Було обстежено 27 вагітних жінок у віці 18-36 років з перенесеним гестаційним пієлонефритом.
Після основного курсу лікування гестаційного пієлонефриту пацієнток розділили на
дві підгрупи:
I підгрупа – 12 вагітних, які отримували у якості профілактичних засобів щоденно,
перорально на потязі вагітності та 2-х тижнів після пологів амоксицилін по 1 капсулі (250
мг) та нефрокеа по 1 капсулі.
II підгрупа – 15 вагітних, які отримували щоденно, перорально на потязі вагітності
та 2-х тижнів після пологів іншу схему профілактичного медикаментозного лікування - нефрокеа по 1 капсулі, лекран по 2 капсули, фолієву кислоту по 1 таблетці (1 мг).
Амоксицилін – антибактеріальний засіб для системного застосування (пеніциліни
широкого спектра дії).
Нефрокеа - рослинний препарат фірми «Schonen», Швейцарія, компоненти якого (екстракт ягід журавлини, насіння селери, листя петрушки, жерухи лікарської, калію цитрат,
вітамін С, В6) забезпечують антибактеріальний, антиоксидантний, імуностимулюючий, сечогінний ефекти, підсилюють кислотність сечі, що загалом попереджає колонізацію мікробами сечовивідної системи та розвиток запалення.
Лекран (Le Cran) – сучасний пробіотик з уроантисептичними властивостями. Бактерії, що є в складі препарату, максимально швидко пригнічують розвиток патогенної мікрофлори, мають високу антагоністичну активність відносно широкого спектру патогенних і
умовно-патогенних мікроорганізмів.
Фолієва кислота - вітамін В9, який має багатовекторні метаболічні впливи в організмі
та, зокрема, посилює систему фагоцитоза через покращення кістково-мозкового кровотворення, активацію ферментів киснезалежної мікробіцидності макрофагів та нейтрофілів,
стимуляцію біохімічних процесів та функціональної активності Т-лімфоцитів. Висновки:
застосування після перенесеного гестаційного пієлонефриту профілактичної медикаментозної терапії є доцільним кроком, проте позитивний клінічний ефект можна
досягти і без застосування антибактеріальних засобів; запропонована схема лікування із залученням уроантисептичних та імуномоделюючих засобів має позитивний терапевтичний результат, сприяє відновленню мікроекології кишківника та його рухово-евакуаторної функції, що з сучасних позицій також є значним важелем зниження рівня ендотоксинемії в організмі
