Програмування тренувального процесу кваліфікованих волейболісток у підготовчому періоді річного циклу підготовки

Abstract

Objectives. The study aimed to experimentally prove the efficiency of building structural formations of the training process for qualified female volleyball players within the preparatory period of the annual training cycle on the basis of programming. Material and methods. Qualified female volleyball players from the first category of the student team (n=16) participated in the experiment, with an average age of 19.56±0.81 years. The research was carried out during 2023-2024 and included two stages of a sequential pedagogical experiment —ascertaining and formative. The formative experiment provided the development and experimental substantiation of efficiency for introducing interconnected programs of structural formations in the training process of qualified volleyball players within the preparatory period of the annual macrocycle (programs of the period, meso- and microcycles, training sessions and their parts — training tasks). The criteria of efficiency were the indicators of physical fitness (a standing high jump, a throw of a stuffed ball of mass 1 kg with two hands from behind a head on a distance, a shuttle run of 30 m according to the scheme 9-3-6-3-9 m, and a run “herringbone” of 92 m), functional fitness (fat content and muscular components in the body, relative maximum consumption of oxygen), technical and tactical fitness (the coefficient of efficiency of technical and tactical actions). Results. At the formative stage of the experiment, in comparison with the ascertaining one, the volume of training loads was reduced by 5.7 % (from 5725 to 5400 min), the load value was reduced by 4.9 % (from 41804 to 39742 points), the intensity of loads was increased by 1.4 % (from 7.3 to 7.4 points/min); the share of general preparatory (from 44.0 to 40.3 %) and introductory (from 37.3 to 34.3 %) exercises was decreased, however, due to this the share of specially-preparatory (from 6.8 to 8.3 %) and competitive (from 11.9 to 16.1 %) exercises was increased; the share of loads of mixed aerobic-anaerobic (from 40.9 to 41.3 %), anaerobic alactate (from 5.0 to 9.2 %) and anaerobic glycolyticorientation (from 3.7 to 4.3 %) was increased due to the decrease of the share of aerobic orientation loads (from 50.4 to 45.3 %). Conclusions. The findings suggest that the construction of the training process for qualified female volleyball players within the preparatory period on the basis of programming promoted statistically reliable (р<0.050) improvements in the following indicators: physical fitness in the limits of 1.90–5.12%, functional fitness in the limits of 1.43–1.65%, as well as technical and tactical fitness — by 4.92%. The results obtained in this study confirm the efficiency of the program developed for the preparatory period of qualified volleyball players and allow to recommend it for practical application in the training process of volleyball teams.Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність побудови структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих волейболісток у межах підготовчого періоду річного циклу підготовки на основі програмування. Матеріал і методи. В експерименті взяли участь кваліфіковані волейболістки І розряду студентської команди (n=16), середній вік яких становив 19.56±0.81 років. Дослідження проводилося впродовж 2023-2024 рр. і включало два етапи послідовного педагогічного експерименту – констатувальний і формувальний. Формувальний експеримент передбачав розробку й експериментальне обґрунтування ефективності впровадження взаємопов’язаних програм структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих волейболісток у межах підготовчого періоду річного макроциклу (програми періоду, мезо- і мікроциклів, тренувальних занять і їх частин – тренувальних завдань). Критеріями ефективності виступали показники фізичної підготовленості (стрибок у висоту з місця, кидок набивного м’яча масою 1 кг двома руками з-за голови на дальність, човниковий біг 30 м за схемою 9-3-6-3-9 м, біг «ялинкою» 92 м), функціональної підготовленості (вміст жирового та м’язового компонентів у тілі, відносне максимальне споживання кисню), техніко-тактичної підготовленості (коефіцієнт ефективності техніко-тактичних дій). Результати. На формувальному етапі експерименту, порівняно з констатувальним, на 5.7 % (з 5725 до 5400 хв) було зменшено обсяг тренувальних навантажень, на 4.9 % (з 41804 до 39742 балів) знижено величину навантаження, на 1.4 % (з 7.3 до 7.4 бал/хв) підвищено інтенсивність навантажень; зменшено частку загальнопідготовчих (з 44.0 до 40.3 %) і підвідних (з 37.3 до 34.3 %) вправ, однак, за рахунок цього було збільшено частку спеціально-підготовчих (з 6.8 до 8.3 %) і змагальних (з 11.9 до 16.1 %) вправ; збільшено частку навантажень змішаної аеробно-анаеробної (з 40.9 до 41.3 %), анаеробної алактатної (з 5.0 до 9.2 %) й анаеробної гліколітичної (з 3.7 до 4.3 %) спрямованості за рахунок зменшення частки навантажень аеробної спрямованості (з 50.4 до 45.3 %). Висновки. Побудова тренувального процесу кваліфікованих волейболісток у межах підготовчого періоду на основі програмування сприяла статистично достовірному (р<0.050) покращенню показників фізичної підготовленості в межах 1.90-5.12 %,  показників функціональної підготовленості в межах 1.43-1.65 %, показника техніко-тактичної підготовленості – на 4.92 %. Отримані результати підтверджують ефективність розробленої програми підготовчого періоду кваліфікованих волейболісток і дозволяють рекомендувати її до практичного застосування в тренувальному процесі волейбольних команд