The object of research is the labor market, which is undergoing significant transformations under the influence of technological and structural changes, global and demographic trends. In this context, special attention should be paid to such an important aspect as youth unemployment, to identify its features. The subject of analysis is the classification of the causes of unemployment and the development of unemployment, youth behavior patterns on the labor market, manifested in the spread of phenomena such as distance employment, the latest forms of employment, self-employment, social exclusion of youth and the like. The methodology of an interdisciplinary approach to the analysis of youth unemployment made it possible to identify and characterize not only its state and structure, but also to identify the characteristics of youth behavior patterns in the labor market. The conclusion regarding the growth and actualization of employment instability, the decrease in the value of labor among youth, the blurring of the boundaries between employment and unemployment, as a result of modern transformations of the labor market, actualizes the need to search for a new youth policy. Analyzing the factors producing the growth of youth unemployment and the spread of non-standard forms of employment, it should be noted the need for their constant consideration in the institutional environment of the modern economy. The main manifestations of socio-economic transformations of the labor market are substantiated. It is proved that the effective inclusion of young people in social production is in the plane of the formation of an innovative model of social and labor relations based on the reform and creation of regulatory institutions. Without the development and implementation of effective and interconnected institutional mechanisms for managing the youth labor market, it is impossible to systematically and comprehensively increase the level of youth employment. The paper proposes the creation of a system of institutions, the main activity of which will be aimed at stimulating youth employment, identifying hidden employment and youth unemployment, employment, retraining, work with gifted youth, social guarantees and the like. Thanks to this, it is possible to tightly control the state of youth unemployment, to respond quickly and to implement prompt and effective measures to overcome itОбъектом исследования является рынок труда, который испытывает существенные трансформации под влиянием технологических и структурных изменений, глобальных и демографических тенденций. В этом контексте следует особое внимание уделить такому важному аспекту, как молодежная безработица, выявить её особенности. Предметом анализа стали вопросы классификации причин возникновения и развития безработицы, моделей поведения молодежи на рынке труда, проявляющихся в распространении таких явлений, как дистанционная занятость, новейшие формы занятости, самозанятость, социальное отчуждение молодежи. Методология междисциплинарного подхода к анализу молодежной безработицы позволила охарактеризовать не только его состояние и структуру, но и выявить особенности моделей поведения молодежи на рынке труда. Вывод относительно роста и актуализации неустойчивости занятости, снижение ценности труда среди молодежи, размывание границ между занятостью и безработицей, как результата современных трансформаций рынка труда, актуализирует необходимость поиска новой молодежной политики. Анализируя факторы, продуцирующие рост молодежной безработицы и распространения нестандартных форм занятости, следует отметить необходимость их постоянного изучения в институциональной среде современной экономики. Обоснованы основные проявления социально-экономических трансформаций рынка труда. Доказано, что эффективное включение молодежи в общественное производство находится в плоскости формирования инновационной модели социально-трудовых отношений на базе реформирования и создания регулирующих институтов. Без разработки и внедрения эффективных и взаимосвязанных институциональных механизмов управления молодежным рынком труда невозможно систематическое и комплексное повышение уровня занятости молодежи. В работе предложено создание системы институтов, основная деятельность которых будет направлена на стимулирование молодежной занятости, выявление скрытой занятости, преодоление безработицы молодежи, трудоустройство, переподготовка, работа с одаренной молодежью, социальные гарантии и прочее. Благодаря этому обеспечивается возможность жесткого контроля состояния молодежной безработицы, быстрого реагирования и осуществления оперативных и действенных мер для его преодоленияОб’єктом дослідження є ринок праці, який зазнає суттєвих трансформацій під впливом технологічних та структурних змін, глобальних та демографічних тенденцій. У цьому контексті слід особливу увагу приділити такому важливому аспекту, як молодіжне безробіття, виявити його особливості. Предметом аналізу стали питання класифікації причин виникнення та розвитку безробіття, моделі поведінки молоді на ринку праці, що проявляються в поширенні таких явищ, як дистанційна зайнятість, новітні форми зайнятості, самозайнятість, соціальне відчуження молоді тощо. Методологія міждисциплінарного підходу до аналізу молодіжного безробіття дозволила виявити та охарактеризувати не тільки його стан та структуру, але й виявити особливості моделей поведінки молоді на ринку праці. Висновок стосовно зростання та актуалізації нестійкості зайнятості, зниження цінності праці серед молоді, розмивання меж між зайнятістю та безробіттям, як результату сучасних трансформацій ринку праці, актуалізує потребу пошуку нової молодіжної політики. Аналізуючи чинники, що продукують зростання молодіжного безробіття та поширення нестандартних форм зайнятості, слід зазначити потребу їх постійного врахування в інституційному середовищі сучасної економіки. Обґрунтовано основні прояви соціально економічних трансформацій ринку праці. Доведено, що ефективне включення молоді в суспільне виробництво знаходиться в площині формування інноваційної моделі соціально-трудових відносин на базі реформування та створення регулюючих інститутів. Без розробки та впровадження ефективних і взаємопов'язаних інституційних механізмів управління молодіжним ринком праці неможливе систематичне та комплексне підвищення рівня зайнятості молоді. В роботі запропоновано створення системи інститутів, основна діяльність яких буде спрямована на стимулювання молодіжної зайнятості, виявлення прихованої зайнятості та безробіття молоді, працевлаштування, перепідготовка, робота з обдарованою молоддю, соціальні гарантії тощо. Завдяки цьому забезпечується можливість жорсткого контролю стану молодіжного безробіття, швидкого реагування та здійснення оперативних та дієвих заходів для його подоланн
