ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ

Abstract

The aim of the study was to study the impact of post-covid syndrome on the course of pregnancy and the condition of the newborn. Materials and Methods. The study involved 60 pregnant women (main group) with SARS-CoV-2 transmission, positive  Ig A, M or G to SARS-CoV-2 at 30-34 weeks of gestation from November 2020 to January 2022. The control group consisted of 30 women with physiological pregnancy. We investigated the frequency of detected complications during pregnancy and the features of the course of pregnancy with associated pathology. The condition of the fetus was assessed according to ultrasound data of the pregnant woman, determination of the biophysical profile and Doppler results. Results and Discussion. Among all the complications observed in women with acute respiratory disease during pregnancy, the following were observed: premature birth – 5 cases (8.8 %), oligohydramnios – 2 cases (3.5 %), exacerbation of chronic pyelonephritis – 2 cases (3.5 %), acute pyelonephritis first detected during pregnancy – 1 case (1.7 %), polyhydramnios – 1 case (1.7 %), moderate preeclampsia – 1 case (1.7 %), severe preeclampsia – 1 case (1.7 %), premature detachment of a normally located placenta – 1 case (1.7 %). Among pregnant women with SARS-CoV-2, 15 (26.3 %) women (OR=7.1; 95 % CI: 1.21–13.2;  P<0.01) had severe fetoplacental blood flow abnormalities in the fetal umbilical artery (compared to the control group). Fetal growth retardation was diagnosed in 26 pregnant women (45.6 %) (OR = 20.4; 95 % CI: 2.56–16.3; P<0.01). Six pregnant women (10.5 %)  (OR=1.5; 95 % CI: 1.01–3.12; P<0.01) had high-resistance blood flow without a diastolic component, indicating a threatening condition and fetal distress syndrome, detected by Doppler. The presence of pathological processes in the fetoplacental complex negatively affected the condition of the fetus, led to growth retardation, which led to an increased risk of perinatal mortality. According to ultrasound, 26 pregnant women were diagnosed with fetal growth retardation, which is 45.6 percent of all those examined in the main group, and 43 pregnant women (75.4 %) had certain pathological changes in the placenta. Conclusions. Thus, we can conclude that in children born to mothers with post-covid syndrome, an increase in the frequency of pathological course of the early neonatal period was recorded. COVID-19 during pregnancy was associated with increased maternal morbidity and neonatal complications. Fetal post-covid syndrome was observed, accompanied by growth retardation syndrome, distress, antenatal fetal death and increased thrombosis in the vessels of the placenta and umbilical cord.Мета дослідження – вивчити вплив постковідного синдрому на перебіг вагітності та стан новонародженого. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивним ІgA, ІgM чи ІgG до SARS-CoV-2 у термін вагітності 30–34 тижні у період із листопада 2020 до січня 2022 р. Кон­трольну групу склали 30 жінок із фізіологічною вагітністю. Було досліджено частоту виявлених ускладнень під час вагітності та особливості перебігу вагітності із поєднаною патологією. Стан плода оцінювали за даними ультразвукового дослідження вагітної, визначенням біофізичного профілю та результатами доплерометрії. Результати дослідження та їх обговорення. Серед усіх ускладнень, які спостерігали у жінок із гострим респіраторним захворюванням під час вагітності, були такі: передчасні пологи – 5 випадків (8,8 %), олігогідроамніон – 2 випадки (3,5 %), загострення хронічного пієлонефриту – 2 випадки (3,5 %), гострий пієлонефрит, вперше виявлений під час вагітності, – 1 випадок (1,7 %), полігідроамніон – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія середнього ступеня тяжкості – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія тяжкого ступеня – 1 випадок (1,7 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – 1 випадок (1,7 %). Серед вагітних жінок із SARS-CoV-2 15 (26,3 %) пацієнток (OR=7,1; 95 % CI: 1,21–13,2; P<0,01) мали тяжкі порушення фетоплацентарного кровотоку в пупковій артерії плода (порівняно з контрольною групою). Затримку росту плода діагностовано у 26 вагітних (45,6 %) (OR=20,4; 95 % ДІ: 2,56−16,3; P<0,01). У шести вагітних (10,5 %) (OR=1,5; 95 % CI: 1,01–3,12; P<0,01) спостережено високорезистентний кровотік без діастолічного компонента, що вказує на загрозливий стан і дистрес-синдром плода, виявлений за допомогою доплерометрії. Наявність патологічних процесів у фетоплацентарному комплексі негативно впливала на стан плода, призводила до затримки росту та підвищення ризику перинатальної смертності. За даними ультразвукового дослідження, у 26 вагітних діагностовано затримку розвитку плода, що становить 45,6 відсотка серед усіх обстежених основної групи, та у 43 вагітних (75,4 %) виявлено ті чи інші патологічні зміни плаценти. Висновки. У дітей, народжених від матерів із постковідним синдромом, було зафіксовано збільшення частоти патологічного перебігу раннього неонатального періоду. COVID-19 під час вагітності був пов’язаний із підвищенням материнської захворюваності та неонатальних ускладнень. Спостережено фетальний постковідний синдром, що супроводжувався синдромом затримки росту, дистресом, антенатальною загибеллю плода та посиленням тромбоутворення у судинах плаценти й пуповини