ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

The features of social work as a type of professional activity, professional requirements to the social workers, value of professional identification for specialists of social work are analysed in the article, and also components and factors of professional identity are determined. Identification plays an important role in the life of a human as a social being. A sociological interpretation of this phenomenon involves the process of entity unification with another individual or a group on the basis of constant emotional connection; and inclusion their norms, values and behavior patterns into his inner world percepting them like his own ones. Professional identification is a bilateral process which is formed already on the stage of studies of profession of social worker. One of entrance terms of efficiency of social work is the presence of skilled shots of the proper level, competent, apt at fruitful work in a social sphere at the level of world standards. For the social professional of worker an important place is occupied by the awareness of itself by the theme of professional activity, that is professional identity. To the structure of professional identity, in opinion of O. Tyupti and G. Mazarskoy, belong personality and professional values, reflection, presentation about a profession, her prototypes, professionally important qualities. By an author certain the role of professional authentication for future specialists on social work.Аналізуються особливості соціальної роботи як виду професійної діяльності, професійні вимоги до соціальних праців-ників, значення професійної ідентифікації для фахівців із соціальної роботи, а також визначаються компоненти та чинники професійної ідентичності. Професійна ідентифікація є двобічним процесом, що формується вже на етапі навчання профе-сії соціального працівника. Однією з передумов ефективності соціальної роботи є наявність кваліфікованих кадрів відпові-дного рівня, компетентних, здатних до плідної роботи в соціальній сфері на рівні світових стандартів. Для соціального працівника-професіонала важливе місце займає усвідомлення себе суб'єктом професійної діяльності, тобто професійна ідентичність. До структури професійної ідентичності, на думку О. Тюпті та Г. Мазарської, належать особистісні та фа-хові цінності, рефлексія, уявлення про професію, її прототипи, фахово-важливі якості. Автором визначено роль професій-ної ідентифікації для майбутніх фахівців із соціальної роботи. Встановлено, що необхідною умовою для оволодіння даною професією є соціальна спрямованість особистості, наявність відповідних соціальних якостей: гуманізму, доброзичливос-ті, справедливості, відповідальності, терпеливості

ФАКУЛЬТЕТСЬКІ КАФЕДРИ В УЯВЛЕННЯХ СТУДЕНТІВ: СПРОБА ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗНАЧИМИХ СМИСЛОВИХ СТРУКТУР У ЦАРИНІ ОСВІТИ

The article presents results of original phenomenological research, which devoted to description and interpretation of intersubjective field of meanings that exist at the Faculty of Sociology, Taras Shevchenko National University of Kiev. Authors analyze typical understandings and views of students regarding the faculty departments, by using qualitative dataset, composed of depth-interview transcripts, open non-structured questionnaires and materials of some projective tests. The paper proposes to go beyond the traditional logic of functionalist analysis of education and to do some theoretical generalizations and problematizations by actualization of phenomenological cognitive strategies.У статті представлені результати авторського феноменологічного дослідження, присвяченого опису та інтерпре-тації смислового поля факультету соціології КНУ ім. Т.Шевченка. На основі масиву нечислових даних, отриманих шляхом відкритого анкетування, глибинних інтерв'ю та через застосування проективних методик, автори аналізують типові уявлення студентів щодо факультетських кафедр, а також здійснюють ряд теоретичних узагальнень і проблематизацій. Фокус дослідження передбачає вихід за межі традиційної функціоналістської логіки аналізу освіти та актуалізацію феноме-нологічних пізнавальних стратегій

"Позитивна" трансформація чи тенденція невизначеності: порівняльний аналіз українського суспільства в європейському контексті

Які тенденції домінують у розвитку сучасного українського суспільства – "позитивна" трансформація чи тенденцієя невизначеності? Аналіз динаміки факторів (1) технологічного прогресу, (2) якості соціального капіталу дає можливість надати відповідь на поставлене питання. Дані фактори складають основу громадянського суспільства, зрілість котрого – у наявності механізмів саморегуляції, соціальної довіри, ціннісно-нормативної та інституціональної визначеності. Щодо першого фактору: слабка технологічна розвиненість до початку політичних змін, відсутність державних програм, економічна непривабливість для великого бізнесу, обмаль вітчизняних розробок і власного виробництва у сфері високих технологій не дають можливості говорити про поступальні кроки у сферах технологічної та екологічної реструктуризації. Щодо другого фактору, то оцінювання потенціалу українського суспільства як громадянського надає можливість виявити наступне: (1) немає підстав аби стверджувати про розподіл влади шляхом включення громадянського суспільства в структуру управління через слабкість механізмів нормативної регуляції, в тому числі саморегуляції, – низький рівень громадської активності, участі у неінституційних організаціях і об'єднаннях, окрім цього (2) інституціональна невизначеність підсилюється стабільністю найгірших у Європі показників довіри до визначальних державно-політичних інститутів, відсутністю позитивних зрушень морально-правової сфери. Попри незначне зростання загальнонаціональних показників, українське суспільство все ще знаходиться в стані невизначеності; тут не можна виділити однин чи два домінуючих фактори, здатних пришвидшити темпи трансформації, навпаки, їх тісна взаємопов'язаність радше уповільнює зміни. Питання рушійної сили лишається відкритим

МАТЕРИНСТВО ЯК ПРАКТИКИ ТУРБОТИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ

The aim of the paper is to review the conceptions that enable to avoid care psychologization and go beyond the relationship of mother and child in its interpretation. One of such conceptual schemes is A. Giddens's structuration theory since practice concept makes it possible to pass from the universalization and essencialisation of motherhood to the analysis of various care practices and their time and space dimensions. It is noted that modern mothers' practice is a constant balancing act between private and public, between family and work, between parental and professional responsibilities.Метою статті є огляд концептуальних розробок, що дозволяють уникнути психологізації турботи та вийти за межі стосунків матері та дитини в її інтерпретації. Однією з таких концептуальних схем може стати теорія структурації Е. Ґіденса, адже поняття практики уможливлює перехід від універсалізації та есенціалізації материнства до аналізу різноманітних практик турботи, що розгортаються у часі та просторі. Зазначається, що характеристикою сучасних материнських практик стає постійне балансування між приватним та суспільним, між сім'єю та роботою, між батьківською та професійною відповідальністю

Перехід від шахської до шиїтської теократії і піднесення пасдарану як політичного, військового та економічного інституту

The aim of the paper is to examine the evolution of the Pasdaran (Sepah-e Pasdaran-e Enqelab-e Eslami or the "Islamic Revolutionary Guard Corps" but hereinafter referred to as "the Pasdaran") through its various guises as a military-economic-political institution arising from the Iranian Revolution of 1979. The analysis will incorporate the Conceptual Framework of Limited Access Order, as set out by Douglass North & others, and will examine the social and historic context in which the Pasdaran participated by reference to the primary social bodies that existed at the time of the Islamic Revolution and their bearing on the development of the Pasdaran as it acquired other characteristics above and beyond its military status. The Pasdaran has achieved an almost unique social-political-economic-military role in Iranian society as it has used its position to secure and maintain the extraction of rents that have placed it in a class of its own and defy meaningful comparison with other real world examples. It is estimated that the Pasdaran controls between 25-40% of Iran's GDP and controls 21% of the Tehran Stock Exchange's market value in sectors such as oil, petrochemicals, telecommunications, construction, mining and metals. Its proximity to the Supreme Leader and its presence in the Majles parliament also enables it to influence the course of Iranєs political development for securing its wealth. Мета роботи полягає у вивченні еволюції Пасдаран (Sepah-e Pasdaran-e Enqelab-e Eslami або "Корпусу вартових ісламської революції", надалі іменовані "Пасдаран") в його різних формах як військово-економіко-політичного інституту, що походить з іранської революції 1979 року. Аналіз буде включати в себе концептуальні рамки порядку обмеженого доступу, запропоновані Дугласом Нортом та іншими, і охоплює соціальний та історичний контекст, в якому Пасдаран брав участь у взаємодії з основними соціальними органами, які існували під час Ісламської революції, та їх вплив на розвиток Пасдаран в міру набуття їм характеристик військового статусу. Пасдаран домігся майже унікальною соціально-політико-економіко-военною ролі в іранському суспільстві, використовуючи своє становище для забезпечення і підтримки отримання ренти, що зробило його явищем особливого роду і ускладнювало значуще порівняння з іншими реальними прикладами в світі. Вважається, що Пасдаран контролює приблизно 25-40% ВВП Ірану і 21% від ринкової вартості Тегеранськоъ біржі в таких секторах, як нафта, нафтохімія, телекомунікації, будівництво, гірничодобувна і металургійна промисловість. Його близькість до верховного лідера і його присутність у парламенті також дозволяє йому впливати на хід іранської політичного розвитку для забезпечення його багатства

Концептуалізація та досвід вимірювання соціального відторгнення

This paper addresses the existing experience of conceptualization and measurement of social exclusion in international and national empirical research. It describes examples of the concept application in the foreign and domestic empirical studies. It is determined, that foreign and domestic researchers gained substantial experience in measuring of social exclusion. Based on this experience, possible ways of social exclusion conceptualizing are offered. The structure of concept, its dimensions and characteristics (attributes) are defined. It is shown that the concept has a multidimensional structure that includes distributive (economic and structural) and relational (social and cultural) dimensions, which makes possible to expand the set of indicators for the analysis of the level of well-being. The social exclusion can be regarded as a distinctive feature of individual, household or social group. This feature is characterized by the following attributes: limitation of access to the necessary resources or social benefits; inability to participate in social activity that is regularly available to the majority of society members; failure to build meaningful social relationships with others. It has been identified that conceptualization and measurement methods depend on the conditions and living standards of the society, which is a subject of the study.Стаття присвячена концептуалізації та досвіду вимірювання соціального відторгнення. У роботі розглянуто прикла-ди застосування концепту в зарубіжних та вітчизняних емпіричних дослідженнях. Встановлено, що зарубіжними та вітчи-зняними дослідниками накопичений суттєвий досвід вимірювання соціального відторгнення на основі якого пропонуються можливі способи його концептуалізації. Виділена структура концепту, його виміри та ознаки (атрибути). З'ясовано, що концепт має складну структуру, яка включає дистрибутивні (економіко-структурні) та реляційні (соціокультурні) виміри, що дає змогу розширити набір показників для аналізу рівня благополуччя людей. Соціальне відторгнення можна розгляда-ти як властивість, що притаманна індивіду, домогосподарству або соціальній групі. Для цієї властивості характерними є наступні атрибути: перекриття доступу до необхідних ресурсів або соціальних благ; неспроможність брати учать у соці-альній активності, що вважається нормальною та є доступною для більшої частини населення; неспроможність будува-ти значимі соціальні відносини з іншими. Встановлено, що способи концептуалізації та вимірювання залежать від умов та життєвих стандартів суспільства, що вивчається

Пояснення трансформації від державного соціалізму

The author contends that the formation of a new post-communist social system – state building, capitalism and polyarchy – cannot be explained either in terms of social structural change or the widely used elite paradigm. Useful though the former is to explain the social differentiation occurring under state socialism and latter to understand the 'steering' of societies to democracy, it is argued that the move to capitalism needs to take into account the role of classes. Distinctions are made between political class and social class, the former including elites drawn from different social classes. It is suggested that three social class forces played a major role in the fall of state socialism and a move to capitalism: these are, endogenously – the acquisition and administrative classes, and exogenously – the global capitalist class. The objectives of the paper are to outline paradigms of social change, to assess their applicability to the transformation of state socialism and to revive an approach based on class.Автор стверджує, що формування нового пост-комуністичного соціального ладу – державного будівництва, капіталізму і поліар-хії – не може бути пояснено з точки зору соціально-структурних змін або парадигми еліт, що широко використовується. Перший під-хід є корисним для пояснення соціальної диференціації, що відбуваються в рамках державного соціалізму, другий – щоб зрозуміти"спрямування" суспільств до демократії. Обґрунтовується, що у переході до капіталізму необхідно брати до уваги роль класів. Розрі-зняються соціальний і політичний клас, який включає еліти, що формуються з різних соціальних класів. Автор пропонує виділититри сили соціального класу, що відіграють важливу роль у падінні державного соціалізму і переході до капіталізму: це, ендогенно –клас привласнення і адміністративний клас; екзогенно – глобальний капіталістичний клас. Цілі роботи є окреслити парадигми соціа-льних змін, оцінити їхню придатність до трансформації державного соціалізму і відродити підхід, заснований на класі.

КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО І ТРАДИЦІЙНОГО PR-ІНСТРУМЕНТАРІЮ

This article provides a comparative analysis of PR-tools traditional format with their modern counterparts online. The author reveals the problems of the modern paradigm shift communications business in the digital environment. Particular attention is paid to the transition from a monologue in the traditional format of corporate communications for dialogue in innovative digital PR-tools. Innovative PR-tools greatly expands the range of possibilities for the presentation of their company values. The background extends media owner that determines what content to provide the target audience. Increasing the range of options and the impact of social communications. Expanding palette of expression. Innovative PR-tools strengthen the loyalty of existing employees, customers and partners. Despite the popularity of social networking, traditional PR-tools such as printed corporate publications - magazines and newspapers continue to exist. This is due to the specifics of the target audience, which does not have access to digital means of communication. However, the future of social communications business in the next decade will be largely shifted to digital communications. This is confirmed by the fact that some companies are shifting their internal corporate magazines in electronic format. Therefore, innovative PR-tools requires further reflection and formalizing best practices, research and scientific analysis. The author distinguishes and identifies the distinctive characteristics of innovative PR-tools, analyzed the case of vectors in magazines and corporate publications, posts on the social network Facebook, considered the most characteristic examples of the integration of online and offline communications activities of transnational companies.У даній статті проведено порівняльний аналіз PR-інструментів традиційного формату з їх сучасними Інтернет-аналогами. Автор розкриває проблеми зміни парадигми комунікацій сучасного бізнесу в цифровому середовищі. Особлива увага звертається на перехід від монологу в корпоративних комунікаціях традиційного формату – до діалогу в інновацій-них цифрових PR-інструментах. Інноваційний PR-інструментарій значно розширює спектр можливостей для презентації компанією своєї системи цінностей. На задній план відходить власник медіа, котрий визначає, який контент надавати ці-льовій аудиторії. Збільшується спектр можливостей і впливовості соціальних комунікацій. Розширюється палітра форм вираження. Інноваційні PR-інструменти зміцнюють лояльність існуючих працівників, клієнтів і партнерів. Незважаючи на популярність соціальних мереж, традиційні PR-інструменти, такі як друковані корпоративні видання – журнали та газети, продовжують своє існування. Це пов'язано зі специфікою цільової аудиторії, яка не має доступу до цифрових засобів кому-нікації. Проте майбутнє соціальних комунікацій бізнесу в найближче десятиліття значною мірою буде зміщене в бік цифро-вих комунікацій. Це підтверджує і той факт, що ряд компаній переводять свої  иру сном ь орпоративні журнали в елект-ронний формат. Тому інноваційний PR-інструментарій вимагає подальшого переосмислення та формалізації кращого до-свіду, вивчення та наукового аналізу.Автор виділив і визначив відмінні характеристики інноваційного PR-інструментарію, провів аналіз тематичних векторів у публікаціях корпоративних журналів і постів в соціальній мережі Facebook, розглянув найбільш характерні приклади інтеграції онлайн та офлайн комунікацій в діяльності транснаціональних компаній

НОВЫЙ ВКЛАД В РАЗВИТИЕ ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНОЙСОЦИОЛОГИИ

Bolle De Bal M. Fragments pour une sociologie existentielle. Paris, L'Harmattan, 2013, 3 tomes: tome 1 "Théories et concepts", 262 pp.; tome 2 "Thèmes et enjeux", 164 pp.; tome 3 "Pratiques et engagements" ‚ 164 pp