Актуальність. Незважаючи на світові наукові та практичні досягнення по розробці методів лікування і
профілактиці злоякісної патології, проблеми її зростання до кінця не вирішені. Ефективність кожного методу
радикального лікування, проведеного хворим на рак ЛОР-органів, оцінюють за тривалістю безрецидивного
періоду та якістю життя хворих. Застосування антиоксидантної терапії у хворих на рак під час лікування зменшує інтоксикацію, нейтралізує агресивні окислювальні радикали в сироватці крові. Ігнорування цього факту
зберігає і збільшує не тільки ракову, але і хіміопроменеву інтоксикацію. При такій змішаній інтоксикації спостерігається послаблення нагляду з боку імунної системи за антигенною постійністю внутрішнього середовища
організму, що активно сприяє мутації генів. При пролонгованому стані ракові клітини набувають характерні
властивості – безсмертя, що збільшує процес імморталізації. Все це спонукає до пошуку шляхів та лікарських
засобів, які б мали якості інтенсивної нейтралізації агресивних окислюючих радикалів. І тому клінічний інтерес
викликає антиоксидант тівортін (Tivortin), який при внутрішньовенному введенні у дозі 100.0 має виражений
антиоксидантний, антигіпоксичний, мембраностабілізуючий і гепатопротекторний ефект.
Мета дослідження – вивчити ефективність та небезпечність препарату тівортін на всіх етапах лікування
хворих на рак дна порожнини рота, ротової частини глотки і органів шиї, та виявити його вплив на тривалість
безрецидивного періоду.
Матеріали і методи: До дослідження було включено 40 хворих, котрим проводилось комплексне лікування (операція, променева та хіміотерапія) з приводу раку дна ротової порожнини та ротової частини глотки з
метастазами у лімфатичні вузли шиї. Хворих було розподілено на 2 групи в залежності від стадії захворювання,
хірургічного доступу та послідовності компонентів лікування.
Компоненти лікування супроводжувалися антиоксидантною терапією (інфузія тівортіну 100.0) незалежно від лабораторних показників, тому що використані методи лікування мають наслідком стрес і інтоксикацію
організму. Вивчався вплив тівортіну на гомеостаз, протікання післяопераційного періоду (загоєння рани), профілактика променевого епітеліїту та детоксикація ракової, а також хіміопроменевої інтоксикації в процесі лікування незалежно від стадії захворювання.
Отримані результати та їх обговорення. Дані лабораторних показників на долікувальному етапі дозволили оцінити гомеостаз хворих, спланувати черговість компонентів лікування, що слугувало критерієм оцінки проведеного лікування та якості життя як під час лікування, так і у безрецидивному періоді. У хворих на рак
дна ротової порожнини T3N1-2M0 було визначено збільшення рівня креатиніну, РОЕ, активність аргінази і
орнітиндекарбоксилази, що свідчило про наявність інтоксикації. Аргіназа була знижена в 2,5 рази у хворих з
Т3N1-2M0 у порівнянні зі здоровими людьми. Це, у свою чергу, свідчить про порушення детоксикаційної дії гепатоцитів, які зменшують інактивацію токсичних речовин у орнітиновому циклі за рахунок ракової інтоксикації, що є притаманним усім хворим на рак дна ротової порожнини. Отримані результати свідчать в цілому про
порушення компенсаторно-захисних механізмів декомпенсованого стану організму хворих, особливо із Т3N1-
2M0. На наш погляд, вивчення цих показників є логічним для оцінки механізму не тільки канцерогенезу раку,
але і його рецидиву.
Застосована антиоксидантна терапія тівортіну на етапах лікування сприяла первинному загоєнню післяопераційної рани, відсутності пролонгації ракового процесу і рецидиву у 100% хворих з T1-2N0M0 на протязі
першого року після лікування.
Висновки. В процесі дослідження виявлено деякі порушення гомеостазу хворих на рак дна ротової порожнини та ротової частини глотки з метастазами на шиї, в першу чергу – зниження кількості аргінази орнітиндекарбоксилази та збільшення РОЕ і креатиніну як показників ендогенної інтоксикації. Застосування антиоксиданту тівортіну дозволяє провести лікування за радикальною програмою без ускладнень та зі збільшенням тривалості безрецидивного періоду.State of the problem: Despite the world’s scientific and practical development of methods of treatment and prevention of malignant diseases, the problem of their growth is not solved. The effectiveness of any type of radical treatment, for patients with ENT-organs cancer, is evaluated by the duration of disease-free period and the quality of life.
The use of the antioxidant therapy in patients with cancer during treatment reduces intoxication, neutralizing the corrosive action of oxidizing radicals in the serum. Ignoring this fact keeps and increases both cancer and chemotherapy
toxicity. With such mixed intoxication we observe the weakening of oversight from the immune system over the antigenic constancy of the internal environment. And it actively supports the mutation of genes. And during the prolonged
state of intoxication the cancer cells acquire a special property – immortality, increasing the process of immortalization.
All these facts force to find ways and drugs with the property of intense neutralization of aggressive oxidizing
radicals.
In this regard, we are interested in the clinical use of the antioxidant Tivortin for the infusion administration of
100.0, which has strong antioxidant, anti-hypoxic, membrane stabilizing and hepatoprotective effect due to the amino
acid arginine hydrochloride.
The aim of our research is to study the efficacy and safety of the drug Tivortin at different stages of the treatment of patients with cancer of the floor of the oral cavity, oropharynx and neck organs, and also to establish its influence on the duration of disease-free period.
Material and Methods The study included 40 patients who had cancer of floor of the oral cavity and oropharynx with metastasis in the neck and who had a complex treatment (surgery, radiotherapy and chemotherapy).
The components of treatment were followed by maintenance of antioxidant therapy (infusion Tivortin 100.0) independently from laboratory values, because the applied treatments are followed by stress for the patient's body and his
intoxication as a whole. We studied the effect of antioxidant Tivortin on homeostasis, on the postoperative period, on
the prevention of radiation epitheliitis. And we also studied detoxification from cancer and chemoradiotherapy intoxication during treatment regardless of the stage of the disease.
The results and discussion: These laboratory parameters of patients on before-healing stage allowed to estimate
the homeostasis of patients, to plan the sequence of treatment components. These parameters were also criteria for
evaluating the treatment and the quality of life during the treatment and a relapse-free period. In patients with cancer
T3N1-2M0 of the floor of the mouth we defined an increase in serum creatinine, an increase of erythrocyte sedimentation rate, arginase and ornithine decarboxylase activity that indicated the presence of signs of intoxication. Arginase was
reduced by 2.5-fold in patients with Т3N1-2M0 in comparison with healthy individuals.
This indicates a loss of the detoxifying ability of hepatocytes, which reduces inactivation (neutralization) of toxic
substances in the ornithine cycle due to cancer intoxication; it is inherent to all patients with cancer of the oral cavity.
In general, the results reveal the violation of compensatory and protective mechanisms of the decompensate state
of the patients’ organism, particularly those ones with Т3N1-2M0.
In our opinion, the study of these indicators is quite logical to evaluate the mechanism of carcinogenesis not only
of cancer, but also of cancer recurrence.
The Tivortin antioxidant therapy held during all stages of treatment, led to the primary healing of surgical
wounds and a lack of extension process and relapse in 100% patients with T1-2N0M0 during the year.
Conclusions: We revealed various disturbances of homeostasis in patients with cancer of the oral cavity and
oropharynx with metastasis in the neck.
We paid much attention to the reduction of arginase, ornithine decarboxylase, an increase of ESR and serum
creatinine as indicators of endogenous intoxication.
The degree of severity of the treatment steps depended on these parameters. The use of antioxidant Tivortin allows to carry out the treatment during all stages according to radical program without complications, with longer disease-free period
