Арт-комунікаційна діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі музично-теоретичної підготовки

Локарева Ю. В. Арт-комунікаційна діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі музично-теоретичної підготовки / Юлія Валеріанівна Локарева // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С.422-440. DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-20 ORCID iD: https://orcid.org/ 0000-0001-8043-813

Економічні студії історії Наддніпрянщини в ХІХ – на початку ХХ століття

Ріжняк Р. Я. Економічні студії історії Наддніпрянщини в ХІХ – на початку ХХ століття : Навчальний посібник для здобувачів вищої освіти освітньо-наукового рівня освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки / Наталя Олексіївна Пасічник, Ренат Ярославович Ріжняк. – Кропивницький : ЦДУ імені В. Винниченка, 2025. – 170 с.Посібник присвячений дослідженню соціально-економічних процесів, що відбувалися на теренах Наддніпрянщини протягом ХІХ – початку ХХ століття та історико-економічному трактуванню цих процесів науковцями – викладачами університетських центрів Наддніпрянської України. Еволюція господарських відносин Наддніпрянщини та розвиток вітчизняної економічної думки відображені в світлі європейської наукової традиції в контексті розвитку тогочасних світогосподарських процесів. Матеріал посібника містить статистичну інформацію, що дозволяє проаналізувати господарську життєдіяльність українського суспільства у взаємозв’язку з соціальними зрушеннями. Навчальний посібник буде корисним для істориків та здобувачів вищої освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки, а також для студентів, викладачів та дослідників, які цікавляться економічною історією та історією фінансово-економічної думки України

Психологічна профілактика прокрастинації серед здобувачів освіти в умовах невизначеності

Мамчур І. В. Психологічна профілактика прокрастинації серед здобувачів освіти в умовах невизначеності / Ірина Вікторівна Мамчур // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 571-591. DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-27 ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-6460-248

Наукові записки ЦДУ. Серія Історія та археологія. - Вип. 1

Наукові записки ЦДУ. Серія : Історія та археологія / ЦДУ ім. В. Винниченка ; відпов. ред. Ковальков О. Л. - Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 1. – 284 c

Methodological component of art and graphic training of higher education students

Чистякова Л. О. Методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти / Людмила Олександрівна, Лариса Олександрівна Гриценко, Тетяна Валентинівна Cаєнко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : Сальник І. В. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(5). – С. 140-148. DOI https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-1-17(ua) У статті розглянуто методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх стандартів. Актуальність теми зумовлена дедалі вищими вимогами суспільства до рівня художньо-графічної компетентності майбутніх учителів технологій та мистецьких дисциплін, що передбачає формування в них креативних навичок, естетичного смаку та здатності застосовувати художні техніки в професійній діяльності. Міжнародні освітні документи наголошують на важливості розвитку культурної та художньої компетентності як однієї з ключових у навчанні впродовж життя. Водночас є низка проблем, пов’язаних із невідповідністю між запитами суспільства щодо художньо-графічної підготовки педагогів та фактичним рівнем сформованих компетентностей у випускників закладів вищої освіти. Метою статті є аналіз методичних аспектів художньо-графічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей, характеристика сучасних підходів і технологій навчання та визначення шляхів удосконалення змісту художньо-графічної підготовки в закладах вищої освіти. Установлено роль графічної підготовки в професійній діяльності майбутніх педагогів та обґрунтовано необхідність інтеграції традиційних і цифрових графічних технік у навчальний процес. Здійснено аналіз освітніх програм і навчальних планів педагогічних спеціальностей, що містять дисципліни художньо-графічного спрямування. Виокремлено ключові методи навчання, зокрема поетапне опанування художньо-графічних технік, проєктне навчання, використання інтерактивних методів і цифрових технологій у художній освіті. Розглянуто питання формування в студентів творчого мислення та практичних навичок графічного зображення, які необхідні для їхньої професійної діяльності. Проведений аналіз наукової літератури та методичних підходів дає змогу зробити висновок про необхідність модернізації навчальних програм, розширення обсягу практичних занять та впровадження міждисциплінарних зв’язків у процес художньо-графічної підготовки. Запропоновано вдосконалити методичний складник шляхом інтеграції сучасних педагогічних технологій, зокрема цифрових інструментів графічного дизайну та мультимедійних засобів. Так, методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти є комплексною системою, що потребує оновлення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку мистецької освіти. Зміни в освітньому процесі мають бути спрямовані на підготовку педагогів нового покоління, які здатні ефективно поєднувати традиційні художні техніки із цифровими технологіями та розвивати креативні компетентності учнів. (en) The article examines the methodological component of artistic and graphic training of higher education students in the context of modern educational standards. The relevance of the topic is due to the growing demands of society for the level of artistic and graphic competence of future teachers of technologies and art disciplines, which involves the formation of creative skills, aesthetic taste and the ability to apply artistic techniques in their professional activities. International educational documents emphasise the importance of developing cultural and artistic competence as one of the key ones in lifelong learning. At the same time, there are several problems associated with the discrepancy between the demands of society regarding the artistic and graphic training of teachers and the actual level of formed competencies in graduates of higher education institutions. The purpose of the article is to analyze the methodological aspects of artistic and graphic training of students of pedagogical specialties, characterize modern approaches and technologies of teaching and determine ways to improve the content of artistic and graphic training in higher education institutions. The role of graphic training in the professional activities of future teachers is established and the need to integrate traditional and digital graphic techniques into the educational process is substantiated. An analysis of educational programs and curricula of pedagogical specialties containing disciplines of the artistic and graphic direction is carried out. Key teaching methods are identified, in particular, the gradual mastery of artistic and graphic techniques, project-based learning, the use of interactive methods and digital technologies in art education. The issue of forming students’ creative thinking and practical skills of graphic image, which are necessary for their professional activities, is considered. The analysis of scientific literature and methodological approaches allows us to conclude that it is necessary to modernize curricula, expand the scope of practical classes and introduce interdisciplinary connections into the process of artistic and graphic training. It is proposed to improve the methodological component by integrating modern pedagogical technologies, in particular, digital tools of graphic design and multimedia tools. Thus, the methodological component of artistic and graphic training of higher education students is a complex system that requires updating taking into account modern trends in the development of art education. Changes in the educational process should be aimed at training a new generation of teachers who are able to effectively combine traditional artistic techniques with digital technologies and develop students’ creative competencies

Integration of natural sciences into project activities of future specialists in physical culture and sports

Маркова О. В. Інтеграція природничих наук у проєктну діяльність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту / Олена Віталіївна Маркова, Ярослава Олексіївна Логвінова // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 187-193. DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-187-193(ua) У статті розглянуто теоретичні та методичні засади інтеграції природничо-наукових знань у проєктну діяльність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Акцентовано актуальність поєднання дисциплін анатомії (включно з динамічною анатомією), спортивної морфології, біохімії фізичного виховання і спорту, фізіології фізичного виховання і спорту та біомеханіки для формування цілісної професійної компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано останні наукові дослідження, що висвітлюють проблеми міждисциплінарної інтеграції та проєктної технології в освіті майбутніх вчителів фізичної культури і тренерів. Визначено, що проєктна діяльність студентів виступає ефективним засобом інтеграції знань, оскільки потребує застосування комплексу природничих дисциплін для вирішення практичних завдань у галузі фізичної культури. Мета статті теоретично обґрунтувати й представити приклади інтеграції знань з анатомії, спортивної морфології, біохімії, фізіології та біомеханіки у виконанні студентських проєктів. У викладі основного матеріалу наведено способи застосування зазначених дисциплін у типових проєктних завданнях майбутніх фахівціву галузі фізичної культури і спорту. Зокрема, показано, як знання динамічної анатомії та спортивної морфології допомагають аналізувати рухову діяльність спортсменів та контролювати морфологічні зміни; як знання біохімічних та фізіологічних основ дозволяють планувати урок чи тренування з урахуванням енергозабезпечення, втоми та відновлення учня чи юного спортсмена; як врахування біомеханічних принципів сприяє вдосконаленню техніки рухів і профілактиці травматизму. Висновки. Інтеграція природничих наук у проєктну діяльність майбутніх фахівців фізичної культури і спорту є необхідною умовою підготовки конкурентоспроможного професіонала. Такий підхід забезпечує формування цілісної системи знань і вмінь, розвиває творче та продуктивне мислення здобувачів освіти, підвищує їхню здатність самостійно вирішувати професійні завдання. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці методики впровадження міждисциплінарних проєктів в освітній процес та оцінці ефективності інтегрованого навчання для професійної підготовки фахівців галузі фізичного виховання і спорту. (en) The article deals with the theoretical and methodological foundations of integrating natural science knowledge into the project activities of future specialists in physical culture and sports. The relevance of combining the disciplines of anatomy (including dynamic anatomy), sports morphology, biochemistry of physical education and sports, physiology of physical education and sports, and biomechanics for the formation of a holistic professional competence of future specialists is emphasized. The latest scientific research highlighting the problems of interdisciplinary integration and project technology in the education of future physical education teachers and coaches is analyzed. It has been determined that students’ project activities are an effective means of integrating knowledge, as they require the use of a complex of natural sciences to solve practical problems in the field of physical education. The purpose of the article is to theoretically substantiate and present examples of the integration of knowledge in anatomy, sports morphology, biochemistry, physiology, and biomechanics in the implementation of student projects. The presentation of the main material shows ways to apply these disciplines in typical project tasks of future specialists in the field of physical culture and sports. In particular, it is shown how knowledge of dynamic anatomy and sports morphology helps to analyze the motor activity of athletes and control morphological changes; how knowledge of biochemical and physiological basics allows you to plan a lesson or training session taking into account the energy supply, fatigue and recovery of a student or young athlete; how taking into account biomechanical principles helps to improve movement techniques and prevent injuries. Conclusions. The integration of natural sciences into the project activities of future specialists in physical culture and sports is a prerequisite for the training of a competitive professional. This approach ensures the formation of a holistic system of knowledge and skills, develops the creative and productive thinking of students, and increases their ability to solve professional problems independently. Prospects for further research are seen in the development of methods for implementing interdisciplinary projects in the educational process and evaluating the effectiveness of integrated learning for the professional training of specialists in the field of physical education and sports

Формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва

Царенко В. А. Формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спец. 011 Освітні, педагогічні науки / Царенко Владислав Андрійович. - Кропивницький – 2025. - 280 с.(ua) Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки, актуальність якої зумовлена посиленням уваги до світоглядної проблематики в галузі мистецької освіти, пошуку та розробки інноваційно-інтеграційних технологій, спрямованих на розвиток духовно-творчих якостей особистості, набуття комплексу знань, фахових компетентностей, оволодіння індивідуально-особистісним досвідом пізнання й осягнення художньо-образного змісту творів, світоглядними знаннями, вміннями, навичками, що мають сформуватись у процесі навчання і оптимально реалізуватись у майбутній діяльності майбутнього фахівця. Відтак, проблема формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва є актуальною і значущою, оскільки уможливлює вирішення важливих питань духовного розвитку учнівської і студентської молоді, формуванню вмінь адекватно сприймати й інтерпретувати художньо-образний зміст мистецьких творів, усвідомлювати зміст різноманітних художніх явищ, пізнавати й осмислювати навколишню реальність і себе в ній. Окреслену проблему розв’язано завдяки визначенню, обґрунтуванню та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов та методики, що покликані вдосконалити процес професійної підготовки майбутніх фахівців і сприяти ефективному формуванню художнього світогляду майбутніх викладачів музичного мистецтва. Робота містить анотацію, зміст, вступ, три розділи, висновки, списки використаних літературних джерел у кінці кожного розділу, загальні висновки, додатки. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність і доцільність розв’язання обраної теми дослідження, представлено зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, окреслено завдання, об’єкт, предмет дослідження; схарактеризовано методи дослідження; визначено гіпотезу дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію й можливості упровадження результатів дослідження, його структуру та обсяг; подано загальну кількість публікацій. У першому розділі наукової роботи – «Теоретичні основи дослідження проблеми формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» – теоретично обґрунтовано досліджувану проблему, визначено сутність категоріально-поняттєвого апарату, розкрито поняття «світогляд», «художній світогляд», здійснено огляд наукових праць з проблеми дослідження, виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва, означено наукові підходи щодо змісту і структури художнього світогляду, виявлено його характерні особливості у професійній підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва, на основі чого уточнено визначення і розуміння поняття «художній світогляд майбутнього викладача музичного мистецтва» як складного, інтегрованого, індивідуально-особистісного утворення, що передбачає ціннісне ставлення майбутнього викладача до своєї професії, усвідомлення значущості мистецтва у формуванні світоглядних позицій, розвитку духовно-творчих якостей учнів; здатність до художнього пізнання, емоційно-чуттєвого проникнення в глибинну сутність художнього образу у процесі художньо-педагогічної інтерпретації музичного твору; потреба і здатність до самореалізації у художньо-творчому спілкуванні з учнівською молоддю. З’ясовано зміст і структуру художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. Відповідно визначеної компонентної структури досліджуваного нами феномена визначено критерії, показники, рівні сформованості художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, схарактеризовано їх якісний зміст, зокрема: мотиваційно-рефлексивний критерій, який характеризується мірою усвідомлення майбутніми фахівцями системи цінностей, передбачає розуміння мети навчання, значення мистецтва у розвитку особистості, ціннісне ставлення до професії і професійної діяльності (потреба, інтерес), визначає соціокультурну активність майбутнього фахівця, його бажання і прагнення до творчого самовираження і самореалізації у різних видах музично-педагогічної і соціокультурної діяльності; засвідчує сформованість здатності майбутнього викладача до об’єктивної оцінки художнього твору, самооцінки власної готовності сприймати і розуміти мистецькі явища, аналізу, самоаналізу, рефлексії, саморефлексії; когнітивно-інтерпретаційний критерій, котрий характеризує знаннієво-пізнавальну та емоційно-почуттєву сферу студента: здатність розуміти художньо-образний зміст твору в контексті художньої картини світу; здатність здійснювати аналіз-інтерпретацію музичного твору в єдності змісту і форми; ступінь емоційно-почуттєвого проникнення в художній образ; творчо-перетворювальний критерій, який засвідчує готовність майбутніх викладачів до самостійної творчо-проєктувальної діяльності; здатність до сценічно-образного музичного виконання, здатність до художньо-творчого спілкування з учнями. Визначено й схарактеризовано рівні сформованості художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва: високий, середній, низький. У другому розділі дослідження «Організаційно-педагогічні умови та методика формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» – обґрунтовано організаційно-педагогічні умови на засадах аксіологічного, культурологічного, поліхудожнього, інтерпретаційного, компетентнісного, особистісно орієнтованого (суб’єктного), творчо-діяльнісного (праксеологічного) підходів, які сприяють ефективному формуванню художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки, а саме: стимулювання майбутніх викладачів музичного мистецтва до художньо-педагогічного діалогу; створення художньо-творчого середовища, що передбачає використання взаємодії різних видів мистецтва у процесі інтерпретації музичного твору та залучення студентів у самостійно-пошукову, творчо-проєктувальну діяльність; спрямування майбутніх фахівців на самореалізацію у різних видах музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практики. Розроблено авторську методику формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, що охоплює три взаємопов’язаних етапи: організаційно-інформаційний; творчо-проєктувальний; результативно-презентаційний, кожен з яких мав на меті виконання відповідної педагогічної умови, використання відповідних форм та методів, що спрямовувались на формування внутрішніх компонентів, якісних характеристик художнього світогляду студентів (у процесі художнього сприйняття, інтерпретації музичного твору, творчо-проєктувальної та музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практик. Обґрунтовано структурно-функціональну модель формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, котра містить мету, завдання, наукові підходи і принципи, організаційно-педагогічні умови, форми та методи навчання, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену, очікуваний результат формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» представлено організацію, етапи проведення експериментальної роботи, викладено результати реалізації організаційно-педагогічних умов формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, інтерпретовано результати статистичного аналізу одержаних даних, визначено ефективність організаційно-педагогічних умов та методики формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки (стимулювання майбутніх викладачів музичного мистецтва до художньо-педагогічного діалогу; створення художньо-творчого середовища, що передбачає використання взаємодії різних видів мистецтва у процесі інтерпретації музичного твору та залучення студентів у самостійно-пошукову, творчо-проєктувальну діяльність; спрямування майбутніх фахівців на самореалізацію у різних видах музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практики); - розроблено та впроваджено авторську методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки; - виокремлено компоненти художнього світогляду (мотиваційно-рефлексивний, когнітивно-інтерпретаційний, творчо-перетворювальний), відповідно яким визначено критерії, показники та рівні сформованості художнього світогляду майбутніх фахівців (високий, середній, низький); - визначено поняття «художній світогляд майбутнього викладача музичного мистецтва»; - розроблено структурно-функціональну модель формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва; - подальшого розвитку набули підходи, інтерактивні форми та методи навчання, спрямовані на формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Практичне значення дослідження полягає у систематизації та практичній апробації педагогічного інструментарію формування художнього світогляду майбутнього викладача музичних дисциплін; розробці методики діагностики сформованості художнього світогляду майбутніх фахівців; у розробці методичних рекомендацій з питань формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва; оновленні змісту фахових дисциплін: «Методика викладання художньо-педагогічної інтерпретації музичних творів», «Історія музичного виконавства», «Сучасне музичне мистецтво», «Теорія та методика викладання музичних дисциплін у ЗВО», «Теорія і методика інструментально-виконавської підготовки з практикумом», виробничої практики; використанні матеріалів дослідження у системі післядипломної педагогічної освіти для підвищення рівнів науково-теоретичної та методичної підготовки викладачів музичного мистецтва

Інноваційні підходи до розвитку мовлення здобувачів дошкільної та початкової освіти в сучасному освітньому просторі

Горська О. О. Інноваційні підходи до розвитку мовлення здобувачів дошкільної та початкової освіти в сучасному освітньому просторі / Олена Олександрівга Грська, Леся Григорівна Кіндей // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 312-357. DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-16 ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-5432-3986 ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-4514-766

Історична пам’ять про В. І. Григоровича в газетній пресі та монументальному просторі Кропивницького

Безверха В. М. Історична пам’ять про В. І. Григоровича в газетній пресі та монументальному просторі Кропивницького / Вікторія Миколаївна Безверха, Лариса Мартіївна Філоретова // Наукові записки ЦДУ. Серія : Історія та археологія / ЦДУ ім. В. Винниченка ; відпов. ред. Ковальков О. Л. - Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 1. – С. 108-114. DOI https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-10 ORCID ID: 0009-0007-5723-8625 ORCID ID: 0000-0001-7177-4933(ua) У 2025 році виповнюється 210 років з дня народження видатного славіста, педагога, етнографа, археолога, професора Віктора Івановича Григоровича. У пропонованій статті проаналізовано публікації, присвячені В. І. Григоровичу, які були надруковані в пресі Кіровоградщини протягом 1991–2014 років. Авторами опрацьовано газети «Народне слово», «21-й канал», «Вечірня газета», «Кіровоградська правда» та «Вєдомості плюс»/ Більшість з матеріалів у пресі щодо В. І. Григоровича пов’язана з пам’ятними датами. Публікації в пресі підготовлені місцевими краєзнавцями. Вони висвітлюють біографічні дані, науковий доробок, педагогічну діяльність та спрямовані на збереження історичної пам’яті про вченого. Визначено дві основні групи публікацій у місцевій пресі. До першої належать статті, що зосереджуються на біографії та дослідницькій діяльності Віктора Григоровича. Другу групу представляють матеріали, що розкривають питання встановлення та збереження монументальних пам’ятників В. І. Григоровичу. Можна простежити, що в статтях окремо акцентовано на збереженні пам’яті про Віктора Івановича Григоровича як видатну постать у контексті регіональної історії. Варто відзначити, що майже в кожній з публікацій згадується переїзд В. Григоровича до нашого міста та його намір провести ґрунтовне етнографічне й історичне дослідження на Півдні України.Дослідження показує, що місцева преса відіграє важливу роль у формуванні історичної пам’яті, наголошуючи на значущості вшанування спадщини видатного науковця. Збереження пам’ятників та посилення уваги до наукового доробку В. І. Григоровича є важливими складниками культурного простору міста Кропивницького

The phenomenon of participation as a language of the unc onscious

Яценко Т. С. Феномен партиципації як мова несвідомого / Тамара Семенівна Яценко // Наукові записки ЦДУ ім. В. Винниченка. Серія : Психологія : зб. наук. праць / ред. кол. : Гура Т. Є. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(7) – C. 182 - 214. DOI https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-24(ua) Тема статті вперше в українській психології ставить у центр уваги феномен «партиципації», котрий за власною сутністю, як доводять наші дослідження, є мовою архаїчного спадку людства. Архаїчний період розвитку людства залишався поза увагою психоаналітичної системи пізнання психіки З. Фрейдом. Це є зрозумілим, адже система, котра в центрі пізнання ставила «вербум», не може торкнутися цілісності психічного, що втілює архаїчний спадок людства. Матеріал статті спирається на результати методу «активного соціально-психологічного пізнання» (АСПП), який розвивається в Україні понад пів сторіччя. Указаний метод апробований нами завдяки дослідженням, спрямованим на цілісність пізнання психічного у форматі психодинамічної парадигми, що лягла в основу 44 дисертаційних праць. Матеріал статті чітко окреслює продуктивність психодинамічної методології, що обумовлює позитивну результативність групового методу АСПП. Стаття «Феномен партиципації як мова несвідомого» розкриває значущість, для несвідомої сфери феномену співпричетності речей як інформативної її складової. Інакше кажучи, мова несвідомого спроможна проявлятися через співпричетність речей. З огляду на вищесказане у групах АСПП практикується (в обов’язковому порядку) опредметнення психіки, що актуалізує «процеси співпричетності» змістів психомалюнків у їхній тематичній кількісності, котрі піддаються послідовному аналізу. Останнє засвідчує результативність упорядкування психомалюнків, що успішно реалізується учасниками АСПП завдяки наявності «сліпої навички руки» на упорядкування речей. Стаття вміщує аналіз поетичної творчості Ліни Костенко, що засвідчує особливості, як і результативність пралогічного мислення, у процесі опредметнення сутностей земного життя. Стаття друкується вперше в українській психології, чим актуалізує проблему обґрунтування значущості механізму партиципації як презентанта дієвості архаїчного спадку людства у психіці сучасної людини. (en) For the first time in Ukrainian psychology, the article focuses on the phenomenon of “participation”, which, according to our research, is the language of the archaic heritage of mankind. The archaic period of human development was ignored by Freud’s psychoanalytic system of cognition of the psyche. This is understandable, because the system, which placed the “verbum” in the centre of cognition, cannot touch the integrity of the psychic, which embodies the archaic heritage of mankind. The material of the article is based on the results of the method of Active Social Psychological Cognition (ASPC), which has been developing in Ukraine for more than half a century. We have tested this method through research aimed at the integrity of mental cognition in the format of the psychodynamic paradigm, which formed the basis of 44 dissertations. The material of the article clearly outlines the productivity of psychodynamic methodology, which determines the positive effectiveness of the group method of ASPC. The article “The Phenomenon of Participation as the Language of the Unconscious” reveals the importance of the phenomenon of the involvement of things as its informative component for the unconscious sphere. To put it differently: the language of the unconscious is able to manifest itself through the participation of things. In view of the above, in ASPC groups, the objectification of the psyche is practiced (without fail), which actualises the “processes of involvement” of the contents of psycho-drawings in their thematic quantity, which are subject to consistent analysis. The latter proves the effectiveness of the ordering of psycho-drawings, which is successfully implemented by the participants of the ASPC due to the presence of a “blind hand skill” for ordering things. The article includes an analysis of Lina Kostenko’s poetic work, which shows the peculiarities and effectiveness of pratological thinking in the process of objectification of the essences of earthly life. The article is published for the first time in Ukrainian psychology, which actualises the problem of substantiating the significance of the mechanism of participation as a representative of the effectiveness of the archaic heritage of mankind in the psyche of a modern person