Цель исследования – динамическое
наблюдение и оценка состояния сохраненной части гортани, трахеи и корня языка
после органосохраняющих операций и лучевой терапии у больных с Т1,Т2 и Т3, ранняя диагностика продолженного роста или
рецидива опухолевого процесса на основе
клинической и эндоскопической семиотики.
Материал и методы
Под наблюдением в течение 20 лет
находилось 230 пациентов, перенесших радикальные методы лечения по поводу
рака гортани. Больные распределены на три
группы в зависимости от стадии заболевания и способа лечения (операция или лучевая терапия). Из них 180 обследуемых было
после органосохраняющих операций на
гортани и 50 – после лучевой терапии. Хирургическое вмешательство проводилось
под интубационным наркозом через трахеостому в виде резекции гортани: горизонтальная резекция у 70 пациентов, передняя
(фронтальная) – у 38, переднебоковая
(фронтолатеральная) – у 72 и гемиларингэктомия (половинная резекция гортани) – у
22.Characteristics of functional disorders of the larynx after different organ-preserving operations and
radiotherapy in 230 patients with cancer of larynx
were investigated. We proved that after anterolateral
resection of the larynx patients had the scary strictures
and deformations of fissure of glottis more often than
after other types of resections. The efficiency of surgical treatment in comparison with radiotherapy was
determined. Special features of clinical course during
and after our treatment were particularized.Проведено клініко-ендоскопічне обстеження
230 хворих на рак гортані. Вивчено особливості
функціональних порушень гортані після різноманітних органозберігаючих операцій та променевої
терапії. Виявлено, що у пацієнтів після передньобокової резекції гортані частіше виникали рубцеві
звуження та деформація голосової щілини у порівнянні з іншими варіантами резекцій. Відмічена
більша ефективність хірургічного втручання у порівнянні з променевою терапією. Визначено особливості клінічного перебігу під час та після лікування
