Міжнародно-правовий захист інтелектуальної власності в системі сучасного публічного міжнародного права

Abstract

1. Cornish W., Llewelyn D., Aplin T. Intellectual Property: Patents, Copyright, Trade Marks and Allied Rights. 9th ed. London: Sweet & Maxwell, 2019. 928 p. 2. Drahos P., Braithwaite J. Information Feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? New York: The New Press, 2003. 253 p. 3. Gervais D. The TRIPS Agreement: Drafting History and Analysis. 4th ed. London: Sweet & Maxwell, 2012. 744 p. 4. Goldstein P., Hugenholtz B. International Copyright: Principles, Law, and Practice. Oxford: Oxford University Press, 2019. 608 p. 5. Maskus K. Intellectual Property Rights in the Global Economy. Washington, DC: Institute for International Economics, 2000. 242 p. 6. Бошицький Ю. Л. Право інтелектуальної власності у міжнародному праві: навчальний посібник. Київ: Ліра-К, 2018. 256 с. 7. Дорошенко С. В. Міжнародно-правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності: дис.канд. юрид. наук. Київ, 2017. 210 с. 8. Корнійчук О. В. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2019. 312 с.The article examines the evolution and significance of international legal protection of intellectual property (IP) in contemporary public international law. Driven by rapid scientific and technological progress, globalization, and the knowledge-based economy, IP objects, such as literary works, inventions, and industrial designs, have gained substantial economic and cultural value that transcends national borders. Historically confined to national systems, IP protection evolved into an international framework in response to expanding trade and cultural exchange. This system is grounded in the core principles of national treatment and minimum standards, as reflected in major treaties: the Berne Convention (copyright), the Paris Convention (industrial property), and especially the TRIPS Agreement under the WTO. International organizations support the harmonization of norms, enforcement of rights, measures against piracy and counterfeiting, and dispute resolution. Strong IP protection fosters innovation, investment, and sustainable development; however, overly strict safeguards may restrict access to knowledge, education, medicines (particularly in developing countries), and cultural heritage. У статті розглядається еволюція та значення міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності (ІВ) у сучасному міжнародному публічному праві. Завдяки швидкому науково-технічному прогресу, глобалізації та економіці, що базується на знаннях, об'єкти ІВ, такі як літературні твори, винаходи та промислові зразки, набули значної економічної та культурної цінності, що виходить за межі національних кордонів. Історично обмежений національними системами, захист ІВ перетворився на міжнародну систему у відповідь на розширення торгівлі та культурного обміну. ​​Ця система ґрунтується на основних принципах національного режиму та мінімальних стандартів, що відображені в основних договорах: Бернській конвенції (авторське право), Паризькій конвенції (промислова власність) та особливо Угоді ТРІПС в рамках СОТ. Міжнародні організації підтримують гармонізацію норм, забезпечення дотримання прав, заходи проти піратства та підробки, а також вирішення спорів. Надійний захист ІВ сприяє інноваціям, інвестиціям та сталому розвитку; однак надмірно суворі гарантії можуть обмежувати доступ до знань, освіти, ліків (особливо в країнах, що розвиваються) та культурної спадщини