Кручук, Н.

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)

133Наталія КРУЧУКДитинство та родовід Миколи Островського    Село Вілія Кунівської волості Острозького повіту Волинської гу-бернії (на даний час Острозький р-н Рівненської обл.) розкинулось на березі швидкоплинної річки з такою ж самою назвою. Його оточували багаті ліси з бобровими гонами, поля, луки і сіножаті. Великий рибний став, водяний млин, винокурня і земля належали Георгію Єрмолайовичу Рейну – всесвітньо відомому вченому в галузі гінекології та акушерства, лейб-лікарю та таємному раднику його імператорської величності. Саме в цьому мальовничому селі 16 (за новим стилем 29) вересня 1904 року в сім`ї Олексія Івановича та Ольги Йосипівни Островських  народилася п’ята  дитина – син Микола, про що свідчить запис в метричній книзі с. Вілії за 1904 рік.Батько, Олексій Іванович, народився 5 жовтня 1854 року в с. Юськів-ці  Острозького повіту в родині «кандидата, який вдруге подав прохання на військову службу», Івана Васильовича Островського та його дружини Степаниди Іллівни. Іван Васильович служив у Волинському лейб-гвардії полку його імператорської величності. Коли молодшому синові Олексію не було ще й двох років, його батько, який повернувся пораненим з Крим-ської  війни, 27 липня 1856 року помер. Його поховали  в селі Юськівці (тепер село Йосипівці Білогірського р-ну Хмельницької обл.) з великими почестями як заслуженого вояка. Невдовзі померла й мама, залишивши сиротами двох синів. З трирічного віку Олексій був на утриманні старень-кого дядька, а після його смерті хлопчика  доглядали чужі люди. Отже, батько Миколи Островського був кантоністом – солдатським сином, який від дня свого народження був приписаний до військової служби в осо-бливій нижчій військовій школі, після закінчення якої був зарахований до Волинського лейб-гвардійського полку його імператорської величності. У 1873 році він одружився з Іулітою Бондарчук – жителькою с. Вілія, якій батько в придане дав декілька десятин землі й хату. Сімейне життя не складалося. Наприкінці 1875 року Олексій Іванович був призваний до війська. Пройшов шлях, як і його батько, від солдата до унтер-офіцера. Брав участь в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. По закінченню строкової служби, через десять років, Олексій Іванович повернувся до Вілії. А коли в квітні 1886 року хата дружини згоріла, землі віддали у заставу, Іуліта переїхала до містечка Вишгородок Кременецького повіту, Олексій Іванович подався в Петербург, де працював  кур’єром в порту. Повернувшись з  Петербурга, переїздить до дружини в Вишгородок, пра-134Острозький краєзнавчий збірникцює наглядачем акцизних зборів.  1895 року під час епідемії холери Іуліта захворіла та померла, похована в с. Вілія.Мати майбутнього письменника Ольга Йосипівна народилася в 1875 році в багатодітній (шестеро дітей)  сім`ї  в містечку Дубно на Рівненщи-ні. Її батьки, Йосип та Катерина Заяць, переселенці з Чехії, жили бідно. Дванадцятилітню Ольгу батько відвіз до м. Кременця, де вона за мізерну плату доглядала  чужих дітей. Потім куховарила, прала, доглядала  дітей своєї старшої сестри Марії Пулавської у містечку Вишгородок, де й по-сватав її вдівець Олексій Іванович Островський.Ольга Йосипівна згадує, що одразу ж після весілля вони з Олексієм Івановичем переїхали до Вілії, найняли півхати та город на околиці села. Олексій Іванович працював прикажчиком в державній  горілчаній крам-ниці, іноді їздив по селах на сезонні роботи. Дружина вела домашнє гос-подарство, виховувала  дітей. В родині Островських народилось шесте-ро дітей: Надія (1896-1920), Катерина (1898-1965), Дмитро (1900-1963), Неоніла (1902-1902), Микола (1904-1936), Ніна (1909-1910). Неоніла та Ніна  померли немовлятами.               Фото: родина Островських, 1908 р.Доньки Надія та Катерина після закінчення Вілійської церковно-парафіяльної школи навчались за казенний кошт в Острозькому графа 135Дитинство та родовід Миколи ОстровськогоД. Блудова жіночому училищі, яке працювало за гімназійним курсом. Випускниці цього училища мали право працювати помічницею вчителя церковно-парафіяльної школи. Завдяки заслугам діда Івана Васильовича Островського, героя Севастопольської оборони 1855-1856 рр., дівчата мали право на безкоштовне навчання. Після закінчення Острозького училища Катерина працювала помічницею вчителя в с. Вельбівно. Надія, успішно склавши екзамени в Кременецькому єпархіальному жіночому училищі, отримала звання вчительки і була направлена в с. Степанівку, куди часто брала з собою і Миколку. Він тихо сидів на уроках і уважно слухав роз-повіді сестри. Посеред навчального року школу закрили, тому що вона не опалювалась. Надію перевели на посаду вчительки в с. Мощаницю.Старшого сина Дмитра в одинадцятилітньому віці  віддали  навчатися слюсарній справі до м. Острога. Майстер нещадно ставився до хлопця – змушував  виконувати непосильну для підлітка, непов’язану із слюсарною справою роботу. Якось побив хлопця дуже жорстоко, і Дмитро втік від нього. Після того, як хлопець одужав, батько відвіз його до іншого май-стра в містечко Кунів.  Ольга Йосипівна розповідала, що Олексія Івановича поважали в селі, називали його «мужицьким батьком», часто до нього зверталися за порада-ми, з проханням написати скаргу чи клопотання. Він був завжди зайнятий громадськими справами і мало уваги приділяв дружині та дітям. Жителі Вілії на сільському сході прийняли рішення побудувати чайну, уповно-важеним обрали Олексія Івановича.  На землях, що залишились йому у спадок від першої дружини,  за паї односельчан він збудував  велику хату. В одній половині оселилися Островські, а в другій половині  товариство народної тверезості відкрило чайну. Але  комерційні справи не виправда-ли сподівань Олексія Івановича, і він збанкрутував. Хата була продана з аукціону, гроші роздані пайовикам. Постало питання, де і як жити далі? Деякий час проживали у родичів в с. Великі Куськівці, в м. Острозі.Восени 1913 року, видавши  обох доньок  заміж, Ольга Йосипівна з синами оселяється у м. Старокостянтинові, де проживала родина її стар-шої сестри Марії Пулавської. Дмитро жив у Пулавських і працював у них в ковбасній. Миколка поступив в міське училище. Ольга Йосипівна влаштувалась  до управляючого цукрового заводу Волоскевича доглядати його хвору матір. Їй виділили невеличку кімнатку, де вона проживала з молодшим сином. Проте, через деякий час через прикрий випадок, який стався з вини Миколки, її звільнили з роботи.Дізнавшись з листа, що Надія захворіла, Ольга Йосипівна відвезла Ми-колку до Олексія Івановича, який проживав у своїх далеких родичів на ху-торі Тур’я Лановецького повіту, а сама ризикнула поїхати до доньки в Пе-136Острозький краєзнавчий збірниктербург. Надія почала одужувати, і матері потрібно було повертатись назад. Але з України не було відповіді на листи. Це дуже бентежило Ольгу Йо-сипівну. Вона боялась, що в численних потоках біженців не зможе розшу-кати своїх рідних. Перша світова війна, яка розпочалася  влітку 1914 року, гнала людей з заходу вглиб країни. В спогадах Ольга Йосипівна пише: «Це були важкі часи. Всі люди були, як птахи в польоті – не знаєш, де завтраш-ній день зустрінеш». Отримавши листа від сестри Варвари Козеловської, Ольга Йосипівна приїздить до неї в с. Плисків Київської губернії, куди в результаті тривалих пошуків зуміла зібрати всю свою сім`ю. Спочатку при-їхали доньки з чоловіками, Дмитро. Потім в тифозному бараку  біженців відшукали і хворого Олексія Івановича, якого доглядав Микола.Невдовзі, Олексій Іванович видужав і влаштувався вагарем сіна на станцію Оженин Острозького повіту. Зяті забрали своїх дружин. Ольга Йосипівна з синами оселяється в Шепетівці.       Література                             1. Спогади Островської О. Й. // Фонди Шепетівського музею Миколи Ост-ровського а-767.2. Метричні книги, видані Волинською духовною консисторією П’ятницькій церкві с. Вілія Острозького повіту // архів Острозького райЗАГСу.3. Метрична книга с. Розваж Острозького повіту, 1854 р. // Державний архів Житомирської області (далі ДАЖО). – Ф-1, Оп.78. – Спр. 1082. – Арк. 397(зв)-398.4. Метрична книга с. Юськовець Острожського повіту. 1856. // ДАЖО. – Ф. 1. – Оп. 78. – Спр. 1086. – Арк. 834(зв)-835.

Дитинство та родовід Миколи Островського.

http://eprints.oa.edu.ua/2582/1/Nataliia%20Kruchuk%20%282%29.pdf

Дитинство та родовід Миколи Островського.

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)