Державне регулювання загальної середньої освіти України: історичний контекст

Abstract

The article examines the historical context of state regulation of general secondary education in Ukraine on the basis of changes in legal and regulatory framework. State regulation as part of the national policy directly affects the development of the general secondary education system. The permanent reform of this system, which has been carried out since the end of the twentieth century, is primarily due to  systematic changes in public policy. The  combination of systematic and radical nature of such changes, their focus on building a democratic and pluralistic system is reflected and clearly seen in the transformational processes in the approaches and content of its legal regulation. The study reveals and correlates the essence of the concepts of “sphere of general secondary education” and “system of  general secondary education”, “state regulation” and “regulatory and legal regulation”, and also considers the  research of Ukrainian scholars who have studied the issues of reforming the system of general secondary education in the historical and pedagogical context and the problems of state regulation of this sphere of public life. The periods of regulatory and legal regulation of secondary education development in independent Ukraine (transitional and adaptation) are defined and examples of various documents and concepts of state regulation of this process are given. The tendencies of state regulation of general secondary education are characterized, based on  the  content of  these legislative acts and the approaches used to develop them (evolutionary transition from the Soviet paradigm to the formation of a pluralistic model based on democratic principles; strengthening the place and role of local governments as a result of decentralization processes and the related need for regulation at the level of laws of Ukraine; increase in the number of legislative acts and conceptual documents (concepts), their increasing instability (variability) depending on political decisions; gradual stabilization of democratic approaches of public authorities to state regulation of general secondary education; increased involvement of civil society representatives in the development of legislative acts and conceptual documents (concepts), as well as the influence of public opinion on the final result of the activities of public authorities).У статті розглянуто історичний контекст державного регулювання сфери загальної середньої освіти в Україні на основі змін у нормативно-правовому регулюванні. Державне регулювання як частина загальнодержавної політики безпосередньо впливає на розвиток системи загальної середньої освіти. Перманентне реформування цієї системи, що здійснюється з кінця XX століття, передусім обумовлене систематичними змінами у державній політиці. Поєднання системності та радикальності у таких змінах, їх спрямованість на побудову демократичної та плюралістичної системи найшло своє відображення та чітко прослідковується у трансформаційних процесах, підходах та змісті її нормативно-правового регулювання. У рамках дослідження розкрито та співвіднесено сутність понять «сфера загальної середньої освіти» і «система загальної середньої освіти», «державне регулювання» і «нормативно-правове регулювання», а також розглянуто дослідження українських учених, які вивчали питання реформування системи загальної середньої освіти в історико-педагогічному контексті та проблематику державного регулювання цієї сфери суспільного життя. Визначено періоди нормативно-правового регулювання розвитку середньої освіти у незалежній Україні (перехідний та адаптаційний) та наведено приклади різних документів, концепцій щодо державного регулювання реалізації цього процесу. Охарактеризовано тенденції державного регулювання сфери загальної середньої освіти, базуючись на змісті зазначених актів законодавства та підходів, що використовувалися для їх розроблення (еволюційний перехід від радянської парадигмидо формування плюралістичної моделі, побудованої на демократичних принципах (посилення місця і ролі органів місцевого самоврядування внаслідок децентралізаційних процесів та пов’язана з цим потреба у регулюванні на рівні законів України; збільшення кількості актів законодавства та концептуальних документів (концепцій), посилення їх нестабільності (змінності) залежно від політичних рішень; поступова стабілізація демократичних підходів органів державної влади до державного регулювання сфери загальної середньої освіти; посилення залученості представників громадянського суспільства до розроблення актів законодавства та концептуальних документів (концепцій), а також впливу громадської думки на фінальний результат діяльності органів влади)