Сучасні виклики корегування ефективності застосування законів (на прикладі податково-правового регулювання)

The relevance of the research topic is determined by the current state of social relations. It is notedthat the analysis of modern social relations cannot be carried out outside the boundaries of significantchallenges that require not only their understanding, but also consideration in the relevant reform measures.The most important challenges today are the following: Russia's war with Ukraine; European integrationprocesses that characterize modern trends in Ukrainian development; digitization of all aspects of public life.Given the problems associated with this, the article defines both objective reasons that affect tax relations, aswell as requirements that are subjective in nature.The purpose of the article is to highlight problematic aspects of the state of modern legal regulation.Attention is focused on the fact that war, European integration and digitalization are among the mostinfluential factors in this aspect. It is clear that they cannot fail to influence the traditional legal means thatguarantee the effectiveness of tax legislation. These aspects are the subject of analysis.Traditional methods of scientific knowledge are used in the research, thanks to which a systematicidea is formed about the reasons for adjusting legal means of influence on tax relations. The characteristicsof the influence of martial law on tax regulation are carried out depending on the stages. The beginning ofthe first is associated with 2014, while the second - with 2022. Despite common features (narrowing of theterritories where Ukrainian jurisdiction exists, reduction of the tax base and tax-paying taxpayers, etc.),differences in the content of these stages have been singled out. European integration processes, whichreflect the movement of Ukraine towards the European community, provide for the adjustment of the natureand content of tax legislation in the following directions: a) adaptation of the current tax legislation ofUkraine to European requirements; b) consideration of European prescriptions at the stage of developmentof zocono projects; c) achieving a balance of acts of the national legislation system.Three areas of relations, which most fundamentally affect the legal status of tax regulation, havebeen studied. The prospects of tax changes depending on the state of war, the prospects of the impact ofharmonization of EU legislation and national legislation, the need to take into account the processes ofdigitalization of tax relations are considered.On the basis of the conducted research, conclusions were made and recommendations were maderegarding the harmonization of the prescriptions of both exclusively tax norms and tax norms on the borderwith other industry regulations. Adjustment of the current set of legislative norms determines the importanceof a systematic approach to the turnover of virtual assets. The formation of a generalized, systematicapproach to these relations is fundamentally important. In order to achieve such a state, it is very importantto supplement the private law means of regulating the circulation of virtual assets with effective tools ofpublic and legal influence (taxation, supervision, public control). The study analyzes the substantive factorsof the regulation of such relations proposed by the two draft laws.Актуальність теми дослідження зумовлена сучасним станом суспільних відносин.Зазначено, що аналіз суспільних відносин, що нині існують, не можна здійснювати поза межамизначних викликів, що потребують не лише їх розуміння, а й урахування у відповіднихреформаторських заходах. Найбільш важливими викликами на сьогодні є такі: війна росії зУкраїною; євроінтеграційні процеси, які характеризують тенденції українського розвитку сьогодні;цифровізація всіх аспектів суспільного життя. З огляду на проблеми, що з цим пов’язані, у статтівизначено як об’єктивні підстави, що через це впливають на податкові відносини, так і вимоги, якімають суб’єктивний характер.Мета статті полягає у висвітленні проблемних аспектів стану сучасного правовогорегулювання. Акцентується на тому, що серед найбільш вагомих чинників є війна, євроінтеграція тацифровізація. Зрозуміло, що вони не можуть не впливати на традиційні правові засоби, завдяки якимгарантується ефективність податкового законодавства. Саме ці аспекти і є предметом аналізу.У дослідженні застосовано традиційні методи наукового пізнання, завдяки яким формуєтьсясистемне уявлення щодо підстав корегування правових засобів впливу на податкові відносини.Характеристику впливу воєнного стану на податкове регулювання проведено залежно від етапів.Початок першого пов’язується з 2014 р., тоді як другого – з 2022-м. Попри спільні ознаки (звуженнятериторій, де існує українська юрисдикція, зменшення бази оподаткування та податковоспроможних платників та ін.), виокремлено змістові розбіжності цих етапів. Євроінтеграційніпроцеси, які відбивають рух України до європейського співтовариства, передбачають корегуванняхарактеру і змісту податкового законодавства за такими напрямами: а) пристосування чинногоподаткового законодавства України до вимог європейського; б) урахування європейських приписів настадії розроблення законопроєктів; в) досягнення балансу актів національної системизаконодавства.Досліджено три сфери відносин, які найбільш принципово впливають на правовий станподаткового регулювання. Розглянуто перспективи податкових змін залежно від воєнного стану,можливості і шляхи узгодження законодавства ЄС і національного законодавства, необхідністьврахування процесів цифровізації податкових відносин.На підставі проведеного дослідження зроблено висновки й надано рекомендації щодоузгодження приписів як виключно податкових норм, так і податкових норм на межі з іншимгалузевим регулюванням. Корегування чинної сукупності законодавчих норм обумовлює важливістьсистемного підходу до обороту віртуальних активів. Принципово важливим є формуванняузагальненого, системного підходу до цих відносин. Для досягнення такого стану вельми актуальнимє доповнення до приватноправових засобів упорядкування відносин обороту віртуальних активівдієвими інструментами публічно-правового впливу (оподаткування, нагляд, публічний контроль). Удослідженні аналізуються змістові чинники упорядкування таких відносин, що запропоновані двомазаконопроєктами

Термінологічне забезпечення системності податкового регулювання як підстава досягнення балансу інтересів учасників податкових відносин в Україні

The relevance of the research topic is backed by the fact that the current tax legislation and other industrylegislation bordering on tax regulation cannot be defined as a systemic, coordinated framework. There arefundamental differences both between certain legislative acts and between certain legislative norms withinone act. The relevance is further forced by the fact that the respective influence on achieving systematic taxlegislation is yet to be taken into account considering the provisions of the Law of Ukraine "On Policy-Making Activities". The purpose of the article is to analyze the terminological aspects that express thecontent of tax regulation, which is carried out in view of the systemic criteria for composition of tax law. Theresearch applies methods of scientific knowledge that specify the problematic nature of the consideration ofissues, namely the systematic method (through which the systematicity of tax law and the systematicity of taxlegislation is investigated), comparative (through which a comparative analysis of the development dynamicsand changes in legislative norms is carried out), prognostic (through which the conclusions regarding theprospects for changing the tax legislation system are made). The comparative nature of the system of both taxlaw and tax legislation is researched. The tax glossary is characterized through the possibilities andconsequences of formulating a stable construction of definitions that expressly ensure tax regulation. Theanalysis of the raised issues is carried out through determining a number of aspects based on the assessmentof the norms of the Law of Ukraine "On Policy-Making Activities". The classification of laws in the context oftax regulation is provided. The system of legislative impact is based on the consistency of the relevant rulesfrom a constitutional norm to a norm of a bylaw . Emphasis is placed on two original constitutionalconstructs (Articles 67, 92 of the Constitution of Ukraine), which are further specified in the relevant taxlegislation. On the basis of the conducted research, conclusions and recommendations were developed that aclear consideration of a particular balance of norms contributes to the elimination of gaps and conflicts intax regulation. Achieving a balance of interests of the participants in tax relations cannot occur in case ofsystematic ignoring and violation of policy-making procedures. Article 4 of the Tax Code of Ukraineestablishes unanimous requirements regarding the stability of tax legislation, the objective necessity of acertain period of delay between the moment of adoption of a legislative norm and its entry into force.Актуальність теми дослідження зумовлено тим, що чинне податкове законодавство та інші галузевізаконодавства, що межують з податковим регулюванням не можна визначити як системну,узгоджену конструкцію. Існують принципові розбіжності як між окремими законодавчими актами,так і між окремими законодавчими нормами в середині одного акту. Актуальності додає і тойфакт, що відповідний вплив на досягнення системності податкового законодавства має щевідбутися з врахуванням положень Закону України «Про нормотворчу діяльність». Мета статтіполягає в аналізі термінологічних аспектів, що виражають зміст податкового регулювання, якийздійснюється з огляду на системні критерії побудови податкового права. У ході дослідженнязастосовано методи наукового пізнання, які деталізують проблемний характер розгляду питань, асаме: системний метод (за рахунок якого досліджується системність податкового права тасистемність податкового законодавства); порівняльний (здійснюється порівняльний аналіз динамікирозвитку та зміни законодавчих норм); прогностичний (за допомогою якого робляться висновкищодо перспектив зміни системи податкового законодавства). Досліджено порівняльний характерсистемності як податкового права, так і податкового законодавства. Податковий глосарійхарактеризується через можливості та наслідки сформулювати сталу конструкцію визначень, якібезпосередньо забезпечують податкове регулювання. Аналіз порушених питань робиться черездеталізацію низки аспектів на підставі оцінки норм Закону України «Про нормотворчу діяльність».Наведено класифікацію законів у контексті податкового регулювання. Системність законодавчоговпливу базується на узгодженості відповідних приписів від конституційної норми до нормипідзаконного акта. Наголошено на двох вихідних конституційних конструкціях (статті 67, 92Конституції України), які в подальшому деталізуються у відповідних нормах податковогозаконодавства. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки та надано рекомендаціїщодо того, що чітке врахування саме такого балансу норм сприяє усуненню прогалин та колізій уподатковому регулюванні. Досягнення балансу інтересів учасників податкових відносин не можевідбуватись у разі системного ігнорування та порушення законотворчих процедур. Стаття 4Податкового кодексу України закріплює одностайні вимоги щодо стабільності податковогозаконодавства, об’єктивної необхідності певного терміну запізнення між моментом прийняттязаконодавчої норми та набуттям нею чинності

Біологічна безпека: актуальні тенденції правого регулювання та сучасні виклики

This article examines the legal provision of biological security as an essential element of environmental security. It analyzes various scientific approaches to defining the concept of "biological security," including researchers' perspectives on its components and significance for health and the environment. The importance of adopting a broad approach in legislation to define the term "biological security" is justified. Domestic legislation on biological security is reviewed, with a focus on the Law of Ukraine "On the State System of Biological Security in the Creation, Testing, Transportation, and Use of Genetically Modified Organisms" as the foundation for legal regulation in this area. It is noted that the Biosafety and Biological Security Strategy, approved by the Presidential Decree of Ukraine in 2021, is one of the most important strategic documents in the field of biological security. Based on the provisions of this Strategy and other legal acts, the main biological threats in Ukraine are identified, which include, among others, invasive alien species, genetically modified organisms, infectious diseases, antibiotic resistance, and ecological changes that directly affect human, animal, and ecosystem health. The existing threats necessitate a comprehensive approach to regulation and control. The Strategy notably enumerates all potential biological threats for the first time at the legislative level, representing a significant advancement. It is argued that the establishment of a clear legislative framework contributes to effective management in combating all biological threats. The conclusion emphasizes the need for further improvement of legal regulation in the field of biological security and biological protection.У статті розглянуто правове забезпечення біобезпеки як важливого елемента екологічної безпеки. Проаналізовано різні наукові підходи до визначення поняття «біологічна безпека», зокрема, погляди дослідників на її складові та значення для охорони здоров’я і довкілля. Обґрунтовано важливість використання в законодавстві широкого підходу до визначення дефініції поняття «біологічна безпека». Розглянуто вітчизняне законодавство з питань забезпечення біобезпеки, включаючи Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» як основу правового регулювання в цій сфері. Констатовано, що Стратегія біобезпеки та біологічного захисту, затверджена Указом Президента України у 2021 році, є одним із найважливіших стратегічних документів у сфері забезпечення біобезпеки. Встановлено, виходячи з положень цієї Стратегії та інших правових актів, основні біологічні загрози в України, які серед іншого включають інвазивні чужорідні види, генетично модифіковані організми, інфекційні захворювання, антибіотикорезистентність та екологічні зміни, які безпосередньо впливають на здоров’я людей, тварин та екосистему тощо. Наголошено, що наявні загрози вимагають застосування комплексного підходу до регулювання і контролю. Відзначено, що Стратегія вперше на законодавчому рівні перераховує всі можливі біологічні загрози, що є значним кроком уперед. Аргументовано, що створення чіткої законодавчої бази сприяє ефективному управлінню у сфері боротьби з усіма біологічними загрозами. Зроблено висновои про необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання у сфері біобезпеки та біологічного захисту

Впровадження концепції екосистемних послуг в екологічне законо-давство України: сучасний стан та перспективи

The article outlines the general principles of the concept of ecosystem services and examines the current state and prospects of its implementation in national environmental legislation. It is established that the need to introduce this concept has already been envisaged by a number of strategic programmatic documents, headed by the “Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period up to 2030”, but this concept is still not reflected at the level of key environmental legal acts, in particular, the Law of Ukraine “On Environmental Protection” and resource-specific codes and laws which not only lack any mention of ecosystem services, but also hardly ever use the term “ecosystem” at all. It is proved that one of the ways to implement the concept of ecosystem services in Ukraine is to develop an appropriate legal framework, namely: The Law of Ukraine “On Ecosystem Services” and other related bylaws, which should be done in the near future. At the same time, it is substantiated that in addition to the adoption of new legislation in this area, it is extremely important to analyze the current environmental legislation through the prism of the ecosystem approach and make appropriate changes and additions to it, since only under such conditions can legislative gaps and conflicts be avoided and a coherent model for implementing the concept of ecosystem services be developed, which in the current realities of the armed aggression of the russian federation will help to assess and take into account all the damage caused to the environment of Ukraine.У статті окреслено загальні засади концепції екосистемних послуг та досліджено сучасний стан і перспективи її впровадження в національне екологічне законодавство. Встановлено, що необхідність впровадження вказаної концепції вже передбачена низкою стратегічних документів програмного характеру на чолі з «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 року», проте ця концепція досі не відображена на рівні ключових еколого-правових актів, зокрема, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та поресурсових кодексів і законів, у яких не тільки відсутня будь-яка згадка про екосистемні послуги, а й взагалі майже не вживається термін «екосистема». Доведено, що одним зі шляхів впровадження концепції екосистемних послуг в Україні є розроблення належної нормативно-правової бази, а саме: Закону України «Про екосистемні послуги» та інших пов’язаних з ним підзаконних актів, що й має бути зроблено найближчим часом. Разом із тим, обґрунтовано, що крім прийняття нового законодавства в цій сфері, вкрай важливо проаналізувати чинне екологічне законодавство крізь призму екосистемного підходу та внести до нього відповідні зміни і доповнення, адже лише за таких умов можна уникнути законодавчих прогалин і колізій та виробити узгоджену модель впровадження концепції екосистемних послуг, яка в сучасних реаліях збройної агресії рф допоможе оцінити та врахувати всі збитки, завдані довкіллю України

Актуальні питання застосування норм закону України «Про правовий режим воєнного стану» і їх вплив на адміністративно-правовий статус громадян під час дії воєнного стану.

 The relevance of the conducted study is determined by the lack of comprehensive scientific research regarding the protection of citizens' rights during the enforcement of martial law. The purpose of the article is to analyze the provisions of the Law of Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law" in terms of their impact on the administrative and legal status of citizens under martial law. General scientific and special methods of scientific inquiry were employed, including formal-logical, dialectical, systemic analysis, and dogmatic methods. The author conducted a systematic analysis of the provisions of the Law `On the Legal Regime of Martial Law`, addressing issues of potential violations of human and civil rights and freedoms due to the application of certain provisions of this law and their compliance with the norms of the Constitution of Ukraine. Factors and conditions for the introduction of martial law, as specified in the definition of `martial law` (Article 1), were analyzed, leading to the conclusion that the definition provided in the law does not fully correspond to the essence of the legal regime of martial law. It permits the imposition of martial law under conditions that do not pose a threat to the life and health of citizens or to the independence of the state, resulting in unjustified restrictions on citizens rights and freedoms. Based on the study, a revised definition of `martial law` was proposed, incorporating substantial changes compared to the existing law. This revised definition excludes the possibility of unwarranted imposition of martial law and stipulates restrictions only on specific rights and freedoms during its enforcement. To ensure the protection of citizens rights and freedoms, it is proposed to introduce two distinct emergency legal regimes in Ukraine related to external threats (aggression): a `state of threat (attack) regime` and a more stringent `martial law regime`. For each regime, the powers of state authorities, appropriate legal measures, and provisions for transitioning from one regime to another in the event of armed aggression must be defined. It is concluded that the implementation of the norms of the Law `On the Legal Regime of Martial Law`particularly the measures under the martial law regime, must not violate fundamental human and civil rights and freedoms that cannot be restricted even under martial law conditions. If the application of these norms leads to violations of citizens`rights, such norms must be amended or excluded from the law`s text.Тема проведеного дослідження є актуальною з огляду на відсутність грунтовних наукових  досліджень щодо забезпечення прав громадян під час дії воєнного стану. Мета статті - аналіз положень закону України «Про правовий режим воєнного стану»  в аспекті їх впливу на адміністративно-правовий статус громадян в умовах дії воєнного стану. Під час дослідження було використано загальнонаукові та  спеціальні методи  наукового  пізнання,  зокрема: формально-логічний, діалектичний, системного  аналізу і  догматичний. Автором здійснено системний аналіз норм закону «Про правовий режим воєнного стану, зокрема розглянуто питання порушення (можливого порушення) прав та свобод людини і громадянина у разі застосування певних норм цього закону  та їх відповідності нормам Конституції України. Проаналізовано фактори і умови введення режиму воєнного стану, і зроблено висновок, що визначення «воєнного стану» наведене в законі не відповідає в повній мірі суті правового режиму воєнного стану, дозволяє вводити режим воєнного стану за умов, які не створюють небезпеку життю і здоров’ю громадян, небезпеку незалежності держави, що матиме наслідком необгрунтоване обмеження прав і свобод громадян. За результатами дослідження запропоновано   визначення «воєнного стану», яке містить суттєві зміни, порівняно з наведеним в законі «Про правовий режим воєнного стану», і яке виключає можливість безпідставного  введення режиму воєнного стану та передбачає обмеження під час воєнного стану тільки визначених  прав і свобод громадян. Пропонується, з метою забезпечення прав і свобод громадян, запровадити в Україні два окремих надзвичайних правових режими, які можуть вводитись в зв’язку з зовнішньою небезпекою (агресією): «режим стану загрози (нападу)» і, безпосередньо, «режим воєнного стану» (більш жорсткий), для кожного з яких необхідно визначити повноваження органів державної влади, відповідні заходи правового режиму і передбачити у разі початку збройної агресії заміну одного правового режиму іншим. Резюмується, що  при застосуванні норм закону «Про правовий режим воєнного стану», зокрема і заходів правового режиму воєнного стану, не повинні порушуватись основоположні  права та свободи людини і громадянина, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану, а якщо їх застосування призводить до порушення прав громадян, то ці норми мають бути змінені або виключені з тексту закону

Довіра до електронного голосування: естонський кейс

The article is devoted to researching the problem of creating and using such a transparent and secure voting technology, which would not only have a high level of trust, but also the potential to strengthen the legitimacy of constitutional orders, using the example of the 2023 Estonian parliamentary elections. The relevance of the topic is due to the fact that for Ukraine the use of electronic election technologies, in particular electronic voting itself, especially now, is the most discussed near future. It is organically connected with amendments to the election and referendum legislation of Ukraine. The subject of the study is electronic voting, establishing its results and the procedure for contesting them in Estonian electoral practice. The purpose of the article is to refute or confirm the thesis about the ability of electronic voting to have such a support and level of trust that it can completely replace the traditional way of voting, using the example of the Estonian experience. The research uses the method of analysis and synthesis of scientific information, empirical and dialectical methods of scientific knowledge. The model of electronic voting, counting of votes and their appeal was studied. It has been established that the legislation lays the foundation for falsifications with the use of broad discretionary powers of the electoral process administration bodies. The main factors that can undermine confidence in the institution are analyzed. Among them are the questionable constitutionality of the powers of the central administrative bodies, the lack of independent observers of the internal work of the electronic voting system, and significant shortcomings in the procedure for contesting the results. Special attention is paid to analytical studies, judicial practice is analyzed. It was found that in order to increase the transparency of the elections, it is necessary to use end-to-end verification methods and ensure quality audit at all critical stages of determining the results of online voting. An interim conclusion was made about the impracticality of completely replacing the traditional paper method of voting with a remote one, at least in the near term, due to insufficient security guarantees.Статтю присвячено дослідженню проблематиці створення і використання такої прозорої та безпечної технології голосування, яка б не лише мала високий рівень довіри, а й потенціал для посилення легітимності конституційних порядків на прикладі виборів до парламенту Естонії 2023 року. Актуальність теми пов’язана із тим, що для України застосування електронних виборчих технологій, зокрема і саме електронне голосування, особливо зараз, є найбільш обговорюваною найближчою перспективою. Органічно це пов’язано із новелами виборчого та референдумного законодавства України. Предметом дослідження виступає проведення електронного голосування, встановлення його результатів та процедура їх оскарження в естонській виборчій практиці. Мета статті полягає у тому, щоб на прикладі естонського досвіду спростувати чи підтвердити тезу про здатність електронного голосування мати таку підтримку та рівень довіри, щоб повністю замінити традиційний спосіб голосування. У дослідженні застосовано метод аналізу та синтезу наукової інформації, емпіричний та діалектичний методи наукового пізнання. Досліджено модель електронного голосування, підрахунку голосів та їх оскарження. Встановлено, що в законодавстві закладено підгрунтя для фальсифікацій з використанням широких дискреційних повноважень органів адміністрування виборчого процесу. Проаналізовано основні фактори, які можуть підірвати довіру до інституту. Серед них сумнівна конституційність повноважень центральних органів адміністрування, відсутність незалежних спостерігачів за внутрішньою роботою системи електронного голосування та суттєві недоліки у процедурі оскарження результатів. Особливу увагу приділено аналітичним дослідженням, проаналізовано судову практику. З’ясовано, що для підвищення прозорості виборів необхідним є застосування методів наскрізної верифікації та забезпечення якісного аудиту на усіх критично важливих етапах визначення результатів інтернет-голосування. Зроблено проміжний висновок про недоцільність повної заміни традиційного паперового способу голосування на віддалене, принаймні у найближчій перспективі, через недостатню гарантованість безпеки

Модель суспільства в циклі на основі ДАО: переробка структури суспільства в циклі з метою конкретизації ключового вимірювання соціального діалогу для працівників платформи

The advancements in Information Communication Technologies (ICT) have caused widespread adoption of immersive technologies throughout society. Among these, artificial intelligence (AI) is the most popular, increasingly integrated into various business practices. The capacity of this technology to process large volumes of data has made it indispensable for businesses, driving efficiency and innovation across sectors. Despite the benefits of these technologies, AI technology often compromises employee rights due to biased automated decision-making and pervasive monitoring processes. In response, the European Commission took a decisive step to protect platform workers with its proposal for the Directive on Improving Working Conditions in Platform Work (2021/0414 COD). This directive aims to ensure fairness, transparency, and accountability within digital labour platforms by introducing four crucial measures designed to counteract biased decision-making and intrusive monitoring in its algorithmic management chapter. However, one of these measures “social dialogue” remains abstract. This paper proposes a blockchain-based AI feedback loop model: DAO-based Society-In-The-Loop (DAO-SITL) Model to concrete this key measurement by redesigning the Society-In-The-Loop (SITL) framework through Decentralized Autonomous Organizations (DAO) governance approach.Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) спричинив широке впровадження імерсивних технологій у суспільстві. Серед них найпопулярнішим є штучний інтелект (ШІ), що дедалі більше інтегрується в різні бізнес-практики. Здатність цієї технології обробляти великі обсяги даних зробила її незамінною для бізнесу, сприяючи ефективності та інноваціям у різних секторах. Та попри переваги цих технологій, ШІ часто порушує права працівників через упереджене автоматизоване прийняття рішень і всеохопні процеси моніторингу. У відповідь Європейська комісія зробила рішучий крок, щоб захистити працівників платформи, подавши пропозицію щодо Директиви про покращення умов праці під час роботи на платформі (2021/0414 COD). Ця директива спрямована на забезпечення чесності, прозорості та підзвітності в рамках цифрових платформ праці шляхом запровадження чотирьох важливих заходів, спрямованих на протидію упередженому прийняттю рішень і нав’язливому моніторингу в розділі алгоритмічного керування. Проте один із цих заходів – «соціальний діалог» залишається абстрактним. У цій статті пропонується модель циклу зворотного зв’язку ШІ на основі блокчейну: модель суспільства в циклі на основі ДАО (DAO-SITL) для конкретизації цього ключового показника шляхом переробки структури суспільства в циклі (SITL) за допомогою підходу до управління через децентралізовані автономні організації (DAO)

Відповідальність за порушення обов’язку батьківського піклування в Кримінальному кодексі Республіки Польща

The problem of non-fulfilment or improper fulfillment by parents (persons who replace them) of childcare responsibilities exists in all countries, regardless of the form of government, state system, and income level of the population. Ukraine has been in the process of integration with the European Union for a long time, so it is useful to study the foreign legislative approach to the regulation of responsibility for the violation of these obligations. The purpose of the article is to study the Polish experience of establishing criminal liability for non-fulfilment of child care obligations. In the research dogmatic, systemic-structural, statistical, historical-legal, formal-legal methods were used. Attention is paid to the legislation of the Republic of Poland, which provides for the right and duty of parents to care for and raise children. The genesis of the criminal law regarding responsibility for violation of these duties in the Criminal Code of 1932, 1969, and 1997 is given. Statistical data on the number of criminal proceedings and persons convicted of this criminal offense (2009–2020) are summarized. The peculiarities of the structure of the crime composition provided for in Art. 210 of the Criminal Code of the Republic of Poland were studied; objective and subjective signs. The analysis was carried out on the basis of the doctrine of Polish criminal law and the practice of courts of general jurisdiction, in particular the Supreme Court of the Republic of Poland. The practice of the Constitutional Tribunal of the Republic of Poland was used. Based on the results of the research, conclusions were formulated regarding objects of criminal law protection; objective and subjective side and subject composition. The differentiation of criminal liability in case of causing death to the victim was noted. The legislator also provided in cases of this crime the possibility of notifying the competent family court about the expediency of deprivation or limitation of parental or guardian rights in case of committing a crime to the detriment of a minor or in complicity with him. The separation of an independent structural section (subsection) in the Criminal Code of Ukraine, which includes criminal offenses against the family, as well as the improvement of criminal legal measures against persons who have committed such crimes, is supported.Проблема невиконання або неналежного виконання батьками (особами, що їх замінюють) обов’язків по догляду за дітьми існує в усіх країнах, незалежно від форми правління, державного устрою і рівня доходів населення. Вже тривалий час Україна перебуває у процесі інтеграції з Європейським Союзом, тому корисним є вивчення зарубіжного законодавчого підходу регламентації відповідальності за порушення цих обов’язків. Мета статті полягає у вивченні польського досвіду закріплення кримінальної відповідальності за невиконання обов’язків по піклуванню за дітьми. У дослідженні застосовано догматичний, системно-структурний, статистичний, історико-правовий, формально-юридичний методи. Приділено увагу законодавству Республіки Польща, що передбачає право і обов’язок батьків піклуватися та виховувати дітей. Наведено генезу кримінального закону щодо відповідальності за порушення цих обов’язків. Узагальнено статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень і осіб, засуджених за його вчинення (2009–2020рр.). Вивчено особливості конструкції складу злочину, передбаченого ст. 210 Кримінального кодексу Республіки Польща; об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Аналіз проведено на підставі доктрини польського кримінального права і практики судів загальної юрисдикції, зокрема Верховного суду Республіки Польща. Використано практику Конституційного трибуналу Республіки Польща. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки щодо об’єктів кримінально-правової охорони; об’єктивної і суб’єктивної сторони і суб’єктного складу. Зауважено на диференціації кримінальної відповідальності у разі заподіяння смерті потерпілому. Законодавець також передбачив у справах про цей злочин можливість повідомлення компетентному сімейному суду про доцільність позбавлення або обмеження батьківських чи опікунських прав у разі вчинення злочину на шкоду неповнолітньому або у співучасті з ним. Підтримується виокремлення у Кримінальному кодексі України самостійного структурного розділу (підрозділу), який включає кримінальні правопорушення проти сім’ї, а також вдосконалення кримінально-правових заходів до осіб, що вчинили такі злочини

Вплив практики Суду Справедливості ЄС на правозастосування в національному праві в контексті інтеграції України в Європейський Союз

The article analyzes the legal status of the Court of Justice of the European Union in the legal system of the European Union in accordance with the EU founding treaties (Treaty on European Union, Treaty on the Functioning of the European Union), its interaction with the key institutions of the European Union, Member States and, in particular, their national judiciaries, as well as its role in ensuring respect for and a uniform approach to the application of European Union law in the territory of the 27 EU Member States. In the context of Ukraine's integration into the European Union, the author examines aspects of the importance of the EU Court of Justice and its case law in law enforcement, in particular, the emergence of a mechanism for interpreting EU law for national courts. The case-law of the EU Court of Justice, in particular, in the cases C-715/17, C-718/17, C-719/17 (European Commission v. Poland, Hungary and the Czech Republic), C-658/11 European Parliament v. Council of the European Union, studied in the article, demonstrates the importance of the EU Court of Justice in preventing disputes and ensuring the uniformity of EU law. The EU experience shows that the case law of the CJEU helps to overcome differences in legal interpretation, promotes the rule of law, and forms the basis for effective legal harmonization. Ukraine, as a country on a way to join the European Union, faces the need to implement the judgments of the EU Court of Justice and take them into account in law enforcement for effective adaptation of national legislation to European standards. The article examines the main aspects of the impact of the case law of the EU Court of Justice on the legal system of Ukraine after its accession to the European Union and focuses on the challenges that may arise in the process of harmonization of Ukrainian legislation with the EU acquis.У статті проаналізовано питання правового статусу Суду справедливості ЄС в правовій системі Європейського Союзу відповідно до установчих договорів ЄС (Договір про Європейський Союз, Договір про функціонування Європейського Союзу), його взаємодію із ключовими інституціями Європейського Союзу, державами-членами та зокрема їх національними судовими органами, а також роль у забезпеченні поваги та єдиного підходу до застосування права Європейського Союзу на території 27 держав-членів. У контексті інтеграції України в Європейський Союз досліджено аспекти значення Суду справедливості ЄС та його практики у правозастосуванні, зокрема появи механізму тлумачення права ЄС для національних судів. Практика Суду Справедливості ЄС, зокрема в досліджених в статті судових справ C-715/17, C-718/17, C-719/17 (Європейська Комісія проти Польщі, Угорщини та Чеської Республіки), C-658/11 Європейський Парламент проти Ради Європейського Союзу демонструє важливе значення Суду справедливості ЄС в запобіганні спорів та забезпеченні єдиної дії права Європейського Союзу. Досвід ЄС показує, що практика Суду справедливості ЄС допомагає подолати розбіжності у правовому тлумаченні, сприяє забезпеченню верховенства права, а також формує основи для ефективної правової гармонізації. Україна, як держава яка прагне набути членство в Європейському Союзу, стикається з необхідністю імплементації рішень Суду справедливості ЄС та їх врахування у правозастосуванні для ефективної адаптації національного законодавства до європейських стандартів. У статті розглядаються основні аспекти впливу судової практики Суду справедливості ЄС на правову систему України після набуття членства в Європейському Союзу та акцентується увага на викликах, які можуть виникати у процесі гармонізації законодавства України з acquis  Європейського Союзу

Правосвідомість як філософсько-правова категорія: історичні та сучасні інтерпретації

The relevance of this study stems from the need to develop a comprehensive understanding of legal consciousness as a multidimensional phenomenon, to create a theoretical foundation for effective practices in legal education and legal socialization, and to deepen knowledge of the mechanisms of formation and functioning of the legal system. Despite a significant number of studies dedicated to legal consciousness, there is still no unified, comprehensive model in the scholarly discourse that adequately describes this multifaceted phenomenon. The absence of such a model complicates further development in the theory of law and philosophy of law. Modern studies increasingly demonstrate that legal consciousness is an integrated socio-legal category. That is, it is not confined solely to philosophical and legal discourse but also encompasses psychological and social aspects. This broad scope presents challenges for research while simultaneously opening new perspectives for scholarly analysis. The aim of this work is to identify and describe the evolution of scholarly approaches to understanding legal consciousness. Such an analysis allows for identifying key stages in the development of the concept of «legal consciousness», determining dominant paradigms and concepts, analyzing the interconnection of philosophical, psychological, and sociological aspects of legal consciousness, and revealing unresolved issues and prospects for further research. The methodological aspects of the study include: historical analysis (examining the evolution of the concept of legal consciousness in the context of the development of philosophy, law, and society), comparative analysis (comparing various theoretical approaches to understanding legal consciousness), and an interdisciplinary approach (integrating philosophical, legal, psychological, and sociological research methods). This enables an analysis of the dynamic evolution of the concept, from ancient philosophical concepts to contemporary sociocultural interpretations; an understanding of shifting emphases, from moral and philosophical aspects to psychological, sociological, and cultural dimensions; and an examination of the influence of historical contexts – how the understanding of legal consciousness has changed in various sociocultural conditions. The research results identify the following key trends: interpretive pluralism – the absence of a single definition and the diversity of approaches to analyzing legal consciousness; interdisciplinarity in research – the interaction of philosophy of law, sociology, psychology, and other sciences in the study of this phenomenon; and problematization – growing interest in studying the distortions of legal consciousness in the context of modern social transformations. The conclusions of the study can be used as a theoretical basis for developing effective mechanisms to form society’s legal consciousness.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвитку комплексного розуміння правосвідомості як багатовимірного феномену, створення теоретичної основи для ефективних практик правового виховання та правової соціалізації, поглиблення знань про механізми формування та функціонування правової системи. Попри значну кількість досліджень, присвячених правосвідомості, в науковому дискурсі досі відсутня єдина, всеосяжна модель, яка б адекватно описувала цей багатогранний феномен. Відсутність такої моделі ускладнює подальший розвиток теорії права та філософії права. Сучасні студії дедалі більше свідчать про те, що правосвідомість є інтегрованою суспільно-правовою категорією. Тобто вона не обмежується лише філософсько-правовим дискурсом, а охоплює також психологічні та соціальні аспекти. Це ускладнює завдання наукової розвідки, водночас відкриваючи нові перспективи для наукового аналізу. Мета роботи полягає у виявленні та розгляді еволюції наукових підходів до розуміння правосвідомості. Такий аналіз дає змогу визначити ключові етапи в розвитку розуміння поняття «правосвідомість», ідентифікувати домінантні парадигми та концепції, проаналізувати взаємозв’язок філософських, психологічних та соціологічних аспектів правосвідомості, виявити невирішені проблеми та перспективи подальших досліджень. Методологічні аспекти дослідження передбачають: історичний аналіз (вивчення еволюції поняття правосвідомості в контексті розвитку філософії права та правознавства), порівняльний аналіз (зіставлення різних теоретичних підходів до розуміння правосвідомості), міждисциплінарний підхід (інтеграція філософських, правових, психологічних та соціологічних методів дослідження). Це дозволяє проаналізувати динаміку еволюції поняття: від античних філософських концепцій до сучасних соціокультурних інтерпретацій; зрозуміти зміну акцентів: від морально-філософських аспектів до психологічних, соціологічних та культурних; виявити вплив історичних контекстів: як змінювалося розуміння правосвідомості в різних соціокультурних умовах. Результати дослідження дають змогу визначити такі ключові тенденції: плюралізм інтерпретацій: відсутність єдиного визначення та різноманіття підходів до аналізу правосвідомості; міждисциплінарність досліджень: взаємодія філософії права, соціології, психології та інших наук у вивченні цього феномену; актуалізація проблем: зростання інтересу до дослідження деформацій правосвідомості в умовах сучасних суспільних трансформацій. Висновки дослідження можуть бути використані як теоретична база для розроблення ефективних механізмів формування правової свідомості суспільства