Дана стаття присвячена огляду головних причин та рушійних сил формування українських збройних формацій для боротьби проти більшовицької навали в 1917 році на території Сумщини.Дана робота є актуальною завдяки введенню в науковий обіг неопублікованих архівних документів, які переконливо свідчать про національний характер українського антибільшовицького руху.Після прийняття 7 листопада 1917 року Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу, яким було задекларовано створення та автономію УНР, селяни Сумщини підтримали Центральну Раду, вважаючи себе громадянами новоствореної держави/Також позитивно до Української Центральної Ради поставилися і військові, що були розквартировані на території Сумщини.Подібне ставлення до Центральної Ради було домінуючим серед усього українського населення Сумщини, про що свідчать архівні документи.Взагалі, українізація позитивно впливала на військову дисципліну, адже тепер вояки знаходилися на власній землі і мали боронити рідну країну.Більше того, із появою на карті нової геополітичної формації – УНР, виникає доконечна потреба у створенні власної армії.Центральна Рада, яка складалася переважно із соціалістів, вважала недоцільним створення власної армії. Така політична короткозорість зіграла свою негативну роль під час війни проти більшовицьких військ уже наприкінці 1917 року.Формування власних військових сил та збройних формувань відбувалося «знизу», тобто завдяки енергії та бажанням простого народу, який об’єднувався в загони Вільного Козацтва, що спочатку виконували міліційні функції, а потім – у 1919 році – І пол. 20х років стали основою повстанського руху. Також українська армія поповнилася українізованими частинами колишньої царської армії.Створення українських добровільних загонів йшло по всій території Сумщини – на Глухівщині, Шостківщині, Роменщині, Лебединщині.Можна відзначити, що 1917 рік став переломним для становлення Української держави, а більшовицька агресія 9 грудня 1917 року – каталізатором, завдяки якому почала формуватись українська самосвідомість селянського населення.Дана стаття присвячена огляду головних причин та рушійних сил формування українських збройних формацій для боротьби проти більшовицької навали в 1917 році на території Сумщини.Дана робота є актуальною завдяки введенню в науковий обіг неопублікованих архівних документів, які переконливо свідчать про національний характер українського антибільшовицького руху.Після прийняття 7 листопада 1917 року Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу, яким було задекларовано створення та автономію УНР, селяни Сумщини підтримали Центральну Раду, вважаючи себе громадянами новоствореної держави/Також позитивно до Української Центральної Ради поставилися і військові, що були розквартировані на території Сумщини.Подібне ставлення до Центральної Ради було домінуючим серед усього українського населення Сумщини, про що свідчать архівні документи.Взагалі, українізація позитивно впливала на військову дисципліну, адже тепер вояки знаходилися на власній землі і мали боронити рідну країну.Більше того, із появою на карті нової геополітичної формації – УНР, виникає доконечна потреба у створенні власної армії.Центральна Рада, яка складалася переважно із соціалістів, вважала недоцільним створення власної армії. Така політична короткозорість зіграла свою негативну роль під час війни проти більшовицьких військ уже наприкінці 1917 року.Формування власних військових сил та збройних формувань відбувалося «знизу», тобто завдяки енергії та бажанням простого народу, який об’єднувався в загони Вільного Козацтва, що спочатку виконували міліційні функції, а потім – у 1919 році – І пол. 20х років стали основою повстанського руху. Також українська армія поповнилася українізованими частинами колишньої царської армії.Створення українських добровільних загонів йшло по всій території Сумщини – на Глухівщині, Шостківщині, Роменщині, Лебединщині.Можна відзначити, що 1917 рік став переломним для становлення Української держави, а більшовицька агресія 9 грудня 1917 року – каталізатором, завдяки якому почала формуватись українська самосвідомість селянського населення.This article provides an overview of the main causes and driving forces behind the formation of the Ukrainian military formations to fight against the Bolshevik invasion in 1917 in the Sumy region.This work is relevant due to the introduction of the scientific use of unpublished archival documents that strongly suggest the national character of Ukrainian antiBolshevik movement.After taking 7 November 1917 Ukrainian Central Rada Universal III who was declared the creation and autonomy UPR farmers Sumy, supported by the Central Council , considering themselves citizens of the newly formed state. Also positively to the Ukrainian Central Rada treated and military who were stationed in the Sumy region. This attitude to the Central Council was dominant among all Ukrainian population Sumy, evidence of archival documents. Generally, ukrainization positive effect on military discipline , because now the soldiers were on their own land and had to defend the homeland. Moreover, with the emergence of a new geopolitical map formation UNR , there urgently need to create their own army.Central Council, which consisted mostly of socialists considered it inappropriate to establish their own army. This political shortsightedness played a negative role in the war against Bolshevik forces in late 1917.Forming their own armed forces and armed groups took place «below», because of the energy and the desire of ordinary people who united the ranks of the Free Cossacks , originally performed militias function, and then in 1919 20s were the basis of the insurgency. Also enriched Ukrainian army of the former imperial army.Create Ukrainian voluntary groups went across the Sumy region in Gluhovschina, Shostkivschyna , Romenshchyna, Lebedynschyna .It may be noted that 1917 was a turning point for the Ukrainian state and Bolshevik’s aggression December 9, 1917 the catalyst through which began forming self Ukrainian peasant population.
