The article describes the peculiarities of cognitive impairment in patients with closed craniocerebral injury and influence of different factors on such impairment.У статті викладено особливості змін когнітивних функцій у хворих, що перенесли закриту черепно- мозкову травму та вплив різних чинників на стан когнітивної сфери у даного контингенту населення

Milevska-Vovchuk, L. S.

Shkrobot, S. I.

Vovchuk, V. V.

Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського

УДК 617.51-001.3-06ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАКРИТОЮЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮЛ. С. Мілевська-Вовчук, С. І. Шкробот, В. В. ВовчукТернопільський державний медичний університет імені І. Я. ГорбачевськогоУ статті викладено особливості змін когнітивних функцій у хворих, що перенесли закриту черепно- мозкову травму та вплив різних чинників на стан когнітивної сфери у даного контингенту населення.TH E  P E C U L IA R IT IE S  OF C O G N IT IV E  IM P A IR M E N T  IN P A TIEN TS W IT H  CLOSEDC R AN IO C E R EB R A L IN JU R YL. S. M ilevska-Vovchuk, S. I. Shkrobot, V. V. VovchukTemopil State Medical University by I. Ya. HorbachevskyThe article describes the peculiarities of cognitive impairment in patients with closed craniocerebral injury and influence of different factors on such impairment.Вступ. Травматизм у сучасних умовах є важли­вою соціально-економічною проблемою через невпинну урбанізацію та механізацію життя. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) за частотою, соціальною значимістю та наслідками займає почесне місце у зрізі нозоологічних форм, що спричиняють загибель та стійку втрату працездат­ності пацієнтів, і, відповідно, зниження трудових ресурсів держави. Протягом останнього часу частота поширеності хворих з ЧМТ в Україні зростає і на сьогодні становить 4—4,2 на 100 тис. населення.Одним з головних чинників, що визначають дез­адаптацію потерпілих внаслідок важкої черепно- мозкової травми (ЧМТ), є порушення когнітив­ної сфери, які унеможливлюють у багатьох ви­падках повноцінну проф есійну діяльність, соціальне життя тощо.Таким чином, актуальність і значущість даної про­блеми підтверджує доцільність подальшого ви­вчення і дослідження різних її аспектів для роз­робки науково обгрунтованих заходів, що спри­яли б оптимізації лікувально-діагностичного процесу.Основна частина. Мета роботи — дослідити особливості когнітивних розладів у пацієнтів, що© Л. С. Мілевська-Вовчук, С. І. Шкробот, В. В. Вовчук, 2011перенесли закриту ЧМТ. Під спостереженням перебували 30 пацієнтів віком від 18 до 58 років. Усі пацієнти були розділені на вікові групи (згідно з рекомендаціями ВООЗ): молодий вік — до 29 років (26,7 %), середній вік — від 30 до 44 років (40 %), зрілий вік — від 45 до 59 років (33,3 %). Серед обстежуваних було 5 (16,7 %) жінок та 25 (83,3 %) чоловіків. Усі хворі перебували на стац іонарном у  лікуванні у неврологічних відділеннях Тернопільської обласної клінічної комунальної психоневрологічної лікарні.Серед обстежуваних пацієнтів 6 (20 %) пере­несли струс головного мозку, 21 (70 %) — забій (з них — 9 (30 %) — легкого, 7 (23,3 %) — се­реднього, а 5 (16,7 %) тяжкого ступеню) та 3 (10 %) осіб мали стиснення головного мозку.Виробничу травму («промислову» та сільсько­господарську) отримали 6 (20 %) обстежуваних, а невиробничу — 24 (80 %) пацієнти основної групи (з них 12 (40 %) побутового характеру, 8 (26,7 %) внаслідок ДТП, 4 (13,3 %) вуличного типу).Тривалість періоду після травми становила до 2 років у 9 (30 %) осіб, від 2 до 5 років — у 14 (46,7 %) хворих та понад 5 років — у 7 (23,3 %) обстежуваних.Серед усіх обстежуваних хворих у 23 осіб (76,7 %) виявлено наявність супутньої патології, асаме — патологія з боку органів шлунково-кишко­вого тракту (30 %), сечовидільної системи (13,3 %), органів дихання (23,3 %), зору (10 %).Усі хворі були проконсультовані лікарем-пси- хіатром: астенічний синдром виявлено у 13,3 % осіб, астено-невротичний — у 23,3 %, астено- депресивний — у 13,3 %, психоорганічний — у 10 %, зниження пам'яті — у 20 %, інтелектуальні та мнестичні порушення — у 20 % осіб відповідно.Усім обстежуваним було проведено комп'ю - терно-томографічне (КТ) обстеження. Резуль­тати даного обстеження виявили, що у 3 пацієнтів (10 %) КТ була без відхилень, у 2 (6,7 %) хворих відмічалося ізольоване розширення IV шлуночка, у 7 (23,3 %) — наявні ознаки розширення шлу- ночкової системи, у 6 (20 %) — розширення суб- арахноїдальних просторів великих півкуль мозку, у 4 обстежуваних (13,3 %) спостерігалися гіпо- денсивні посттравматичні вогнища у скроневій, лобно-скроневій та скронево-тім'яній частках, у 3 (10 %) осіб виявлено кіркову та підкіркову атрофії мозку.До контрольної групи увійшли 10 практично здорових осіб.Усім хворим з метою оцінки когнітивних функцій проведено один з найпростіших та найінформативніших тестів — тест малювання го­динника, який допомагає диференціювати де­менції лобного типу, альцгеймерівську демен­цію та деменцію з переважним ураженням підкіркових структур.Отримані дані оброблені методом варіаційної статистики за допомогою прикладної програми БРЭБ, 13.0.Аналіз результатів проведення тесту малюван­ня годинника показав, що 9 (30 %) осіб мали труднощі під час самостійного виконання зав­дання, проте легко виставили заданий час на вже готовому циферблаті, що свідчить про наявність у них лобної деменції; 18 (60 %) пацієнтів не лише не впоралися із поставленим завданням, але й допускали помилки при виставленні часу на готовому циферблаті, що свідчить про наявність деменції альцгеймерівського типу; 3 (10 %) об­стежуваних швидко виконали дане завдання.Серед осіб, які перенесли струс головного мозку, у 1 (16,7 %) пацієнта було порушене самостійне малювання, проте збереглася здатність розташувати стрілки на вже намальованому ци­ферблаті, що підтверджує наявність в останнього лобної деменції; у 2 (33,3 %) осіб виникали труд­нощі в обох випадках: і при самостійному малю­ванні, і при розміщенні стрілок на вже намальова­ному циферблаті, що свідчить про деменцію альц­геймерівського типу. Швидко і вірно впоралися із даним завданням 3 (50 %) обстежуваних, що вка­зує на відсутність у них когнітивних порушень.Пацієнти, що перенесли забій головного м оз­ку, виконали тест малювання годинника наступ­ним чином: 1 (11,1 %) особа із забоєм легкого ступеня не впоралася лише із самостійним малю­ванням; 8 (88,9 %) хворих із даним типом трав­ми мали труднощі при розташуванні стрілок на вже готовому циферблаті; при забої середньо­го ступеня — у 2 (28,6 %) хворих спостерігалося невірне розташування цифр на циферблаті, у 5 (71,4 %) — стрілки на вже намальованому ци­ферблаті вказували час невірно; при забої тяж­кого ступеня — у 3 (60 %) обстежуваних зада­ний час на готовому циферблаті був просто обведений колом, у 2 (40 %) — цифри на ци­ферблаті були розміщені проти годинникової стрілки. Отримані результати свідчать про на­явність лобної деменції у тих осіб, що не впора­лися лише із самостійним малюванням, але були спроможні чітко виставити заданий час на вже готовому циферблаті. Альцгеймерівська де­менція має місце у тих пацієнтів, які не впорали­ся навіть із завданням відтворити час на вже го ­товому циферблаті.Серед осіб, які перенесли стиснення головно­го мозку, 2 (66,7 %) — впоралися із завданням розташувати стрілки на вже намальованому ци­ферблаті; 1 (33,3 %) — не лише не впорався із самостійним завданням, але й не був спромож­ним відобразити заданий час на зображеному циферблаті, що підтверджує наявність у нього деменції альцгеймерівського типу (рис.1).Залежно від тривалості післятравматичного періоду у ході дослідження нами було виявлено наступні типи когнітивних порушень: у групі, що перенесли закриту ЧМТ у період до 2 років, лоб­ну деменцію діагностовано у 2 (22,2 %) осіб, де­менцію альцгеймерівського типу — у 5 (55,6 %) обстежуваних відповідно. Відсутність когнітивних порушень спостерігалася у 2 (22,2 %) пацієнтів.Серед хворих, тривалість післятравматичного періоду яких становив від 2 до 5 років, у 3 (21,4 %) осіб виявлено лобну деменцію; у 10 (71,4 %) — деменцію альцгеймерівського типу. Відсутність когнітивних порушень спостерігалася у 1 (7,2 %) пацієнта.0  Деменція лобного типу■ Деменціяальцгеймерівського типу□ Відсутність порушеньРис. 1. Тип когнітивних порушень залежно від клінічної  форми отриманої  травмиУ групі хворих, з тривалістю післятравматич- ного періоду понад 5 років, спостерігалася лоб­на деменція — у 4 (57,1 %); деменція альцгейме-рівського типу — у 3 (42,9 %) обстежуваних відпо відно (рис. 2).80%70%60%50%40%30%20%10%0%До 2 років 2 - 5 років Більше 5 років■ Лобна деменція■ Деменціяальцгеймерівського типу □ Відсутність порушеньРис. 2. Тип когнітивних порушень залежно від тривалості післятравматичного періоду.Висновки. Таким чином, ретельний аналіз ре­зультатів проведених досліджень дозволяє зро­бити висновок про те, що глибина когнітивних порушень залежить від клінічної форми отрима­ної ЧМТ (лобна деменція домінувала у осіб, що перенесли стиснення головного мозку, а демен­ція альцгеймерівського типу — у пацієнтів із за-ЛІТЕРАТУРА1. Доброхотова Т. А. Прогноз восстановления пси­хической деятельности больных с ЧМТ /  Т. А. Доб­рохотова, О. С. Зайцев, С. В. Ураков ; под ред. А. Н. Коновалова, Л. Б. Лихтермана, А. А. Потапова /  /боєм головного мозку). Поглиблення когнітив­них розладів у пацієнтів, що перенесли закриту ЧМТ, корелює також із зростанням тривалості післятравматичного періоду. Отримані резуль­тати мають важливе значення для вчасного про­ведення адекватних методів корекції та повинні враховуватися у ході проведення лікувально-тру­дової та судово-психіатричної експертизи.Клиническое руководство по ЧМТ. — М. : Антидор, 2002. -  Т. 3, Глава 29.1. -  С. 463-498.2. Maas A. I. R. Current recommendation for neurotrauma /  A. I. R. Maas / /  Current Opinion in Critical Care. -  2000. -  P. 281-292.

ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАКРИТОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ

https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/nursing/article/download/5843/5354

ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАКРИТОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського