Development of e-Learning Quality Assessment Model in Pedagogical University

The paper is concerned with the practice of implementation of lifelong learning in Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University (Ukraine), analyzed various models of e-learning quality assessment are ana-lyzed. Based on many years of experience, a model of e-learning assessment in Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University (Ukraine) was developed. It includes criteria and indicators for assessment of the e-learning system quality. In order to implement and adapt the model into practical learning process an experimental research was conducted. The article presents the contents of the study, the range of respondents and analyzed results

Formation of Digital Competencies in the Process of Changing Educational Paradigm from E-Learning to Smart-Learning at Pedagogical University

The article analyzes the transformation of the educational paradigm of higher education from e-learning to SMART-learning and describes theoretical and practical aspects of the digital competencies formation of future teachers in the context of creating new knowledge in the SMART-University environment. The organizational and pedagogical conditions, principles and pedagogical methods of forming digital competencies are determined. A three-dimensional model for the formation of digital competencies in the context of creating new knowledge became the methodological basis for the pilot course “Information and communication technologies in education and science” for undergraduates of the pedagogical university. An experimental study was conducted in order to implement this model into the educational process of Ternopil National Pedagogical University. The results of the study showed that the role of pedagogical university is changing from providing knowledge to creating the conditions for students’ independent acquisition of new knowledge and forming appropriate digital competencies in the context of creating new knowledg

Students’ perception of emergency remote teaching in the Sultanate of Oman

During the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic, educational institutions adopted emergency remote teaching (ERT) practices. In ERT, courses are taught online by teachers who have experience with face-to-face classroom instruction. Students and teaching staff were concerned about the sudden change to ERT and learning practices. Higher education institutions (HEIs) need to understand students’ perceptions of ERT in order to prepare appropriate strategies for online teaching and learning. This study is intended: i) to analyze the students’ perception of ERT and ii) to explore the factors that determine the effectiveness of ERT during pandemic periods. The researchers used an online survey method to collect the primary data by employing a structured questionnaire. They employed the purposive sampling technique for this study. The results of the study highlight the fact that students prefer to take advantage of the available learning opportunities during the pandemic period. This is because they can earn their academic qualifications on time. It is also evident that the sudden transition to online teaching did compromise the efficacy of academic delivery to a certain extent. The study also found that motivation and assessment were crucial factors in determining the effectiveness of ERT during the pandemic period

The Digital Capabilities Model of University Teachers in the Educational Activities Context

The article analyses the views of researchers on digital literacy. It describes the meaning of the concept of digital capability. The authors summarize the common European standards and frameworks for teaching and evaluating digital capability. A model of the digital faculty of a university teacher based on the Jisc framework is described. It is adapted by the authors to the conditions of study at Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ukraine). The article describes and analyses the author's` research on measuring digital capabilities of the teachers. The criteria and indicators for measuring the digital faculty of a university teacher are revealed. Methods of research using methods of mathematical statistics are described. The authors identified and explained the correlations between individual distractors for each element of the framework. Some survey results were paradoxical, so a new study is needed. Based on this research, the authors have developed a program to improve the skills of teachers and their lifelong learning

The Digital Capabilities Model of University Teachers in the Educational Activities Context

The article analyses the views of researchers on digital literacy. It describes the meaning of the concept of digital capability. The authors summarize the common European standards and frameworks for teaching and evaluating digital capability. A model of the digital faculty of a university teacher based on the Jisc framework is described. It is adapted by the authors to the conditions of study at Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ukraine). The article describes and analyses the author's` research on measuring digital capabilities of the teachers. The criteria and indicators for measuring the digital faculty of a university teacher are revealed. Methods of research using methods of mathematical statistics are described. The authors identified and explained the correlations between individual distractors for each element of the framework. Some survey results were paradoxical, so a new study is needed. Based on this research, the authors have developed a program to improve the skills of teachers and their lifelong learning

Теоретико-методичні основи проєктування, адміністрування та використання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики (реферат)

У рефераті дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове розв’язання проблеми використання хмаро орієнтованого середовища навчання в процесі підготовки здобувачів другого та третього ступенів вищої освіти за спеціальністю «014.09 Середня освіта (Інформатика)». Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід застосування хмарних технологій у навчанні майбутніх учителів інформатики. У дисертації виконано моделювання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики, у результаті якого обґрунтовано концептуальну, дидактичну, сервісну моделі та модель адміністрування середовища. Визначено послідовність етапів розгортання складників хмаро орієнтованого середовища навчання учителів інформатики. Обґрунтовано необхідність розгортання в ЗВО хмарних платформ, що реалізують модель «інфраструктура як сервіс». Визначено структуру та особливості реалізації методики використання ХОСН для розвитку фахової компетентності майбутніх учителів інформатики, що здобувають освіту на першому та другому ступенях. Обґрунтовано використання на першому ступені вищої освіти складників хмаро орієнтованого середовища як засобів організації освітньої діяльності майбутніх учителів інформатики. Розроблено зміст і методику курсів базового освітньо-професійного рівня та вибіркового курсу «Основи хмарних технологій» як вибіркового складника освітніх програм. Наведено аналіз результатів педагогічного експерименту. Отримано дані, що свідчать про готовність здобувачів до застосування складників хмаро орієнтованого середовища та вивчення основ хмарних технологій. Підтверджено гіпотезу про ефективність методики використання хмаро орієнтованого середовища для розвитку складників фахової компетентності здобувачів

Теоретико-методичні основи проєктування, адміністрування та використання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики (дисертація)

У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове розв’язання проблеми використання хмаро орієнтованого середовища навчання в процесі підготовки здобувачів другого та третього ступенів вищої освіти за спеціальністю «014.09 Середня освіта (Інформатика)». Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід застосування хмарних технологій у навчанні майбутніх учителів інформатики. У дисертації виконано моделювання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики, у результаті якого обґрунтовано концептуальну, дидактичну, сервісну моделі та модель адміністрування середовища. Визначено послідовність етапів розгортання складників хмаро орієнтованого середовища навчання учителів інформатики. Обґрунтовано необхідність розгортання в ЗВО хмарних платформ, що реалізують модель «інфраструктура як сервіс». Визначено структуру та особливості реалізації методики використання ХОСН для розвитку фахової компетентності майбутніх учителів інформатики, що здобувають освіту на першому та другому ступенях. Обґрунтовано використання на першому ступені вищої освіти складників хмаро орієнтованого середовища як засобів організації освітньої діяльності майбутніх учителів інформатики. Розроблено зміст і методику курсів базового освітньо-професійного рівня та вибіркового курсу «Основи хмарних технологій» як вибіркового складника освітніх програм. Наведено аналіз результатів педагогічного експерименту. Отримано дані, що свідчать про готовність здобувачів до застосування складників хмаро орієнтованого середовища та вивчення основ хмарних технологій. Підтверджено гіпотезу про ефективність методики використання хмаро орієнтованого середовища для розвитку складників фахової компетентності здобувачів

ICTERI 2020: ІКТ в освіті, дослідженнях та промислових застосуваннях. Інтеграція, гармонізація та передача знань 2020: Матеріали 16-ї Міжнародної конференції. Том II: Семінари. Харків, Україна, 06-10 жовтня 2020 р.

This volume represents the proceedings of the Workshops co-located with the 16th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications, held in Kharkiv, Ukraine, in October 2020. It comprises 101 contributed papers that were carefully peer-reviewed and selected from 233 submissions for the five workshops: RMSEBT, TheRMIT, ITER, 3L-Person, CoSinE, MROL. The volume is structured in six parts, each presenting the contributions for a particular workshop. The topical scope of the volume is aligned with the thematic tracks of ICTERI 2020: (I) Advances in ICT Research; (II) Information Systems: Technology and Applications; (III) Academia/Industry ICT Cooperation; and (IV) ICT in Education.Цей збірник представляє матеріали семінарів, які були проведені в рамках 16-ї Міжнародної конференції з ІКТ в освіті, наукових дослідженнях та промислових застосуваннях, що відбулася в Харкові, Україна, у жовтні 2020 року. Він містить 101 доповідь, які були ретельно рецензовані та відібрані з 233 заявок на участь у п'яти воркшопах: RMSEBT, TheRMIT, ITER, 3L-Person, CoSinE, MROL. Збірник складається з шести частин, кожна з яких представляє матеріали для певного семінару. Тематична спрямованість збірника узгоджена з тематичними напрямками ICTERI 2020: (I) Досягнення в галузі досліджень ІКТ; (II) Інформаційні системи: Технології і застосування; (ІІІ) Співпраця в галузі ІКТ між академічними і промисловими колами; і (IV) ІКТ в освіті