Main research strategies in the humanitarian sphere, connected with the transformation-communicative approach by K.-O. Apel, have been studied in the article. This approach is based on I. Kant’s classic transcendental method, but has much wider sphere of application. Syncretic tendencies in humanitarian sciences cause the search of criteria or generalizing principles, which would allow not only combining basic research strategies, but also covering variable forms of the social-dynamics. Language in its various forms becomes the common ground, where it is possible not only to describe, but to explain disparate elements of the society’s functioning. These elements, when developed, cause the formation of culture. The basis for the analysis of the interdisciplinary communication features are relevant branches of philosophy. Specific realities of the research activity are understood by the methodologist as the deep interrelation of language tools and specific features of scientific knowledge’s changes. In fact, the researcher simultaneously performs double task: interprets scientific texts, improves his/her understanding of their structural characteristics, and also studies social, cultural, humanistic priorities of the available practices. Based on the characteristics of the modern culture (rapidity of development, lack of self-awareness and «maturation» vector, non-manifestation of methodological tools), sociological and linguistic sciences become to be a model in the humanitarian area. At the same time, awareness of the structural maturation of such knowledge is low. The development of linguistic sciences has more advanced conceptual design and it resonates with the evolution of the language philosophy. That’s why, considering the socio-cultural transformations of the globalization era, grounds of clarification of the specific methodological potential, which are accumulated in the contemporary linguistics, should be considered. In this situation, some hopes are connected with the peculiarities of thinking in the technology sphere. However, the methodological component in the technological mindset is still in the embryonic condition. Therefore, pragmatic vectors should be found in the methodological consciousness of human knowledge. Summarizing, it can be said that transcendental-communicative approach allows identifying the connection between language and society, science and culture; establishing innovative methodological scheme, heuristic potential of which can be verified in the field of culture research.В статті розглядаються основні стратегії досліджень у гуманітарній сфері пов’язаних з трансформаційно-комунікативним підходом запропонованого К.О-Апелем, який спирається на класичний трансцендентальний метод І. Канта, але у значно ширшому його застосуванні. Синкретичні тенденції у гуманітаристиці зумовлюють пошук критеріїв або узагальнюючих принципів на підставі яких вдалося б не тільки об’єднати основні дослідницькі стратегії, але й охопити множинні прояви соціодинаміки. Мова у різних її проявах стає тим узагальнюючим полем, у якому можливо не тільки описати, але й пояснити різнорідні елементи функціонування соціуму, які в розвиненому вигляді приводять до формування культури. Апель запропонував програму трансформації філософії, за якою передбачалося оновлення посилань традиційної філософії, поняття раціональності й сенсу філософування, що конкретніше реалізується в трансформації традиції трансцендентальної філософії в кантівському варіанті. Основним завданням стає прояснення найважливіших передумов трансцендентально-герменевтичного поняття мови й, відповідно, орієнтованої на мову трансформації трансцендентальної філософії.Таким чином, трансцендентально-комунікативний підхід дає можливість виявити взаємозв’язок мови і суспільства, науки і культури, становленню інноваційної методологічної схеми, евристичний потенціал якої можна перевірити в полі дослідження культури.В статье рассматриваются основные стратегии исследований в гуманитарной сфере связанных с трансформационно-коммуникативным подходом предложенного К.О-Апелем, который опирается на классический трансцендентальный метод Канта, но в значительно более широком его применении. Синкретические тенденции в гуманитаристике обусловливают поиск критериев или обобщающих принципов на основании которых удалось бы не только объединить основные исследовательские стратегии, но и охватить множественные проявления социодинамики. Язык в различных ее проявлениях становится тем обобщающим полем, в котором возможно не только описать, а и объяснить разнородные элементы функционирования социума, в развитом виде приводящих к формированию культуры. Апель предложил программу трансформации философии, по которой предполагалось обновление посылок традиционной философии, понятие рациональности и смысла философствования, что конкретно реализуется в трансформации традиции трансцендентальной философии в кантовском варианте. Основной задачей становится прояснения важнейших предпосылок трансцендентально-герменевтического понятия языка и, соответственно, ориентированной на язык трансформации трансцендентальной философии.Таким образом трансцендентально-коммуникативный подход дает возможность выявить взаимосвязь языка и общества, науки и культуры, становлению инновационной методологической схемы, эвристический потенциал которой можно проверить в поле исследования культуры
