Se$_{0.35}$ were prepared, with $0 < y < 0.2$, and $\delta$ either positive (S crystals) or negative (F crystals), depending on the crystallization rate. The S crystals, with single, tetragonal phase exhibit superconducting (SC) properties inferior to F crystals, which contain Fe vacancy-rich monoclinic inclusions. Substitution of Ni dopes both types of crystals with electrons, what eliminates some of the hole pockets from Fermi level, leaving only one, originating from $d_{xy}$ orbital. We show that electron-dominated transport, observed at low $T$ at large $y$, is replaced by hole-dominated transport at $T > 180$ K, suggesting direct link with the appearance of the $d_{z^2}$ hole pockets at X points of the Brillouin zone in the OSMP phase, as recently reported by angular resolved photoemission experiments (Commun. Phys. 5, 29 (2022)). The AMR of S crystals shows the $C_4$ rotational symmetry of in-plane magnetocrystalline anisotropy at small $y$, replaced by $C_2$ symmetry at intermediate $y$, indicating development of Ni doping-induced spin nematicity. The $C_4$ symmetry is preserved in F crystals due to microstructural disorder related to vacancy-rich inclusions. The tendency towards nematicity, induced by Ni doping, appears to be the most important factor producing inferior superconducting properties of S crystals

Особливості лікування сепсису у хворих з опіковою хворобою

Background. There are several differences between sepsis surgical patients and burn sepsis. The effects of mediators and pathogens lasts for months if burn injury is greater than 30 % TBSA. The purpose is to improve the fluid therapy regimens for burn septicotoxemia and burn sepsis. Materials and methods. The study is based on the observation of 52 patients with burn sepsis treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 2 during 2017–2019. The patients were divided into three groups: first group received Ringer lactate, sodium chloride and other iso-osmolar solutions, second group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 10 ml/kg per day, third group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 15 ml/kg per day. Result. Patients received plasma to correct the wrapping system, 20 % albumin was administered when total protein level was below 50g/l. Daily use of Reosorbylact at a dose of 10–15 ml/mg helped to reduce the number of leukocytes, leukocyte intoxication index, low molecular weight metabolites (urea and creatinine), as well as the content of MSM in plasma (1.6 times), and reduce the activity of AST and ALT, lowering the level of CRР. During the observation in patients of groups 2 and 3 there was a significantly lower heart rate than in the group of crystalloids (P = 0.002), as well as higher mean blood pressure (P = 0.03), an increase in diuresis. The 24-hour fluid balance in the patients of the study groups was respectively: 64 ml/kg; 60 ml/kg and 52 ml/kg. Septic shock developed in 15.7 %, 11.8 % and 12.5 % patients of the study groups. Patients had a shorter duration of treatment with vasopressors (2.8 ± 1.5 days vs. 4.7 ± 1.4 days). Conclusions: The use of reosorbylact for patients with burn sepsis has led to a decrease in the overall fluid balance during the day. The incidence of septic shock decreased by 3.9 % and 3.2 % in the groups where Reosorbylact was used, the duration of vasopressor treatment decreased by 0.4 and 1.9 days. The detoxication and hemodynamic effect of Reosorbylact has been proved. A dose-dependent effect of Reosorbylact was observed. The study had some limitations. Thus, the conclusion of the study needs further study with more samplingВведение. Существует несколько различий между сепсисом у хирургических пациентов и ожоговым сепсисом. А при площади ожогового поражения более 40–50% поверхности тела влияние медиаторов и возбудителей болезней длится месяцами. Цель. Улучшить результаты лечения сепсиса у больных с тяжелой термической травмой путем усовершенствования схем инфузионной терапии. Материалы и методы. Исследование основывается на наблюдении за 52 пациентами с ожоговым сепсисом, проходившими лечение в Киевской городской клинической больницы № 2 в течение 2017–2019 гг. Пациентов разделили на три группы: пациенты первой группы получали лактат Рингера, хлорид натрия и другие изоосмолярные растворы, второй группы – лактат Рингера + Реосорбилакт в дозе 10 мл/кг в сутки, пациенты третьей группы – лактат Рингера + Реосорбилакт в дозе 15 мл/кг в сутки. Пациенты получали плазму для коррекции свертывающей системы, раствор 20% альбумина – при общем уровне белка ниже 50 г/л. Результаты. Ежедневное использование Реосорбилакта в дозе 10–15 мл/мг способствовало снижению количества лейкоцитов, индекса интоксикации лейкоцитов, низкомолекулярных метаболитов (мочевины и креатинина), а также содержания МСМ в плазме крови (в 1,6 раза), снижению активности AсАT и AлАT, уровня C-РБ. Во время наблюдения у пациентов 2 и 3 групп наблюдалась значительно более низкая частота сердечных сокращений, чем в группе изоосмолярных кристаллоидов (P = 0,002), а также повышение среднего артериального давления (P = 0,03) и увеличение диуреза. Суточный водный баланс у пациентов исследуемых групп составил соответственно 64 мл/кг, 60 мл/кг и 52 мл/кг. Пациенты в группах Рео 10 мл/кг и Рео 15 мл/кг имели более низкую частоту развития септического шока (11,8% и 12,5% против 15,7% в группе изоосмолярных кристаллоидов), а также более короткую продолжительность лечения вазопрессорами (2, 8 ± 1,5 суток против 4,7 ± 1,4 суток (р &lt; 0,001). Выводы: Применение Реосорбилакта у пациентов с ожоговым сепсисом привело к снижению общего баланса жидкости в течение суток, увеличению САД и диуреза. Частота септического шока уменьшилась на 3,9% и 3,2% в группах, где применялся Реосорбилакт; продолжительность лечения вазопрессорами сократилась на 0,4 суток и 1,9 суток во второй и третьей группах соответственно. Доказан детоксикационный и гемодинамический эффект использования Реосорбилакта. Наблюдался дозозависимый эффект Реосорбилакта. Примечание. Исследование имело некоторые ограничения. Таким образом, вывод исследования требует дальнейшего изучения с большим объемом выборки.Вступ. Існує декілька відмінностей між сепсисом у хірургічних пацієнтів та опіковим сепсисом. А при площі опікового ураження понад 40–50 % поверхні тіла вплив медіаторів та збудників хвороб триває місяцями. Мета. Покращити результати лікування сепсису у хворих з тяжкою термічною травмою шляхом удосконалення схем інфузійної терапії. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на спостереженні за 52 пацієнтами з опіковим сепсисом, які проходили лікування у Київській міській клінічній лікарні № 2 протягом 2017–2019 рр. Пацієнтів розділили на три групи: пацієнти першої групи отримували лактат Рінгера, хлорид натрію та інші ізоосмолярні розчини, другої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 10 мл/кг на добу, пацієнти третьої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 15 мл/кг на добу. Пацієнти отримували плазму для корекції системи згортання, розчин 20 % альбуміну – при загальному рівні білка нижче 50 г/л. Результати. Щоденне використання Реосорбілакту в дозі 10–15 мл/мг сприяло зниженню кількості лейкоцитів, індексу інтоксикації лейкоцитів, низькомолекулярних метаболітів (сечовини та креатиніну), а також вмісту МСМ у плазмі крові (в 1,6 раза), зниженню активності AсАT і AлАT, рівня C-РБ. Під час спостереження у пацієнтів 2 та 3 груп спостерігалась значно нижча частота серцевих скорочень, ніж у групі ізоосмолярних кристалоїдів (P = 0,002), а також підвищення середнього артеріального тиску (P = 0,03) та збільшення діурезу. Добовий водний баланс у пацієнтів досліджуваних груп становив відповідно: 64 мл/кг, 60 мл/кг і 52 мл/кг. Пацієнти в групах Рео 10 мл/кг і Рео 15 мл/кг мали нижчу частоту розвитку септичного шоку (11,8 % і 12,5 % проти 15,7 % у групі ізоосмолярних кристалоїдів), а також коротшу тривалість лікування вазопресорами (2,8 ± 1,5 доби проти 4,7 ± 1,4 доби (р &lt; 0,001). Висновки: Застосування Реосорбілакту у пацієнтів з опіковим сепсисом призвело до зниження загального балансу рідини протягом доби, збільшення САТ та діурезу. Частота септичного шоку зменшилась на 3,9 % та 3,2 % у групах, де застосовувався Реосорбілакт; тривалість лікування вазопресорами скоротилась на 0,4 доби та 1,9 доби у другій і третій групах відповідно. Доведено детоксикаційний та гемодинамічний ефект використання Реосорбілакту. Спостерігався дозозалежний ефект Реосорбілакту. Примітка. Дослідження мало деякі обмеження. Таким чином, висновок дослідження потребує подальшого вивчення з більшим обсягом вибірки

Studium magnetických oblaků: rozšiřování a nespojitosti

Magnetic clouds observed during the 1995-2003 years are fitted using force-free cylindrical flux rope models. The cloud parameters yielded by a static model are compared with those obtained from a modified model that includes magnetic cloud expansion

Magnetická oblaka a jejich expanze

Magnetic clouds for the years 1995-1998 are analyzed using a model of a force-free cylindrical flux rope which may include cloud expansion. Clearly pronounced expansion was found in 80% cases. It was found that including the expansion makes comparison between model and experimental data better in 75% of these cases

Statistická studie fitování magnetických oblaků

The paper is a statictical study on comparisons between a model of an expanding magnetic cloud and observations

Cryogenic temperature growth of Sn thin films on ferromagnetic Co(0001)

Topological electronic materials hold great promise for revolutionizing spintronics, owing to their topological protected, spin-polarized conduction edge or surface state. One of the key bottlenecks for the practical use of common binary and ternary topological insulator (TI) materials is the large defect concentration which leads a high background carrier concentration. Elemental tin in its α-phase is a room temperature topological semimetal, which is intrinsically less prone to defect-related shortcomings. Recently, the growth of ultrathin α-Sn films on ferromagnetic Co surfaces has been achieved, however, thicker films are needed to reach the 3D topological Dirac semimetallic state. Here, the growth of α-Sn films on Co at cryogenic temperatures was explored. Very low-temperature growth holds the promise of suppressing undesired phases, alloying across the interfaces, as well as the formation of Sn pillars or hillocks. Nevertheless, the critical Sn layer thickness of ∼3 atomic layers, above which the film partially transforms into the undesired β-phase, remains the same as for room-temperature growth. From ferromagnetic resonance studies, and supported by electron microscopy, it can be concluded that for cryogenic Sn layer growth, the interface between Sn and Co remains sharp and the magnetic properties of the Co layer stay intact

The use of pulsed magnetic fields to increase the uptake of iron oxide nanoparticles by living cells

International audienc