До 100 річчя від дня народження Миколи Грисюка (1924–2002)

The article is devoted to Mykola Hrysiuk (1924–2002), the forester, botanist and dendrologist, director of the “Olexandria” State Dendrological Park of the AS of UkrSSR (1958–1974), on the centenary of his birth. His life path, scientific achievements, organizational and public activities are highlighted. The principal publications of the researcher are provided.Стаття присвячена сторіччю від дня народження Миколи Михайловича Грисюка (1924–2002), лісівника, ботаніка та дендролога, директора Державного дендрологічного парку “Олександрія” АН УРСР (1958–1974). Висвітлено його життєвий шлях, науковий доробок, організаційну й громадську діяльність. Наведено основні праці дослідника

Підтверджена популяція клокички перистої (Staphylea pinnata) на горі Радич (Зовнішні Східні Карпати, Україна)

In May 2025, after 145 years, we successfully confirmed a population of rare and relic species, European bladdernut (Staphylea pinnata), on Mt. Radych (Outer Eastern Carpathians) near the village Rozheve, Sambir district, Lviv Region (Ukraine). The collected materials are deposited at the LWS herbarium.У травні 2025 року, через 145 років, нам вдалося успішно підтвердити присутність популяції рідкісного та реліктового виду рослин – клокички перистої (Staphylea pinnata) на горі Радич (Зовнішні Східні Карпати) поблизу села Рожеве Самбірського району Львівської області (Україна). Зібрані матеріали зберігаються в гербарії LWS

Вплив передпосівної радіаційної обробки насіння на продуктивність рослин Matricaria chamomilla L.

The study aimed to determine the effect of radiation exposure on the productivity of the above-ground mass of different cultivars of Matricaria сhamomilla L. under the conditions of using fertilizing biological preparations. The cultivars M. chamomilla ‘Perlyna Lisostepu’ (Ukraine) and ‘Goral’ (Slovenia) were used in the study. Pre-sowing X-ray irradiation of seeds was carried out at doses of 5, 10, 15, and 20 Gy with a power of 1.42 cGy/s. In the variants with fertilizing, biological preparations of BTU Biotech Company (Ukraine) were used, which contain a complex of nitrogen-fixing, phosphorus-potassium mobilizing, and fungicidal bacteria: “Groundfix”, “Gumifriend”, “Helprost”, “Organic-balance”, and “Liposam”. Pre-sowing irradiation of seeds in doses of 10 and 15 Gy stimulated an increase in inflorescence productivity. The collection of air-dry mass of inflorescences was the largest in the cultivar ‘Goral’ for irradiation in doses of 10 and 15 Gy and amounted to 153 and 152 g/m2. Under the conditions of plant feeding with organo-mineral preparations, dry inflorescences of 175 and 170 g/m2 were obtained in the variants of 10 and 15 Gy, respectively. Thus, after 10 Gy dose absorption, the yield of raw materials increased by 70 % compared to the reference sample. The introduction of a complex of biological preparations stimulated an increase in plant productivity: in the cultivar ‘Perlyna Lisostepu’, inflorescences of 82 g/m2 were collected for feeding, which is 82 % more than in the reference sample (45 g/m2); in the variety ‘Goral’ the yield of dry inflorescences increased by 8–20 %. In the budding phase, the largest above-ground mass was formed at doses of 10 Gy in the cultivars ‘Perlyna Lisostepu’ (26.22 g/plant) and ‘Goral’ (16.66 g/plant). Also, the largest underground mass and number of lateral shoots were formed under the influence of treatment at 10 Gy in the cultivars ‘Perlyna Lisostepu’ (1.82 g/plant and 6.4 pcs. respectively) and ‘Goral’ (1.04 g/plant and 4.0 pcs.). Irradiation of seeds and treatment with a complex of biological preparations stimulate a significant increase in the yield of chamomile inflorescences. The largest above-ground and underground mass, as well as lateral shoots of M. сhamomilla cultivars ‘Goral’, ‘Perlyna Lisostepu’ were formed under irradiation at doses of 10 and 15 Gy in the budding phase. Pre-sowing X-ray irradiation of seeds is an effective method of increasing the productivity of M. сhamomilla plants.Метою дослідження було встановити вплив радіаційного опромінення на продуктивність надземної маси Matricaria сhamomilla L. на прикладі різних сортів за умов використання підживлюючих біопрепаратів. У дослідженні використано сорти M. chamomilla ‘Перлина Лісостепу’ (Україна) і ‘Горал’ (Словенія). Проведено передпосівне рентгенівське опромінення насіння при дозах 5, 10, 15 та 20 Гр з потужністю – 1.42 сГр/с. У варіантах з підживленням використано біопрепарати BTU Biotech Company (Україна), які містять комплекс азотфіксуючих, фосфор-калій мобілізуючих і фунгіцидних бактерій: “Граундфікс”, “Гуміфренд”, “Хелпрост”, “Органік-баланс” та “Ліпосам”. Передпосівне опромінення насіння в дозах 10 і 15 Гр стимулювало збільшення продуктивності суцвіть. Збір повітряно-сухої маси суцвіть був найбільшим у сорту ‘Горал’ за опромінення в дозах 10 і 15 Гр і становив 153 і 152 г/ м2. За умов підживлення рослин органо-мінеральними препаратами одержали сухих суцвіть 175 і 170 г/м2 у варіантах 10 і 15 Гр відповідно. Таким чином, опромінення потужністю 10 Гр дозволило збільшити вихід сировини на 70 % від референтного значення. Внесення комплексу біопрепаратів стимулювало збільшення продуктивності рослин: у сорту ‘Перлина Лісостепу’ за підживлення зібрано суцвіть 82 г/м2, що на 82 % більше, ніж у референтного зразка (45 г/м2); у сорту ‘Горал’ вихід сухих суцвіть збільшувався на 8–20 %. У фазу бутонізації найбільше надземної маси формувалося за дози 10 Гр у сортів ‘Перлина Лісостепу’ (26.22 г/рослину) і ‘Горал’ (16.66 г/рослину). Також найбільша підземна маса і кількість бічних пагонів утворювалися за впливу обробки у 10 Гр у сортів ‘Перлина Лісостепу’ (1.82 г/рослину і 6.4 шт., відповідно) та ‘Горал’ (1.04 г/рослину і 4.0 шт.). Опромінення насіння та обробка комплексом біопрепаратів стимулюють суттєве підвищення урожайності суцвіть ромашки лікарської. Найбільше надземної та підземної маси, а також бічних пагонів M. сhamomilla сортів ‘Горал’, ‘Перлина Лісостепу’ формувалося за умов опромінення в дозах 10 і 15 Гр у фазу бутонізації. Передпосівне рентгенівське опромінення насіння є ефективним методом підвищення продуктивності рослин M. сhamomilla

Структурно-функціональні ознаки пластичності листків Typha angustifolia в залежності від умов зростання

The results of the study of leaf anatomy and leaf epidermal ultrastructure of the heliophytic plant Typha angustifolia L. (Typhaceae), which grew in natural conditions: in the water on the bank of the Venetian Strait of the Dnipro River (Kyiv) and on land near the Strait, using light microscopy and scanning electron microscopy are presented. The common and distinctive features of the anatomical signs and the ultrastructure of epidermal cells of T. angustifolia leaves in the phase of vegetative growth of plants were revealed. The anatomical and morphological characteristics of leaves of two ecotypes of T. angustifolia that grew in water and on the terrestrial soil did not differ; the type of mesophyll and the presence of two zones in the epidermis (the zone of cоnvex vault and stomata zone) is stable features for this species. Differences in the size of the leaf blade, the density of stomata, and the density of wax coating on the surface of epidermal cells of the cоnvex vault zone, and also the presence of amorphous silicon in the cell walls of the epidermis are adaptive, and plastic traits that vary depending on the conditions of cattail growth. Besides, scanning electron microscopy of the leaf epidermis of cattail grown in water and on terrestrial soil revealed that growth in water causes the formation of stomata that are deepened into the epidermis, as well as the presence of closed stomata on the lower epidermis, while in the leaves of terrestrial cattail, all stomata were open and located at the same level as the regular epidermal cells. It is assumed that the deepening of stomata into the epidermis contributes to the optimal water balance of leaves under wave action of Strait and high humidity around the leaves of air-water cattail. The obtained results are discussed as a manifestation of phenotypic plasticity and the possible use of epidermal wax as an adaptive marker of heliophytes for growth in different water supply conditions.Наведено результати дослідження анатомії та ультраструктури епідермісу листків геліофітної рослини Typha angustifolia L. (Typhaceae), яка зростала в природних умовах: у воді на березі Венеціанської протоки р. Дніпро (м. Київ) та на суші поблизу берега протоки, методами світлової мікроскопії та скануючої електронної мікроскопії. Виявлено спільні та відмінні риси анатомічних ознак та ультраструктури клітин епідермісу листків T. angustifolia у фазі вегетативного росту рослин. Анатомо-морфологічні ознаки листків двох екотипів T. angustifolia, що зростали у воді та на суходолі, не відрізнялися; тип мезофілу та наявність двох зон в епідермісі (зона опуклого склепіння та зона продихів) були стабільними ознаками для цього виду. Відмінності в розмірах листкової пластинки, щільності продихів та щільності воскового нальоту на поверхні клітин епідермісу зони випуклого склепіння, а також наявність аморфного кремнію в клітинних стінках епідермісу є адаптивно-пластичними ознаками, які змінюються залежно від умов зростання рогозу. Крім того, скануюча електронна мікроскопія епідермісу листків рогозу, вирощеного у воді та на суходолі, показала, що зростання рослини у воді спричиняє формування продихів, заглиблених в епідерміс, а також наявність закритих продихів на нижньому епідермісі, тоді як у листках наземного рогозу всі продихи відкриті і розташовані на одному рівні з основними клітинами епідермісу. Припускається, що заглиблення продихів в епідерміс сприяє оптимальному водному балансу листків в умовах хвильової дії затоки та підвищеної вологості навколо листків повітряно-водного рогозу. Отримані результати обговорюються як прояв не тільки фенотипової пластичності, але й можливого використання епідермального воску як адаптивного маркера геліофітів для зростання в різних умовах водозабезпечення

Наукове життя, сповнене аромату троянд: до ювілею Олени Рубцової

The article highlights the life and scientific path of Olena Leonidivna Rubtsova, a well-known researcher who devoted her entire life to the study, selection, and preservation of roses. The anniversary essay presents the main stages of professional activity, scientific achievements, and contribution to the development of botanical science, particularly the study of the genus Rosa and the introduction of new varieties of roses into culture. The publication is a tribute to the person who combined scientific depth, creative thinking, and dedication to the work.У статті висвітлено життєвий і науковий шлях Олени Леонідівни Рубцової – знаної дослідниці, яка усе життя присвятила вивченню, селекції та збереженню троянд. У ювілейному нарисі представлено основні етапи професійної діяльності, наукові здобутки, внесок у розвиток ботанічної науки, зокрема вивчення роду Rosa та впровадження нових сортів троянд в культуру. Публікація є даниною поваги особистості, що поєднала наукову глибину, творче мислення та відданість справі

Порівняльна оцінка вмісту вітаміну С та карбогідратів у плодах видів роду Ribes L.

The features of the biochemical composition (i.e., content of ascorbic acid and carbohydrates) have been determined in ripe fruits of five Ribes species (i.e., R. aureum, R. nigrum, R. alpinum, R. tenue, and R. rubrum). The plants were grown for many years in the collection of the “Оlexandria” State Dendrological Park of the NAS of Ukraine. Among the studied species, the highest content of ascorbic acid (vitamin C) was recorded in R. nigrum fruits (185.4 ± 19.0 mg/100 g), while the lowest was in R. tenue fruits (8.8 ± 1.4 mg/100 g). The highest content of carbohydrates was recorded in R. aureum fruits (9.7 ± 0.6 %), while the lowest was in R. rubrum fruits (1.8 ± 0.1 %). Over 60 % of the total sugar content was represented by invert sugars – fructose prevails, and glucose was much less present. The obtained results have practical value and can be applied in plant breeding to obtain adapted interspecific hybrids and new promising varieties of the genus Ribes.Було встановлено особливості біохімічного складу (а саме, вмісту аскорбінової кислоти та вуглеводів) стиглих плодів п’яти видів родини Ribes (R. aureum, R. nigrum, R. alpinum, R. tenue та R. rubrum). Рослини вирощувалися протягом багатьох років у колекції Державного дендрологічного парку “Олександрія” НАН України. Серед досліджуваних видів найвищий вміст аскорбінової кислоти (вітаміну С) було зафіксовано у плодах R. nigrum (185,4 ± 19,0 мг/100 г), найнижчий – у плодах R. tenue (8,8 ± 1,4 мг/100 г). Найвищий вміст вуглеводів було зафіксовано у плодах R. aureum (9,7 ± 0,6 %), а найнижчий – у плодах R. rubrum (1,8 ± 0,1 %). Понад 60 % загального вмісту цукру було представлено інвертованим цукром, у якому переважала фруктоза, а глюкози було значно менше. Отримані результати мають практичну цінність і можуть бути застосовані в селекції рослин для отримання адаптованих міжвидових гібридів та нових перспективних сортів роду Ribes

Декоративні багаторічники у квітникарстві Центральної України: таксономічне різноманіття, структурний аналіз, успішність натуралізації чужорідних видів

This study presents a comprehensive analysis of the taxonomic diversity, acclimatization processes, and naturalization success of ornamental herbaceous perennials and semi-woody plants in Central Ukraine. The role of these plants in regional floriculture and the ecological risks associated with their introduction are discussed. It was found that regional floriculture probably has a long history, but the first specific records on the study object appeared at the end of the 18th century. The research revealed that 794 species, subspecies, and hybrids from 301 genera and 70 families are cultivated in the regional floriculture. The largest number of species and infraspecific taxa belong to the families Asteraceae (11.6 %), Asparagaceae (6.5 %), Lamiaceae (6.5 %), Ranunculaceae (6.0 %), and Crassulaceae (5.3 %). The most represented genera are Allium (25 species), Iris (19 species and hybrids), and Primula (14 species and hybrids). It was found that 84.5 % of the studied species and infraspecific taxa are ergasiophytes, while 15.5 % are native plants, often represented by cultivars, reflecting the predominance of introduced species and cultivars in the assortment of ornamental plants. Among the plants used in floriculture in Central Ukraine, herbaceous perennials species constitute the largest group (77.5 %), while the presence of semi-woody plants (5.1 %) and annual and biennial plants (17.4 %) is significantly lower. The distribution of native species by range types covers all major elements of the natural flora, but species with European (23.6 %), Eurasian (19.5 %), and European-Mediterranean (13.9 %) distribution patterns are the most frequently cultivated. Among ergasiophytes, most species and infraspecies have Asian (28.0 %), Mediterranean (19.4 %), and American (19.1 %) origin, with a significant proportion of hybrids and cultigenous species (11.2 %). Overall, species from all geographic regions, including tropical and oceanic zones, are represented in floriculture.An essential aspect of the study was assessing the acclimatization and naturalization degrees of ornamental alien plants. The scheme for overcoming limiting barriers by alien species was supplemented with a model describing the acclimatization of ergasiophytes and their escape beyond cultivated areas. The acclimatization of ergasiophytes in this study is considered a controlled process that is ongoing simultaneously with spontaneous naturalization. It was found that 44.9 % of ergasiophytes achieved complete acclimatization, 15.4 % penetrated beyond cultivation sites, becoming ergasiophygophytes, 2.7 % naturalized, and 1.5 % acquired invasive status. For example, invasive plants include Helianthus tuberosus, Reynoutria japonica, and Solidago canadensis. Potentially invasive species requiring monitoring and further study comprise Corydalis caucasica, Petrosedum orientale, Symphyotrichum × versicolor, Thladiantha dubia, and others.Це дослідження містить комплексний аналіз таксономічної різноманітності та процесів акліматизації і натуралізації багаторічних декоративних трав’яних і напівздерев’янілих рослин Центральної України. Розглянуто роль цих рослин у регіональному квітникарстві та екологічні ризики, пов’язані з їх інтродукцією. За низкою джерел простежена історія розвитку квітникарства у регіоні. Відзначено, що воно має досить давню історію, але перші конкретні відомості про об’єкт дослідження з’явилися у кінці 18 ст. Виявлено, що у квітникарстві на території південних районів м. Київ і Київської області та Черкаської області культивується 794 видів, підвидів і гібридів із 301 роду та 70 родин. Найбільше таксонів відносяться до родин: Asteraceae (11,6 %), Asparagaceae (6,5 %), Lamiaceae (6,5 %), Ranunculaceae (6,0 %) та Crassulaceae (5,3 %). Найбільше зустрічається представників родів: Allium (25 видів), Iris (19 видів і гібридів) та Primula (14 видів і гібридів). Було встановлено, що 84,5 % досліджених таксонів є ергазіофітами, а 15,5 % – місцеві види, які часто представлені сортами, що відображає переважання інтродукованих видів і сортів у асортименті декоративних рослин. Серед рослин, які використовуються у квітникарстві Центральної України, багаторічні трав’яні рослини є найбільшою групою (77,5 %), а частки напівздерев’янілих рослин (5,1 %) та одно- і малорічнних рослин (17,4 %) значно менші. Розподіл місцевих рослин за типами їх ареалів охоплює всі основні елементи природної флори, але найчастіше культивуються види з європейським (23,6 %), євразійським (19,5 %) та європейсько-середземноморським (13,9 %) типами ареалів. Серед ергазіофітів найбільше мають азійське (28,0 %), средземноморське (19,4 %) та американське (19,1 %) походження, а також досить висока частка гібридів і видів культигенного походження (11,2 %). А в цілому, у квітникарстві представлені види із усіх регіонів, у тому числі тропічних та океанічного.Важливим аспектом дослідження була оцінка ступеня акліматизації та натуралізації декоративних чужорідних рослин. Було доповнено схему подолання чужорідними видами лімітуючих бар’єрів схемою акліматизації ергазіофітів та їх втечею за межі культури. Акліматизація ергазіофітів розглядається як контрольований процес, паралельний спонтанній натуралізації. Виявлено, що 44,9 % ергазіофітів досягли ступенів повної акліматизації, 15,4 % проникли за межі ділянок культивування, ставши ергазіофігофітами, 2,7 % стали натуралізованими, а 1,5 % набули інвазійного статусу. Прикладами інвазійних видів є Helianthus tuberosus, Reynoutria japonica та Solidago canadensis. До потенційно інвазійних видів, які потребують моніторингу та додаткового вивчення належать Corydalis caucasica, Petrosedum orientale, Symphyotrichum × versicolor, Thladiantha dubia та деякі інші

Пам’яті Олександри Петрівни Ісайкіної

In February 8, 2025, the candidate of biological sciences (1973), laureate of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1992), author of ca. 80 scientific publications, Oleksandra Petrivna Isaykina, passed away. She was a friendly, sensitive and erudite person, sincerely devoted to botanical science.Oleksandra worked at the M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine since 1984, holding the positions of senior and leading researcher. The major topic of her research activities were the resources of medicinal plants. She worked in the Department of Medicinal Botany, where she was the curator of the “Medicinal Plants” plot. After expeditions to the Danube Plains Nature Reserve, she created a motherwort of selected forms of sea buckthorn, which served as the basis for industrial culture. Later, while working in the Department of Natural Flora, she was the head of the Herbarium, where she organized the card index, conducted an inventory of several families, and processed the Far Eastern herbarium of Sigismund Kharkevich, which he donated to the botanical garden.Восьмого лютого 2025 року померла кандидат біологічних наук (1973), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), автор близько 80 наукових праць, Олександра Петрівна Ісайкіна. Вона була доброзичливою, чуйною та ерудованою людиною, щиро відданою ботанічній науці.Олександра Петрівна працювала в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України з 1984 року, займаючи посади старшого і провідного наукового співробітника. Головним напрямком її наукової діяльності було ресурсознавство лікарських рослин. Вона працювала у відділі медичної ботаніки, де була куратором ділянки “Лікарські рослини”. Після експедицій до заповідника “Дунайські плавні” нею було створено маточник відібраних форм обліпихи, який використовувався як основа промислової культури. Згодом, працюючи у відділі природної флори, вона завідувала Гербарієм, де впорядкувала картотеку, провела інвентаризацію кількох родин, обробила далекосхідний гербарій Сигізмунда Харкевича, який він передав у дар ботанічному саду

Старомерчицький парк (Харківська область): зміни у плануванні, таксономічному складі, ландшафтах та насадженнях за період 1997–2018 років

The paper is dedicated to establishing the trend of changes in planning, taxonomic composition, landscapes, and plantings in the Staromerychytskyi Park-Monument of landscape gardening of national importance for a short period (about 20 years). The park is located in the village of Staryi Merchyk, Bohodukhiv district, Kharkiv region (Ukraine). The history of the creation of this park ensemble is considered. The changes in the planning, and the composition of the dendroflora, which occurred during the entire period of the park’s existence, were investigated. An inventory of the park dendroflora and an analysis of the landscapes and plantings, with an interval of 20 years, were conducted. This provides an opportunity for further study and development of recommendations for preserving plantations in ancient parks. According to the Florence Charter, historic parks must be maintained and restored to the condition of their heyday. It was found that due to insufficient maintenance, taxonomic, landscape, and phytocenotic degradation is observed in Staromerychytskyi Park.Стаття присвячена встановленню тенденції змін у плануванні, таксономічному складі, ландшафтах та насадженнях у Старомеричицькому парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення за нетривалий проміжок часу (близько 20 років). Розташований парк у селі Старий Мерчик Богодухівського району Харківської області. Розглянуто історію створення цього паркового ансамблю. Досліджено зміни в плануванні та складі дендрофлори, які відбувалися протягом усього періоду існування парку. Проведено інвентаризацію дендрофлори парку, аналіз ландшафтів та насаджень з інтервалом у 20 років. Це дає можливість подальшого аналізу та рекомендацій для збереження насаджень у старовинних парках. Відповідно до Флорентійської хартії, історичні парки повинні підтримуватись та поновлюватись з метою досягнення стану періоду їхнього розквіту. Встановлено, що через недостатній догляд у Старомеричицькому парку спостерігається таксономічна, ландшафтна та фітоценотична деградація

Фітохімічний профіль листків Liquidambar styraciflua L. в умовах м. Києва

For the first time in Ukraine, phytochemical studies of the raw material of Liquidambar styraciflua L. were conducted. In particular, the content of the main groups of biologically active compounds in the leaves of these plants was analyzed, including flavonoids (catechins, leucoanthocyanins, anthocyanins), vitamins (ascorbic acid), pigments (carotenoids, chlorophylls), polysaccharides, and tannins.It was found that flavonoid compounds in the leaves of L. styraciflua contain 356.13 mg % of catechins, 151.86 mg % of anthocyanins, and 872.93 mg % of leucoanthocyanins. This composition of secondary metabolites is supplemented by ascorbic acid (51.43 mg %), polysaccharides (3.50 %), and a significant amount of tannins (5.07 %). There is also a relatively high content of lipophilic compounds – carotenoids (49.01 mg %) and chlorophylls (220.60 mg %). The results of the studies advocate the prospective application of L. styraciflua plants as a source of flavonoid compounds, vitamins, and other biologically active substances. The results of this study can be helpful for identifying the Liquidambar species and searching for new promising phytochemical sources for the pharmaceutical, food, and cosmetic industries.Вперше в Україні проведено фітохімічні дослідження сировини Liquidambar styraciflua L. Зокрема, проаналізовано вміст основних груп біологічно активних сполук, зокрема: флавоноїдів (катехіни, лейкоантоціани, антоціани), вітамінів (аскорбінова кислота), пігментів (каротиноїди, хлорофіли), полісахаридів і дубильних речовин у листках цих рослин.Установлено, що флавоноїдні сполуки, які локалізовано в листках L. styraciflua містять: 356,13 мг % катехінів, 151,86 мг % антоціанів, 872,93 мг % лейкоантоціанів. Цей склад вторинних метаболітів доповнюють: аскорбінова кислота (51,43 мг %), полісахариди (3,50 %), значний відсоток дубильних речовин (5,07 %). Також спостерігається відносно високий вміст ліпофільних сполук – каротиноїдів (49,01 мг %) та хлорофілів (220,60 мг %). Результати досліджень доводять перспективність використання рослин L. styraciflua як джерела флавоноїдних сполук, вітамінів та інших біологічно активних речовин. Результати цих досліджень можуть бути застосовані для ідентифікації видів роду Liquidambar та пошуку нових перспективних продуцентів для фармацевтичної, харчової, косметичної промисловості