Institute of Philology and Intercultural Communication (Volgograd State University): Scientific and Research Innovations

The paper describes different scientific innovations, applied in the course of study at the Institute of Philology and Intercultural Communication of Volgograd State University. Special attention is attached to technological component and personnel developments, aimed at the education process improvement and optimization

Робоча програма навчальної дисципліни «Сучасні стратегії розвитку лінгвістики: Вступ до мовознавства»

Робоча програма навчальної дисципліни «Сучасні стратегії розвитку лінгвістики: Вступ до мовознавства» за освітніми програмами: Мова і література (італійська, іспанська, французька, німецька, японська, китайська), 2016 р

Робоча програма «Основи романістики» для студентів за напрямами підготовки 6.020303 Філологія (мова і література іспанська) 6.020303 Філологія (мова і література італійська)

Романське мовознавство належить до тих лінгвістичних дисциплін, які закладають основи підготовки філологів. Ґрунтуючись на положеннях загального мовознавства, цей предмет передбачає введення студентів у спеціальну лінгвістику. Теоретичний курс «Основи романістики» розроблено з опорою на метод порівняльно-історичного опису віх мовознавства і викладається в історичній парадигмі. Метою цього курсу лекцій є ознайомлення студентів з характерними рисами групи романських мов

Научно-педагогическая школа научных парадигм современного языкознания

Рассматриваются научно-педагогические парадигмы современного языкознания

Университетские студии

Робоча навчальна програма з дисципліни «Університетські студії» є нормативним документом, розробленим на основі освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня відповідно до навчального плану для спеціальності «Українська мова і література»The working training program on discipline "University studies" is a normative document, which is developed on the basis of educational professional program of training of candidates of the first (bachelor) level according to the curriculum for the specialty "Ukrainian and literature"Рабочая учебная программа по дисциплине «Университетские студии» является нормативным документом, разработанным на основе образовательно-профессиональной программы подготовки соискателей первого (бакалаврского) уровня согласно учебному плану для специальности «Украинский язык и литература

Теоретическое языкознание в вузовском курсе

В статье рассмотрены элементы языкознания, подлежащие освоению студентами русской филологии при изучении курса теоретического языкознание. Автором обобщены и изложены научные сведения о знаке, законе произвольности знака, типах знаков, искусственных и естественных знаковых системах, а также сделаны выводы о природе соотношения понятий «знак» и «символ»

О ведущих тен-денциях в языкознании ХХI века

В работе дается анализ направлений, в которых развивалось языкознание ХХ столетия и с этих позиций дается прогноз развития науки о языке в будущем. Наиболее перспективным в этом плане автор видит сближение языкознания с фундаментальными науками (математикой и физикой) и разработку геометрической модели языка, построенной с учетом наиболее общих системных отношений. По мнению автора, такая модель позволит лучше понять не только язык, но и окружающий человека мир. Работа имеет общетеоретический характер

Міжмовні лексичні відповідники як репрезентанти наукових універсалій у термінопросторі славістичного мовознавства

Проблема віднаходження міжмовних лексичних відповідників видається актуальною в аспекті її кореляції з проблемою пошуку мовних та лінгвістичних універсалій, поняттєвих / позамовних категорій, фундаментальних / базових понять, універсалій культури, наукових універсалій, універсалій мови науки, а отже, й наукових універсалій у мовознавстві. Мета дослідження — віднайти в слов’янських мовах міжмовні лексичні відповідники, що репрезентують ступеневе логіко-поняттєве перетворення однієї з наукових універсалій. Об’єктом є логіко-поняттєве перетворення філософсько-наукової універсалії «структура та елементи» за двома рівнями її градації. Предмет дослідження — терміни-репрезентанти логіко-філософського перетворення наукової універсалії «структура та елементи» в різних слов’янських мовах. Результати дослідження засвідчують, що на різних рівнях організації й у різних сферах використання універсалії можна сформулювати по-різному й відповідно по-різному репрезентувати в конкретних термінах. Простежено перетворення філософсько-наукової універсалії «структура і елементи» в загальнонаукову універсалію «наука та її галузі», далі в конкретнонаукову (мовознавчу) універсалію «наука про мову та її підрозділи» ↓ «наука про термін та його підрозділи» й на рівні міжмовних лексичних відповідників — у власне мовні універсалії, репрезентовані відповідними термінами в різних слов’янських мовах. Міжмовні відповідники згруповано за моделями відповідно до співвідношення національного та інтернаціонального компонентів. Практичне значення дослідження полягає у застосуванні логіко-поняттєвого аналізу наукових і поняттєво-термінологічних універсалій у практиці укладання багатомовних термінологічних словників. Висновки. Логіко-поняттєве перетворення наукових універсалій на мовному рівні репрезентації породжує проблеми співвідношення інтернаціонального — національного — гібридного термінів, інтернаціоналізації — націоналізації / деінтернаціоналізації термінологічних одиниць в аспекті виявлення типологічних різновидів у зіставлюваних мовах, віднаходження термінологічної еквівалентності, синонімії, дублетності, варіантності, а отже, нормалізації мовної форми вираження та гармонізації змістового наповнення