Право на ідентичність в місті та з містом

Рецензія на монографію: Мусієздов О.О. Міська ідентичність у (пост)сучасному суспільстві : монографія / О.О. Мусієздов. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016. – 378 с

Позиція матері на ринку праці як умова структурування практик материнства

The article presents the results of the author's research of the influence of mothers' positions at the labor market on their strategies and practices of mothering. On the example of mothers who combine employment and care for children in contemporary Ukrainian society, the author revealed the basic conditions of structuring of these practices. Among these conditions are mothers' life strategies related to the balance of family and professional responsibilities, their positions related to the employment in public or private sectors of economy, as well as the availability of workplace resources, allowing to combine paid and reproductive labor.Представлено результати авторського дослідження впливу позиції матері на ринку праці на стратегії та практики материнства. На прикладі матерів, які поєднують працю за наймом і турботу про дітей у сучасному українському суспільстві, було виявлено основні умови структурування цих практик, а саме: життєві стратегії матерів, пов'язані зі співвідношенням сімейних і професійних обов'язків, позиції, пов'язані з їхньою зайнятістю в державному чи приватному секторах економіки, а також доступність ресурсів робочого місця, що дозволяють поєднувати оплачувану та репродуктивну працю

Репрезентація суспільно-орієнтованих ціннісних кодів в українському кінематографі

 This article determines category "value code" in modern science based on concepts of M. Weber, E. Durkheim, J. Dewey, R. Perry, H. Rickert, P. Sorokin, M. Lapin, O. Serebrennikova, J. Fiske, U. Eco, R. Jakobson and others. Disclosed definition of dependent value code of social values and cultural code as such. Determined the content characteristics concepts of "social values" and "code" for the scientific definition of value code within contemporary sociological categorical apparatus. Highlights mechanisms of representation of value codes in modern Ukrainian films production time of independent Ukraine (1991-2016). Analyzes the modern Ukrainian movies on filling their value codes based on sociocultural model of basic values of the Soviet sociologist M. LapinВ статті визначається зміст категорії «ціннісний код» в сучасній науці на основі концепцій М. Вебера, Е. Дюркгейма, Дж. Дьюї, Р. Перрі, Г. Ріккерта, П.А. Сорокіна, М.І. Лапіна, О. Ф. Серебреннікової, Дж. Фіске, У. Еко, Р. Якобсона та інших. Розкривається залежність визначення поняття ціннісного коду від соціальних цінностей та культурного коду як таких. Визначаються змістовні характеристики понять «соціальні цінності» та «код» задля наукового визначення поняття ціннісного коду в рамках сучасного соціологічного категоріального апарату. Висвітлюються механізми репрезентації ціннісних кодів в сучасних кінофільмах українського виробництва часів незалежної України (1991-2016). Аналізуються сучасні українські кінофільми щодо наповнення їх ціннісними кодами на основі соціокультурної моделі базових цінностей радянського соціолога В.І. Лапіна.

Рецензія на монографію

Strelnyk O. Care as job: Motherhood in the focus of sociology. – K.. Krityka, 2017. [in Ukrainian]Стрельник О. Турбота як робота: Материнство у фокусі соціології. – К. : Критика, 201

Специфіка використання комбінованої рефлексивної методики для вивчення групи національних цінностей

In the era of postmodernism particularly important for certain countries becoming targets of values. For Ukraine, this group is the national cultural values today. The issue of values in the sociological field is always relevant in general. So there are a number of studies on values for different methods. The proposed research study made use reflective technique to study of national values. Specifically, I.Pryvalova's methodology used which are combined. Its first component in a predefined list of values refers to the method of "measuring" values based on the procedure of "standardized measure". Another – focused on identifying values. Results obtained from reflective of techniques have confirmed ownership studied representatives of Ukrainian youth to those who illustrate the characteristics of postmodernism: the uncertainty cult incomprehensible, frahmentaryzatsiya game language, mixing genres, fashion as a code cultures, belonging to a certain social group, political impartiality, expression , an appeal to the religious consciousness, existential motifs different ways of self-defense game looseness, impartiality, openness. Also, the method allows us to see that at this point in history of Ukraine, American and Ukrainian national cultural values are not contrastive, and in vzayemospivstavymyh ways, indicating that the globalization of cultures and the process of revaluation of stereotypes, attitudes, norms and standards. Overall, the combined reflective technique allows not only to measure the value of and conduct on the basis of the data of different types of additional analysis, but also identify relevant values as of human and purely due to a group of national and compare groups of values of different generations.В епоху постмодернізму особливої ваги для певних держав набувають цілі групи цінностей. Для України сьогодення такою групою є національно-культурні цінності. Проблематика цінностей у соціологічному полі є актуальною повсякчас в цілому. Тож, існує значна кількість досліджень з вивчення цінностей за різноманітними методиками. У запропонованому дослідженні здійснюється обґрунтування застосування рефлексивної методики для вивчення групи національних цінностей. А саме, використано методику І.В.Привалової, яка є комбінованою. Перша її складова у вигляді заданого списку цінностей (за Р.Коулзом) належить до методу "вимірювання" цінностей, який базується на процедурі "стандартизованого вимірювання". Інша - орієнтована на виявлення цінностей. Результати отримані на основі рефлексивної частини методики підтвердили належність досліджуваних представників української молоді до тих, хто ілюструють характерні риси постмодернізму: невизначеність, культ незрозумілого, фрагментаризація, гра мови, змішування жанрів, мода як код культури, приналежність до визначеної соціальної групи, політична незаангажованість, самовираження, апеляція до релігійної свідомості, екзистенціальні мотиви, різні способи самозахисту, ігрова розкутість, неупередженість, відкритість. Також, методика дозволяє побачити, що на даному історичному етапі розвитку України американські та українські національно-культурні цінності знаходяться не у контрастивних, а у взаємоспівставимих відношеннях, що свідчить про глобалізацію культур і процес переоцінки стереотипів, установок, норм і еталонів. В цілому, комбінована рефлексивна методика дозволяє не лише виміряти цінності групи й провести на основі отриманих даних різних видів додатковий аналіз, але й виявити релевантні цінності, як рівня загальнолюдських, так і суто належних до групи національних, а також порівняти групи цінностей представників різних поколінь

К проблеме метапарадигмальной типологизации социологического знания

The paper examines the problem of pluralism in modern paradigmatic conceptualizations of sociological knowledge. The notion of polyparadigmality, main typologies of paradigms, and attempts of their meta-theoretic generalizations are considered. In this context, most attention paid to the existential paradigm as one of the most relevant approaches to the understanding of current social changes. Based on theoretical and historical perspectives, author proposes a structured typology that includes classical, nonclassical and postnonclassical metaparadigms, each of which, in turn, involves certain paradigms. It is shown that the change of meta-paradigms primarily revealed the increase of sociological self-reflection and the adoption of dialectical logic of objectivism, subjectivism and their subsequent synthesis. There is questioning the very necessity of epistemological application of paradigm and meta-paradigm levels, which can be reduced in scale to theories and paradigms accordingly. Main directions of further meta-systematization of sociological knowledge from a perspective of "theoretical minimalism" is outlined. This perspective's methodological strategy described as rooted in the method of the history of sociology, suggesting strict fixation and comprehensive interrelation of constant, essential elements of paradigms. The problem of meta-systematization has also included the differentiation of explicit and implicit divisions of theory comparison, sociological and social criteria of paradigmatic typology, multidimensional model of theoretical dichotomies, and conceptualization of interdisciplinary connections of meta-paradigms (positivism, existentialism, postmodernism, functionalism, etc.).В статье анализируется проблема плюрализма парадигмальных концептуализаций современного социологического знания. Рассмотрено понятие полипарадигмальности, представлены основные типологии парадигм и попытки их метатеоретического обобщения. В этом контексте наибольшее внимание уделено экзистенциальной парадигме как одному из самых релевантных подходов к осмыслению текущих социальных изменений. Исходя из историко-теоретической перспективы, предложена структурированная типология, включающая классическую, неклассическую и постнеклассическую метапардигмы, каждая из которых содержит определенные парадигмы. Показано, что смена метапардигм отразила, прежде всего, процессы повышения социологической саморефлексии и утверждение диалектической логики соотношения объективизма, субъективизма и их последующего синтеза. Выражается сомнение в необходимости использования эпистемологических уровней парадигма/метапарадигма, которые могут быть сведены в масштабе, соответственно, к теориям и парадигмам. Очерчены главные направления последующей метасистематизации социологического знания с позиции “теоретического минимализма”, основанного на методе истории социологии и предполагающего строгую фиксацию, а также соотношение константных, сущностных элементов парадигм. К проблематике метасистематизации отнесены дифференциация эксплицитного и имплицитного измерений теории, сопоставление методологического и социально-проблемного критериев парадигмальной типологизации, построение многомерной модели теоретических дихотомий и концептуализация междисциплинарных связей метапарадигм

Демократичні цінності населення України: структура та фактори формування

In this article, according to the 6th wave of the European Social Survey, the concept of the democratic values in its practical and empirical dimension is constructed and analyzed. The main attention is focused on the statistical rationale and description of democratic values structure; the empirical typology of respondents is based on its different inclinations. Besides, article is based on the description of factors, that could influence on the level of inclination and its impact of political and ideological positions of personality. Major attention is devoted to the data analysis in its time perspective (couple of months before Euromaidan's beginning) and the existence of regional distortions in democratic orientations. Author stated, that the level of democratic values might be among the factors of increasing social activity in 2013.В статті на основі даних шостої хвилі Європейського соціального дослідження конструюється та аналізується концепт демократичних цінностей у його емпіричному вимірі. Акцентується увага на статистичному обґрунтуванні та описанні структури демократичних цінностей; на основі різної схильності до них будуєтьться емпірична типологія респондентів, а також описуються фактори, що можуть впливати на формування рівня схильності та її вплив на політико-ідеологічні позиції особистості. Особлива увага присвячена аналізу даних у їх часовому контексті (за лічені місяці до початку Євромайдану) та наявності регіональних розломів у демократичних орієнтаціях.  Стверджується, що рівень демократичних цінностей може бути одним із факторів сплеску соціальної активності у 2013 році.

"Phototelling" as the innovation of photojournal "6 mois" by connecting press and book markets

he author analyses the French journal «6 MOIS», which was created in Paris in 2011, from the point of view of visual sociology. The notions of documentary photography (350 pages of journalistic photography) that represent social life in the 21st century are investigated. The goal of this article is to demonstrate that the journal is a unique and significant source for social science. The research connects the views of the editorial team with photographers from around the world by analysing and comparing interviews conducted in collaboration with the editorial team and photographers from China, The Netherlands, France, Russia. The interviews reveal the main criteria relevant in selecting documentary photographic material: the “concept-story”; their journalistic nature; visual quality; and the actuality of the topic. By analysing journal publications this author has discovered the way social problems in documentary photography are demonstrated: using age; gender; emotions of heroes; the location of story; and the main social issues. To answer the question of how the popular documentary journal «6 MOIS» constructs the image of the contemporary, the content analysis of photographs and the journal’s interviews and are presented and discussed

Соціальна солідарність в чотирьох основних соціологічних традиціях

ditions. The Author uses methodological approaches for better understanding of the social solidarity category among the representatives of four sociological traditions and observes key sociological conceptions starting from the early 19th century. It is stated, that structional functionalists were first to introduce the category of social solidarity and added broad sense to it including analysis of society`s institutional structure. Conflict theory followers assume, that social solidarity includes conflict, which takes place when rebels unite to perform revolutionary change. Utilitical tradition has liberal views in its core, claiming that rational interests work in favor of each member inside the society. Followers of interactional tradition strengthen the aspect of peace as solidarity`s key feature, which could work out as strikes and meetings. Article also provides analysis and uncovering of the major similar and distinction features of social solidarity category in historical context. The Author summarized views and approaches, stating that violence and sociocultural factors are in core and should be highlighted in mechanism of reaching and maintenance of social solidarity in any society. Sociocultural factors could be used on their own for social solidarity maintenance. Article indicates weak points in social solidarity perception by each sociological tradition and rises again the question of creating the full and solid solidarity theory.Проаналізовано проблему визначення соціальної солідарності в структурно-функціональній, конфліктологічній, утилі- тарній та інтеракціоністській соціологічних традиціях. Розглянуто особливості та методологічні підходи до розуміння категорії соціальної солідарності в представників чотирьох соціологічних традицій, досліджено ключові концепції соціоло- гів щодо розуміння явища солідарності, починаючи з XIX ст. З'ясовано, що структурні функціоналісти першими ввели до наукового обігу категорію соціальної солідарності, надавши їй широкого змісту, включаючи аналіз інституційної структу- ри суспільства. Прихильники конфліктологічної традиції характеризують соціальну солідарність як таку, що містить конфліктність, яка виявляється в об'єднанні незаможних задля революційного перетворення суспільства. Утилітарна традиція визначається ліберальними поглядами, згідно з якими раціональні інтереси працюють на благо кожного члена суспільства. Прибічники інтеракціоністської традиції наголошують на мирній особливості солідарності, яка може вияв- лятися у страйках і мітингах. Проаналізовано основні схожі та відмінні риси категорії "соціальна солідарність" в історич- ному розрізі. Визначено, що в механізмах досягнення солідарності в будь-якому суспільстві варто виділяти насильство й соціокультурні чинники, причому останні мають особливе значення в підтримці соціальної солідарності. Розкрито вузькі місця в усвідомленні поняття соціальної солідарності в межах кожної із соціологічних традицій і актуалізовано питання створення повної та цілісної теорії солідарності

Соціальна згуртованість в україні (досвід аплікації методики bertelsmann stiftung до даних європейського соціального дослідження)

The present article highlights the results of social cohesion study fulfilled on datasets collected during the sixth wave of the European Social Survey. The conducted study involved the explanation of the importance of social cohesion as a social phenomenon, caused by a paradigmatic shift of approaches to measuring the quality of life of societies. This involved the consideration of social cohesion as an important factor to measure the "social quality" of life. For this purpose, a technique implemented by Bertelsmann Stiftung was used, which was applied to available sixth wave of European Social Survey data, the latter, which included Ukraine, and further certified through the analysis of other additional sources. The study allowed to make a number of substantive conclusions about the level of social cohesion in Ukraine comparing to European countries and other countries of the world. Some recommendations for further research on social cohesion also have been given. The said phenomenon is important because it once can cover a wide range of socially important issues, being simultaneously at both the individual and the collective (macro) level of consciousness. The research of social cohesion highlights "problematic social spheres", so-called weak points of social relations, and conclusions provide knowledge about the direction, to which the efforts to improve the life of the society should be primarily directed. У цій статті висвітлено результати дослідження соціальної згуртованості на основі даних 6-ої хвилі Європейського соціального дослідження (European Social Survey). Дане дослідження пропонує пояснення вимірювання соціальної згуртованості як соціального феномену, зумовленого парадигмальним зсувом серед підходів вимірювання якості життя суспільств. Це передбачало розгляд соціальної згуртованості як вагомого чинника для вимірювання «соціальної якості» життя. Для цього було використано методику, запроваджену компанією Bertelsmann Stiftung, котру було апробовано на доступних даних Європейського соціального дослідження по шостій хвилі – останній, котра включала в себе Україну, та додатково засвідчено з допомогою аналізу інших джерел. Дослідження дало змогу зробити ряд змістовних висновків щодо рівня соціальної згуртованості в Україні порівняно з іншими країнами Європи та світу. Також були надані деякі рекомендації для подальших досліджень соціальної згуртованості. Цей феномен є важливим, оскільки дозволяє охопити одразу широке коло суспільно важливих питань, знаходячись одразу як на індивідуальному, так і на колективному, надіндивідуальному рівнях свідомості. Дослідження соціальної згуртованості показує «проблемні соціальні сфери», так звані, слабкі точки соціальних відносин, а зроблені висновки дають знання про напрям, на який необхідно першочергово направити зусилля для поліпшення життя нашого суспільства.