ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНИМИ ОДНОБІЧНИМИ ТА ДВОБІЧНИМИ ПОВНИМИ КОМБІНОВАНИМИ НЕЗРОЩЕННЯМИ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ, АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА, ТВЕРДОГО ТА М’ЯКОГО ПІДНЕБІННЯ

Abstract

The aim of the research was to compare the oral microbiota in in children with congenital unilateral and bilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate. Materials and methods. The study examined 90 children (ages 8–18 years), comprising 44 cases with unilateral and 46 cases with congenital bilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate. Results of the research. Analysis of the microbiota in children with congenital unilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate demonstrated the persistence of microscopic Candida fungi of three species: C. albicans, C. crusei, and C. Pseudotropicalis, and did not differ significantly for both oral biotopes in cases with bilateral cleft lip. Biomaterial derived from the palate and gums in patients with unilateral cleft lip revealed the presence of anaerobic bacteria, such as Prevotella spp., Porphyromonas spp., Peptococcus spp. and Peptostreptococcus spp. Patients with bilateral cleft lip were distinguished by a higher level of persistence of periodontal bacteria, in particular Prevotella spp. and Porphyromonas spp. The frequency of anaerobic and facultative anaerobic bacteria detection in different biotopes (palate / gums) demonstrated certain differences: the indicators for Peptococcus spp. and Veilonella spp. bacteria were mainly the same, while indicators for Prevotella spp. and Peptostreptococcus spp. were more frequently recorded in gum samples. The frequency of persistence of bacteria complexes based on Socransky’s classification was observed in individuals with bilateral cleft lip. Quantitative indicators ranged from 101 to 106 CFU/ml. S. aureus dominated in the structure of aerobic and facultative anaerobic microflora in patients with unilateral cleft lip. Patients with bilateral cleft lip were characterized by a higher frequency of detection of conditionally pathogenic bacteria, in particular S. aureus, S. haemolyticus, and K. pneumoniae. Conclusions. the present study found a tendency toward the formation of oral dysbiosis with a prevalence of conditionally pathogenic aerobic, anaerobic, and facultative anaerobic bacteria.Метою дослідження було порівняння мікробіоти порожнини рота у дітей з вродженими однобічними та двобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні взяли участь 90 дітей віком 8–18 років: 44 з однобічними та 46 дітей з вродженими двобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння. Результати дослідження. Аналіз мікробіоти пацієнтів дітей з вродженими однобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння показав персистенцію мікросокпічних грибів роду Candida, що відносились до трьох видів C.albicans, C.crusei, C. Pseudotropicalis та, суттєво не відрізнялась для обох біотопів порожнини рота при двобічних незрощеннях. У пацієнтів з одностороннім незрощенням у біоматеріалі з піднебіння та ясен виявлено наявність анаеробних мікроорганізмів родів Prevotella spp., Porphyromonas spp., Peptococcus spp. та Peptostreptococcus spp. У осіб із двостороннім незрощенням встановлено вищий рівень персистенції пародонтопатогенних бактерій, зокрема Prevotella spp. та Porphyromonas spp. Частота виявлення анаеробних та факультативно анаеробних бактерій у різних біотопах (піднебіння / ясна) мала певні відмінності: для Peptococcus spp. і Veilonella spp. показники були практично однаковими, тоді як для Prevotella spp. та Peptostreptococcus spp. частіше реєструвалися у зразках із ясен. Частота персистенції бактерій, що відносяться до різних комплексів за класифікацією Сокранського, виявляли у осіб із двобічним незрощенням. Кількісні показники коливались від 101 і до 106 КУО/мл. У структурі аеробної та факультативно анаеробної мікрофлори при односторонньому незрощенні домінував S. aureus. Для пацієнтів із двостороннім незрощенням характерна вища частота виявлення умовно-патогенних бактерій, зокрема S. aureus, S. haemolyticus та K. pneumoniae. Висновки. Нашими дослідженнями встановлено тенденцію до формування дисбактеріозу порожнини рота із превалюванням умовно патогенних аеробних, анаеробних та факультативно анаеробних бактерій