Кожен день віддаляє нас від жахливих і героїчних подій 40-х років минулого століття. Але Велика Вітчизняна війна ще й досі нагадує нам про себе, відлунюючи в наших серцях болем і смутком…
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3272

Трофімчик, Д.Д.

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

53    КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013
5. Черепанова Е. Русские говоры Сумской области. Материалы диалектологической
экспедиции / Е. Черепанова. - Сумы, 1998. - С. 22.
6. Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Полк Нежинский. Конотопская
сотня: передрук /А. Лазаревский. - Конотоп, 2004. - С. 75-76.
7. Коваль А. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України /А. Коваль. -
Київ, 2004. - 302 с.
8. Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской Епархии / Ф.
Гумілевський. - Чернигов, 1874. - 286 с.
9. Рыбаков Б. Археология СССР. Древняя Русь. Город, замок, село / Б. Рыбаков. -
Москва, 1985. - 170 с.
10. Ананьєва Т. Описи Лівобережної України кінця XVIII - поч. XIX ст. / Т. Б.
Ананьєва, О. І. Бойко, О. А. Куликова, К. І. Климова. - Київ, 1997. -  С. 101.
ТРОФІМЧИК Д. Д.
ДЯКА ЗА МИРНЕ СЬОГОДЕННЯ
Кожен день віддаляє нас від жахливих і героїчних подій 40-х років минулого
століття. Але Велика Вітчизняна війна ще й досі нагадує нам про себе,
відлунюючи в наших серцях болем і смутком… За вічним законом людської
пам'яті, ми покладаємо квіти до обелісків, братських могил і меморіалів слави,
схиляємо голови на знак глибокої шани й безмежної вдячності за чисте небо
над головою, хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять загиблих… На щастя,
сучасна молодь знає про цю війну лише з підручників, кінофільмів, розповідей
ветеранів, яких щодня стає все менше і менше…
Проте серед нас є люди, котрі щодня живуть подвигом наших дідів і
прадідів, тим жорстоким і водночас славетним минулим - це учасники військово-
історичних клубів (реконструктори). Про них і піде мова.
Об'єднавшись на громадських засадах, члени військово-історичних клубів
і організацій України мають на меті:
- вивчення, збір та систематизація інформації з військової історії 30-40-х
років минулого століття;
- популяризація й пропаганда героїчного минулого нашої країни;
- розширення зв'язків, обмін інформацією між військово-історичними
клубами на території СНГ та зарубіжжя;
- вивчення, реставрація, реконструкція уніформи, амуніції, техніки країн,
що брали участь у війнах 30-40-х років ХХ століття;
- розробка й реалізація програм і проектів у галузі військової історії, освіти,
виховання, культури та інших соціально-значущих сферах;
- проведення лекцій, творчих зустрічей, уроків пам'яті, військових-
реконструкцій та інших заходів патріотичного спрямування;
- створення кіно-, фото-, аудіоматеріалів відповідного спрямування.
Є така організація і в нашому місті. Про деякі напрямки діяльності
Конотопської міської громадської організації "Останній рубіж" я хочу сьогодні
54                      КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013
розповісти з метою її популяризації, особливо серед молоді, оскільки вважаю,
що робота пошуковців "Останнього рубежу" цього варта! І заслуговує на увагу
й підтримку.
Громадська організація "Останній рубіж" офіційно зареєстрована  27 грудня
2006 р., її засновниками і першовідкривачами цієї нової для нашого міста справи
стали Євтушенко О. В. та Павлюк О. В.  Навколо спільної ідеї вони об'єднали
людей, різних за віком, за професією (лікарі, педагоги, працівники банківської
сфери, краєзнавці, військові), за поглядами й вподобаннями. КМГО "Останній
рубіж" створювалась як пошуковий загін, а згодом взяла на себе роль
організатора військово-історичних  реконструкцій подій Великої Вітчизняної війни
на Конотопщині.
Головною метою діяльності пошукового загону "Останній рубіж" є вивчення
історії бойових дій на Конотопщині в роки Великої Вітчизняної війни, пошук і
поховання тих червоноармійців, які до сьогодні, на жаль,  так і лишилися "лежати
на полі бою невідомими", встановлення їхніх імен і військових звань. За період
2006-2011 рр.  пошуковцями "Останнього рубежу" знайдені й поховані 20
військовослужбовців Червоної Армії, особи 10-ти з них встановлені, 10-ти -
залишаються невідомими.
Як зазначає керівник ПЗ "Останній рубіж" Євтушенко О. В.: "Для кожного
з нас пошук солдатів, які загинули в роки війни на Конотопщині, - наша робота,
наш  обов'язок перед суспільством, а військово-історична реконструкція -
розповідь про ті жахливі подіїї воєнних літ, які відбувались у нас на Конотопщині
в 1941-1943 рр., спроба якомога краще і доступніше розповісти про них нашим
сучасникам".
У травні 2009 р. членами "Останнього рубежу", спільно з Сумським
пошуковим загоном "Гвардієць" і Кролевецьким пошуковим загоном у рамках
"Вахти Пам'яті" проведені пошукові роботи в районі с. Таранське Конотопського
р-ну;  результат - знайдено  бліндаж командного пункту 4-го батальйону 5-ї
повітряно-десантної  бригади 3-го ПДК й останки 9-ти військовослужбовців
Червоної Армії, ім'я 5-ти з них вдалося встановити.
Неодноразово виставка "Відлуння Великої Вітчизняної" за матеріалами
цих пошукових досліджень експонувалась у краєзнавчих музеях Конотопа, Сум,
Кролевця, у навчальних закладах міста. На сьогоднішній день вона передана
музею історії нашого навчального закладу для створення музейної кімнати.
Відчути масштаби реконструкторської діяльності жителі Конотопського
району та м. Конотоп змогли  24 липня 2010 р., коли організацією "Oстанній
рубіж"  було проведено першу на території Конотопщини військово-історичну
реконструкцію "Бій на річці Сейм. Літо 1941р."  (поблизу х. Таранське). Дійство
проходило на історичних місцях, саме тут у 1941 р. вели кровопролитні бої
підрозділи 5-ї повітряно-десантної  бригади 3-го ПДК під командуванням Героя
Радянського Союзу полковника Родімцева О. І. Для багатьох молодих і
недосвічених  червоноармійців життя обірвалося в ті дні, багато сімей так і не
зустріли своїх рідних. Декілька днів вони ціною власного життя тримали оборону
нашого міста: "Бой был жестоким и упорным. Список потерь с нашей стороны
состоит из 43 страниц машинописного текста. Батальон своих позиций не сдал.
55    КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013
Практически все солдаты погибли, о чём свидетельствуют многочисленные
братские могилы в этой местности" [1].  Перша реконструкція довела потенціал,
вміння членів організації, їхню відданість улюбленій справі. Сумське обласне
телебачення "Відікон"  створило документальний фільм про цей захід 2010 р.
та реконструкцію подій 41-го року, і  про "Останній рубіж" мали змогу  дізнатися
не лише ті, хто був глядачами на реконструкції. Учасники реконструкції на
запрошення навчальних закладів міста проводили години пам'яті, присвячені
видатним датам в історії Великої Вітчизняної війни. Активна робота організації
сприяла залученню нових учасників.
Конотопські пошуковці-реконструктори активно відвідують Всеукраїнські
фестивалі, тактики військово-історичної реконструкції і зупинятися на
досягнутому вони не збираються.  30 липня 2011 р. поблизу х. Таранське
відбулась друга військово-історична реконструкція бою на р. Сейм "Літо 1941-
го". Дійство 2011 р. було більш масштабним - лишень у самій реконструкції
бою взяли участь близько 200 чоловік.
Результатом піврічної підготовки стало проведення 10-13 липня 2012 р.
військово-історичної реконструкції "Дорогами 1941-го. Конотоп". До дійства
цього року було залучено понад 100 учасників, різні види озброєння, бійці пройшли
відстань понад 35 км, та й головна мета була досягнута - не тільки кожен
реконструктор проникся духом тієї епохи, а й жителі навколишніх сіл зробили
для себе висновок про масштаб і характер тих подій.
Та на цьому рік для учасників "Oстаннього рубежу" не закінчується - вже
наприкінці липня 2012 р. почались пошукові роботи в районі с. Прилужжя та с.
Хижки. За спогадами, в 1941 р. неподалік с. Прилужжя німці розстріляли
поранених наших  солдат. Місцеві жителі поховали їх в ямі прямо посеред поля.
Пошуковці віднайшли залишки 16 солдат, їх особисті речі, що допомогло
відновити хоч і не значний, та все ж фрагмент історії.
6 жовтня в с. Хижки Конотопського району на Меморіалі Слави відбулося
урочисте поховання воїнів Червоної Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної
війни, захищаючи Конотопщину від фашистських загарбників  у вересні 1941 р.
і 1943 р.  Ще для 16-ти воїнів Червоної Армії Велика Вітчизняна війна, нарешті,
закінчилася…
__________________________________
1. Поляков А. Вернуть из небытия / А.   Поляков // Панорама. - № 19, 6 - 13 травня
2009.
2. Некрасова К. Як обороняли Конотоп / К.  Некрасова // Конотопський край. -  №
61, 2 серпня 2011.
3. Соколов Р. В. Память о подвиге / Р. В. Соколов // Перекресток. -  №1, серпень 2012.
4. Алєніна В. История вживую / В. Алєніна // Телегурман. - № 29, 4 серпня 2011.
5. Статут КМГО "Останній рубіж", 27.12.2006.
6. http://rkka.kiev.ua/


Ukrainian

Дяка за мирне сьогодення

Electronic Sumy State University Institutional Repository

53    КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 20135. Черепанова Е. Русские говоры Сумской области. Материалы диалектологическойэкспедиции / Е. Черепанова. - Сумы, 1998. - С. 22.6. Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Полк Нежинский. Конотопскаясотня: передрук /А. Лазаревский. - Конотоп, 2004. - С. 75-76.7. Коваль А. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України /А. Коваль. -Київ, 2004. - 302 с.8. Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской Епархии / Ф.Гумілевський. - Чернигов, 1874. - 286 с.9. Рыбаков Б. Археология СССР. Древняя Русь. Город, замок, село / Б. Рыбаков. -Москва, 1985. - 170 с.10. Ананьєва Т. Описи Лівобережної України кінця XVIII - поч. XIX ст. / Т. Б.Ананьєва, О. І. Бойко, О. А. Куликова, К. І. Климова. - Київ, 1997. -  С. 101.ТРОФІМЧИК Д. Д.ДЯКА ЗА МИРНЕ СЬОГОДЕННЯКожен день віддаляє нас від жахливих і героїчних подій 40-х років минулогостоліття. Але Велика Вітчизняна війна ще й досі нагадує нам про себе,відлунюючи в наших серцях болем і смутком… За вічним законом людськоїпам'яті, ми покладаємо квіти до обелісків, братських могил і меморіалів слави,схиляємо голови на знак глибокої шани й безмежної вдячності за чисте небонад головою, хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять загиблих… На щастя,сучасна молодь знає про цю війну лише з підручників, кінофільмів, розповідейветеранів, яких щодня стає все менше і менше…Проте серед нас є люди, котрі щодня живуть подвигом наших дідів іпрадідів, тим жорстоким і водночас славетним минулим - це учасники військово-історичних клубів (реконструктори). Про них і піде мова.Об'єднавшись на громадських засадах, члени військово-історичних клубіві організацій України мають на меті:- вивчення, збір та систематизація інформації з військової історії 30-40-хроків минулого століття;- популяризація й пропаганда героїчного минулого нашої країни;- розширення зв'язків, обмін інформацією між військово-історичнимиклубами на території СНГ та зарубіжжя;- вивчення, реставрація, реконструкція уніформи, амуніції, техніки країн,що брали участь у війнах 30-40-х років ХХ століття;- розробка й реалізація програм і проектів у галузі військової історії, освіти,виховання, культури та інших соціально-значущих сферах;- проведення лекцій, творчих зустрічей, уроків пам'яті, військових-реконструкцій та інших заходів патріотичного спрямування;- створення кіно-, фото-, аудіоматеріалів відповідного спрямування.Є така організація і в нашому місті. Про деякі напрямки діяльностіКонотопської міської громадської організації "Останній рубіж" я хочу сьогодні54                      КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013розповісти з метою її популяризації, особливо серед молоді, оскільки вважаю,що робота пошуковців "Останнього рубежу" цього варта! І заслуговує на увагуй підтримку.Громадська організація "Останній рубіж" офіційно зареєстрована  27 грудня2006 р., її засновниками і першовідкривачами цієї нової для нашого міста справистали Євтушенко О. В. та Павлюк О. В.  Навколо спільної ідеї вони об'єдналилюдей, різних за віком, за професією (лікарі, педагоги, працівники банківськоїсфери, краєзнавці, військові), за поглядами й вподобаннями. КМГО "Останнійрубіж" створювалась як пошуковий загін, а згодом взяла на себе рольорганізатора військово-історичних  реконструкцій подій Великої Вітчизняної війнина Конотопщині.Головною метою діяльності пошукового загону "Останній рубіж" є вивченняісторії бойових дій на Конотопщині в роки Великої Вітчизняної війни, пошук іпоховання тих червоноармійців, які до сьогодні, на жаль,  так і лишилися "лежатина полі бою невідомими", встановлення їхніх імен і військових звань. За період2006-2011 рр.  пошуковцями "Останнього рубежу" знайдені й поховані 20військовослужбовців Червоної Армії, особи 10-ти з них встановлені, 10-ти -залишаються невідомими.Як зазначає керівник ПЗ "Останній рубіж" Євтушенко О. В.: "Для кожногоз нас пошук солдатів, які загинули в роки війни на Конотопщині, - наша робота,наш  обов'язок перед суспільством, а військово-історична реконструкція -розповідь про ті жахливі подіїї воєнних літ, які відбувались у нас на Конотопщинів 1941-1943 рр., спроба якомога краще і доступніше розповісти про них нашимсучасникам".У травні 2009 р. членами "Останнього рубежу", спільно з Сумськимпошуковим загоном "Гвардієць" і Кролевецьким пошуковим загоном у рамках"Вахти Пам'яті" проведені пошукові роботи в районі с. Таранське Конотопськогор-ну;  результат - знайдено  бліндаж командного пункту 4-го батальйону 5-їповітряно-десантної  бригади 3-го ПДК й останки 9-ти військовослужбовцівЧервоної Армії, ім'я 5-ти з них вдалося встановити.Неодноразово виставка "Відлуння Великої Вітчизняної" за матеріаламицих пошукових досліджень експонувалась у краєзнавчих музеях Конотопа, Сум,Кролевця, у навчальних закладах міста. На сьогоднішній день вона переданамузею історії нашого навчального закладу для створення музейної кімнати.Відчути масштаби реконструкторської діяльності жителі Конотопськогорайону та м. Конотоп змогли  24 липня 2010 р., коли організацією "Oстаннійрубіж"  було проведено першу на території Конотопщини військово-історичнуреконструкцію "Бій на річці Сейм. Літо 1941р."  (поблизу х. Таранське). Дійствопроходило на історичних місцях, саме тут у 1941 р. вели кровопролитні боїпідрозділи 5-ї повітряно-десантної  бригади 3-го ПДК під командуванням ГерояРадянського Союзу полковника Родімцева О. І. Для багатьох молодих інедосвічених  червоноармійців життя обірвалося в ті дні, багато сімей так і незустріли своїх рідних. Декілька днів вони ціною власного життя тримали оборонунашого міста: "Бой был жестоким и упорным. Список потерь с нашей сторонысостоит из 43 страниц машинописного текста. Батальон своих позиций не сдал.55    КОНОТОПСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК. ВИПУСК І. 2013Практически все солдаты погибли, о чём свидетельствуют многочисленныебратские могилы в этой местности" [1].  Перша реконструкція довела потенціал,вміння членів організації, їхню відданість улюбленій справі. Сумське обласнетелебачення "Відікон"  створило документальний фільм про цей захід 2010 р.та реконструкцію подій 41-го року, і  про "Останній рубіж" мали змогу  дізнатисяне лише ті, хто був глядачами на реконструкції. Учасники реконструкції назапрошення навчальних закладів міста проводили години пам'яті, присвяченівидатним датам в історії Великої Вітчизняної війни. Активна робота організаціїсприяла залученню нових учасників.Конотопські пошуковці-реконструктори активно відвідують Всеукраїнськіфестивалі, тактики військово-історичної реконструкції і зупинятися надосягнутому вони не збираються.  30 липня 2011 р. поблизу х. Таранськевідбулась друга військово-історична реконструкція бою на р. Сейм "Літо 1941-го". Дійство 2011 р. було більш масштабним - лишень у самій реконструкціїбою взяли участь близько 200 чоловік.Результатом піврічної підготовки стало проведення 10-13 липня 2012 р.військово-історичної реконструкції "Дорогами 1941-го. Конотоп". До дійствацього року було залучено понад 100 учасників, різні види озброєння, бійці пройшливідстань понад 35 км, та й головна мета була досягнута - не тільки коженреконструктор проникся духом тієї епохи, а й жителі навколишніх сіл зробилидля себе висновок про масштаб і характер тих подій.Та на цьому рік для учасників "Oстаннього рубежу" не закінчується - вженаприкінці липня 2012 р. почались пошукові роботи в районі с. Прилужжя та с.Хижки. За спогадами, в 1941 р. неподалік с. Прилужжя німці розстрілялипоранених наших  солдат. Місцеві жителі поховали їх в ямі прямо посеред поля.Пошуковці віднайшли залишки 16 солдат, їх особисті речі, що допомогловідновити хоч і не значний, та все ж фрагмент історії.6 жовтня в с. Хижки Конотопського району на Меморіалі Слави відбулосяурочисте поховання воїнів Червоної Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняноївійни, захищаючи Конотопщину від фашистських загарбників  у вересні 1941 р.і 1943 р.  Ще для 16-ти воїнів Червоної Армії Велика Вітчизняна війна, нарешті,закінчилася…__________________________________1. Поляков А. Вернуть из небытия / А.   Поляков // Панорама. - № 19, 6 - 13 травня2009.2. Некрасова К. Як обороняли Конотоп / К.  Некрасова // Конотопський край. -  №61, 2 серпня 2011.3. Соколов Р. В. Память о подвиге / Р. В. Соколов // Перекресток. -  №1, серпень 2012.4. Алєніна В. История вживую / В. Алєніна // Телегурман. - № 29, 4 серпня 2011.5. Статут КМГО "Останній рубіж", 27.12.2006.6. http://rkka.kiev.ua/

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/32729/1/Trofymchyk_military%20history%20club.pdf

Дяка за мирне сьогодення

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository