Вивчення молекулярно-масового розподілу фракцій водного екстракту тканини свинячої плаценти методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії

Topicality. Placenta-based cosmetics are widely used all over the world.Aim. To investigate the composition of water-soluble porcine placenta fractions and to study the similarity of their components to model membranes.Materials and methods. The molecular weight distribution of the VESP fractions was studied by high-performance gel permeation chromatography. Molecular weights were determined by the retention time on the column of reference substances. To study the similarity of VESP peptides for model liposome membranes with phosphatidylcholine, the method of fluorescent probes was used.Results and discussion. VESP contains a sufficient number (24.2 %) of short peptides and free amino acids, a large number of low molecular weight peptides of one or another molecular weight. VESP peptides effectively bind to phosphatidylcholine liposomes.Conclusions. Due to its rich chemical composition, VESP is a promising raw material for the creation of cosmetic products.Актуальность. Косметические средства на основе плаценты широко используются во всем мире.Цель работы. Исследовать состав водорастворимых фракций свиной плаценты (ВЭСП) и сродство их компонентов к модельным мембранам.Материалы и методы. Методом высокоэффективной гель-проникающей хроматографии изучено молекулярно-массовое распределение фракций ВЭСП. Молекулярные массы устанавливали по времени удерживания на колонке реперных веществ. Для изучения сродства пептидов ВЭСП к модельным мембранам липосом с фосфатидилхолином использовали метод флуоресцентных зондов.Результаты и их обсуждение. ВЭСП содержит достаточное количество (24,2 %) коротких пептидов и свободных аминокислот, большое количество низкомолекулярных пептидов той или иной молекулярной массы. Пептиды ВЭСП эффективно связываются с липосомами фосфатидилхолина.Выводы. Водорастворимые фракции свиной плаценты благодаря богатому химическому составу являются перспективным сырьем для создания косметических средств.Актуальність. Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі.Мета роботи. Дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран.Матеріали та методи. Методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії вивчено молекулярно-масовий розподіл фракцій ВЕСП. Молекулярні маси встановлювали за часом утримування на колонці реперних речовин. Для вивчення спорідненості пептидів ВЕСП до модельних мембран ліпосом з фосфатидилхоліном використовували метод флуоресцентних зондів.Результати та їх обговорення. ВЕСП містить достатню кількість (24,2 %) коротких пептидів і вільних амінокислот, велику кількість низькомолекулярних пептидів тієї чи іншої молекулярної маси. Пептиди ВЕСП ефективно зв’язуються з ліпосомами фосфатидилхоліну.Висновки. Водорозчинні фракції свинячої плаценти завдяки багатому хімічному складу є перспективною сировиною для створення косметологічних засобів

Скринінгове дослідження гіпоглікемічної активності рослинних зборів (повідомлення ІІ)

Topicality. Diabetes mellitus is an important social and medical problem, as it causes the development of dangerous complications that lead to disability and mortality. This disease is characterized by a multi-vector pathogenesis that requires a comprehensive approach to treatment. Due to the use of mixtures of medicinal plants in the treatment of diabetes, it is possible to cover all aspects of the development of this disease and its complications. In addition, the niche of the pharmaceutical market of Ukraine with phytomixtures is almost empty.Aim. To study the hypoglycemic activity of the herbal mixtures, which are used in folk medicine for diabetes mellitus type 2 prevention and treatment, but do not have a scientific basis and to establish their conditional therapeutic dose.Materials and methods. The study has been performed in male albino rats weighing 180-200 g, during 20 days they have been receiving orally for preventive treatment aqueous extracts (1:10) of the studied herbal mixtures at a dose 6 mL/kg/day, 9 mL/kg/day and 12 mL/kg/day and comparison drugs – the official herbal mixtures “Arfazetin” at a dose 9 mL/kg/day and tablets metformin at a dose 60 mg/kg/day. The study of hypoglycemic properties and the establishment of a conditional therapeutic dose of the studied mixtures was carried out using glucose loading tests. All experiments have been performed in accordance with general ethical principles with the recommendations of the EEC Council directive 2010/63/EU about the protection of animals used for scientific experiment.Results and discussion. The results of the study showed the 20-day preventive treatment by the herbal mixtures reduced alimentary hyperglycemia at the 30th minutes of OGTT and helped regulate carbohydrate tolerance disorders by reducing hyperglycemia at the 15th minutes of IPGTT. The highest hypoglycemic activity showed the herbal mixture No. 7 in a dose 12 mL/kg/day, which was almost on a par with the comparison drug – tablets metformin, but exceeded the official herbal mixture “Arfazetin”. In addition, the dose-dependence of the effectiveness of all five studied herbal mixtures was established.Conclusions. For the first time, it was conducted the screening study of hypoglycemic activity of the herbal mixtures, which are used in folk medicine for the prevention and treatment of diabetes mellitus type 2. It was determined that the greatest effectiveness in terms of the ability to reduce alimentary hyperglycemia during OGTT and reduce impaired carbohydrate tolerance during IPGTT show the herbal mixture No. 7, which includes Inulae rhizomata et radices, Helichrysi arenarii flores, Maydis style cum sigmatis, Origani herba, Rosae fructus, Taraxaci radices. It was established its conditional therapeutic dose 12 mL/kg/day.Актуальность. Сахарный диабет является важной социальной и медицинской проблемой, поскольку приводит к развитию опасных осложнений, приводящих к инвалидизации и смертности населения. Это заболевание характеризуется многовекторным патогенезом и требует комплексного подхода к лечению. Благодаря применению сборов лекарственных растений в терапии сахарного диабета можно охватить все звенья развития данного заболевания и его осложнений. Кроме этого ниша фармацевтического рынка Украины по фитосборах практически пуста.Цель. Изучение гипогликемических свойств растительных сборов, используемых в народной медицине для профилактики и лечения сахарного диабета 2 типа, и установление их условно терапевтической дозы.Материалы и методы. Исследования проводились на интактных нормогликемических белых крысах самцах массой 180-200 г, которые с целью профилактического лечения в течение 20-ти дней перорально получали водные экстракты (1:10) исследуемых сборов в дозе 6 мл/кг/день, 9 мл/кг/день и 12 мл/кг/день и препараты сравнения – официнальный сбор «Арфазетин» в дозе 9 мл/кг/день, а также таблетки метформина в дозе 60 мг/кг/день. Изучение гипогликемических свойств и установление условно терапевтической дозы исследуемых средств осуществляли с помощью тестов глюкозной нагрузки. Все опыты проводили с соблюдением общих этических принципов согласно рекомендациям Директивы ЕС 2010/63/EU о защите используемых животных для научных целей.Результаты и их обсуждение. Результаты исследования показали, что 20-дневное профилактическое использование растительных сборов снижало алиментарную гипергликемию на 30-й минуте ОТТГ и способствовало уменьшению нарушений толерантности к углеводам путем снижения гипергликемии на 15-й минуте ВЧТТГ. Наибольшую гипогликемическую активность проявил растительный сбор № 7 в дозе 12 мл/кг/день, которая была практически на уровне с препаратом сравнения – таблетками метформина, но превышала по эффективности официнальный сбор «Арфазетин». Кроме того, была установлена дозозависимость эффективности всех пяти исследуемых растительных сборов.Выводы. Впервые было проведено скрининговое исследование гипогликемической активности растительных сборов, применяемых в народной медицине для профилактики и лечения сахарного диабета 2 типа. Определено, что наибольшую эффективность по способности снижать алиментарную гипергликемию при ОТТГ и снижать нарушение толерантности к углеводам при ВЧТТГ проявляет растительный сбор № 7 (в состав которого входят девясила корневища с корнями, бессмертника цветки, кукурузы рыльца, душицы трава, шиповника плоды, одуванчика корни). Установлено его условно терапевтическую дозу, которая составляет 12 мл/кг/день.Актуальність. Цукровий діабет є важливою соціальною та медичною проблемою, адже спричиняє розвиток небезпечних ускладнень, що призводять до інвалідизації та смертності населення. Це захворювання характеризується багатовекторним патогенезом, що потребує комплексного підходу до лікування. Завдяки застосуванню зборів лікарських рослин у терапії цукрового діабету можна охопити усі ланки розвитку даного захворювання та його ускладнень. Окрім цього ніша фармацевтичного ринку України з фітозборів практично порожня.Метою даного дослідження стало вивчення гіпоглікемічних властивостей рослинних зборів, що використовуються у народній медицині для профілактики та лікування цукрового діабету 2 типу та встановлення їх умовно терапевтичної дози.Матеріали та методи. Дослідження проводилися на інтактних нормоглікемічних білих щурах самцях масою 180-200 г, які з метою профілактичного лікування впродовж 20-ти днів перорально отримували водні екстракти (1:10) досліджуваних зборів у дозі 6 мл/кг/день, 9 мл/кг/день та 12 мл/кг/день та препарати порівняння – офіцинальний збір «Арфазетин» у дозі 9 мл/кг/день і таблетки метформіну у дозі 60 мг/кг/день. Вивчення гіпоглікемічних властивостей та встановлення умовно терапевтичної дози досліджуваних засобів здійснювали за допомогою тестів глюкозного навантаження. Усі досліди виконували з дотриманням загальних етичних принципів згідно з рекомендаціями Директиви ЄС 2010/63/EU про захист використовуваних тварин для наукових цілей.Результати та їх обговорення. Результати дослідження показали, що 20-ти денне профілактичне введення рослинних зборів знижувало аліментарну гіперглікемію на 30-й хв ОТТГ та сприяло зменшенню порушень толерантності до вуглеводів шляхом зниження гіперглікемії на 15-й хв ВОТТГ. Найбільшу гіпоглікемічну активність проявив рослинний збір № 7 у дозі 12 мл/кг/день, яка була практично на рівні з препаратом порівняння – таблетками метформіну, але перевищувала за ефективністю офіцинальний збір «Арфазетин». Окрім цього було встановлено дозозалежність ефективності усіх п’яти досліджуваних рослинних зборів.Висновки. Вперше проведено скринінгове дослідження гіпоглікемічної активності рослинних зборів, що застосовуються в народній медицині для профілактики та лікування цукрового діабету 2 типу. Визначено, що найбільшу ефективність за здатністю знижувати аліментарну гіперглікемію під час ОТТГ та знижувати порушення толерантності до вуглеводів під час ВОТТГ проявив рослинний збір № 7 (до складу якого входять оману кореневища з коренями, цмину квітки, кукурудзи стовпчики з приймочками, материнки трава, шипшини плоди, кульбаби корені). Встановлено його умовно терапевтичну дозу, яка складає 12 мл/кг/день

Діагностичні ознаки морфологічної і анатомічної будови сировини Medicago falcata L.

Topiciality. Flora of Azerbaijan has a diverse vegetation cover and is rich in choice. However, today these sources of raw materials are not fully used to meet the needs of medicine and national economy. We conducted a resource reconnaissance survey of species of the genus Medicago in Azerbaijan and identified regions of mass growth. New natural habitats are located in different environmental conditions and it is possible to change the diagnostic features of the morphological and anatomical structure of plant materials, as well as the chemical composition. The combination of additional morphological and anatomical features allows a more accurate determination of the authenticity of the raw material.Aim. To study the diagnostic signs of morphological and anatomical structure of Medicago falcata L. raw materials from the flora of Azerbaijan.Materials and methods. Plant samples were fixed in a solution made in 0.1 M phosphate buffer (pH = 7.4), containing 2.5 % glutar-aldehyde, 2 % paraformal-aldehyde, 4 % sucrose, and 0.1 % picric acid. The fixed materials have been submitted to the Electron Microscopy Laboratory of the Azerbaijan Medical University for study by electron microscopy. Samples have been postfixed in 1 %-osmium tetraoxide solution prepared in phosphate buffer (pH 7.4) within two hours after being left in the same fixer for one day. Araldite-Epon blocks made from materials using general methods adopted in electron microscopy. The semi-thin (1-2  µm) sections from the blocks taken on a EM UC7 (Leica, Germany) ultramicrotome, stained with methylene blue, azure II, and basic fuchsin were observed under microscope Primo Star (Zeiss, Germany) and images of required parts were shot with EOS D650 (Canon, Chine) digital camera.Results and discussion. Multicellular trichome covered on both leaf sides. Adaxial epidermis a sheet plate have sinuous cells, and abaxial epidermis have differed slightly sinuous cells with clear-shaped walls. In leaflet anatomy of plant vascular bundles are of the collateral type. Stomatas are located from both sides of a leaf. Stomata belong to anisocytic structure. The epidermis of the stem consists of elongated thick-walled cells with anisocytic stomata. The calyx is densely covered by trichomes. The outer epidermis of cross-section of the keel petals cells is the wing horns cells form. And inner epidermis consists of oval cells. Mesophyll cells inside the leaf consist of loose spongy cells on the underside with several conducting bundles (dorsoventral).Conclusions. Morphological and anatomical studying of raw material Medicago falcata L. has shown, that there are prominent features of a structure:four large conductive bundles are located on the cross section of the stem at the corners of the ribs on two sides. Between angular conductive bundles, there are three conductive bundles, and the other two sides are located along one conductive bundle. Therefore, M. Falcata L. differs from M. Sativa L. The epidermis of the stem consists of elongated thickened-walls cells with anisocytic stomata. The indicated diagnostic morphological and anatomical characters could be used in the compilation of a monograph and in identifying plant materials on the raw material of Medicago falcata L.Актуальность. Флора Азербайджана располагает разнообразным растительным покровом и отличается богатством выбора. Однако эти источники сырья на сегодняшний день недостаточно полно используются для удовлетворения потребностей медицины и народного хозяйстства. Нами проведено ресурсное рекогностировочное обследование видов рода Medicago на территории Азербайджана и выявлены регионы их массового произрастания. Новые ареалы расположены в различных экологических условиях, поэтому возможны изменения диагностических признаков морфологического и анатомического строения растительного сырья, а также его химического состава. Совокупность дополнительных морфологических и анатомических признаков позволяет более точное определение подлинности сырья.Цель работы. Целью работы явилось определение диагностических признаков морфологического и анатомического строения сырья Medicago falcate L. из флоры Азербайджана.Материалы и методы. Материал для исследований фиксировался смесью 2,5 % раствора глютаральдегида, 2 % раствора параформальдегида и 0,1 % раствора пикриновой кислоты на фосфатном буфере (рН = 7,4). Последующая постфиксация проводилась в 1 % растворе четырехокиси осмия и в 1,5 % растворе феррицианида калия на 0,1 М фосфатном буфере (рН = 7,4) в течение 1,5-2 часов. Дальнейшая обработка материала – обезвоживание и заливка в Аралдит и Эпон-812 проводилась по общепринятой методике. Получение полутонких срезов было произведено на ультрамикротоме EM UC7 (Leica, Germany). Полутонкие срезы (1-2 μm) окрашивались с помощью трихромного окрашивания (метиленовым синим, азур II, фуксином) и были просмотрены под микроскопом Primo Star (Zeiss, Germany). Изображения были сфотографированы цифровой фотокамерой EOS D650 (Canon, Japan).Результаты и их обсуждениe. Верхняя и нижняя сторона листа покрыта многоклеточными волосками. Верхний эпидермис состоит из плотно прилегающих друг к другу сильноизвилистых клеток и устьиц. Нижний эпидермис имеет слабоизвилистые клетки с четко различимыми стенками и устьицами. В анатомии листа сосудистые пучки имеют коллатеральный тип. Устьица расположены на обеих сторонах листа и относятся к анизоцитному строению. Эпидермис стебля составлен из крупных вытянутых толстостенных клеток с устьицами анизоцитного типа. Чашечка цветка густо покрыта волосками. На эпидермисе наружной стороны венчика имеются клетки треугольной формы, напоминающие шпики, с внутренней стороны крупные округлые клетки чередуются с мелкими клетками. Мезофилл листа состоит из рыхлых губчатых клеток на нижней стороне с несколькими проводящими пучками (дорсовентральный).Выводы. Морфологическое и анатомическое изучение лекарственного растительного сырья травы M. Falcata L.  показало, что имеются следующие характерные особенности строения: на поперечном срезе стебля по углам рёбер находятся четыре крупных проводящих пучка, на двух сторонах, между угловыми проводящими пучками, присутствуют по три проводящих пучка, а на двух других сторонах расположено по одному проводящему пучку. Этим M. Falcata L. отличается от M. Sativa L. Эпидермис стебля состоит из вытянутых толстостенных клеток с анизоцитными устьицами. Указанные морфологические и анатомические диагностические признаки могут быть использованы при составлении монографии на сырьё и при идентификации растительного сырья травы Medicago falcata.Актуальність. Флора Азербайджану багата на різноманітний рослинний покрив і відрізняється багатством вибору. Однак ці джерела сировини на теперішній час недостатньо повно використовуються для задоволення потреб медицини і народного господарства. Нами проведено ресурсне рекогностичне обстеження видів роду Medicago на території Азербайджану, в результаті якого виявлені регіони масового зростання. Нові ареали розташовані в різних екологічних умовах, тому можливі зміни діагностичних ознак морфологічної і анатомічної будови рослинної сировини, а також хімічного складу. Сукупність додаткових морфологічних і анатомічних ознак дозволяє здійснити більш точне визначення автентичності сировини.Мета роботи. Метою роботи було визначення діагностичних ознак морфологічної і анатомічної будови сировини Medicago falcate L. з флори Азербайджану.Матеріали та методи. Матеріал для досліджень фіксувався сумішшю 2,5 % розчину глютаральдегіду, 2 % розчину параформальдегіду і 0,1 % розчину пікринової кислоти на фосфатному буфері (рН = 7,4). Подальша постфіксація проводилася в 1 % розчині чотириокису осмію і в 1,5 % розчині фериціаніду калію на 0,1 М фосфатному буфері (рН = 7,4) впродовж 1,5-2 годин. Подальша обробка матеріалу – зневоднення і заливка в аралдит і Епон-812 проводилася за загальноприйнятою методикою. Виконання напівтонких зрізів було зроблено на ультрамікротомі EM UC7 (Leica, Germany). Напівтонкі зрізи (1-2 μm) фарбували за допомогою трихромного фарбування (метиленовим синім, АЗУР II, фуксином), а потім були переглянуті під мікроскопом Primo Star (Zeiss, Germany). Зображення були одержані за допомогою цифрової фотокамери EOS D650 (Canon, Japan).Результати та їх обговорення. Верхній і нижній бік листка вкритий багатоклітинними волосками. Верхній епідерміс складається зі щільно прилеглих один до одного сильнозвивистих клітин і продихів. Нижній епідерміс містить слабкозвивисті клітини з чітко розрізнюваними стінками і продихами. В анатомії листка судинні пучки мають колатеральний тип будови. Продихи розташовані на обох боках листка і відносяться до анізоцитної будови. Епідерміс стебла складається з великих витягнутих товстостінних клітин з продихами анізоцитного тіпу. Чашечка квітки густо покрита волосками. На епідермісі зовнішнього боку віночка є клітини трикутної форми, що нагадують піки, з внутрішнього боку великі округлі клітини чергуються з дрібними кліттинами. Мезофіл листка складається з пухких губчастих клітин на нижньому боці з декількома провідними пучками (дорсовентральними).Висновки. Морфологічне і анатомічне вивчення лікарської рослинної сировини трави M. Falcata L. показало, що є такі характерні особливості будови: на поперечному зрізі стебла по кутах ребер знаходяться чотири великих провідних пучки, на двох боках між кутовими провідними пучками присутні по три провідних пучки, а на двох інших боках розташовано по одному провідному пучку. Саме цим M. Falcata L. відрізняється від M. Sativa L. Епідерміс стебла складається з витягнутих товстостінних клітин з анізоцитними продихами. Зазначені морфологічні і анатомічні діагностичні ознаки можуть бути використані при складанні монографії на сировину і при ідентифікації рослинної сировини трави Medicago falcata

Визначення хіфенадину ВЕРХ-методом у крові

Topicality. Quifenadine hydrochloride (phencarol) – quinuclidinyl-3-diphenyl carbinol hydrochloride – first generation H1-histamine receptor blocker. The drug reduces the content of histamine in tissues due to the activation of the enzyme diamine oxidase, which breaks down up to 30 % of tissue histamine. Quifenadine hydrochloride is superior to diphenhydramine in duration of antihistamine action. Unlike diphenhydramine and diprazine, quifenadine does not inhibit the CNS, is characterized by weak sedative properties. Quifenadine hydrochloride can be used in the development of tolerance to other sedative antihistamines. Quifenadine hydrochloride is used to treat anaphylactic shock, urticaria, hay fever, Quincke’s edema, dermatoses, allergic rhinitis, food and drug allergies. In case of overdose of quifenadine hydrochloride causes dryness of the mucous membranes, headache, vomiting, stomach pain and dyspepsia. At high doses, it can affect the cardiovascular system, gastrointestinal tract, liver and kidneys. Detection and quantification of quifenadine hydrochloride in pharmaceuticals and biological matrices during treatment are based on the choice of highly sensitive and selective research methods, which is an urgent task for monitoring the effectiveness of treatment of the population with antihistamines and diagnosis of drug intoxication.Aim. To develop an algorithm for directed analysis of quifenadine in biological extracts from blood using a unified method of HPLC research.Materials and methods. The extraction of quifenadine was carried out with chloroform at pH 9.0. The extracts were purified from impurities by a combination of TLC and extraction with hexane. TLC purification and identification of quifenadine were carried out under optimal conditions: system of organic solvents – chloroform-n-butanol-25 % solution of ammonium hydroxide (70:40:5) and chromatographic plates – Sorbfil PTLC-AF-A. For the detection of quifenadine, the most sensitive location reagents were used – UV light (λ = 254 nm) and reagent Dragendorff in the modification of Mounier. Chromatographic analysis has been carried out on a microcolumn liquid chromatograph “Milichrome A-02” (EkoNova, Closed Joint-Stock Company, Novosibirsk, Russia) using standardized HPLC conditions: reversed-phase variant with the use of metal column with non-polar absorbent Prontosil 120-5C 18 AQ, 5 μm; mobile phase in the mode of linear gradient – from eluent А (5 % acetonitrile and 95 % buffer solution – 0.2 М solution of lithium perchlorate in 0.005 М solution acid perchloric) to eluent B (100 % acetonitrile) as during 40 min. Regeneration of column has been conducted during 2 min with mixture of solvents; the flow rate of the mobile phase has been formed 100 μl/min, injection volume – 4 μl. Multichannel detection of the substance was carried out using a two-beam multi-wave UV spectrophotometer at 8 wavelengths of 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280, and 300 nm; the optimal value of column temperature – 37-40 °С and pressure of pump – 2.8-3.2 MPa.Results and discussion. Isolation of quifenadine from blood has been carried out according to the developed method, including extraction with chloroform at pH 9.0; extraction purification of extracts with hexane from impurities; TLC purification and identification of quifenadine. By using a unified HPLC method, quifenadine was identified by retention parameters and spectral ratios. For quantitative determination, a calibration graph or a straight line equation corresponding to this graph were used. The obtained results indicated the reliability and reproducibility of the method. It was found that the relative uncertainty of the average result in the analysis of quifenadine in blood was ε = ± 6.65 %, the relative standard deviation of the average result was RSDx = 2.25%.Conclusions. Quifenadine was extracted with chloroform at pH 9,0 from blood. Purification of extracts from co-extractive compounds was performed by combining TLC and extraction with hexane. It was established that when isolating quifenadine from blood according to the developed methods it is possible to allocate 32.5-37.6 % of substance (ε = ± 6.65 %, RSDx = 2.25 %). The method of TLC purification and identification of quifenadine in biogenic extracts was tested under optimal conditions: system of organic solvents – chloroform-n-butanol-25 % solution of ammonium hydroxide (70:40:5), location reagents – UV light, reagent Dragendorff in the modification of Mounier, Rf quifenadine = 0.25-0.30 (Sorbfil PTLC-AF-A). The unified HPLC method for identification and quantification of quifenadine has been tested in biogenic extracts from blood according to the developed algorithm of directed analysis. It was found that quifenadine can be identified by retention time – 20.27 ± 0.03 min; retention volume 2026.9 ± 0.34 μl; spectral ratios – 0.634; 0.255; 0.041; 0.022; 0.027; 0.001; 0.001. Equation was used to determine the quifenadine content S = 0.42·10-3 С + 0.94·10-3 the correlation coefficient was equal to 0.9985.Chromatographic techniques can be recommended for implementation in practice of the Bureau of Forensic Medical Examination, poison control centers, clinical laboratories regarding the study of medicinal substances in biological objects.Актуальность. Хифенадина гидрохлорид (фенкарол) – хинуклидил-3-дифенилкарбинола гидрохлорид – блокатор рецепторов H1-гистамина первого поколения. Препарат снижает содержание гистамина в тканях, что обусловлено активацией фермента диаминоксидазы, который расщепляет до 30 % тканевого гистамина. Хифенадина гидрохлорид превосходит дифенгидрамин по продолжительности антигистаминного действия. В отличие от дифенгидрамина и дипразина хифенадин не угнетает ЦНС, характеризуется слабо выраженными седативными свойствами. Хифенадина гидрохлорид может использоваться при развитии толерантности к другим седативным антигистаминным препаратам. Хифенадина гидрохлорид применяется для лечения анафилактического шока, крапивницы, сенной лихорадки, отека Квинке, дерматозов, аллергических ринитов, пищевой и лекарственной аллергии. При передозировке хифенадина гидрохлорид вызывает сухость слизистых оболочек, головную боль, рвоту, боли в желудке и диспепсические явления. При значительных дозах может поражать сердечно-сосудистую систему, желудочно-кишечный тракт, печень и почки. Выявление и количественное определение хифенадина гидрохлорида в фармацевтических препаратах и биологических матрицах при лечении основываются на выборе высокочувствительных и селективных методов исследования и являются актуальной задачей для проведения мониторинга эффективности лечения населения антигистаминными лекарственными средствами и диагностики интоксикаций лекарствами.Целью исследования является разработка алгоритма направленного анализа хифенадина в биологических экстрактах из крови при применении унифицированной методики исследования ВЕЖХ методом.Материалы и методы. Экстракцию хифенадина проводили хлороформом при рН 9,0. Очистку экстрактов от примесей выполняли при сочетании ТСХ и экстракции гексаном. ТСХ-очистку и идентификацию хифенадина проводили в оптимальных условиях: система органических растворителей – хлороформ-н-бутанол-25 % раствор аммония гидроксида (70:40:5) и хроматографические пластинки – Сорбфил ПСТХ-АФ-А. Для детектирования хифенадина использовали наиболее чувствительные проявители – УФ-свет (λ = 254 нм) и реактив Драгендорфа в модификации по Мунье. Хроматографический анализ проводился на микроколоночном жидкостном хроматографе «Милихром А-02» (ЭkoNova, ЗАО, Новосибирск, Россия) с использованием стандартизированных условий ВЭЖХ: обращенно-фазный вариант с применением металлической колонки с неполярным сорбентом Prontosil 120-5C 18 AQ, 5 мкм; подвижная фаза в режиме линейного градиента – от элюента А (5 % ацетонитрил и 95 % буферный раствор – 0,2 М раствор лития перхлората в 0,005 М растворе кислоты хлорной) до элюента В (100 % ацетонитрила) в течение 40 мин. Регенерацию колонки проводили в течение 2 мин смесью растворителей; скорость потока подвижной фазы составляла 100 мкл/мин, объем пробы – 4 мкл. Многоканальное детектирование вещества проводили с использованием двухлучевого мультиволнового УФ-спектрофотометра по 8 значениям длины волны 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 и 300 нм; оптимальное значение температуры колонки – 37-40 °С и давления насоса – 2,8-3,2 МПа.Результаты и их обсуждение. Проведено изолирование хифенадина из крови по разработанной методике, включающей экстракцию хлороформом при рН 9,0; экстракционную очистку вытяжек гексаном от примесей; ТСХ-очистку и идентификацию хифенадина. При использовании унифицированной ВЭЖХ-методики проведена идентификация хифенадина по параметрам удерживания и спектральным отношениям. Для количественного определения использовали калибровочный график или уравнение прямой, соответствующей этому графику. Полученные результаты указывали на надежность и воспроизводимость методики. Установлено, что относительная неопределенность среднего результата при анализе хифенадина в крови составляла ε = ± 6,65 %, относительное стандартное отклонение среднего результата было равным RSDx = 2,25 %.Выводы. Проведена экстракция хифенадина хлороформом при рН 9,0 из крови. Очистку вытяжек от соэкстрактивных веществ выполняли при сочетании методов ТСХ и экстракции гексаном. Установлено, что при изолировании хифенадина из крови по разработанным методикам можно выделить 32,5-37,6 % вещества (ε = ± 6,65 %, RSDx = 2,25 %). Апробирована методика ТСХ-очистки и идентификации хифенадина в биогенных экстрактах при оптимальных условиях: система органических растворителей – хлороформ-н-бутанол-25 % раствор аммония гидроксида (70:40:5), проявители – УФ-свет, реактив Драгендорфа по Мунье, Rf хифенадина = 0,25-0,30 (Сорбфил ПСТХ-АФ-А). Апробирована унифицированная ВЭЖХ-методика идентификации и количественного определения хифенадина в биогенных экстрактах из крови согласно разработанному алгоритму направленного анализа. Установлено, что хифенадин можно идентифицировать по времени удерживания – 20,27 ± 0,03 мин; объему удерживания – 2026,9 ± 0,34 мкл; спектральным отношениям – 0,634; 0,255; 0,041; 0,022; 0,027; 0,001; 0,001. Для определения содержания дифенгидрамина использовали уравнение S = 0,42·10-3 С + 0,94·10-3; коэффициент корреляции составлял 0,9985. Хроматографические методики могут быть рекомендованы для внедрения в практику бюро судебно-медицинской экспертизы, токсикологических центров, клинических лабораторий по изучению лекарственных веществ в биологических объектах.Актуальність. Хіфенадину гідрохлорид (фенкарол) – хінуклідил-3-дифенілкарбінолу гідрохлорид – блокатор рецепторів H1-гістаміну першого покоління. Препарат знижує вміст гістаміну в тканинах, що обумовлено активацією ензиму діаміноксидази, який розщеплює до 30 % тканинного гістаміну. Хіфенадину гідрохлорид перевершує дифенгідрамін за тривалістю протигістамінної дії. На відміну від дифенгідраміну та дипразину хіфенадин не пригнічує ЦНС і характеризується слабко вираженими седативними властивостями. Хіфенадину гідрохлорид може використовуватися при розвитку толерантності до інших седативних антигістамінних препаратів. Хіфенадину гідрохлорид застосовується для лікування анафілактичного шоку, кропивниці, сінної лихоманки, набряку Квінке, дерматозів, алергічних ринітів, харчової і лікарської алергії. При передозуванні хіфенадину гідрохлорид викликає сухість слизових оболонок, головний біль, блювоту, біль у шлунку і диспепсичні явища. При значних дозах може вражати серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, печінку та нирки. Виявлення та кількісне визначення хіфенадину гідрохлориду в фармацевтичних препаратах і біологічних матрицях під час лікування грунтуються на виборі високочутливих і селективних методів дослідження, що є актуальною задачею для проведення моніторингу ефективності лікування населення антигістамінними лікарськими засобами та діагностики інтоксикацій ліками.Метою дослідження є розробка алгоритму спрямованого аналізу хіфенадину у біологічних екстрактах із крові при застосуванні уніфікованої методики дослідження ВЕРХ- методом.Матеріали та методи. Екстракцію хіфенадину проводили хлороформом при рН 9,0. Очистку екстрактів від домішок виконували при сполученні ТШХ і екстракції гексаном. ТШХ-очистку та ідентифікацію хіфенадину проводили в оптимальних умовах: системи органічних розчинників – хлороформ-н-бутанол-25 % розчин амонію гідроксиду (70:40:5), Rf хіфенадину = 0,25-0,30 і хроматографічні пластинки – Сорбфіл ПСТХ-АФ-А. Для детектування хіфенадину використовували найбільш чутливі проявники – УФ-світло (λ = 254 нм) і реактив Драгендорфа у модифікації за Муньє. Хроматографічний аналіз проводився на мікроколоночному рідинному хроматографі «Міліхром А-02» (EkoNova, ЗАТ, Новосибірськ, Росія) з використанням стандартизованих умов ВЕРХ: обернено-фазовий варіант із застосуванням металевої колонки з неполярним сорбентом Prontosil 120-5C 18 AQ, 5 мкм; рухлива фаза у режимі лінійного градієнту – від елюєнту А (5 % ацетонітрил і 95 % буферний розчин – 0,2 М розчин літію перхлорату в 0,005 М розчині кислоти хлорної) до елюєнту В (100 % ацетонітрилу) впродовж 40 хв. Регенерацію колонки проводили впродовж 2 хв сумішшю розчинників; швидкість потоку рухомої фази складала 100 мкл/хв, об’єм проби – 4 мкл. Багатоканальне детектування речовини проводили з використанням двопроменевого мультихвильового УФ-спектрофотометра за 8 значеннями довжини хвилі 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 і 300 нм; оптимальне значення температури колонки – 37-40 °С та тиску насосу – 2,8-3,2 МПа.Результати та їх обговорення. Проведено ізолювання хіфенадину з крові за розробленою методикою, що включає екстракцію хлороформом при рН 9,0; екстракційну очистку витяжок гексаном від домішок; ТШХ-очистку та ідентифікацію хіфенадину. При використанні уніфікованої ВЕРХ-методики проведено ідентифікацію хіфенадину за параметрами утримування і спектральним відношеннями. Для кількісного визначення використовували градуювальний графік або рівняння прямої, що відповідає цьому графіку. Отримані результати вказували на надійність і відтворюваність методики. Встановлено, що відносна невизначеність середнього результату при аналізі хіфенадину у крові складала ε = ± 6,65 %, відносне стандартне відхилення середнього результату дорівнювало RSDx = 2,25 %.Висновки. Проведено екстракцію хіфенадину хлороформом при рН 9,0 з крові та сечі. Очистку витяжок від співекстрактивних сполук виконували при сполученні методів ТШХ та екстракції гексаном. Встановлено, що при ізолюванні хіфенадину з крові за розробленими методиками можна виділити 32,5-37,6 % речовини (ε = ± 6,65 %, RSDx = 2,25 %). Опрацьовано методику ТШХ-очистки та ідентифікації хіфенадину у біогенних екстрактах за оптимальними умовами: система органічних розчинників – хлороформ-н-бутанол-25 % розчин амонію гідроксиду (70:40:5), проявники – УФ-світло, реактив Драгендорфа за Муньє, Rf хіфенадину = 0,25-0,30 (Сорбфіл ПСТХ-АФ-А). Опрацьовано уніфіковану ВЕРХ-методику ідентифікації та кількісного визначення хіфенадину у біогенних екстрактах із крові згідно з розробленим алгоритмом спрямованого аналізу. Встановлено, що хіфенадин можна ідентифікувати за часом утримування – 20,27 ± 0,03 хв; об´ємом утримування 2026,9 ± 0,34 мкл; спектральними відношеннями – 0,634; 0,255; 0,041; 0,022; 0,027; 0,001; 0,001. Для визначення вмісту хіфенадину використовували рівняння S = 0,42·10-3 С + 0,94·10-3; коефіцієнт кореляції дорівнював 0,9985. Хроматографічні методики можуть бути рекомендовані для впровадження у практику бюро судово-медичної експертизи, токсикологічних центрів, клінічних лабораторій стосовно вивчення лікарських речовин у біологічних об’єктах

Теоретичне обґрунтування вибору АФІ у складі екстемпорального гелю для лікування ран та пролежнів

Topicality. Treatment of chronic wounds and bedsores remains an urgent problem today, which requires the development of effective and safe drugs. Regardless of the cause, the pathogenesis of chronic wounds and bedsores is based on violations of trophic and protective properties of the skin, which develop due to tissue hypoxia.Aim. The aim of this work is theoretical research to substantiate the choice of active pharmaceutical ingredients (API) in the composition of extemporaneous gel for the treatment of chronic wounds and bedsores.Materials and methods. Methods of systematic and comparative analysis and bibliosemantic method of studying the modern view on the treatment of chronic wounds and the use of API for their treatment were used to search for information.Results and discussion. The article shows the relevance of the use of active pharmaceutical ingredients (decamethoxine and hyaluronic acid). Analysis of the literature showed that decamethoxine has a pronounced antibacterial, fungicidal and virocidal action, as well as has anti-inflammatory activity; hyaluronic acid - stimulates repair processes and accelerates epithelialization of wounds.Conclusions. The choice of API (decamethoxine and hyaluronic acid) in the composition of extemporaneous gel for the treatment of wounds and bedsores is theoretically substantiated.Актуальность. Лечение хронических ран и пролежней остается актуальной проблемой на сегодняшний день, что требует разработки эффективных и безопасных лекарственных средств. Независимо от причины в основе патогенеза хронических ран и пролежней лежат нарушения трофики и защитных свойств кожи, развивающиеся вследствие тканевой гипоксии.Цель работы. Целью данной работы является теоретическое исследование по обоснованию выбора активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) в составе экстемпорального геля для лечения хронических ран и пролежней.Материалы и методы. Для поиска информации были использованы методы системного и сравнительного анализа и библиосемантический метод изучения современного взгляда на лечение хронических ран и использование АФИ для их лечения. Результаты и их обсуждение. Показана актуальность использования активных фармацевтических ингредиентов (декаметоксина и гиалуроновой кислоты). Анализ литературных источников показал, что декаметоксин обладает выраженным антибактериальным, фунгицидным и вирусоцидным действием, а также противовоспалительной активностью; гиалуроновая кислота стимулирует процессы репарации и ускоряет эпителизацию ран.Выводы. Теоретически обоснован выбор АФИ (декаметоксина и гиалуроновой кислоты) в составе экстемпорального геля для лечения ран и пролежней.Вступ. Лікування хронічних ран та пролежнів залишається актуальною проблемою на теперішній час, що вимагає розробки ефективних та безпечних лікарських засобів. Незалежно від причини в основі патогенезу хронічних ран і пролежнів лежать порушення трофіки і захисних властивостей шкіри, що розвиваються внаслідок тканинної гіпоксії.Мета. Метою даної роботи є теоретичні дослідження з обґрунтування вибору активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) у складі екстемпорального гелю для лікування хронічних ран та пролежнів.Матеріали та методи. Для пошуку інформації були використані методи системного і порівняльного аналізу та бібліосемантичний метод вивчення сучасного погляду на лікування хронічних ран та використання АФІ для їх лікування.Результати та їх обговорення. Показано актуальність використання активних фармацевтичних інгредієнтів (декаметоксину та гіалуронової кислоти). Аналіз літературних джерел показав, що декаметоксин володіє вираженою антибактеріальною, фунгіцидною та вірусоцидною дією, а також має протизапальну активність; гіалуронова кислота стимулює процеси репарації та пришвидшує епітелізацію ран.Висновки. Теоретично обґрунтовано вибір АФІ (декаметоксину та гіалуронової кислоти) у складі екстемпорального гелю для лікування ран та пролежнів

Вплив олігопетидів-гомологів АКТГ15-18 на адаптаційні реакції крові щурів на моделі гострого холодового стресу

Topicality. One of the important stress-protective mechanisms of oligopeptides – homologs of the ACTH15-18 fragment (under the codes KK-1 and KK-5) found in the previous studies is prevention of the hypothalamic-pituitary-adrenal system dysfunction on the acute cold stress model.Aim. To study the effect of oligopeptides – homologs of the ACTH15-18 fragment on the adaptive response of rat blood on the acute cold stress model.Materials and methods. The hemoglobin content, erythrocyte sedimentation rate, white blood cell count and leukocyte indices were studied in the blood of rats after acute cold stress.Results and discussion. Against the background of the use of peptides compared to the indicators of the control pathology group the hemoglobin content (KK-1 – by 13 % and KK-5 – by 11 %) significantly increased, while the erythrocyte sedimentation rate decreased (KK-1 – by 1.9 times and KK-5 – by 1.7 times). The peptides significantly reduced the manifestations of neutrophilia, lymphopenia and eosinopenia compared to the control pathology. Conclusions. The analysis of the experimental data indicates a significant positive effect of oligopeptides – homologs of the ACTH15-18 fragment on the adaptive response of rat blood. Preventing deep hypothermia the peptides contributed to the elimination of pathological abnormalities in the blood system. This conclusion is supported by their restorative effect on the hemoglobin level, erythrocyte sedimentation rate, white blood cell count and leukocyte indices.Актуальность. Одним из важных механизмов стресспротекторного действия олигопептидов-гомологов фрагмента АКТГ15-18 (под шифрами КК-1 и КК-5), установленного в предыдущих исследованиях, является предотвращение нарушений функционирования гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы на модели острого холодового стресса. Цель. Установить влияние олигопептидов-гомологов фрагмента АКТГ15-18 на адаптационные реакции крови крыс на модели острого холодового стресса. Материалы и методы. После острого холодового стресса определяли в крови крыс содержание гемоглобина, скорость оседания эритроцитов, лейкоцитарную формулу и лейкоцитарные индексы. Результаты и их обсуждение. На фоне применения пептидов в сравнении с показателями группы контрольной патологии достоверно повышалось содержание гемоглобина (на 13 % – КК-1 и на 11 % – КК-5), снижалась скорость оседания эритроцитов (в 1,9 раза на фоне КК-1 и в 1,7 раза на фоне КК-5). Пептиды статистически значимо уменьшали проявления нейтрофилеза, лимфо- и эозинопении в сравнении с контрольной патологией. Выводы. Анализ экспериментальных данных свидетельствует о значительном позитивном влиянии олигопептидов-гомологов фрагмента АКТГ15-18 на адаптационные реакции крови крыс. Предотвращая глубокую гипотермию, пептиды способствовали устранению патологических отклонений в системе крови, о чем свидетельствует их восстанавливающее влияние на уровень гемоглобина, СОЭ, показатели лейкоцитарной формулы и лейкоцитарные индексы.Актуальність. Одним із важливих механізмів стреспротекторної дії олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 (під шифрами КК-1 і КК-5), доведеної результатами попередніх досліджень, є запобігання порушенням функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на моделі гострого холодового стресу. Мета. З’ясувати вплив олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 на адаптаційні реакції крові щурів на моделі гострого холодового стресу.Матеріали та методи. Після гострого холодового стресу визначали у крові щурів вміст гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів, лейкоцитарну формулу та лейкоцитарні індекси.Результати та їх обговорення. На тлі застосування пептидів порівняно з показниками групи контрольної патології достовірно підвищувався вміст гемоглобіну (на 13 % – КК-1 і на 11 % – КК-5), знижувалась швидкість осідання еритроцитів (в 1,9 раза на тлі КК-1 і в 1,7 раза на тлі КК-5). Пептиди статистично значуще зменшували вияви нейтрофільозу, лімфо- та еозинопенії порівняно з контрольною патологією. Висновки. Аналіз експериментальних даних дозволяє констатувати виразний позитивний вплив олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 на адаптаційні реакції крові щурів. Запобігаючи глибокій гіпотермії, пептиди сприяли усуненню патологічних відхилень у системі крові, про що свідчить їх відновний вплив на рівень гемоглобіну, ШОЕ, показники лейкоцитарної формули та лейкоцитарні індекси

Зміни нейронально-астроцитарного апарату гіпокампу на тлі тривалого введення ізоніазиду та рифампіцину за умов введення фіксованої комбінації іпідакрину гідрохлорид/фенібут

Topicality. The main disadvantage of the first-line anti-TB drugs isoniazid and rifampicin is their ability to cause drug-induced liver injury. At the same time, in addition to hepatotoxic, in 12-24 % of cases are neurological disorders. The consequence of these processes is a disturbance of synaptic plasticity, learning processes and memory. In addition, significant factor in the development of neurological disorders may be an imbalance of intestinal microflora. One of the possible options at eliminating or attenuating the manifestations of cognitive deficiency in various pathological conditions is the appointment of drugs with neuroprotective properties. However, even today their effectiveness studied not enough for central nervous system dysfunctions arising from prolonged anti-TB therapy. Therefore, we can assume that neurological disorders can be due to a complex of interrelated factors.Aim. To determine the morphometric and ultrastructural features of neurons and glial cells, as well as the levels of glial fibrillary acid protein (GFAB) in the hippocampus of rats under long-term administration of isoniazid and rifampicin during experimental therapy with a fixed combination of ipidacrine hydrochloride/phenibut.Materials and methods. Studies were conducted on three groups of white Wistar male rats with drug-induced hepatitis, reproduced by intragastric administration of isoniazid and rifampicin for 28 days. In the last 14 days of the intragastric experiment, rats of the research group were administered ipidacrine hydrochloride/phenibut (1/60 mg/kg). The content of cytosolic GFAP in the hippocampus was determined by competitive enzyme-linked immunosorbent assay. Semi-thin sections of CA1 sections of the rat hippocampus were analyzed, Image J. analysis program used. The ultrastructural characteristics were studied, PEM-100-01 transmission electron microscope used (Selmi, Ukraine).Results and discussion. Under the experimental pharmacotherapy the specific number of degeneratively altered neurons was significantly lower than in the controlled animals. At the same time, astrocytes were characterized by significantly less edema of the cytoplasm and adaptive-compensatory changes in mitochondria, and the content of cytoplasmic GFAP was 44.2 % (P = 0.0065) lower than the group of animals with hepatitis.Conclusions. Course administration of ipidacrine and phenibut reduces the severity of neurodegeneration appearance, improves the state of astroglia in the hippocampus, and it also reduces the cytoplasmic levels of glial acidic fibrillary protein in animals with drug-induced liver injury.Вступление. Основным недостатком противотуберкулезных средств первого ряда изониазида и рифампицина является их способность вызывать медикаментозно-индуцированное поражение печени. В то же время кроме гепатотоксических в 12-24 % случаев их применения занимают и неврологические расстройства. Следствием этих процессов является нарушение синаптической пластичности, процессов обучения и памяти. Дополнительным весомым фактором в развитии неврологических расстройств, в частности когнитивной дисфункции, может быть и нарушение баланса кишечной микрофлоры. Одним из вариантов, направленных на устранение или ослабление проявлений когнитивного дефицита при различных патологических состояниях, является назначение средств с нейропротекторными свойствами. Однако и сегодня точно неизвестна их эффективность при нарушениях функции ЦНС, возникающих вследствие длительной противотуберкулезной терапии. Можно предположить, что неврологические расстройства могут быть обусловлены комплексом взаимосвязанных факторов.Целью данной работы было определить морфометрические и ультраструктурные особенности нейронов и глиальных клеток, а также уровни глиального фибриллярного кислого белка (ГФКБ) в гиппокампе крыс в условиях длительного введения изониазида и рифампицина на фоне экспериментальной терапии фиксированной комбинацией ипидакрина гидрохлорид/фенибут.Материалы и методы. Исследования проведены на трёх группах белых крыс-самцов линии Вистар с медикаментозно-индуцированным гепатитом, воспроизведённым путём интрагастрального введения изониазида и рифампицина в течение 28 суток. Крысам исследовательской группы в течение последних 14 суток эксперимента интрагастрально вводили ипидакрина гидрохлорид/фенибут (1/60 мг/кг). Содержание цитозольной ГФКБ в гиппокампе определяли методом конкурентного твердофазного иммуноферментного анализа. Анализ полутонких срезов СА1 поля гиппокампа крыс осуществляли с использованием программы анализа Image J. Исследование ультраструктурных характеристик проводили с помощью трансмиссионного электронного микроскопа ПЭМ-100-01 («SELMI», Украина).Результаты и их обсуждение. В условиях экспериментальной фармакотерапии удельное количество дегенеративно изменённых нейронов было значимо ниже показателей животных контроля. При этом астроциты характеризовались существенно меньшим отёком цитоплазмы и адаптативно-компенсаторными изменениями в митохондриях, а содержание цитоплазматической ГФКБ было на 44,2 % (Р = 0,0065) ниже, чем у группы животных с гепатитом.Вывод. Курсовое введение ипидакрина и фенибута уменьшает выраженность проявлений нейродегенерации, улучшает состояние астроглии в гиппокампе, а также снижает цитоплазматические уровни глиального кислого фибриллярного белка у животных с медикаментозно-индуцированным поражением печени.Вступ. Основним недоліком протитуберкульозних засобів першого ряду ізоніазиду та рифампіцину є їх здатність викликати медикаментозно-індуковане ураження печінки. Водночас окрім гепатотоксичних у 12-24 % випадків їх застосування займають і неврологічні розлади. Наслідком цих процесів є порушення синаптичної пластичності, процесів навчання та пам’яті. Додатковим вагомим фактором у розвитку неврологічних розладів, зокрема когнітивної дисфункції, може бути і порушення балансу кишкової мікрофлори. Одним із напрямків, спрямованих на усунення або послаблення проявів когнітивного дефіциту при різноманітних патологічних станах, є призначення засобів з нейропротекторними властивостями. Однак і сьогодні достеменно невідомою є їх ефективність при порушеннях функції ЦНС, що виникають внаслідок тривалої протитуберкульозної терапії. Адже можна передбачити, що неврологічні розлади можуть бути опосередковані комплексом взаємопов’язаних факторів.Метою даної роботи було визначити морфометричні та ультраструктурні особливості нейронів та гліальних клітин, а також рівні гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у гіпокампі щурів за умов тривалого введення ізоніазиду та рифампіцину на тлі експериментальної терапії фіксованою комбінацією іпідакрину гідрохлорид/фенібут.Матеріали та методи. Дослідження проведені на трьох групах білих щурів-самців лінії Вістар з медикаментозно-індукованим гепатитом, який відтворювали шляхом інтрагастрального введення ізоніазиду та рифампіцину впродовж 28 діб. Щурам дослідної групи впродовж останніх 14 діб експерименту інтрагастрально вводили іпідакрину гідрохлорид/фенібут (1/60 мг/кг). Вміст цитозольної ГФКБ у гіпокампі визначали методом конкурентного твердофазного імуноферментного аналізу. Аналіз напівтонких зрізів СА1 поля гіпокампу щурів здійснювали з використанням програми аналізу Image J. Дослідження ультраструктурних характеристик проводили за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа ПЭМ-100-01 («SELMI», Україна).Результати та їх обговорення. За умов експериментальної фармакотерапії питома кількість дегенеративно змінених нейронів була значимо нижчою за показники тварин контролю. При цьому астроцити характеризувалися істотно нижчим набряком цитоплазми та адаптативно-компенсаторними змінами у мітохондріях, а вміст цитоплазматичної ГФКБ був на 44,2 % (Р = 0,0065) нижчим за групи тварин з гепатитом.Висновки. Курсове введення іпідакрину та фенібуту зменшує виразність проявів нейродегенерації, покращує стан астроглії у гіпокампі, а також знижує цитоплазматичні рівні гліального кислого фібрилярного білка у тварин з медикаментозно-індукованими ураженнями печінки

Вивчення антимікробної активності екстрактів плодів абрикоса звичайного

Topicality. Today, treatment of infectious diseases is considered to be one of the actual problems in pharmacy and medicine. The spectrum of antimicrobial agents used to fight pathogens, due to the developed problem of antibiotic resistance, is steadily narrowing. Therefore, finding new drugs with antibacterial and antifungal activity is an important task.Aim. To study the antimicrobial activity of Armeniaca vulgaris dried fruit extracts.Materials and methods. The object of the study were Armeniaca vulgaris dried fruits. The antibacterial and antifungal activity of the extracts was determined in vitro experiments by diffusion into agar (“wells” method).Results and discussion. The extractable matters content ranges from 2.47 to 7.30 % for alcohol extracts in neutral medium and from 3.78 to 8.03 % in acidified medium. When extracted with methylene chloride, the extractable matters content is much lower. The results of the study of extracts for antimicrobial activity showed that all microorganisms strains are sensitive to the samples.Conclusions. All samples tested have antimicrobial activity against the microorganisms strains used. Most alcoholic extracts obtained by acidification exhibit higher inhibitory activity than neutral samples.Актуальность. На сегодня одной из актуальных проблем в фармации и медицине является лечение инфекционных заболеваний. Спектр антимикробных средств, применяемых для борьбы с патогенными микроорганизмами, в связи с развившейся проблемой антибиотикорезистентности неуклонно сужается. Поэтому поиск новых лекарственных средств, обладающих антибактериальной и противогрибковой активностью, является важной задачей.Цель работы. Провести изучение антимикробной активности экстрактов из сухих плодов абрикоса обыкновенного.Материалы и методы. Объектом исследования были сухие плоды абрикоса обыкновенного. Антибактериальную и противогрибковую активность фракций определяли в опытах in vitro методом диффузии в агар (метод «колодцев»).Результаты и их обсуждение. Содержание сухих веществ варьируется от 2,47 до 7,30 % для спиртовых экстрактов в нейтральной среде и от 3,78 до 8,03 % – в подкисленной среде. При экстракции хлористым метиленом содержание сухих веществ значительно меньше. Данные результатов исследования экстрактов на антимикробную активность показали, что все штаммы микроорганизмов чувствительны к исследуемым образцам.Выводы. Все исследуемые образцы проявляют антимикробную активность по отношению к использованным штаммам микроорганизмов. Большинство спиртовых экстрактов, полученных при подкислении, проявляет большую ингибирующую активность, чем нейтральные образцы.Актуальність. На теперішній час однією з актуальних проблем у фармації і медицині є лікування інфекційних захворювань. Спектр антимікробних засобів, які використовуються для боротьби з патогенними мікроорганізмами, у зв’язку з розвинутою проблемою резистентності до антибіотиків неухильно звужується. Тому пошук нових лікарських засобів, що мають антибактеріальну активність, є важливим завданням.Мета роботи. Провести вивчення антимікробної активності екстрактів із сухих плодів абрикоса звичайного.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були сухі плоди абрикоса звичайного. Антибактеріальну та протигрибкову активність фракцій визначали в дослідах in vitro методом дифузії в агар (метод «колодязів»).Результати та їх обговорення. Вміст сухих речовин варіюється від 2,47 до 7,30 % для спиртових екстрактів у нейтральному середовищі і від 3,78 до 8,03 % – у підкисленому середовищі. При екстракції хлористим метиленом вміст сухих речовин значно менше. Дані результатів дослідження екстрактів на антимікробну активність показали, що всі штами мікроорганізмів чутливі до досліджуваних зразків.Висновки. Всі досліджувані зразки проявляють антимікробну активність по відношенню до використаних штамів мікроорганізмів. Більшість спиртових екстрактів, отриманих при підкисленні, проявляє більшу інгібуючу активність, ніж нейтральні зразки

Вивчення летких сполук у сировині безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum)

Topicality. Plants during their life cycle synthesize, accumulate and release volatile compounds into the environment. Volatile compounds are substances that are heterogeneous in structure and chemical properties, and belong to different classes of compounds. These substances can have saturated and unsaturated, linear and branched chains and cyclic fragments. They can also contain various functional groups: hydroxyl, ether, carboxyl, etc. Substances of the terpenes class occupy a special place among volatile compounds. Many substances related to volatile compounds are commercially important. This fact determines the commercial value of any plant and the prospects of its pharmacognostic research. The study of the composition of volatile compounds will allow us to assess the prospects of further study of a particular plant. With the steadily increasing demand of the pharmaceutical industry for the medicinal plant raw material, and the need to search for new medicinal products based on medicinal plants, special attention should be paid to plants that have a widely represented raw material base. Immortelle (Helichrysum Bracteatum) is such a promising plant. The preliminary phytochemical studies have found that the raw material of immortelle has a diverse composition of biologically active substances.Aim. To study the composition of volatile compounds of immortelle herb and flowers.Materials and methods. As the study object the crushed raw of immortelle was used. The study of volatile compounds was performed on an Agilent 6890N/5973 inert chromatography-mass spectrometric system (Agilent Technologies, USA); the carrier gas was helium.Results and discussion. As a result of the study conducted, 26 volatile compounds were identified in the herb of immortelle, 39 compounds in the flowers of immortelle. Identification was carried out using the mass spectra library NIST 02, WILEY 2007, as well as AMDIS and NIST identification programs. When determining the share of each of the substances identified in the total amount of volatile compounds it was found that the main volatile compounds in the herb of immortelle were n-hexadecanoic acid (44.48 %), phytol (13.71 %), 9.12-octadecanoic acid (11.21 %) and decamethyltetrasiloxane (8.55 %). The main volatile compounds in the flowers were n-hexadecanoic acid (43.83 %), 9.12-octadecanoic acid (19.52 %), the methyl ester of 7.10.13-hexadecatrienoic acid (8.85 %) and tetradecanoic acid (6.10 %). The remaining compounds identified were in significantly smaller amounts. Their share was 22.05 % in the herb, and 21.70 % in the flowers. Conclusions. For the first time, the study of the qualitative composition of volatile compounds in the herb and flowers of immortelle has been conducted using gas chromatography with mass spectrometric detection. The results of the study of volatile compounds of the raw material of immortelle, as well as according to the studies conducted earlier on the content of substances of other classes, indicate the prospect of further research of immortelle as an object for the development of new drugs.Актуальность. Растения на протяжении своего жизненного цикла синтезируют, накапливают и выделяют во внешнюю среду летучие соединения. Летучие соединения представляют собой разнородные по структуре и химическим свойствам вещества, которые относятся к разным классам. Эти вещества могут иметь насыщенные и ненасыщенные, линейные и разветвленные цепи и циклические фрагменты. Также могут иметь различные функциональные группы: гидроксильные, эфирные, карбоксильные и др. Особое место среди летучих соединений занимают вещества класса терпенов. Многие вещества, относящиеся к летучим соединениям, являются коммерчески важными. И это определяет коммерческую ценность растения и необходимость фармакогностического исследования. Изучение состава летучих соединений позволит оценить перспективность дальнейшего изучения того или иного растения. При неуклонно возрастающей потребности фармацевтической промышленности в лекарственном растительном сырье и необходимости поиска новых лекарственных препаратов на основе лекарственных растений особое внимание необходимо уделять растениям, которые имеют широко представленную сырьевую базу. Таким перспективным растением представляется бессмертник прицветниковый. Предварительными фитохимическими исследованиями установлено, что сырье бессмертника прицветникового имеет разнообразный состав биологически активных веществ. Целью исследования является изучение состава летучих соединений травы и цветков бессмертника прицветникового.Материалы и методы. В качестве обьекта исследования использовали измельченное сырье бессмертника прицветникового. Изучение летучих соединений проводили на хромато-масс-спектрометрической системе Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, USA), газ-носитель гелий.Результаты и их обсуждение. В результате проведенного исследования в траве бессмертника было идентифицировано 26 летучих соединений, в цветках – 39. Идентификация проводилась по библиотеке масс-спектров NIST 02, WILEY 2007, с использованием программ для идентификации AMDIS и NIST. При определении доли каждого из идентифицированных веществ в общей сумме летучих соединений было установлено, что основными летучими соединениями в траве бессмертника прицветникового являются: н-гексадекановая кислота 44,48 %, фитол 13,71 %, 9,12-октадекановая кислота 11,21 % и декаметилтетрасилоксан 8,55 %. В цветках основными летучими соединениями являются: н-гексадекановая кислота 43,83 %, 9,12-октадекановая кислота 19,52 %, метиловый эфир 7,10,13-гексадекатриеновой кислоты 8,85 % и тетрадекановая кислота 6,10 %. Остальные идентифицированные соединения содержаться в значительно меньших количествах. Доля их составляет: в траве – 22,05 %, в цветках – 21,70 %.Выводы. Впервые было проведено исследование качественного состава летучих соединений в траве и цветках бессмертника прицветникового с использованием метода газовой хроматографии с масс-спектрометрическим детектированием. Результаты исследования летучих соединений сырья бессмертника прицветникового, а также данные исследований, проведенных ранее, на содержание веществ других классов, свидетельствуют о перспективности дальнейшего изучения бессмертника прицветникового для разработки новых лекарственных препаратов.Актуальність. Рослини протягом свого життєвого циклу синтезують, накопичують і виділяють у зовнішнє середовище леткі сполуки – різнорідні за структурою і хімічними властивостями речовини, що належать до різних класів. Ці речовини можуть мати насичені й ненасичені, лінійні й розгалужені ланцюги й циклічні фрагменти, а також певні функціональні групи сполук – гідроксильні, ефірні, карбоксильні та ін. Особливе місце серед летких сполук посідають речовини класу терпенів. Чимало летких речовин становлять собою певну лікувальну й комерційну цінність, що визначає насамперед перспективність фармакогностичного дослідження рослин. Наразі фармацевтична промисловість пильно потребує лікарської рослинної сировини для створення нових ефективних фітопрепаратів, тому рослини з багатою, різноманітною сировинною базою постають щонайпершим об’єктом вивчення. Такою перспективною для фармакогностичного аналізу рослиною є безсмертник приквітковий. Попередніми фітохімічними дослідженнями виявлено, що сировина безсмертника приквіткового має різноманітний склад біологічно активних речовин.Метою нашого дослідження є вивчення складу летких сполук трави й квіток безсмертника приквіткового.Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження використовували подрібнену сировину безсмертника приквіткового. Вивчення летких сполук проводили на хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, USA), газ-носій гелій.Результати та їх обговорення. У результаті проведеного дослідження в траві безсмертника було ідентифіковано 26 летких сполук, у квітках – 39. Ідентифікацію проводили за бібліотекою мас-спектрів NIST 02, WILEY 2007 з використанням програм для ідентифікації AMDIS і NIST. Визначаючи частку кожної з ідентифікованих речовин у загальній сумі летких сполук, виявили, що основними леткими сполуками в траві безсмертника приквіткового є: н-гексадеканова кислота 44,48 %; фітол 13,71 %; 9,12-октадеканова кислота 11,21 % і декаметилтетрасилоксан 8,55 %. У квітках основними леткими сполуками є: н-гексадеканова кислота 43,83 %; 9,12-октадеканова кислота 19,52 %; метиловий естер 7,10,13-гексадекатрієнової кислоти 8,85 % і тетрадеканова кислота 6,10 %. Решта ідентифікованих сполук міститься в значно менших кількостях. Їхня частка становить: у траві – 22,05 %, у квітках – 21,70 %.Висновки. Уперше було проведено дослідження якісного складу летких сполук у траві й квітках безсмертника приквіткового з використанням методу газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням. Результати дослідження летких сполук сировини безсмертника приквіткового, а також дані проведених раніше досліджень щодо вмісту речовин інших класів свідчать про перспективність подальшого вивчення цієї рослини для розробки нових лікарських препаратів

Фармакоекономічний аналіз використання концентрату протромбінового комплексу (препарату Октаплекс) при внутрішньомозкових кровотечах

Topicality. Anticoagulant therapy (ACT) is the basis for the prevention and treatment of venous thromboembolic complications (VTEU) after myocardial infarction (MI), acute brain disorders, atrial fibrillation (AF). As an ACT, the indirect anticoagulant warfarin is most commonly used but it may cause small and large bleedings. When developing intracerebral hemorrhage (ICH) on the background of warfarin therapy for reverse hemostatic therapy (RHT), it is recommended to use fresh frozen plasma (FFP) or of prothrombin complex concentrates (CPC).Aim. To evaluate the pharmacoeconomic feasibility of the CPC (Octaplex drug) use comparing to the emergency dose support for warfarin-associated ICH according to Ukrainian health care system.Materials and methods. Determination of the results of blood coagulant activity restoration in warfarin-associated ICH with different drugs and associated costs have been performed on soil modeling using the “decision tree” method. The model has been developed on the basis of a randomized trial of the use of FFP and CPC Octaplex warfarin-associated ICH. On the basis of modeling, the methods “total disease cost”, “cost minimization”, “cost-effectivenes” were used. The primary efficacy criterion was the proportion of patients in whom the recovery of the INR within three hours after the onset of RHT was successful. As an additional performance criterion, time was used to recover the INR. They took into account the cost of direct medical expenses, the structure of which was determined in accordance with the current Protocol. The cost of medical treatment has been determined according to the MOH registry as of 7.08.2019. The cost of medical services has been taken from the price lists in licensed clinics. A sensitivity analysis of the results has been performed prior to changes in therapy efficacy data and changes in CPC pricing.Results and discussion. Determination of direct medical expenses in accordance with the Protocol of the ICH showed that when used for the RHT FFP they amount to 154 911,2 UAH, CPC – 172 773,4 UAH. In the overall cost structure of treating a patient with ICH, the cost of RHT is almost one third. The rate of recovery of INR is an important factor that determines the time of stopping of ICR and, in turn, influences the further prognosis of the disease. Reverse CPC therapy compared to FFP allows to increase the rate of INR recovery 37 times. More than 7 times the number of patients with ICH, who manage to normalize the blood clotting index during the critical 3 hours, is increasing. The Coefficient of Cost Effectiveness (CER) for the primary criterion and the additional criterion when using a CPC is lower by 6.7 and 72.7 times, respectively. That is, using a CPC instead of a FFP is economically feasible. Sensitivity analysis confirmed the robustness of the results. By reducing the price of the CPC by 30%, it becomes the dominant medical technology, that is, providing the best clinical outcome at a lower cost.Conclusions. Pharmacoeconomic analysis with the use of tree modeling by the decision of the RHT results of warfarin-associated intracerebral hemorrhage with alternative drugs of FFP and CPC Octaplex allows to consider the use of CPC Octaplex economically viable medical technology in the current health protection conditions in Ukraine.Антикоагулянтная терапия (АКТ) – основа профилактики и лечения венозных тромбоэмболических осложнений (ВТЭУ) после инфаркта миокарда (ИМ), острого нарушения мозгового кровообращения, фибрилляции предсердий (ФП). В качестве АКТ чаще всего применяется непрямой антикоагулянт варфарин, на фоне использования которого возможно возникновение малых и больших кровотечений. При развитии внутримозговых кровотечений (ВМК) на фоне терапии варфарином для реверсной гемостатической терапии (РГТ) рекомендуется применять свежезамороженную плазму (СЗП) или концентраты протромбинового комплекса (КПК).Цель исследования – оценка фармакоэкономической целесообразности применения четырехфакторного КПК (препарата Октаплекс) по сравнению с СЗП для экстренной помощи при варфарин-ассоциированных ВМК с позиции украинской системы здравоохранения.Материалы и методы.  Определение результатов восстановления коагулянтной активности крови при варфарин-ассоциированных ВМК различными ЛП и связанных с этим расходов проведено на основании моделирования методом «дерево решений». Модель разработана на основе рандомизированного исследования применения СЗП и КПК Октаплекс при варфарин-ассоциированных ВМК. На основе результатов моделирования использованы методы «общая стоимость заболевания», «минимизация затрат», «затраты-эффективность». В качестве основного критерия эффективности использовали долю пациентов, у которых удавалось достичь восстановления МНО в течение трех часов после начала РГТ. В качестве дополнительного критерия эффективности использовали время до восстановления показателя МНО. Учитывали прямые медицинские затраты, структура которых была определена в соответствии с действующим Протоколом. Стоимость ЛП устанавливалась по реестру МЗУ по состоянию на 7.08.2019 г. Стоимость медицинских услуг брали из прейскурантов лицензированных медицинских учреждений. Анализ чувствительности результатов проведен к изменению уровня эффективности терапии и изменению цены на КПК.Результаты и их обсуждение. Определение прямых медицинских затрат в соответствии с Протоколом ВМК показало, что при использовании для РГТ СЗП они составляют 154 911,2 грн, КПК – 172 773,4 грн. В общей структуре расходов на лечение пациента с ВМК расходы на РГТ составляют почти треть. Скорость восстановления МНО является важным фактором, определяющим время остановки ВМК, и, в свою очередь, влияет на дальнейший прогноз заболевания. Реверсная терапия КПК по сравнению с СЗП позволяет повысить скорость восстановления МНО в 37 раз. Более чем в 7 раз повышается количество больных с ВМК, у которых удается нормализовать показатели свертывания системы крови в течение критических для дальнейшего прогноза трех часов. Коэффициент эффективности затрат (CER) по основному и дополнительному критериям при использовании КПК ниже в 6,7 и 72,7 раза соответственно. Таким образом, использование КПК вместо СЗП является экономически целесообразным. Анализ чувствительности подтвердил устойчивость полученных результатов. При уменьшении цены на КПК на 30 % он становится доминирующей медицинской технологией, то есть такой, которая обеспечивает лучший клинический результат за меньшую стоимость.Выводы. Фармакоэкономический анализ с использованием моделирования методом дерева решений результатов РГТ варфарин-ассоциированных внутримозговых кровотечений альтернативными препаратами СЗП и КПК Октаплекс позволяет считать применение КПК Октаплекс экономически целесообразной медицинской технологией в действующих условиях здравоохранения Украины.Антикоагулянтна терапія (АКТ) – основа профілактики і лікування венозних тромбоемболічних ускладнень (ВТЕУ) після інфаркту міокарда (ІМ), гострого порушення мозкового кровообігу, фібриляції передсердь (ФП). В якості АКТ найчастіше застосовується непрямий антикоагулянт варфарин, на тлі використання якого можливе виникнення малих і великих кровотеч. При розвитку внутрішньомозкових кровотеч (ВМК) на тлі терапії варфарином для реверсної гемостатичної терапії (РГТ) рекомендується використовувати свіжозаморожену плазму (СЗП) або концентрати протромбінового комплексу (КПК).Мета дослідження – оцінка фармакоекономічної доцільності використання чотирифакторного КПК (препарату Октаплекс) в порівнянні зі СЗП для екстреної допомоги при варфарин-асоційованих ВМК з позиції української системи охорони здоров’я.Матеріали та методи. Визначення результатів відновлення коагулянтної активності крові при варфарин-асоційованих ВМК різними ЛП і пов’язаних з цим витрат проведено на ґрунті моделювання методом «дерево рішень». Модель розроблена шляхом рандомізованого дослідження використання СЗП та КПК Октаплекс варфарин-асоційованих ВМК. На основі моделювання використані методи «загальна вартість захворювання», «мінімізації витрат», «витрати-ефективність». В якості основного критерію ефективності використовували частку пацієнтів, у яких вдавалося досягнути відновлення МНВ впродовж трьох годин після початку РГТ. В якості додаткового критерію ефективності використовували час до відновлення показника МНВ. Враховували вартість прямих медичних витрат, структура яких була визначена у відповідності до чинного Протоколу. Вартість ЛП визначалась згідно з реєстром МОЗУ станом на 7.08.2019 р. Вартість медичних послуг брали з прейскурантів ліцензованих клінік. Аналіз чутливості результатів проведено до зміни даних про ефективність терапії та зміни ціни на КПК.Результати та їх обговорення. Визначення прямих медичних витрат відповідно до Протоколу ВМК показало, що при використанні для РГТ СЗП вони складають 154 911,2 грн, КПК – 172 773,4 грн. В загальній структурі витрат на лікування пацієнта з ВМК витрати на РГТ складають майже третину. Швидкість відновлення МНВ є важливим фактором, що визначає час зупинки ВМК, та, у свою чергу, впливає на подальший прогноз захворювання. Реверсна терапія КПК в порівнянні з СЗП дозволяє підвищити швидкість відновлення МНВ у 37 разів. Більше ніж у 7 разів підвищується кількість хворих з ВМК, у яких вдається нормалізувати показники згортання системи крові впродовж критичних для подальшого прогнозу 3 годин. Коефіцієнт ефективності витрат (CER) за основним критерієм та додатковим критерієм при використанні КПК нижче у 6,7 та 72,7 рази відповідно. Отже, використання КПК замість СЗП є економічно доцільним. Аналіз чутливості підтвердив стійкість отриманих результатів. При зменшенні ціни на КПК на 30 % він стає домінуючою медичною технологією, тобто такою, що забезпечує кращий клінічний результат за меншу вартість.Висновки. Фармакоекономічний аналіз із застосуванням моделювання методом дерева рішень результатів РГТ варфарин-асоційованих внутрішньомозкових кровотеч альтернативними препаратами СПЗ та КПК Октаплекс дозволяє вважати використання КПК Октаплекс економічно доцільною медичною технологією в чинних умовах охорони здоров’я України