Фізична терапія жінок з цервікалгією

Робота присвячена актуальній проблемі реабілітації жінок з цервікалгією, зокрема шийним неспецифічним рефлекторним больовим синдромом. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю болю в шиї серед жінок, що часто пов'язано із малорухливим способом життя та порушеннями постави, і значно погіршує якість життя та обмежує повсякденну активність. Метою дослідження є обґрунтування можливостей фізичної терапії для ефективного впливу на біль у шиї, покращення об’єму рухів та повернення жінок до комфортного і повноцінного життя

Transvaginal ultrasound cervical measurement for predicting preterm labour in singleton pregnancies

Aim: to estimate the applicability of ultrasound parameters: cervical length (CL), uterocervical angle (UCA) and the index UCA/CL ratio in the second trimester of singleton pregnancies for predicting spontaneous preterm birth (sPTB). Materials and methods. The study group included 46 pregnant women aged 16 to 43 years. Informed consent was obtained from the patients for the conduct of the study. The main group included 22 women whose pregnancies ended in sPTB at 24-36 weeks of gestation. The control group consisted of 24 patients who had term births. Transvaginal ultrasound was performed at 18-22 weeks of pregnancy using intracavitary transducers with a frequency of 3-13 MHz. Descriptive and analytical statistical methods were used (Shapiro-Wilk test, Student's t-test, Mann-Whitney U test, Pearson's χ2 test, Fisher's exact test, Spearman's rank correlation coefficients and ROC analyses). The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the local ethics committee. Results. In order to assess the prognostic ability and determine the critical (threshold) levels of the studied ultrasonographic indicators measured in the second trimester of pregnancy, ROC analysis was performed to predict sPTB. It was found that the optimal threshold value of CL was ≤3.3 mm with an area under the ROC curve AUC=0.832 (95% confidence interval (CI) 0.693-0.926) at p<0.001, and sensitivity (Se) and specificity (Sp) criteria Se=72.7%, Sp=83.3%. The threshold value of UCA was determined to be an angle >93.2 degrees with an area under the ROC curve AUC=0.799 (95% CI 0.655-0.903) at p 2.66 degree/mm, an area under the ROC curve AUC=0.856 (95% CI 0.721-0.942) at p<0.001, sensitivity and specificity indicators of the criterion Se=95.5%, Sp=66.7%. Conclusions. Thus, based on the results of our study, we can conclude that a combination of several transvaginal ultrasound cervical measurement in the second trimester (CL, UCA and the index UCA/CL ratio) can provide a higher level of accuracy in predicting the risk of sPTB in singleton pregnancy. We found that the optimal threshold value of CL was ≤3.3 mm, the threshold value of UCA was determined to be an angle >93.2 degrees and for the index UCA/CL ratio an optimal threshold value was established as > 2.66 degree/mm. The index UCA/CL ratio was the most sensitive indicator for assessing the risk of sPTB according to ROC analysis

Хімічна інженерія молекулярних машин на основі графену для біомедичної наноробототехніки

Незважаючи на успіхи на шляху створення молекулярних машин на основі графена, для біомедичної наноробототехніки стоять серйозні перешкоди: біосумісність викликає занепокоєність (немодифікований графен може викликати окисний стрес, імунні реакції); а pH, іонна сила і ферментативна активність можуть порушити роботу самого графена [1]. Тож для хімічної інженерії, завдання в основі своїй полягає в пристосуванні поверхні графену для інтеграції молекулярних компонентів (ротори, перемикачі, датчики), забезпечивши стабільність і швидкість реакції у біологічних умовах. Отже, метою даної роботи є вивчення ролі хімічної інженерії у створенні молекулярних машин на основі графену для біомедичної наноробототехніки

Феномен прокрастинації в здобувачів освіти за фахом «Анестезіологія та інтенсивна терапія»

Дані, що були отримані в результаті аналізу анонімних анкет, показали, що показники за підшкалою ситуаційної прокрастинації в наших досліджених медичних студентів були на 4 - 6% кращими, ніж середньосвітові результати здобувачів медичної освіти на додипломному рівні і на 10 - 12%, ніж в пересічного населення. Лікарі - інтерни продемонстрували аналогічні досягнення, які за окремими складовими їх результати були навіть гарніші, ніж в студентів, проте показники достовірно відрізнялися лише за субшкалою «зволікання» (р ˂ 0,01). Проте за шкалою ситуаційної прокрастинації в повсякденному житті показники студентів та інтернів практично не відрізнялися від характеристик пересічного населення Дніпровського регіону

Клінічна настанова, заснована на доказах «Доброякісні захворювання молочних залоз. Тактика ведення аномальних результатів обстеження молочних залоз»

Злоякісні новоутворення молочної залози є одними з найбільш розповсюджених онкологічних патологій в Україні та демонструють тенденцію до зростання поширеності. Так, у жіночого населення в 2021 році відбулось достовірне (р<0,05) зростання захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози (на 9,6%) порівняно з 2020 роком[1]. За даними Національної служби здоров’я України основними найпоширенішими онкологічними патологіями, при яких надавалась медична допомога в рамках пакетів у 2022 році, були злоякісні новоутворення молочної залози. При цьому приблизно 29,7% первинних хворих на рак молочної залози в Україні виявляють у занедбаній стадії хвороби[1]. У грудні 2023 року Рада національної безпеки та оборони України (рішення від 22.12.2023, введене в дію указом Президента України від 22.12.2023 № 842/2023) дійшла висновку, що загрозлива тенденція до зростання рівня передчасної смертності населення України від злоякісних новоутворень формує реальні та потенційні загрози національній безпеці та національним інтересам України[2]. У серпні 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року (розпорядження від 2 серпня 2024 № 730-р), у якій окрема увага приділена ранньому виявленню онкологічної патології[3]. З огляду на це вбачається важливою вчасна діагностика та належна профілактика передракових станів. Наразі вважається, що деякі доброякісні захворювання молочних залоз пов’язані зі збільшенням ризику раку молочної залози, що підтверджується даними сучасних досліджень[4-7]. Таким чином, своєчасне виявлення та лікування доброякісної патології молочних залоз слід вважати одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров’я

Оцінка ефективності щоденника моніторингу симптомів серцевої недостатності в пацієнтів в амбулаторних умовах

Основними факторами ризику розвитку серцевої недостатності, крім основного захворювання, вважаються літній вік, чоловіча стать, коморбідність, недостатнє самообслуговування і самоконтроль вдома. Метою дослідження є оцінювання впливу «Щоденника моніторингу симптомів серцевої недостатності» на поведінку самообслуговування в пацієнтів з діагностованою гіпертензивною хворобою серця із серцевою недостатністю в амбулаторних умовах. Нами обстежено 110 пацієнтів з ознаками серцевої недостатності. Всі респонденти були розподілені порівну на контрольну та основну групи, віком 60-96 років. Індекс самообслуговування визначали за шкалою The Self-Сare of Heart Failure Index, запропонованою Dr. Barbara Riegel, 2019, версії 7.2. При пороговому граничному балі шкали менше 70 пацієнти контрольної групи демонстрували неналежне самообслуговування (58,77±4,23 бала) з тенденцією до випадків повторної (ранньої) госпіталізації (менше 75 балів). Низький рівень поведінки за показниками середньоїзагальної кількості балів (41,90±4,26) мали 87,2% пацієнтів за всіма трьома сферами самообслуговування: підтримки самообслуговування, сприйняття симптомів й управління самообслуговуванням (41,69±4,88; 43,42±3,60; 40,63±4,31 відповідно). Пацієнти основної групи повідомили про покращення в усіх сферах самообслуговування порівняно з початковим рівнем після 30 днів ведення «Щоденника моніторингу симптомів/ознак серцевої недостатності» та дотримання рекомендацій. Основна група продемонструвала належне самообслуговування (70,05±3,49 бала) за всіма трьома сферами самообслуговування. Середній і високий рівень поведінки мали 82,7% пацієнтів із загальною середньою кількістю балів 91,08±4,93 у всіх сферах самообслуговування, так і в кожній зі сфер (54,54% пацієнтів у сфері підтримки самообслуговування набрали 88,53±5,09 бала; 52,62% пацієнтів у сфері сприйняття симптомів – 90,72±5,37 бала; 50,91% пацієнтів у сфері управління самообслуговування – 94,00±4,33 бала), що є хорошим прогностичним показником. З метою продовження якісного життя пацієнтів із серцевою недостатністю, обмеження частоти повторних звернень до кардіолога поліклініки потрібно запровадити «Щоденник моніторингу симптомів серцевої недостатності» для оцінювання рівня поведінки самообслуговування в амбулаторних умова

Особливості цитокінової регуляції імунної відповіді при хворобі Крона

Стаття присвячена особливостям цитокінової регуляції імунної відповіді при хворобі Крона. Хвороба Крона є мультифакторним, хронічним запальним захворюванням шлунково-кишкового тракту, поширеність якого постійно зростає, тому існує нагальна потреба у розробці ефективної терапевтичної стратегії та діагностики. Провідною ланкою у патогенезі ХК є неконтрольована імунна відповідь, що виникає внаслідок комплексної взаємодії генетичної схильності, порушення кишкового бар’єру та дисбіозу. Систематизовано сучасні уявлення щодо ключових молекулярних механізмів регулювання запалення при хворобі Крона. Проаналізовано шляхи передачі сигналу IL12\23, що спрямовують диференціацію Th1 та Th17-клітин. Показано, що відповідь Т-хелперів пов’язана із запаленням через вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи IL-2, IL-17, IL-1β, IL-12 та TNF-α. Ці цитокіни беруть участь у прогресуванні захворювання, регулюючи запальний процес. Висвітлено роль препаратів, націлених на блокування цих шляхів та розглянуто взаємозв'язок між рівнем цитокіну IL-27 та активністю Тh17-клітин, що є потенційно важливим біологічним маркером ХК. Особливу увагу приділено механізму дії LysoPS, мікробному метаболіту, який специфічно активує Th1-клітини шляхом стимуляціїїхнього гліколізу. Активація Th1 викликає надмірне виділення IFN-γ, що сприяє характерному для ХК гранульоматозному запаленню. Окремо розглянуто дослідження щодо ролі Тh17-клітин у розвитку кишкового фіброзу за рахунок експресії амфірегуліну, який стимулює проліферацію та міграцію міофібробластів, призводячи до надмірного відкладення екстрацелюлярного матриксу. Розуміння особливостей цитокінових шляхів регуляції імунної відповіді дозволить розробити ефективну стратегію лікування, враховуючи особливості прояву у пацієнта. А також не лише пригнічувати запалення, але й запобігати структурним ускладненням, сприяючи тривалій ремісії та покращенню якості життя пацієнтів

Metal fume fever (review). Part 1

Metal fume fever is an acute febrile syndrome caused by inhalation of aerosolized metal oxides, classified as an acute occupational disease affecting workers such as non-ferrous metal foundry workers, welders, galvanizers, and tinners. The most common cause is zinc oxide fumes generated from molten bronze, brass, or galvanized steel. However, cadmium, manganese, nickel, chromium, and their oxides are also present in certain welding fumes. Comparing the mechanisms of metal fume fever development reveals that aerosols of various metals can exhibit pathogenicity, including the production of reactive oxygen species, enzyme inactivation, and oxidative stress. This syndrome is distinct from inhalation poisoning. Metal microparticles quickly penetrate the bloodstream and lymphatic system through diffusion or transportation as colloids or protein complexes, exerting systemic resorptive effects. In addition to protein denaturation, the release of pro-inflammatory cytokines and the activation of neutrophils in the lungs play a significant role in the pathogenesis of metal fume fever, leading to pulmonary and systemic inflammatory responses. The entry of metal microparticles into the respiratory system and their subsequent systemic distribution can trigger inflammatory processes, resulting in a febrile syndrome. The lungs serve merely as the entry point rather than the primary site of inflammation. Inhalation of zinc oxide particles can provoke various clinical reactions, such as increasing the number of polymorphonuclear leukocytes in bronchoalveolar lavage fluid and early elevations of pro-inflammatory cytokines like TNF-α, IL-5, IL-6, IL-8, IL-13, myeloperoxidase, immunoglobulin E, γ-interferon, and polymorphonuclear cells. It also induces inflammatory markers, recruitment of inflammatory cells in the lungs, and marked neutrophil infiltration. These responses are time- and dose-dependent concerning the etiological factor but are not associated with bronchospasm or pulmonary dysfunction. В основі патогенезу лихоманки парів металів (ЛПМ) лежить неспецифічна неалергічна активація макрофагів або легеневих епітеліальних клітин із локальним і системним вивільненням пірогенних хемотаксичних медіаторів. Це підтверджується збільшенням кількості запальних цитокінів і білків гострої фази на початку ЛПМ. Інтерлейкін-6 є раннім високочутливим біомаркером впливу парів металів, що містять цинк і мідь. Частинки оксиду або вивільнені металопротеїнази матриці діють як алергени, або оксид цинку діє як гаптен і з’єднується з білком, утворюючи повний антиген. Існує 17 основних симптомів ЛПМ, і наразі не існує специфічного тесту для її діагностики. Варіанти лікування обмежуються симптоматичним полегшенням, включаючи анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати та саліцилати, антациди та антигістамінні препарати, бронходилататори та, якщо необхідно, серцево-судинні препарати, кисневу терапію та лужні інгаляції. При тяжких синдромах зі зниженим насиченням киснем початковим лікуванням є назальна високопотокова киснева терапія. У більшості випадків прогноз позитивний із швидким і повним одужанням протягом 12–48 год після припинення впливу пари металу. Щоб запобігти розвитку ЛПМ, слід підтримувати адекватну гігієну на виробництві

Прогнозування якості життя у осіб з адиктивною поведінкою

Утворення адиктивного варіанта девіантної поведінки залежить від різноманітних чинників, як-от психічний стрес, тривога, депресія, особистісні особливості та соціальне середовище. Особи з девіантною поведінкою мають підвищений ризик соматичних та психічних захворювань, що потребує комплексного підходу для їх діагностики та лікування. Прогнозування якості життя цих осіб може сприяти вдосконаленню програм та підтримки для поліпшення їхнього стану та уникнення загострення проблем, а також може бути корисним в розробленні і оцінюванні ефективності лікування та реабілітаційних програм. Врахування особистісних особливостей та чинників, що впливають на якість життя, є важливим для розроблення ефективних стратегій управління девіантною поведінкою та підтримки пацієнтів у їхньому відновленні. Метою дослідження було оцінення чинників, які визначають якість життя у осіб з девіантною поведінкою. Проведено клініко-психопатологічне та психодіагностичне дослідження, доповнені психометричними шкалами, 54 осіб чоловічої статі з адиктивною формою девіантної поведінки. У дослідженні аналізували залежність між показниками тривоги, депресії, якості життя та особливостей особистості, ґрунтуючись на результатах психометричних тестів, із визначенням акцентуації характеру та особливостей особистості. Виявлено, що особи зі змішаними варіантами акцентуації мають вищі показники тривоги, особливостей особистості та депресії. Кореляційний аналіз показав зв’язок між тривогою, депресією та якістю життя. Використання моделі логістичної регресії показало, що депресія, застрягаючий тип акцентуації та емоційна лабільність впливають на зниження рівня якості життя. Такі дані дають змогу прогнозувати та коригувати терапевтичний вплив у пацієнтів з девіантною поведінк

Фізична терапія при порушеннях постави із застосуванням засобів телереабілітації

У представленій роботі розглянуто актуальну проблему збільшення кількості випадків порушень постави серед молодих осіб, що зумовлено низьким рівнем фізичної активності, гіподинамією та обмеженим доступом до очних реабілітаційних послуг. В роботі вивчалися фізичні та функціональні особливості, що характерні для осіб з неструктурними порушеннями постави. Обґрунтовано доцільність використання телемедичних засобів, зокрема чат-боту, для дистанційного супроводу програми фізичної терапії