Pikul, K. V.

Prylutzkiy, K. Yu.

Sinenko, V. A.

Sosnovska, N. M.

Voitenko, L. L.

Войтенко, Лідія Леонідівна

Прилуцький, Костянтин Юрійович

Пікуль, Катерина Вікторівна

Синенко, Владислав Анатолійович

Сосновська, Наталія Миколаївна

Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy

Пікуль К. В. 
кандидат медичних наук, 
доцент кафедри ендокринології 
з дитячими інфекційними хворобами
Прилуцький К. Ю. 
кандидат медичних наук, 
асистент кафедри ендокринології
з дитячими інфекційними хворобами
Синенко В. А.
студент VI курсу медичного факультету № 1
Українська медична стоматологічна академія
Сосновська Н. М. 
головний експерт із фаху дитячі інфекційні хвороби
Войтенко Л. Л. 
головний позаштатний інфекціоніст
Департамент охорони здоров ’я Полтавської ОДА
м. Полтава, Україна
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ 
НА ДИФТЕРІЮ  У ДІТЕЙ В УКРАЇНІ
Актуальність теми визначається пріоритетністю та важли­
вістю збереження здоров’я населення України шляхом покращення 
відсотку вакцинованих осіб на сьогодні. Дифтерія відноситься до 
числа небезпечних захворювань, що загрожують життю людини. 
Імунізація є єдиним засобом створення сприятливої епідемічної 
ситуації. Забезпечення несприйнятливості населення до цієї 
інфекції, попереджає підйом захворюваності і поширення дифтерії 
серед населення.
За даними ВООЗ погіршилась епідемічна ситуація в світі по 
захворюваності на дифтерію, зокрема в країнах Латинської 
Америки зафіксовано підйом, який не відмічали з 90-х років 
минулого століття. Найважча ситуація склалася в Венесуелі, Ємені, 
Бангладеш (Кокс-Базарі), де інтенсивний ріст захворюваності на цю
72
інфекцію почався в 2017 році. 80% всіх зареєстрованих випадків 
дифтерії в Латинській Америці довелося на жителів Венесуели. 
Незважаючи на проведену в даний час владою, Венесуели 
вакцинацію населення, в 2018 році зареєстровано 1,2 тис. випадків 
захворювань на дифтерію, з них понад 80 випадків закінчилися 
летальним результатом. У Гаїті зафіксовано близько 250 випадків 
захворювань, з яких 3 випадки закінчилися летально [4, с. 19].
Завдяки вакцинопрофілактиці в багатьох країнах Європи 
дифтерія реєструється на рівні одиничних випадків (Франція -  14 
в 2015 р., Німеччина -  14 в 2015 р., Італія -  1 в 2015 р., Латвія -  6 
в 2015 р. і 10 в 2016 р., Данія -  1 в 2015 р., Австрія -  8 в 2015 р. і 2 в 
2016 р.) [5, с. 1519].
У той же час в країнах з низьким рівнем охоплення населення 
вакцинопрофілактикою щорічно реєструються сотні і тисячі випадків 
інфекції (Індія -  3380 в 2015 р. і 2366 в 2016 р., Мадагаскар -  2865 в 
2015 р. і 1627 в 2016 р.) [4, с. 19]. Це свідчить про те, що дифтерія 
залишається актуальною проблемою.
Протягом останніх дев’яти років в Україні щорічно реєстру­
вали поодинокі випадки дифтерії (за винятком 2017 р.). У 2010— 
2018 рр. загалом зареєстровано 56 хворих на дифтерію, з них 
12 дітей та 44 дорослих. Летальних випадків не зафіксовано. 
У 2019 р., станом на 29 жовтня, зареєстровано 20 випадків дифтерії, 
зокрема п’ять підтверджених лабораторно: по одному випадку у 
мешканців Луганської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатсь­
кої областей та м. Київ. Також зафіксовано 14 імовірних випадків 
дифтерії серед контактних осіб у Закарпатській області та один у 
м. Київ. Ці випадки визначено як імовірні за клінічними та епіде­
міологічними критеріями, а випадок у мешканки Києва -  за 
клінічними. Лабораторні дослідження на підтвердження/ 
спростування імовірних і можливого випадків тривають.
У 2019 р. по одному випадку зареєстровано у лютому 
(Луганська обл.) та серпні (Хмельницька обл.). Решту 18 випадків 
зафіксовано у жовтні.
Із зареєстрованих 2019 р. хворих на дифтерію 23 -  дорослі. За 
локалізацією ураження -  у Луганській області виявлено дифтерію
73
ока, у решті випадків -  дифтерію зіву/мигдаликів. За результатами 
бактеріологічного обстеження у хворого в Києві виявлено 
Corynebacterium ulcerans, у 18 інших випадках -  Corynebacterium 
diphtheriae.
Таблиця 1
Захворюваність на дифтерію в СРСР в 1955-1974 рр.
Роки
Зареєстровано Показник на 100 тис.
захворювань населення
1955 104138 93,0
1956 99538 87,5
1957 81447 71,2
1958 79874 68,0
1959 51756 43,0
1960 31690 26,4
1961 19595 16,1
1962 9816 8,0
1963 5601 4,5
1964 3882 3,1
1965 2653 2,1
1974 118 0,08
На даній таблиці ми бачимо, що найбільша захворюваність на 
дифтерію була в 1955 р. і в порівнянні з 1974 роком вона знизилась 
більш, чим на 1162 рази (р< 0,0001) у зв’язку з проведенням 
вакцинопрофілактики [3, с. 4].
Протягом останніх 10 років ми відмічали в Україні погіршення 
охоплення щеплення дитячого населення. На рисунку, 
представленому вище, вказано дані по вакцинації на кінець 2019 р. 
центром громадського здоров’я України [6].
Оскільки, дифтерія -  гостре інфекційне захворювання, що 
викликається токсичними штамами коринебактерій і 
характеризується запальним процесом із утворенням фібринозної 
плівки на місці вторгнення збудника, явищами загальної
74
інтоксикації внаслідок потрапляння у кров екзотоксину, що 
зумовлює тяжкі ускладнення за типом інфекційно-токсичного шоку, 
міокардиту, поліневриту і нефриту і всьому цьому запобігти можна 
вакцинацією [1, с. 76]. Нами було проведено аналіз абсолютної та 
відносної кількості дітей, щеплених у 2006 році та у 2009 року 
(вакцинації та ревакцинації) серед населення Полтавської області.
В И К О Н А Н Н Я  О Б С Я ГІВ  Щ Е П Л Е Н Ь  П Р О Т И  Д И Ф Т Е Р ІЇ j i g ; .  | } « " " дського
Д оро слі. В ідсото к в к аза н о  в ід  п л ан о во го  щ еплен ня за К ал ен д ар ем  ЗДОРОВ’Я
Таблиця 2
Порівняльна характеристика охоплення щепленнями дітей 
Полтавської області
Щеплення
проти
Кількість
щеплень,
що
потребували 
діти по віку 
в 2006 р.
Кількість 
щеплень, 
які 
фактично 
проведені 
дітям 
в 2006 р.
Кількість 
щеплень, що 
потребували 
діти 2009 р.
Кількість 
щеплень, 
які 
фактично 
проведені 
дітям 
2009 р.
Коклюшу
23679
23047
(97,3%)
29609
13266
(44,8%)
Дифтерії
272104
244435
(89,8%)
142264
67916
(47,7%)
Правцю
293452
262966
(89,6%)
145684
73023
(50,1%)
75
Результати цього порівняння виявилися невтішними. Як 
бачимо, практично по усіх позиціях відмічається не менш ніж 
дворазове зниження кількості щеплених дітей. Водночас, оскільки 
таке значне зниження не могло відбутися дуже швидкими темпами, 
раптово, то можна думати, що вже з 2007 року почала формуватися 
стійка тенденція до зниження рівня активної імунізації дітей 
Полтавської області [2, с. 102].
За даними ВООЗ від 2019р. Україні загрожує спалах дифтерії в 
зв’язку недостатньою кількістю анатоксину та низьким процентом 
вакцинованого населення протягом останніх років. На діаграмі 
вказаній нижче, відображена тенденція до підвищення захворю­
ваності на дифтерію серед населення України.
Рис. 1. Кількість хворих на дифтерію в Україні 
за останні 10 років
Висновок: медичні працівники -  педіатри, сімейні лікарі, 
інфекціоністи повинні проводити профілактичну роботу серед 
населення стосовно необхідності своєчасної вакцинації проти 
дифтерії так, як це є надійним заходом запобігання захворюваності, 
особливо серед дитячого населення.
Список літератури:
1. Красюк Л.С. Актуальні питання профілактичних заходів при 
дифтерії / Л. С. Красюк, Л.М. Чудна, В.М. Світа [та ін.] // 
Профілактична медицина. -  2015. -  № 1-2(24). -  С. 76-80.
76
2. Гладка О.А. Характеристика стану щепленості дорослого 
населення України, яке захворіло на дифтерію у 2000-2010 рр. /
О.А. Гладка, І.С. Сіренко // Проблеми військової охорони 
здоров’я: Збірник наукових праць. -  К., 2014. -  Вип. № 42. -  
Т. 2. -  С. 102-109.
3. Максимова Н. М. Дифтерия в России в 21 веке / Н. М. Макси­
мова // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. -  2017. -  
№ 5(96). -  С. 4-15.
4. Dureab. F. Diphtheria outbreak in Yemen: the impact of conflict on 
a fragile health system // Confl. Health. -2019. -  № 13. -  Р. 19.
5. Wagner, K. S. et al. Diphtheria in the United Kingdom, 1986-2008: 
the increasing role of Corynebacteriumulcerans. Epidemiol. 
Infect. -  2010. -  № 138. -  Р. 1519-1530.
6. Дані звітності МОЗ України Інтернет-ресурс: https:// 
life.pravda.com.ua/health/2019/10/29/238712.
Чопчик В. Д.
кандидат медичних наук, 
завідувач відділення хірургічної стоматології
Стоматологічний медичний центр 
Національного медичного університету 
імені О. О. Богомольця 
м Київ, Україна
МЕТОДИЧНІ ЗАХОДИ СТРАТЕГІЧНОГО
ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ 
СТОМАТОЛОГІЧНОЇ КЛ ІН ІКИ
Результати дослідження.
Університетська стоматологічна клініка, організована на 
принципах ДПП, повинна здійснювати стратегічне планування 
бізнес-діяльності УСК, орієнтуючись на підвищення економічної 
ефективності та якості стоматологічної допомоги.
77


Ретроспективний аналіз захворюваності на дифтерію у дітей в Україні

http://elib.umsa.edu.ua/jspui/bitstream/umsa/13499/5/medicine.pdf

Ретроспективний аналіз захворюваності на дифтерію у дітей в Україні

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy