Environmental design of the libraries of the educational institutions

Abstract

У статті представлено комплексне дослідження сучасних підходів до дизайну середовища бібліотек закладів освіти в умовах трансформації освітніх практик та переходу бібліотеки від традиційної книгозбірні закладу освіти до багатофункціонального навчально-комунікаційного простору. Актуальність теми зумовлена переорієнтацією бібліотечних просторів на різноманітні сценарії користування: поряд із роботою з фондами зростає потреба у зонах для тихої індивідуальної діяльності, групових занять і партнерського навчання, неформального спілкування, подієвих активностей, а також у середовищах для мультимедійної та цифрової взаємодії. Проблема полягає у суперечності між традиційними нормативними уявленнями про склад і функціональний поділ приміщень навчальної бібліотеки та реальною практикою її проєктування й оновлення як відкритого, сценарно організованого простору. За умов, коли в модернізації шкільних і університетських бібліотек домінують адаптаційні стратегії (ремонт, часткова реконструкція, переосмислення наявних площ без радикальної перебудови), особливої ваги набуває пошук проєктних засобів, здатних підвищити функціональну місткість і якість середовища в межах існуючих обмежень. Метою статті є виявлення сучасних підходів дизайну середовища бібліотек закладів освіти. Матеріал ґрунтується на узагальненні наукових і методичних джерел та на порівняльному аналізі практичних кейсів шкільних і студентських бібліотек, що відображають різні типи просторової організації – від адаптації приміщень у межах освітніх будівель до проєктування окремих бібліотечних споруд і реновації історичних об’єктів. Узагальнені результати дослідження засвідчують, що сучасна навчальна бібліотека формується як багатозональна система, де функціональна диференціація поєднується із просторовою цілісністю, а зонування визначається передусім сценаріями активностей і характером користувацької взаємодії. Виявлено ключову роль меблювання як «м’якого» планувального інструмента: модульні та мобільні елементи, багатофункціональні меблеві системи й стелажі-роздільники забезпечують локалізацію активностей, створення напіввідокремлених ділянок і трансформацію відкритого простору без втрати візуальної зв’язаності інтер’єру. Показано, що в умовах поліцентричної структури простору меблі підтримують одночасне співіснування різних сценаріїв користування та підвищують ефективність організації бібліотеки як навчального середовища