Digital Forensic Intelligence: Concept and Prospects for Development

Abstract

This article explores the nature of digital forensic intelligence, identifies its main areas of focus, and sets out proposals for improving the model for its application in the work of law enforcement agencies. The concept of “digital forensic intelligence” is clarified, key sources of information and practical aspects of its implementation are identified, and prospects for creating the conditions for the effective implementation of this model in Ukraine are outlined. The methodological basis of the study consists of a set of general scientific and specialised methods of cognition, in particular the dialectical method, methods of formal logic, systemic-structural analysis, comparative and formal-legal methods, as well as methods of extrapolation and scientific forecasting. This has made it possible to consider digital intelligence as a holistic mechanism that integrates technical means and legal procedures. It is proven that digital intelligence is an independent yet integrated form of forensic activity within criminal analytics. It combines the search for and analysis of digital data regarding the incident under investigation and can be regarded primarily as one of the areas of application of digital forensic methods in the process of solving and investigating crimes. Digital forensic intelligence is defined as a system of organisational, technical and tactical measures aimed at the collection, processing, analysis, verification and use of digital information, employing forensic analytical methods to facilitate the detection, investigation and prevention of criminal offences. The toolkit of digital intelligence encompasses work with state information systems (in particular, specialised forensic records), commercial databases, open-source intelligence (OSINT), blockchain technologies, telecommunications metadata and video surveillance materials. The scientific novelty of the results lies in the development of an original approach to the classification of digital data sources and the justification of the need for regulatory recognition of the status of the digital investigator as a subject of forensic support for investigations. It is emphasised that a generalised model of digital forensic intelligence must be based on the principles of legality, scientifically sound methods of data verification, proper documentation in compliance with procedural rules, and the use of specialised tools. Taken together, this will contribute to enhancing the effectiveness of combating crime and create the conditions for the further development of forensic theory and practice in the digital age. It is determined that the implementation of the proposed model will minimise the risks of losing evidential information and ensure the rapid adaptation of the law enforcement system to new cyber threats.У статті розкрито сутність цифрової криміналістичної розвідки, визначено її основні напрями та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення моделі її застосування в діяльності правоохоронних органів. Уточнено поняття «цифрова криміналістична розвідка», виокремлено ключові джерела інформації та практичні сегменти її реалізації, а також окреслено перспективи формування передумов для ефективного впровадження цієї моделі в Україні. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема діалектичний метод, методи формальної логіки, системно-структурного аналізу, порівняльний, формально-юридичний методи, а також методи екстраполяції та наукового прогнозування. Це дозволило розглянути цифрову розвідку як цілісний механізм, що інтегрує технічні засоби та правові процедури. Доведено, що цифрова розвідка є самостійним і водночас інтегрованим із кримінальною аналітикою різновидом криміналістичної діяльності. Вона поєднує пошук та аналіз цифрових даних про подію, що розслідується, і може розглядатися насамперед як один із напрямів використання методів цифрової криміналістики у процесі розкриття та розслідування злочинів. Цифрову криміналістичну розвідку визначено як систему організаційних, технічних і тактичних заходів, спрямованих на збирання, обробку, аналіз, верифікацію та використання цифрової інформації із застосуванням криміналістичних аналітичних методів із метою сприяння виявленню, розкриттю та запобіганню кримінальним правопорушенням. Інструментарій цифрової розвідки охоплює роботу з державними інформаційними системами (зокрема спеціалізованими криміналістичними обліками), комерційними базами даних, відкритими джерелами (OSINT), технологіями блокчейн, телекомунікаційними метаданими та матеріалами відеоспостереження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні авторського підходу до типізації джерел цифрових даних та обґрунтуванні необхідності нормативного закріплення статусу цифрового розвідника як суб’єкта криміналістичного забезпечення розслідування. Акцентовано, що узагальнена модель цифрової криміналістичної розвідки повинна спиратися на засади законності, науково обґрунтовані методи верифікації даних, належне документування з дотриманням процесуальних правил та використання спеціалізованих інструментів. У сукупності це сприятиме підвищенню ефективності протидії злочинності та створить передумови для подальшого розвитку криміналістичної теорії та практики в цифрову епоху. Визначено, що впровадження запропонованої моделі дозволить мінімізувати ризики втрати доказової інформації та забезпечить швидку адаптацію правоохоронної системи до нових кіберзагроз