Студентські наукові записки. Серія «Країнознавство і міжнародний туризм»

Збірник студентських наукових праць містить резуль­тати досліджень з країнознавства та міжнародного туризму, що розкривають проблеми європейської інтеграції, безпеки Європейського Союзу, відносин його членів з Україною, динаміки розвитку міжнародного туризму як одного з глобалізаційних процесів сучасного світу

Особливості метакогнітивних процесів у навчальній діяльності студентів (Peculiarities of metacognitive processes in students learning activity)

Здійснено теоретичний аналіз різних аспектів метакогнітивізму, особлива увага звертається на проблему вивчення метакогнітивних стратегій, що являють собою сукупність певних дій, спрямованих на планування, контроль когнітивних процесів, а також співвідношення їх результатів із цілями діяльності та їхньої ролі у навчальній діяльності студентів. Розглянуто особливості металінгвістичних знань, металінгвістичних здібностей. Проаналізовано різні навчальні концепції, для успішного засвоєння матеріалу. Особлива увага звертається на металінгвістичне усвідомлення, що є усвідомленням мови, її структур і функцій, яке дозволяє носіям цієї мови думати про мову та використовувати її усвідомлено. Металінгвістичне усвідомлення є один із типів метакогніції, можна визначити як здатність індивіда зосереджувати увагу на мові як на об’єкті самому по собі, розмірковувати над мовою та оцінювати її. Типами металінгвістичних здібностей є: фонологічне усвідомлення, усвідомлення слів, синтаксичне усвідомлення та прагматичне усвідомлення, або, іншими словами, аналіз знань і контроль когнітивних операцій, що включають мовну обробку. У результаті викладачі повинні використовувати низку методів для підвищення металінгвістичної обізнаності, таких як розпізнавання слів, синтаксичне розуміння та вправи на розпізнавання словникового запасу. Численні дослідження показали, що успішні студенти самостійно регулюють свої навчальні процеси, використовуючи метакогнітивну інформацію, метакогнітивні стратегії, володіючи металінгвістичним усвідомленням. (A theoretical analysis of various aspects of metacognitivism is carried out, special attention is paid to the problem of studying metacognitive strategies, which are a set of certain actions aimed at planning, controlling cognitive processes, as well as the ratio of their activity results and their role in the educational activities of students. The features of metalinguistic knowledge and metalinguistic abilities are considered. Different educational concepts were analyzed for successful learning of the material. Special attention is paid to metalinguistic awareness, which is the awareness of language, its structures and functions, which allows speakers of this language to think about language and use it consciously. Metacognitive awareness is one of the types of metacognition, it can be defined as the ability of an individual to focus on language as an object in itself, to reflect on language and evaluate it. The types of metalinguistic abilities are: phonological awareness, word awareness, syntactic awareness, and pragmatic awareness, or, in other words, knowledge analysis and control of cognitive operations involving language processing. As a result, teachers should use a range of methods to increase metalinguistic awareness, such as word recognition, syntactic comprehension, and vocabulary recognition exercises. Numerous studies have shown that successful students independently regulate their learning processes. using metacognition – information Metacognitive strategies, possessing meta- narrative awareness.

Острозький годонімікон XVI–XVII сторіч (Ostroh street names of XVI–XVII centuries)

У статті проаналізовано назви вулиць Острога XVI–XVII ст., зафіксовані в історичних джерелах, опублікованих старо українською та середньопольською мовами. Годоніми схарактеризовано в контексті денотатно-номінативної класифікації. З’ясовано, що формування годонімікону Острога розпочинається наприкінці XVI ст., а перші згадки про назви вулиць засвідчено в Первинному поборовому реєстрі Острозької волості та Здовбицького двору 1576 р. Виокремлено й описано два типи вуличних назв: годоніми-орієнтири, які допомагали людині орієнтуватися на місцевості, та власне годоніми, що чітко називали вулицю. Окремо проаналізовано назви вулиць, які складаються з власної назви, доповненої вказівкою на зовнішній об’єкт. Визначено, що для середньовічного Острога об’єктами-орієнтирами були князівський замок, міська огорожа (палісад), Луцька і Татарська вежі, став, річка, млини тощо. З’ясовано, що власне годоніми найчастіше мотивовані назвами етносів (жиди, турки, татари) або видом діяльности людей (шевці, колісники, гарбарі), які проживали на острозьких вулицях, а також найменуваннями міст (Луцьк, Рівне, Звягель, Кам’янець), у бік яких вела вулиця. Поодинокі годоніми пов’язані з особливостями рельєфу, місцем чи порядком розташування і в історичних документах мають різні варіанти назв, що засвідчує їх некодифікованість і нестабільність. Зафіксовано при клади перейменування окремих вулиць наприкінці XVI ст. і формування поширених у сучасному онімному просторі меморіальних годонімів. Підтверджено, що годонімікон XVI–XVII ст. віддзеркалює ключові відомості з історії розвитку Острога, заселення передмість і соціальної стратифікації міста. (The article analyzes Ostroh street names of the XVI–XVII centuries, recorded in historical sources published in the Old Ukrainian and Middle Polish languages. Hodonyms are characterized in the context of denotative-nominative classification. It was found out that the formation of Ostroh hodonymicon began at the end of the XVI century, and the first mentions of street names were recorded in the Primary Tribute Register of Ostroh Volost and Zdovbytsky Dvir in 1576. Two types of street names were distinguished and described: hodonymslandmarks that helped people to orientate them locality, and really hodonyms that clearly named the street. The names of streets, which consist of their own name supplemented by an indication of an external object, were analyzed separately. It has been determined that for medieval Ostroh landmark objects were the princely castle, city fence (palisade), Lutsk and Tatar towers, pond, river, mills, etc. It was found that really hodonyms are most often motivated by the names of ethnic groups (Jews, Turks, Tatars) or the type of people’s activity (shoemakers, wheelwrights, tanners) who lived on the streets of Ostroh, as well as by the names of cities (Lutsk, Rivne, Zviahel, Kamianets), in the direction which were led by the street. Single hodonyms are associated with features of the terrain, place or order of location and in historical documents they have different names, which prove their non-codification and instability. Examples of the renaming of some streets at the end of the XVI century have been recorded and the formation of memorial hodonyms common in the modern onymic space has been fixed. It has been confirmed that the hodonymicon of the XVI–XVII centuries reflects key information from the history of Ostroh development, settlement of suburbs and social stratification of the city.

Простір і спогад: до питання вбезпечення існування в тоталітарній системі (на прикладі художніх репортажів С. Ославської) (Place and memory: on the question of ensuring of existence in the totalitarian system (on the example of artistic reports by S. Oslavska))

У статті авторка аналізує способи в/забезпечення існування індивіда й групи (етнічної, релігійної, гендерної чи ін.) та їх ідентичності в тоталітарній державі, зокрема на прикладі збірки текстів художніх репортажів С. Ославської «Півмісяць, хрест і павич: Подорожі до Месопотамії». Синтетичність жанру художнього репортажу в такому разі сприяє формуванню цілісної, розгорнутої в часі картини боротьби індивіда й групи проти влади / тоталітарної системи. Образ індивіда як репрезентанта певної суспільної групи; його взаємозв’язки з іншим, зокрема з тоталітарною державою й журналісткою-оповідачкою; простір, у межах якого діє індивід, – є ключовими елементами в осмисленні досвіду іншого, який є об’єктом зображення художнього репортажу. Художні репортажі С. Ославської репрезентують значну кількість персонажів, маркованих як ворожі до тоталітарної системи, у межах якої і/чи поза якою вони функціюють. Система націлена їх знищити й духовно, і фізично. Вона фактично цього досягла, створивши для них гетто. Як їм убезпечитися? Ось про який досвід дізнається журналістка: укорінення через спогад у минуле, не загрожене Іншим; дотримання традицій і цінностей, які цементують спільноту (етнічну, гендерну, релігійну тощо) у теперішньому; творення нового приватно-публічного простору як реакція індивіда на порушення фундаментальних прав людини; спроба проговорення травматичного досвіду Іншому, зокрема журналістці, що дає не лише терапевтичний ефект, але й установлює нові соціальні зв’язки, необхідні для існування, через медіа. (The aim of the article is to analyze the ways of ensuring and defending the existence of an individual and a group (ethnic, religious, gender etc.) and their identity in a totalitarian state (on the example of S. Oslavska's collection of artistic reports «Crescent, Cross and Peacock: Journeys to Mesopotamia». The synthetic nature of the genre of artistic reporting in this case contributes to the formation of a holistic, unfolding in time picture of the struggle of an individual and a group against the totalitarian state. The characters of S. Oslavska's artistic reports as representatives of certain social groups, their relationship with the Other (totalitarian state and journalist), space, within which the individual acts, are the key subjects of the image. S. Oslavska's artistic reports represent a significant number of characters marked as hostile to the totalitarian system within which they operate. The system aims to destroy them both spiritually and physically. How to secure themselves? The journalist sees this: rooting through a memory and a history into the past; adherence to traditions and values that cement the community (ethnic, gender, religious etc.); creation of a new private-and-public space as an individual's reaction to the violation of his fundamental human rights; an attempt to share a traumatic experience with Another, including a journalist, which not only has a therapeutic effect, but also establishes new social connections necessary for existence through the media.

Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: науковий журнал

Заснував 2000 року Національний університет «Острозька академія». Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 21245-11045Р від 12 березня 2015 р. Журнал увіходить до переліку наукових фахових видань України з психології на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019. Журнал зареєстровано в Міжнародному центрі періодичних видань (ISSN International Centre. Paris, France): ISSN 2311-5149 (друкований)

Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур (The problem of cultural identity in the situation of contemporary dialogue of cultures)

Програма XVІ Міжнародної наукової конференці

ПРОБЛЕМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

У статті охарактеризовані проблеми, пов’язані з підвищенням рівня математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи, визначені завдання її поліпшення і шляхи їх реалізації, підкреслено, що гострота проблеми математичної підготовки майбутнього вчителя та ефективність її розв’язання залежить від групи факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Урахування цих факторів у процесі навчання забезпечує підвищення рівня математичної і методичної підготовки майбутніх учителів початкових класі

Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур: матеріали XVІ Міжнародної наукової конференції (м. Острог, 22-23 червня 2023 р.)

The collection contains materials of the 16th International Scientific Conference «The Problem of Cultural Identity in the Situation of Contemporary Dialogue Cultures», which update the problem of identity in terms of contemporary challenges in the political, cultural, social and spiritual spheres. The publication is intended for researchers, teachers, young scientists, students, representatives of professional communities and civil society. DISCLAIMER – The European Commission support for the production of this publication does not constitute an endorsement of the contents which reflects the views only of the authors, and the Commission cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein

Таблиця основних статистичних показників роботи Наукової бібліотеки Національного університету "Острозька академія"

У таблиці відображено основні статистичні показники роботи Наукової бібліотеки НаУОА

Пареміологійні одиниці в сучасному газетному дискурсі України воєнного періоду: прагматичний ефект (Paremiological units in the modern newspaper discourse of Ukraine war period: pragmatic effect)

Актуальність дослідження лінгвоодиниць паремії в газетному українськомовному дискурсі не викликає сумніву, адже ця тема малодосліджена в наукових доробках мовознавців. Газетний дискурс у нашому дослідженні інтерпретуємо як складний ментальний і соціокультурний феномен, прагматичний за своїми експресивними репрезентаціями, складний за змістом і структурою побудови у зв’язку з потребою віддзеркалити інформацію щодо повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сучасний газетний текст воєнного періоду – це яскравий репрезентант використання пареміологійних одиниць, які свідчать про надзвичайно експресивну атмосферу в інформаційному просторі й експлікують національні потенції та самобутність рідної мови. Вагомою рисою активізації паремії в публіцистиці є те, що сучасний газетний текст стає більше читабельним, гармонійним, етномаркованим, атрактивним, із яскравими експресивними семантико-стилістичними відтінками оцінності, спирається на народні фразеологійні тренди українців задля увиразнення дійсності. У нашому дослідженні паремії осмислюємо як лінгвістичні одиниці з прагматичним ефектом, які формують функційно-продуктивне джерело висловлень для невгамовних емоцій, хвилювань і потрясінь, найбільш повно відображають трагізм сучасних реалій війни, увиразнюють позитивну чи негативну соціальну/авторську оцінку зображуваних подій. Пареміологійні одиниці – це потужні ретранслятори національної культури, у них закладено генетичний код народу, етносу, нації, тому журналісти використовують паремійний матеріал як ефективний спосіб риторичної аргументації, авторитетне джерело народної мудрості, щоб остаточно переконати авдиторію, емоційно вразити її, змусити повірити й довіряти автору. Доведено, що паремійний масив у газетних текстах забезпечує успішність комунікативного акту, адже сприяє процесу ментального кодування й декодування інформації, нівелюванню комунікаційних бар’єрів, популяризації української культури й увиразненню інтелектуальної думки. Газетний дискурс воєнного періоду постає яскравим репрезентантом ментальності й надпотужним джерелом трансляції національного коду українського етносу. (There is no doubt about the relevance of the study of language units of paremia in the Ukrainian-language newspaper discourse, because this topic is little studied in the scientific works of linguists. In our study, we interpret newspaper discourse as a complex mental and sociocultural phenomenon, pragmatic in its expressive representations, complex in content and construction structure due to the need to reflect information about the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The modern newspaper text of the war period is a vivid representative of the use of paremiological units, which testify to an extremely expressive atmosphere in the information space and explain the national potentials and originality of the native language. A significant feature of the activation of paremia in journalism is that the modern newspaper text becomes more readable, harmonious, ethnically marked, attractive, with bright expressive semantic and stylistic shades of appreciation, relies on the popular phraseological trends of Ukrainians to express reality. In our study, paremias are understood as linguistic units with a pragmatic effect, which form a functionally productive source of expressions for uncontrollable emotions, excitement and upheavals, most fully reflect the tragedy of modern realities of war, express a positive or negative social/authorial assessment of the depicted events. Paremiological units are powerful repeaters of national culture, they contain the genetic code of the people, ethnic group, nation, so journalists use paremiological material as an effective way of rhetorical argumentation, an authoritative source of folk wisdom, to finally convince the audience, emotionally impress them, make them believe and trust the author. We have proven that the array of paremias in newspaper texts ensures the success of the communicative act, because it contributes to the process of mental encoding and decoding of information, the levelling of communication barriers, the popularization of Ukrainian culture, and the expression of intellectual thought. The newspaper discourse of the war period appears as a vivid representative of the mentality and a powerful source of broadcasting the national code of the Ukrainian ethnos.