The prognostic value of the certain blood biochemical parameters on the complications in patients with acute coronary syndrome

Мета – дослідити особливості перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС) залежно від відхилень окремих біохімічних показників в аналізі крові пацієнтів. Матеріал і методи. Проаналізовано біохімічні показники 59 пацієнтів із ГКС, які перебували на лікуванні в Державній науковій установі “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) 2014-2017 роками. Методи: загальноклінічні, біохімічні, статистичні. Результати. Більші показники ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) (2,61±1,05 ммоль/л проти 2,23±1,01 ммоль/л; р=0,047) і γ-глутамілтранспептидази (ГГТП) (39,50±16,45 Од/л проти 26,83±6,24 Од/л; р=0,036) виявляли на момент верифікації ГКС, ніж через місяць його терапії. Рівні креатиніну >112 мкмоль/л (площа під ROC-кривою – ППК=0,90; р=0,0001) і сечовини >6,3 ммоль/л (ППК=0,90; р=0,0001) є показовими предикторами порушень ритму (ПР) за ГКС. У хворих на ГКС із рівнем креатиніну понад 112,0 мкмоль/л (16 із 17 проти 0 із 42; р˂0,0001) та сечовини понад 6,3 ммоль/ (12 із 17 проти 4 із 42; р˂0,0001) частіше, ніж у пацієнтів із нижчими значеннями спостерігаються епізоди ПР, а їх ризик зростає в 28,47 раза (95 % ДІ 5,89-137,52) і в 6,45 раза (95 % ДІ 2,69-15,41) відповідно. Предиктором із добрим рівнем ефективності щодо повторних кардіоваскулярних подій (КВП) виявився рівень ЛПНЩ>3,4 ммоль/л (ППК=0,72; р=0,039). Превалювання пацієнтів із декількома КВП в анамнезі спостерігали в групі зі значенням ЛПНЩ>3,4 ммоль/л (6 із 8 проти 2 із 19 осіб; р=0,002), ніж у групі з нижчим показником. За рівня ЛПНЩ>3,4 ммоль/л у хворих на ГКС ризик повторного епізоду складає 7,12 (95% ДІ 1,80-28,05). Висновки. До предикторів порушень ритму за ГКС належить рівень креатиніну понад 112 мкмоль/л і сечовини понад 6,3 ммоль/л, за наявності в біохімічному аналізі крові показника ЛПНЩ>3,4 ммоль/л у хворих на ГКС зростає ймовірність повторних кардіоваскулярних подій.Objective. The aim of this study is to determine the features of the course of acute coronary syndrome (ACS), depending on the deviations of individual biochemical parameters in the blood of patients. Material and methods. Results of biochemical parameters of 59 patients with the ACS, who were treated in the State scientific institution "Scientific-practical center of preventive and clinical medicine" of the State administration (2014-2017 y.), were analyzed. Methods: general clinical, biochemical, statistical. Abstract. The higher value of low-density lipoprotein (LDL) (2.61±1.05 versus 2.23±1.01; p = 0.047) and gamma-glutamate transferase (GGTP) (39.50±16.45 versus 26.83±6.24; p = 0.036) is observed at the time of verification of ACS, than after one month of its therapy. The level of creatinine > 112 μmol / l (the area under the ROC curve (AUC) = 0.90; p = 0.0001) and urea > 6.3 μmol / l (AUC = 0.90; p = 0.0001) is the “excellent” predictor for rhythm disturbances (RD) in ACS. In ACS patients with creatinine > 112.0 μmol / l (16 of 17 versus 0 of 42; p ˂ 0.0001) and urea > 6.3 μmol / l (12 of 17 versus 4 of 42; р< 0.0001), than in patients with the lower its level, the episodes of RD are observed more commonly and their risk increased by 28.47 times (95 % CI = 5.89-137.52) and 6.45 times (95 % CI = 2.69 -15.41) respectively. The “good” efficacy predictor of the cardiovascular events (CVE) repeated was the level of LDL > 3.4 μmol / l (AUC = 0.72; p = 0.039). The prevalence of patients with multiple CVE was observed in the cohort with LDL value > 3.4 μmol / l (6 of 8 versus 2 of 19 people; p = 0.002), than in the group with the lower level of LDL. In ACS patients the risk of recurrence episode is 7.12 (95 % CI = 1.80-28.05), subject of availability of LDL > 3.4 μmol / l. Conclusions. The predictors of rhythm disturbances in acute coronary syndrome include the level of creatinine> 112 μmol / l and urea > 6.3 μmol / l. The probability of recurrent cardiovascular events were increased in case of presence LPNP > 3.4 μmol / l in the ACS patients biochemical blood test

Defining the peculiarities of the course of dyscirculatory encephalopathy after an ischemic stroke on the background of arterial hypertension among civil servants

Мета – визначити особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ ІІ ст.) після перенесеного ішемічного інсульту на тлі артеріальної гіпертензії у державних службовців та оцінити якість життя даного контингенту хворих порівняно з пацієнтами з ДЕ ІІ ст. на тлі гіпертонічної хвороби. Оцінити ефективність запропонованої схеми лікування (поєднання малих доз судинного та ноотропного препаратів із комплексом фізіотерапевтичних процедур) в обох групах. Матеріал і методи. Для проведення дослідження на базі багатопрофільного закладу охорони здоров’я пацієнтів розподілили на дві групи: до основної віднесено тих, хто перенесли ішемічний інсульт на тлі артеріальної гіпертензії, до контрольної – пацієнтів з ДЕ ІІ ст. без перенесеної гострої ішемічної події та на тлі артеріальної гіпертензії. Досліджували клініко-неврологічні та нейропсихологічні показники, показники мозкової гемодинаміки, структурні зміни мозкової тканини. Результати. В обох групах мали місце рухові, когнітивні та психічно-вольові розлади, але в пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, ці розлади були вірогідно більше вираженими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Доведено, що пацієнти навіть із малим неврологічним дефіцитом мали вірогідно нижчу якість життя. Для лікування хворих обох груп запропоновано схему медикаментозного лікування (ніцерголін і фенібут) у невеликих дозах впродовж 2 місяців) у поєднанні з фізіотерапевтичними заходами. Внаслідок проведеного лікування стан хворих та якість їх життя вірогідно поліпшилися за клінічними та параклінічними показниками. Висновки Отримані результати дають право пропонувати дану схему для лікування хворих із ДЕ ІІ ст. на тлі артеріальної гіпертензії та після перенесеного інсульту. Використання невеликих доз препаратів дозволяє знизити економічні витрати на лікування.The goal is to analyze the characteristics of the course of dyscirculatory encephalopathy of the 2nd stage in patients (civil servants) who suffered ischemic stroke on the background of arterial hypertension, compared with patients with dyscirculatory encephalopathy of the second stage without acute ischemic events on the background of arterial hypertension. Material and methods The study was conducted on the basis of the multidisciplinary health care facility of The State Administration. The patients were divided into two groups: the main group included those who had an ischemic stroke on the background of arterial hypertension, and the control group included patients with dyscirculatory encephalopathy of the 2nd stage. against the background of arterial hypertension without a stroke. Results It is proved that patients even with a small neurological deficit have a significantly lower quality of life after a stroke. For the treatment of patients in both groups, a scheme of drug therapy (Nicergoline and Phenibut in small therapeutic doses for 2 months) with concurrent physiotherapy treatment has been proposed. As a result of treatment, the condition of patients and their quality of life significantly improved in clinical and paraclinical indicators. This gives the right to offer the above scheme for the treatment of patients with dyscirculatory encephalopathy, both after a stroke and those who have not had a stroke. The use of small doses of drugs will reduce the economic costs of treatment, which is important for the patients themselves and their families

Impact of anemia on the clinical course of acute coronary syndrome

Мета – визначити внесок анемій у перебіг гострого коронарного синдрому (ГКС) і розвиток його ускладнень. Матеріал і методи. Проаналізовано загальноклінічні та лабораторно-гематологічні показники 59 пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС), які лікувались у Державній науковій установі “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) 2016-2017 роками. Методи: загальноклінічні, лабораторні, статистичні. Результати. У 9 хворих (20,93%) без анемічного синдрому (АС) на момент госпіталізації виникала нозокоміальна анемія. У 7 із них (77,78%) причиною їх під  час перебування в стаціонарі були геморагічні ускладнення, в 2 випадках (22,22%) причину не визначено. Предиктором розвитку АС із добрим рівнем ефективності (р=0,003) під час госпіталізації був вік пацієнта понад 75 років – у таких хворих ризик виникнення анемії зростав у 3,80 раза (95% ДІ 1,57-19,18). У пацієнтів із ГКС і наявністю гіпохромної та нормохромної анемії (50,00% і 100% відповідно) частіше, ніж у хворих без неї (14,28% проти 17,54%), траплялися геморагічні події (5 із 10 проти 7 із 49, р=0,022 і 2 із 2 проти 10 із 57, р=0,038). За наявності на момент виникнення ГКС у хворих гіпохромної анемії ризик розвиту геморагічних подій на терапії становив 3,19 (95% ДІ 1,35-11,36). Визначено превалювання частоти ретромбозів у хворих на ГКС з анемією над такою в пацієнтів без неї: 7 із 16 (43,75%) проти 3 із 43 (6,97%) осіб (р=0,002). Ризик виникнення повторного тромботичного епізоду в хворих з анемією, які перенесли ГКС, був у 3,81 раза (95% ДІ 1,86-7,80) більшим, ніж в осіб без неї. Висновки. У хворих на ГКС вік понад 75 років є предиктором розвитку АС. Гіпохромна та нормохромна анемія за ГКС збільшують частоту геморагічних подій. Анемія в пацієнтів із ГКС є фактором розвитку повторного тромботичного епізоду.Objective. The contribution of the anemia on the acute coronary syndrome (ACS) course and complications of there. Material and methods. Results of clinical and clinic-laboratory parameters of 59 patients with the ACS, who were treated in the State scientific institution "Scientific-practical center of preventive and clinical medicine" of the State administration (2016-2017 y.), were analyzed. Methods: general clinical, laboratorial, statistical. Results. In 20.93 % (9 persons) patients without the anemia syndrome (AS) at the time of hospitalization (43 persons) the nosocomial anemia had developed. In 77.77 % (7 of 9 people) cases of the incidence of the increasing of the nosocomial AS in the ACS patients due to hemorrhagic complications, the etiology of new 22.23 % (2 out of 9 persons) AS episodes was not defined. The predictor with the “good level” of the efficacy (p=0.003) for the development of the AS during hospitalization is the age of over 75 years, which increases the risk of anemia by 3.80 times (95 CI 1.57-19.18). Patients with the ACS and the hypochromic and normochromic anemia (50.00% and 100% respectively), than patients without it (14.28% vs. 17.54% respectively), were more likely to have hemorrhagic events (5 of 10 versus 7 of 49; p = 0.022 and 2 of 2 versus 10 of 57; p=0.038 respectively). Subject to availability at the time of the ACS occurrence of the hypochromic anemia, the risk of developing hemorrhagic events in therapy is 3.19 (95 % CI 1.35-11.36). The prevalence of re-thromboses is higher in the ACS patients with the anemia, than in patients without it (7 of 16 (43.75 %) versus 3 of 43 (6.97%) persons; p=0.002). The risk of the thrombotic episodes recurrence in ACS patients with the anemia in 3.81 times (95% CI 1.86-7.80) higher, than in persons without it. Conclusions. The age over 75 years in ACS patients is the predictor of the AS development. In ACS the hypochromic and normochromic anemia increases the incidence of hemorrhagic events. In addition, the anemia in patients with the ACS is the factor of the thrombotic episode recurrent

Application of laparoscopic technologes for the treatment of hiatal hernia

Мета дослідження – оцінка власних результатів лікування хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми шляхом лапароскопічної круроррафії, фундоплікації за Nissen. Матеріал і методи. За допомогою лапароскопічної технології проліковано 100 пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми в період з 2011 по 2018 рік у клініці Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Серед них було 67 жінок і 33 чоловіки. Середній вік склав 55,3±1,3 року. Результати. Усі пацієнти пройшли обстеження в повному обсязі на передгоспітальному етапі. Діагноз підтверджували на підставі клінічних даних і результатів додаткових методів обстеження (фіброгастродуоденоскопія, комп’ютерна томографія, рентгеноскопія стравоходу та шлунка з використанням контрастної речовини). Госпіталізацію проводили в день виконання оперативного втручання. В усіх випадках виконано круроррафію, фундуплікацію за Nissen. Тривалість операції в середньому складала 150±4,6 хв. У 12 випадках подовження тривалості операції було пов’язано з виконанням симультанних операцій (у 9 випадках – холецистектомії, в 3 випадках – лапароскопічної пластики пупкової грижі). В ранній поопераційний період ускладнення зафіксовано в 1 випадку, коли виникла потреба в повторному оперативному втручанні через непрохідність стравоходу. Активацію пацієнтів проводили з першої доби. У переважній більшості випадків поопераційний період перебігав без ускладнень. Явища дисфагії спостерігали в 2 пацієнтів за умов швидкого відновлення фізіологічного харчування. Середня тривалість перебування у стаціонарі склала 3,3±0,1 доби. За період подальшого спостереження (від 1 місяця до 7 років) виявлено 2 випадки рецидиву захворювання; одна 1 пацієнтка відмовилася від повторної операції, іншій проведено повторне оперативне втручання. Висновок. Операцію в обсязі круроррафії, фундоплікації за Nissen можна вважати операцією вибору в лікуванні пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми.Objective: to evaluate the own results of the treatment of patients with hiatal hernia by laparoscopic crurorrafiy, Nissen fundoplication. Material and methods. The paper presents the results of laparoscopic treatment of 100 patients with hiatal hernia for the period from 2011 to 2018 in the Department of Minimally Invasive Surgery of the State Scientific Institution "Scientific and Practical Center for Preventive and Clinical Medicine" of the State Affairs Department. Among them were 67 women and 23 men. The average age was 55.3±1.3 years. Results. All patients were examined in full at the prehospital stage. The diagnosis was confirmed on the basis of clinical data and the results of additional methods of fibrogastroduodenoscopy, computed tomography. fluoroscopy of the esophagus and stomach using a contrast agent). Hospitalization was performed on the day of the operation. All patients underwent surgery in the volume of crurorrafiy, Nissen fundoplication. The duration of the operation averaged 150±4.6 minutes. In 12 cases, lengthening the duration of the operation was associated with the performance of simultaneous operations (in 9 cases – cholecystectomy, in 3 cases - laparoscopic umbilical hernia repair). In the early postoperative period, complications arose in 1 case when the need arose for repeated surgical intervention due to obstruction of the esophagus. Patients were activated from the first day. In most cases, the postoperative period was uneventful. Dysphagia was observed in 2 patients in cases of rapid recovery of physiological nutrition. The average length of hospital stay was 3.3±0.1 days. During the period of further observation (for a period from 1 month to 7 years), 2 cases of relapse were detected. As a result, 1 patient refused to re-operation and the second was performed repeated surgery. Conclusion According to the authors, the operation of crurorrafiy, Nissen fundoplication, is the operation of choice in the treatment of hiatal herni

Improvement of diagnosis and treatment of cerebrovascular complications and premorbid conditions of arterial hypertension in patients with chronic cerebral ischemia

В данной статье представлены результаты одного из фрагментов научного исследования: «Гипертоническая и негипертоническая (атеросклеротическая) дисциркуляторная энцефалопатия у государственных служащих – патогенетические механизмы возникновения, интегральные диагностические критерии, индивидуализированная коррекция медикаментозной терапии». Целью данного исследования была разработка метода целенаправленной медикаментозной коррекции когнитивных нарушений при хронической ишемии мозга. Материал и методы. Представлены данные общеклинического обследования 88 человек с хронической ишемией мозга (дисциркуляторной энцефалопатией – ДЭ 2-й степени). Первая группа – 28 пациентов с ДЭ без сопутствующей гипертензии, вторая – 39 человек с гипертонической ДЭ (ГДЭ), третья – 21 больной с ГДЭ и инсультом в анамнезе (ГДЭ+Инс). Диагноз был подтвержден данными общеклинического, клинико-неврологического, лабораторного, инструментального обследования, нейропсихологического тестирования (MMSE, DASS-21). Дополнительно к протоколу больные с ДЭ всех исследуемых групп получали комплекс препаратов, направленных на коррекцию нейромедиаторного обмена: утром 1 мл (15 мг) раствора ипидакрина гидрохлорида моногидрата (параплексин) внутримышечно 1 раз в сутки в течение 14 дней. Через 1-2 часа после введения ипидакрина вводили последовательно по 4 мл (1000 мг) раствора холина альфосцерата и по 4 мл (1000 мг) раствора цитиколина внутривенно капельно 1 раз в сутки в течение 14 дней. Результаты. Дополнение протокола лечения больных с ДЭ во всех исследуемых группах комплексом препаратов, направленных на устранение холинергической недостаточности, приводило к коррекции когнитивных нарушений при хронической ишемии мозга. Значимые проявления восстановления когнитивной функции (по шкале MMSE) после базисного комплекса терапии были связаны преимущественно со снижением импульсивности за счет повышения уровня внимания. Достоверные проявления снижения уровня тревожно-депрессивных нарушений (по шкале DASS-21) после базисного комплекса терапии были связаны преимущественно с уменьшением тревоги за счет восстановления нейрогуморального баланса: ГАМК-ергических тормозных влияний, серотонин-, катехоламин-пептидергических систем активации.This article presents the results of one of the parts of the scientific research: "Hypertensive and non-hypertonic (atherosclerotic) dyscirculatory encephalopathy in civil servants.Studied pathogenetic mechanisms of occurrence, integral diagnostic criteria, individualized correction of medical therapy". The data of general clinical examination of 88 persons with chronic cerebral ischemia (dyscirculatory encephalopathy (DE)) of 2 degrees are presented.The first study group - patients with DE without concomitant hypertension - 28, the second - 39 people with hypertonic dyscirculatory encephalopathy (HDE), the third - 21 patients with dyscirculatory encephalopathy and history of stroke (HDE + INS). The purpose of this study was to develop a method for targeted drug correction of cognitive impairment in chronic brain ischemia. The diagnosis was confirmed by general clinical, clinical-neurological, laboratory, instrumental examination, neuropsychological examination (MMSE, DASS-21). In addition to the protocol, patients with dyscirculatory encephalopathy of all the study groups received a complex of drugs aimed at correcting neurotransmitter metabolism: in the morning 1 ml (15 mg) solution of ipidacrine hydrochloride monohydrate (paraplexin) intramuscularly 1 time per day for 14 days. 1-2 hours after administration, ipidacrine was injected sequentially with 4 ml (1000 mg) of choline alfosserate solution and 4 ml (1000 mg) solution of cytocholine intravenously drip 1 time per day for 14 days. The addition of the protocol for the treatment of patients with dyscirculatory encephalopathy in all the groups studied by a complex of drugs aimed at eliminating cholinergic insufficiency resulted in correction of cognitive impairment in chronic brain ischemia. Statistically significant manifestations of the recovery of the cognitive function (MMSE scale) after the basic complex of therapy were associated primarily with impulsiveness decrease due to increased attention. Statistically significant manifestations of reduction of anxiety and depressive disorders (on the DASS-21 scale) after the basic complex of therapy were associated primarily with anxiety reduction due to restoration of neurohumoral balance: GABA-ergic inhibitory effects, serotonin-, catecholamine-peptidergic activation systems

Самоорганізація міждисциплінарної медико-профілактичної установи за функціональним методом

Self-management of multidisciplinary medical preventive health institution for functional methodСамоорганізація міждисциплінарної медико-профілактичної установи за функціональним методо

Некоторые аспекты патогенеза черепно-мозговой травмы (обзор литературы)

Представлен обзор литературы, определены особенности легкой черепно-мозговой травмы. Описаны ряд синдромов, возникающих при легкой черепно-мозговой травме, факторы риска и субъективные клинические проявления легких черепно-мозговых травм. Нарушения, возникающие после перенесенных черепно-мозговых травм, приобретают затяжное, проградиентное течение с длительной утратой трудоспособности среди лиц наиболее молодого трудоспособного возраста. Современная неврология столкнулась с тенденцией роста частоты черепно-мозговых травм с 25% до 80% от общего количества неврологических болезней. Это связано с современными процессами урбанизации, внедрением современных технологий, дорожно-транспортными происшествиями (ДТП), локальными вооруженными конфликтами и пр. факторами. В основном травматизму подвержены лица мужского пола в возрасте 20-50 лет, что определяет его социальное значение. Исходы острой черепно-мозговой травмы могут быть различными: от полного выздоровления до развития у 30-96% пострадавших различных неблагоприятных последствий и осложнений. К последствиям ЧМТ относится неврологическая патология, выявляемая спустя 3-12 месяцев и более после травмы, и клинические проявления могут сохраняться и видоизменяться в виде отдельных остаточных явлений.The article provides an overview of literature on traumatic brain injuries and their consequences. Violations occurring after suffering head injuries, get prolonged, progressive course with long-term disability among most of the young and of working age. Modern neuroscience has faced rising trend traumatic brain injuries from 25% to 80% of the total share of neurological diseases. This is due to modern processes of urbanization, the introduction of modern technology, traffic accidents (RTA), localized armed conflict and other factors. Most injury prone males aged 20-50 years (71.7%), which defines its social value. After the injuries to 50% of the victims are forced to change their profession or go on disability. From 30-90% of individuals undergoing traumatic brain injury as a concussion or brain injury of mild to moderate severity of illness suffer traumatic brain. Outcomes of acute traumatic brain injury may be different from full recovery before the onset of 30-96% of the victims of various adverse effects and complications. The effects of traumatic brain injury is a neurological abnormality detectable after 3-12 months or more after the injury and clinical manifestations may persist and evolve as individual residual effects.&nbsp

Chronic gastritis

У лекції наведено сучасні клініко-морфологічні класифікації хронічного гастриту. Виділено основний етіологічний чинник хронічного гастриту – інфекцію H. pylori. Дано визначення поняття атрофії, відзначено, що атрофія може бути імітованою за рахунок запального інфільтрату. Розглянуто типи атрофії – метапластичний і неметапластичний. Зазаначено, що метаплазія слизової оболонки шлунка буває двох типів – повного (тонкокишкова) та неповного (товстокишкова); підкреслено, що неповна метаплазія є передраковим станом. Дано характеристику дисплазій слизової оболонки шлунка. Розглянуто два шляхи канцерогенезу раку шлунка та відзначено, що H. pylori належить до канцерогенів I групи. Коротко розглянуто інші нехелікобактерні форми хронічного гастриту.The modern clinico-morphological classification of chronic gastritis was given. H.pylori as a main ethiological factor of chronic gastritis was determined. The determination of atrophy of gastric mucosa was given, and we accented, that atrophy may be imitating by inflamate infiltrate. Two types of atrophy – metaplastic and non-metaplastic was examined. The types of metaplasia of gastric mucosa – full (intestinal) and non-full (colon) and the role of colon metaplasia in genesis of gastric cancer was given. The characteristic of dysplasia, its criteria and difficulty of diagnostic was given. Two ways of cancerogenesis of gastric cancer with H.pylori as cancerogene of I group was examined. Some another forms of non-helicobacter chronic gastritis was showen

Late local relapse of adrenocortical carcinoma 18 years after adrenalectomy: case report

Адренокортикальна карцинома – дуже рідкісна пухлина, що трапляється в 0,5-2 випадках на мільйон людей на рік. Частіше виникає в жінок (59% випадків). У 50% випадків пухлини є гормонально активними, що проявляється специфічною клінічною картиною даного захворювання, включаючи вірилізм і прояви гіперадреналового синдрому. В більшості випадків адренокортикальні карциноми досягають 20 см у діаметрі та мають тенденцію до інвазії в надниркову та нижню порожнисту вену. Середня тривалість виживання – 2 роки. Клінічний випадок. Жінку віком 35 років було госпіталізовано з болем у животі, головним болем і гіпертензію, резистентною до консервативної терапії, що тривала близько двох місяців (до 220/130 мм рт. ст.). З анамнезу: лівобічна адреналектомія з приводу адренокортикального раку 18 років тому. Патогістологічний висновок – низькодиференційована адренокортикальна карцинома ліворуч, остаточний клінічний діагноз – рТ3NxМо, ІІІ стадія, третя клінічна група. Пацієнтка підлягала профілактичним оглядам кожні 3 місяці з контролем лабораторних показників метаболітів глюкокортикоїдів у сечі, комп’ютерною томографією органів черевної порожнини тощо. За результатами даних фізикальних та інструментальних обстежень (комп’ютерна томографія органів черевної порожнини з внутрішньовенним контрастом, комп’ютерна томографія органів грудної клітки, мамографія, ультразвукове дослідження) встановлено клінічний діагноз – новоутворення заочеревинного простору ліворуч. Проведено оперативне втручання: лівобічна нефректомія, видалення локального рецидиву адренокортикального раку ліворуч. Патоморфологічний висновок: низькодиференційована адренокортикальна карцинома, з ділянками некрозу та з інвазією в ліву ниркову вену. Обговорення. Адренокортикальний рак – рідкісна та дуже агресивна пухлина, що складає до 0,02% усіх неоплазій. Крім того, в літературі повідомлено про 20 випадків із максимальним виживанням пацієнтів до 5 років. З огляду на наявність утворення в ложі надниркової залози ліворуч проведено комплекс діагностичних заходів для виключення метастазів з інших локалізацій. Біопсію надниркової залози не проводили згідно з останніми рекомендаціями.Adrenocortical carcinoma (ACC) is a rare neoplasm, that occurs in 0,5-2 cases per million people.They are more likely to take place by women (59% cases). In 50% cases tumor cells release one of adrenocortical gland hormones, what makes for special manifestations of this pathology including virilism and clinical symptoms of hyperadrenalismus. In most cases adrenocortical carcinomas are exceeding 20 cm in diameter and have a strong tendency to invade the adrenal vein, vena cava. The median survival is about 2 years. Case presentation. A 35-year-old woman was admitted to the hospital with 2-months history of abdominal and flank pain, headache, resistant to medical therapy hypertencion crisis (up to 220/130 mmHg). She had a remarkable medical history: a left adrenalectomy was executed for an adrenocortical carcinoma 18 years ago. Pathohistological conclusion (1998) – low differentiated left adrenocortical carcinoma. The final clinical diagnosis: рT3NxМо, ІІІ stage, 3 clinical group. The patient underwent prophylactic follow-up every 3 months including urine steroid examination, abdominal CT, etc. Results of medical investigations (abdominal CT with intravenosus contrast, thorax CT, mammography, laboratory analysis, US) while admission to hospital (November 2016) resulted in clinical diagnosis: retroperitoneal extraorganic lest-sided neoplasm. Recurrence of adrenal cortical carcinoma. The operation was performed: left-sided nephrectomy, left-sided adrenalectomy. A tumor sized 7×6×5 cm was excised. Pathohistological conclusion: low differentiated adrenocortical carcinoma, with necrosos areas, vena renalis invasion.             Discusion. ACC is a rare and highly aggressive malignancy accounting for an estimated of all 0.02% of cancers. Moreover, there are only 20 cases reported in the literature and to the best of our knowledge there have been no cases about surveillance more than 5 years. Regarding the appearance of adrenal masses on the left side, we initially did a diagnostic workup to exclude metastasis from extra-adrenal organs but avoided the adrenal biopsy according to the recent guidelines