Лактація - це складний процес, підготовка до якого починається з ранніх термінів вагітності, тому характер лактаційної функції нерозривно пов’язаний з особливостями перебігу вагітності і пологового акту, а також з ранніми післяпологовими ускладненнями.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3289

Babar, Tetiana Volodymyrivna

Бабар, Тетяна Володимирівна

Бабарь, Татьяна Владимировна

Луцковська, М.В.

Electronic Sumy State University Institutional Repository

 ВЕДЕННЯ ЛАКТАЦІЇ ПРИ ІНТРААМНІАЛЬНОМУ ІНФІКУВАННІ Бабар Т.В., к.мед.н., асистент, Луцковська М.В. студентка Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології  Лактація - це складний процес, підготовка до якого починається з ранніх термінів вагітності, тому характер лактаційної функції нерозривно пов’язаний з особливостями перебігу вагітності і пологового акту, а також з ранніми післяпологовими ускладненнями.    Метою дослідження була розробка тактики ведення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції на основі вивчення у них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних особливостей, а також розробки і впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.  Для вирішення поставленої мети і завдань у досліджувану групу включено 110 пацієнток, які народжують повторно: 50-з герпетичною, 30 - з цитомегаловірусною і 30 - з папіломовірусною інфекціями. До 2 (контрольної) групи ввійшло 30 здорових породіль, яких було розроджено через природні пологові шляхи. Досліджувану групу було розподілено на 3 підгрупи (А, В, С).  Основними чинниками ризику порушення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції є гіпогалактія при попередній вагітності (40,0 %); перенесена соматична (36,4 %) і генітальна патологія (27,3 %), а також порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, починаючи з 32-36 тижнів вагітності (30,0 %) і напередодні розродження (60,0 %). Функціональній стан фетоплацентарного комплексу у жінок з перенесеною вірусною інфекцією в різні терміни вагітності та напередодні розродження характеризується високим рівнем порушень з боку функціонального стану плода, плаценти і об’єму навколоплодових вод на фоні значних гемодинамічних і ендокринологічних порушень, в основному, субкомпенсованого характеру, але в ряді випадків і декомпенсованими змінами, що призводить до високої частоти патологічних пологів з наступним порушенням лактації. У пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію в анамнезі, відсутні достовірні зміни хімічного складу і калорійності грудного молока, що не вимагає проведення додаткових лікувально-профілактичних заходів.  При перенесеній вірусній інфекції під час даної вагітності розвиваються декомпенсовані зміни з боку, практично, усіх показників якісного складу ірудного молока: збільшується рівень у-імуноглобулінів і р-лакгоальбуміну при одночасному зниженні вмісту загального білка, а-лакгоглобуліну, амінокислот (лізину, гістідіну і аргініну); загальних ліпідів, фосфоліпідів, тригліцеридів і лактози, що призводить до суттєвого зниження калорійності грудного молока. У пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію напередодні розродження, кількісний і якісний склад грудного молока достовірно не змінювався, за винятком підвищення рівня у-імуноглобулінів. У пацієнток з вірусною інфекцією в анамнезі і під час даної вагітності, достовірно підвищується титр антитіл (лише  IgG) до вірусу простого герпесу. У жінок з вірусною інфекцією під час розродження виявлено достовірне збільшення усіх класів імуноглобулінів (G, А і М) не лише до вірусу простого герпесу, але і до цитомегало- і папіломавірусу. При полімеразній ланцюговій реакції вірусну інфекцію в грудному молоці у пацієнток усіх груп не виявлено.   Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що лактація у жінок з вірусною інфекцією в анамнезі, маніфестацією під час іестації і при розродженні є досить важливим науковим завданням, вирішення якого повинне носити диференційований характер, з урахуванням отриманих нами результатів. Це дозволить поліпшити результати розродження пацієнток з вірусною інфекцією, насамперед, в аспекті нормалізації лактаційної функції і профілактики гіпогалактії.                        Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини : збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 10-12 квітня 2013 р. / Відп. за вип. М.В. Погорєлов. — Суми : СумДУ, 2013. — С. 307. 

Ведення лактації при інтраамніальному інфікуванні

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

 ВЕДЕННЯ ЛАКТАЦІЇ ПРИ ІНТРААМНІАЛЬНОМУ ІНФІКУВАННІ 
Бабар Т.В., к.мед.н., асистент, Луцковська М.В. студентка 
Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології 
 Лактація - це складний процес, підготовка до якого починається з ранніх термінів вагітності, тому характер 
лактаційної функції нерозривно пов’язаний з особливостями перебігу вагітності і пологового акту, а також з ранніми 
післяпологовими ускладненнями.   
 Метою дослідження була розробка тактики ведення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної 
вірусної інфекції на основі вивчення у них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних 
особливостей, а також розробки і впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. 
 Для вирішення поставленої мети і завдань у досліджувану групу включено 110 пацієнток, які народжують 
повторно: 50-з герпетичною, 30 - з цитомегаловірусною і 30 - з папіломовірусною інфекціями. До 2 (контрольної) групи 
ввійшло 30 здорових породіль, яких було розроджено через природні пологові шляхи. Досліджувану групу було 
розподілено на 3 підгрупи (А, В, С). 
 Основними чинниками ризику порушення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної вірусної 
інфекції є гіпогалактія при попередній вагітності (40,0 %); перенесена соматична (36,4 %) і генітальна патологія (27,3 %), 
а також порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, починаючи з 32-36 тижнів вагітності (30,0 %) 
і напередодні розродження (60,0 %). Функціональній стан фетоплацентарного комплексу у жінок з перенесеною 
вірусною інфекцією в різні терміни вагітності та напередодні розродження характеризується високим рівнем порушень з 
боку функціонального стану плода, плаценти і об’єму навколоплодових вод на фоні значних гемодинамічних і 
ендокринологічних порушень, в основному, субкомпенсованого характеру, але в ряді випадків і декомпенсованими 
змінами, що призводить до високої частоти патологічних пологів з наступним порушенням лактації. У пацієнток, які 
перенесли вірусну інфекцію в анамнезі, відсутні достовірні зміни хімічного складу і калорійності грудного молока, що не 
вимагає проведення додаткових лікувально-профілактичних заходів.  При перенесеній вірусній інфекції під час даної 
вагітності розвиваються декомпенсовані зміни з боку, практично, усіх показників якісного складу ірудного молока: 
збільшується рівень у-імуноглобулінів і р-лакгоальбуміну при одночасному зниженні вмісту загального білка, а-
лакгоглобуліну, амінокислот (лізину, гістідіну і аргініну); загальних ліпідів, фосфоліпідів, тригліцеридів і лактози, що 
призводить до суттєвого зниження калорійності грудного молока. У пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію 
напередодні розродження, кількісний і якісний склад грудного молока достовірно не змінювався, за винятком 
підвищення рівня у-імуноглобулінів. У пацієнток з вірусною інфекцією в анамнезі і під час даної вагітності, достовірно 
підвищується титр антитіл (лише  IgG) до вірусу простого герпесу. У жінок з вірусною інфекцією під час розродження 
виявлено достовірне збільшення усіх класів імуноглобулінів (G, А і М) не лише до вірусу простого герпесу, але і до 
цитомегало- і папіломавірусу. При полімеразній ланцюговій реакції вірусну інфекцію в грудному молоці у пацієнток усіх 
груп не виявлено.  
 Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що лактація у жінок з вірусною інфекцією в анамнезі, 
маніфестацією під час іестації і при розродженні є досить важливим науковим завданням, вирішення якого повинне 
носити диференційований характер, з урахуванням отриманих нами результатів. Це дозволить поліпшити результати 
розродження пацієнток з вірусною інфекцією, насамперед, в аспекті нормалізації лактаційної функції і профілактики 
гіпогалактії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини : збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної 
конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 10-12 квітня 2013 р. / Відп. за вип. М.В. Погорєлов. — Суми : СумДУ, 
2013. — С. 307. 


https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/32890/1/Babar_Lutskovska_laktatsiya.pdf

Ведення лактації при інтраамніальному інфікуванні

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)