Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Abstract
Статтю присвячено висвітленню історичного розвитку жанру антиутопії в кінематографі та визначенню його особливостей серед інших жанрів кіно. Подано узагальнену характеристику терміну «антиутопія», дослідженно головні ознаки та функції антиутопії в культурному просторі. Значну увагу приділено виникненню нового соціокультурного феномену – молодіжної кіноантиутопії. Стверджується, що кінематограф завдяки своїй динамічній аудіовізуальній природі дозволяє антиутопії розкрити свій потенціал як жанру, що захоплює і розважає, водночас провокуючи на критичні роздуми і дії. Найважливіша ознака антиутопії проявляється у можливості виведення із стану апатії та байдужості завдяки потужному імпульсу екзистенціального страху та спонукання побачити світ і себе новими очима, відчути реальні загрози нашому існуванню і водночас нашу відповідальність за спільне майбутнє