У статті досліджується лексико-семантична асиметрія як один із ключових об’єктів зіставної
лексикології та важливий чинник міжмовної комунікації. Актуальність роботи зумовлена тим,
що у процесі перекладу та міжмовного зіставлення лексичних систем перекладач стикається
не лише з відсутністю прямих лексичних відповідників, а й передусім із системною асиметрією
значень, що відображає різні способи концептуалізації дійсності в мовах і культурах. Лексико-
семантична асиметрія розглядається як закономірний результат історичного розвитку мов,
їхньої культурної специфіки та когнітивних моделей, притаманних носіям мови. Проаналізовано
основні підходи до розуміння лексико-семантичної асиметрії у межах зіставної лексикології та
перекладознавства з урахуванням прагматичних і дискурсивних чинників ділового спілкування.
Особливу увагу приділено таким джерелам асиметрії, як полісемія, розбіжності в структурі
семантичних полів, культурно маркована лексика та конотативні компоненти значення, а також
специфіці їх реалізації у корпоративному й інституційному дискурсах. Обґрунтовано положення про
те, що навіть за наявності формальної або денотативної відповідності лексичних одиниць повна
міжмовна еквівалентність є недосяжною. Показано, що зіставна лексикологія створює теоретичне
підґрунтя для системного аналізу лексико-семантичних розбіжностей, даючи змогу розглядати їх не
як поодинокі перекладацькі труднощі, а як структурні характеристики мов. Зроблено висновок, що
результати зіставно-лексикологічного аналізу мають велике значення для формування перекладацьких
стратегій і підвищення ефективності міжкультурної та ділової комунікації
Is data on this page outdated, violates copyrights or anything else? Report the problem now and we will take corresponding actions after reviewing your request.