У статті наведено результати дослідження функційного призначення топоніма Москва в українському поетичному дискурсі від давньої доби до сьогодні. Визначено, що найважливіша його функція – ідеологічна, вона є різновекторною та безпосередньо пов’язана з авторською оцінкою. Конотації власної назви Москва детерміновані інтерлінгвальними чинниками та мають великий діапазон – від максимально меліоративних до максимально пейоративних
