Від Подєбрад до Реґенсбурґа: традиції української журналістської освіти в Європі ХХ століття

Abstract

Вступ. Етапи формування журналістської освітньої моделі та процеси її історичної трансформації, особливо в європейському еміграційному середовищі (Польща, Чехословаччина, Німеччина) першої половини ХХ ст., залишаються маловивченими й важливими для з’ясування національної парадигми підготовки професійних кадрів. Актуальність і мета дослідження. Сучасне переформатування навчальних програм і зміна взаємозв’язків в освітньому та професійному середовищі потребують розуміння здобутків і традицій, опертя на підґрунтя професійних, етично-правових, інтелектуально-світоглядних цінностей. Мета дослідження – визначити центри журналістської освіти української еміграції в Європі (30–40-і рр. ХХ ст.) та з’ясувати педагогічний персонал, пов’язаний із викладанням дисциплін журналістського циклу.Методологія. Основні методи – історичний, логічний і порівняльний. Дали змогу відтворити факти освітньої та видавничої діяльності української еміграції в Чехословаччині й Німеччині 1930–1940-х рр. Проведено моніторинг преси, яку видавав УТГІ в Подєбрадах і Реґенсбурзі, а також інших українських видань у Європі; біографічний метод використано для з’ясування творчого й педагогічного шляху викладачів журналістикознавчих дисциплін.Результати. Українські освітньо-наукові установи в Чехословаччині (Прага, Подєбради), а згодом у повоєнній Німеччині (Реґенсбурґ, Мюнхен, Аугсбург, Ашаффенбург) стали важливими осередками розвитку української журналістської думки та підготовки кадрів для національної преси. Значну роль відіграв Український технічно-господарський інститут позаочного навчання, де в різних структурах викладалися журналістські дисципліни, що поєднували теоретичні знання з практичними навичками.Висновки. Українська журналістська освіта в еміграції спиралася на синтез європейських університетських традицій та інтелектуальних надбань української публіцистики. Важливу роль у формуванні цього напряму відіграли праці О.-І. Бочковського, А. Животка та С. Сірополка, які систематизували знання про розвиток української та світової преси й сприяли становленню журналістикознавства (журналологія / часописознавство) як окремої наукової галузі.Introduction. The stages of the formation of the journalism education model and the processes of its historical transformation, particularly within the European émigré environment (Po-land, Czechoslovakia, Germany) of the first half of the twentieth century, remain insufficiently studied and are important for understanding the national paradigm of professional training.Relevance and purpose of the study. The current reformatting of academic curricula and changes in the relationships within educational and professional environments require an understanding of achievements and traditions, as well as reliance on the foundations of professional, ethicallegal, and intellectual-worldview values. The purpose of the study is to identify the centers of journalism education of the Ukrainian émigré community in Europe (1930s–1940s) and to de-termine the teaching staff involved in delivering journalism-related disciplines.Methodology. The main methods include historical, logical, and comparative approaches, which made it possible to reconstruct the facts of educational and publishing activities of the Ukrainian émigré community in Czechoslovakia and Germany in the 1930s–1940s. The study also involved monitoring the press published by the Ukrainian Technical and Economic Institute in Poděbrady and Regensburg, as well as other Ukrainian publications in Europe. The biographical method was applied to clarify the scholarly and pedagogical trajectories of instructors who taught journalism-related disciplines.Results. Ukrainian academic institutions in Czechoslovakia (Prague, Poděbrady), and later in postwar Germany (Regensburg, Munich, Augsburg, Aschaffenburg), became important centers for the development of Ukrainian journalistic thought and the training of personnel for the na-tional press. A significant role was played by the Ukrainian Technical and Economic Institute (distance learning), where journalism disciplines were taught within various institutional structures, combining theoretical knowledge with practical skills.Conclusions. Journalism education in the Ukrainian émigré environment was based on a synthesis of European university traditions and the intellectual achievements of Ukrainian publicistic thought. An important role in shaping this field was played by the works of O.-I. Bochk-ovskyi, A. Zhyvotko, and S. Siropolko, whose studies systematized knowledge about the develop-ment of the Ukrainian and world press and contributed to the formation of journalism studies (journalology / periodical studies) as a distinct academic field