Установлен видовой состав и распределение клещей-фитосеид (Parasitiformes, Phytoseiidae) на растениях дендрологического парка «Александрия» НАН УкраиныВстановлено видовий склад та розподіл кліщів-фітосеїд (Parasitiformes, Phytoseiidae) на рослинах дендрологічного парку «Олександрія» НАН УкраїниThe species diversity and distribution of plant-inhabiting phytoseiid mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) in State dendrological park «Alexandria» NAS of Ukraine were studie

Омері, Ірина Дмитрівна

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository

певні сукупності видів, що характерні для їхніх біотопів, або, частіше, типи рослинних угруповань, котрі виділяють за критеріями еколого-флористичної класифікації рослинності. Але, нажаль, ці підходи мають обмежене застосування в Україні й, фактично, не використовуються в практиці природоохоронної справи. Використання європейського досвіду в Україні дасть, безпереч-но, позитивні результати щодо втілення в країні пріоритетів Бернської конвенції, перш за все у частині збереження рідкісних оселищ, у тому числі й оселищ рідкісних видів рослин і тварин, які наведені в додат-ках Конвенції, шляхом створення Смарагдової мережі (Етегаїсі). Слід зауважити, що в перспективних планах Бернської конвенції до 2020 р щодо розбудови мережі природоохоронних територій зазначено розпов-сюдження доробку, зробленого в рамках Директиви 92/43/ЄЕС (НаЬіїаІ ОІГЄСІІУЄ) поза межами Європейського Союзу. Таким чином Бернсь-ка конвенція є твердою законодавчою основою для впровадження в Україні принципів оселищної концепції збереження біорізноманіття на засадах, визначених Директивою про оселища (НаЬіїаІ: ОІГЄСЇІУЄ). Важ-ливу позитивну роль у цьому відіграє також Закон України "Про За-гальнодержавну програму адаптації законодавства України до законо-давства Європейського Союзу" (2004) та інші національні законодавчі акти, які націлені на збереження рідкісних видів та оселищ. О мери И. Д. КЛЕЩИ-ФИТОСЕЙИДЬІ (РАКА8ІТІРОКМЕ8, РНУТО8ЕІШАЕ) РАСТЕНИЙ-ИНТРОДУЦЕНТОВ ДЕНДРОПАРКОВ ЛЕСОСТЕПНОЙ ЗОНЬІ УКРАИНЬІ Киевский университет имени Бориса Гринченко Институт психологии и социальной педагогики пр. Тьічиньї 17, Киев, 02152, Украйна тел.: (+38 044) 553-05-47 факс: (+38 044) 553-97-87 е-таіі: 8сЬегіпа@гатЬ1ег.ги В дендрологических парках в широких масштабах проходит ин-тродукция саженцев редких и зндемичньїх форм растительности, в процессе которой интродуцируемьіе раСтения проходят зтап каран-тина. Вследствие карантинньїх мероприятий вьіживание биологиче-ских обьектов, обитающих на растениях, является проблематичньїм. Саженцьі, попав в новьій для них ценоз, заселяются местньтми видами различньїх организмов. Степень защищенности растения от растительноядньїх клещей 418 во многом определяется ВИДОВБІМ разнообразием обитающих на нем хищников-фитосейид (РагазШ&гтез, РЬуІозеіісІае) которьіх небезосно-вательно считают зффективньїми природними регуляторами числен-ности зтих вредителей. Целенаправленньїм исследованиям растение-обитающих клещей семейства РЬуіозеіісІае в дендропарках Украиньї, судя по результатам обработки литературьі, уделялось недостаточно внимания. Настоящее исследование клещей-фитосейид проводилось в Государственном дендрологическом парке «Александрия» НАН Укра-иньї (г. Белая Церковь, Киевская обл.) впервьіе. Материалом для исследований послужили растениеобитающие клещи семейства РЬуІ08еПс1ае с растений государственного дендроло-гического парка «Александрия» НАН Украиньї. Пробьі клещей брали стандартними методами стряхивания на черную бумагу и методом прямого сбора под бинокулярньїм микроскопом МБС-1. Постоянньїе микропрепаратьі изготавливали, заключая клещей в жидкость Фора-Берлезе. Исследование характеристик видовьіх комплексов клещей проводили с использованием индекса доминирования Палия-Ковнацки (Д.) и индекса встречаемости. На растениях дендропарка «Александрия» НАН Украиньї впервьіе зарегистрирован комплекс хищньїх клещей семейства РЬуІозеіісІае, ко-торьій насчитьівает 19 видов 9 родов. Для его растительньїх ассоциаций доминантньїм видом оказался Еизеіиз /іпіапсіісиз Оисіетапз, 1915 (ин-декс доминирования (Д.) = 23,9); субдоминантами являются АтЬІузеіиз апсіегзопі СНапІ, 1957 (Д. = 5,6) и АтЬІусІготеІІа (Аркапозеіш) сІа\>аіа \Уаіп8Іеіп, 1972 (Д = 1,32), а субдоминантом 1 порядка - АтЬІусІготеІІа (Аркапозеіш) уеггисоза \¥аіш(:еіп, 1972 (Д( = 0,47), ТурШойготиз ругі 8сЬеи1еп, 1857 (Д. = 0,26), АтЬІузеіиз гасіетаскегі Ооззе, 1958 (Д. = 0,15), ТурИІосІготт соіопеазігі \¥аіп8Іеіп, 1961 (Д. = 0,14). Остальньїе видьі имеют статус второстеиенньїх членов ценоза. Встречаемость видов клещей-фитосейид на растениях дендропар-ка «Александрия» различна. Максимальное значение индекса встреча-емости оказалось у Е. /іпІапс/ісш (45,25 %), поскольку зтот вид заселяет здесь 58,25 % исследованньїх видов растений. Во время анализа видового состава клещей семейства РЬуїозеіісІае дендропарка бьши вьіявленьї видьі, которьіе первьіми заселяют ново-прибьівшие растения-интродуцентьі. В кониферетуме государственного дендрологического парка «Алек-сандрия» исследовано 27 зкземпляров интродуцированньїх хвойньїх пород, которьіе прошли карантин. На 16 растениях клещи не бьши за-регистрированьї. Два растения (можжевельник казацкий и китайский) бьши заселеньї растительноядньїми тетраниховьіми клещами и толь-ко на одной сосне желтой обнаружен вид АтЬІусІготеІІа (Аркапозеіиз) сІа\>аІа. На 8 растениях (30% исследованньїх саженцев) вьіявленьї особи 419 вида А. апАегзопі. На наш взгляд, заселение большей части интродуцентов именно ви-дом А. апйегзопі обьясняется активним хищничеством, вьісокой зколо-гической пластичностью и широким диапазоном толерантности вида, что подтверждено лабораторньїми зкспериментами. Об зффективности А. апсіегхопі как акарифага свидетельствует факт его целенаправленной интродукции из Италии в Швейцарию, что позволило успешно ста-билизировать численность растительноядньїх клещей в швейцарских виноградниках. При освоении растений-интродуцентов аборигенньїми клещами-фитосейидами в условиях Лесостепи Украиньї с большой долей вероят-ности первьіми следует ожидать появлення на них именно особей вида А. агкіегзопі. Учитьівая данньїе о вьісокой хищнической активности первопоселенца А. агкіегзопі, можно планировать систему мероприя-тий по защите нововведенньїх в ценоз интродуцированньїх растений. Вьіявленньїй нами разнообразньїй комплекс хищньїх клещей се-мейства РЬуІозеіісіае позволяет поддерживать численность раститель-ноядньїх вредньїх видов мелких членистоногих на безопасном для растений уровне, что обеспечивает стабильное функционирование рас-тительньїх ассоциаций. Клещи-фитосейидьі принимают участие в обе-спечении зкологической устойчивости искусственно созданного ценоза дендропарка «Александрия» НАН Украиньї. Маигок В.В.*, Барановський Б.О.*, Грицан Ю. І.** АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ 'Дніпропетровський національний університет пр. Гагаріна 72, Дніпропетровськ, 49010, Україна "Дніпропетровський державний аграрний університет вул. Ворошилова 25, Дніпропетровськ, 49600, Україна тел.: (+38056) 745-53-76 е-таіі: у£гії§ап@таі1.ги Ідея створення Європейської екомережі «ЕЕСОКЕТ» (Еигореап Есо1о§іса1 Ке1\¥Огк), яка була вперше запропонована колективом голланд-ських дослідників у 1993 році на конференції в Маастріхті, органічно ввійшла у Всеєвропейську стратегію збереження біологічного й ланд-шафтного різноманіття, схвалена керівництвом 55 європейських країн у Софії (1995 р.) та отримала своє наступне продовження як в України в цілому, так і в Дніпропетровській області. Було прийнято закони «Про 420 

Phytoseiid mites (Parasitiformes, Mesostigmata) on the introduction-plants in dendrological parks in Forest-Steppe of Ukraine

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository