Типи інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору

Abstract

The aim of the work is to conduct theoretical and empirical research of the types of internet dependency among Kazakhstan students under conditions of the digital educational space. Methods. The study involved 390 students from the first to the fourth years of study at universities in Kazakhstan. To determine the types of Internet addiction, only those subjects who were classified as at risk (n = 257; 65.90%) and dependent (n = 62; 15.89%) were selected using the k-means method. Three valid methods were used to identify the studied psychocomplexes: “Internet Dependency Test” (IDT) by K. Young (1998); “Internet Addiction Test” (IAT) by T. Nikitina, A. Yegorov (2005), adapted by O. Kaminska (2014); “The Sixteen Personality Factor Questionnaire” (16PF) by H. Cattell, A. Mead (2008). Results. It was found that Internet addiction has the strongest inverse correlation with Internal tension (p < .001). It was emphasized that such personality traits as introversion, daydreaming, and lack of self-control have the strongest correlation with Internet addiction. Through k-means clustering analysis, the subjects were grouped into four clusters that reflected the types of Internet addiction: “Stable Internet Addiction”, “Controlled Internet Addiction”, “Radical Internet Addiction”, and “Open Internet Addiction”. Discussion and Conclusions. It was empirically investigated and theoretically substantiated that the types of Internet addiction are formed by the psychological complexes of relevant personal traits of the respondents who excessively use online resources (numerous mobile applications, enrolling in courses on educational platforms) during their educational and professional activities and who were appropriately classified into either the at-risk group or the addiction group. It was noted that the proposed classification allows for the systematization and deeper understanding of the scientific problem and the discovery of new scientific facts. It was recommended to implement the obtained results into the educational process of universities to develop preventive and psychocorrective programs for internet addiction.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження типів інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору. Методи. У констатувальному етапі дослідження взяло участь 390 студентів, які навчалися з першого по четвертий курс в університетах Казахстану. Для з’ясування типів інтернет-залежності методом k-середніх відібрано тільки тих досліджуваних, які віднесені до групи ризику (n = 257; 65.90%) і групи залежності (n = 62; 15.89%). Для з’ясування досліджуваних психокомплексів використано три валідні методики: “Тест на інтернет-залежність” (ТІЗ) K. Young (1998); “Тест на інтернет-адикцію” (ТІА) Т. Нікітіної, А. Єгорова (2005), апробація О. Kaminska (2014); “Шістнадцятифакторний опитувальник особистості” (16PF) H. Cattell, A. Mead (2008). Результати. З’ясовано, що інтернет-залежність наділена найміцнішим оберненим зв’язком із внутрішньою напруженістю (p <.001). Акцентовано, що закритість, мрійливість і відсутність самоконтролю – ті особистісні властивості, що мають найміцніший зв’язок з інтернет-залежністю та інтернет-адикцією. Кластерним аналізом методом k-середніх досліджуваних об’єднано в чотири кластери, що відобразили типи інтернет-залежності: “Стабільна інтернет-залежність”, “Контрольована інтернет-залежність”, “Радикальна інтернет-залежність”, “Відкрита інтернет-залежність”. Дискусія і висновки. Емпірично досліджено й теоретично обґрунтовано, що типи інтернет-залежності є утвореними психокомплексами релевантних особистісних властивостей респондентів, які під час навчально-професійної діяльності надмірно використовують ресурси всемережжя, враховуючи численні мобільні додатки, опановують курси на освітніх платформах і яких правомірно віднесено відповідно до групи ризику чи групи залежності. Зазначено, що запропонована класифікація дозволяє систематизувати, поглибити розуміння наукової проблеми, відшукати нові наукові факти. Рекомендовано отримані результати імплементувати в освітній процес університетів із метою розробки профілактичних і психокорекційних програм з інтернет-залежності