Вплив адаптованої фізичної активності та інклюзивного спорту на мотивацію та психологічне здоров’я дітей з інвалідністю: Рандомізоване контрольоване дослідження

Abstract

Background. Adapted activities have relied on pedagogical, organizational and material adaptations to ensure equitable and beneficial participation for all students. Objectives. This study aimed to examine the influence of adapted physical education and involvement in school para-athletics on the motivation to engage in sports practice and the psychological well-being of students with motor disabilities. Materials and methods. The present study involved 96 students with motor disabilities (mean age: 16.79 ± 0.87 years) enrolled in Moroccan public schools. Participants were categorised into three groups based on para-athletics classification: 30% in class 30, 40% in classes 40, and 30% in class 50. Participants were randomly assigned to one of three groups: a control group with no structured intervention, a group following an adapted physical education (APE) programme (24 sessions), and a third group combining the APE programme with additional para-athletics training, including competitions, over a three-month period (24 sessions).The study utilised the SMS-28 scale to measure motivation and Carol Ryff’s scale to assess the level of psychological well-being, with evaluations conducted pre- and post-intervention. Results. The findings indicated that the APE+Para-Athletics group showed notable enhancements in nearly all domains of motivation, including a 205% increase in intrinsic motivation to stimulation. Additionally, it was observed improvementsin psychological well-being, particularly in autonomy and positive relationships with others. In comparison, the control group demonstrated minimal change, while the APE group also recorded improvements, albeit to a lesser extent than the group combining the two programs. Conclusions. This study confirms that the combination of APE and inclusive sport, including para-athletics, is an effective strategy for optimizing the motivation and psychological well-being of students with motor disabilities.Історія питання. Адаптовані види активності спираються на педагогічні, організаційні та матеріальні адаптації для забезпечення рівноправного та корисного залучення всіх учнів. Мета дослідження. Це дослідження мало на меті вивчити вплив адаптованого фізичного виховання та залученості до шкільної параатлетики на мотивацію до спортивної практики та психологічне благополуччя учнів з порушеннями рухових функцій. Матеріали та методи. У представленому дослідженні взяли участь 96 учнів з порушеннями розвитку моторних функцій (середній вік: 16,79 ± 0,87 років), які навчаються в марокканських державних школах. Учасників було розподілено на три групи відповідно до параатлетичної класифікації: 30% у класі 30, 40% у класах 40 та 30% у класі 50. Досліджуваних було рандомізовано в одну з трьох груп: контрольну групу без структурованоїінтервенції, групу, яка займалася за програмою адаптованого фізичного виховання (AФВ) (24 заняття), і третю групу, яка поєднувала програму AФВ з додатковими тренуваннями з параатлетики, включаючи змагання, впродовж тримісячного періоду (24 заняття). У дослідженні використовувалася шкала вимірювання спортивної мотивації SMS-28 (The Sport Motivation Scale) та шкала для оцінки рівня психологічного благополуччя за методикою Керол Ріфф (Carol Ryff’s scale of Psychological Well-being), причому оцінювання показниківпроводилося на перед- та постінтервенційному етапах дослідження. Результати. Результати дослідження свідчать про те, що група учасників програми, у якій застосовувалась методика AФВ та тренування з параатлетики продемонструвала помітне поліпшення показників майже у всіх аспектах мотивації, включаючи 205% зростання внутрішньої мотивації до стимулювання. Крім того, спостерігалося покращення психологічного благополуччя, зокрема, самостійності та позитивних стосунків з оточуючими. Для порівняння, контрольна група продемонструвала мінімальні зміни, тоді як у групі АФВ також було відзначено поліпшення показників, хоча й меншою мірою, ніж у групі, що поєднувала обидві програми. Висновки. Це дослідження підтверджує, що поєднання АФВ та інклюзивного спорту, зокрема параатлетики, є ефективною стратегією щодо оптимізації мотивації та психологічного благополуччя учнів з порушеннями рухових функцій