Обґрунтовано, що систему місцевого самоврядування слід розглядати не як сукупність окремих елементів, а як сукупність територіальних громад, що в свою чергу складаються з набору елементів. Зазначено, що приватний сектор слід розглядати як елемент територіальної громади, адже він забезпечує громаду робочими місцями та поповнює бюджет, а також створює додаткові можливості для громади, зокрема, щодо залучення ресурсів в процесі реалізації стратегії розвитку. Доведено, що в соціальній та культурній сферах максимальний ефект в контексті надання послуг може забезпечити громадський сектор, запорукою при цьому виступають: добровільність об’єднання, неприбутковий характер діяльності, особиста зацікавленість у вирішенні проблем. З’ясовано, що становлення громадського сектору як перспективного елементу територіальної громади вимагає підтримки держави, причому не традиційним шляхом фінансуванні статутної діяльності, а шляхом делегування повноважень. Розкрито специфіку сприйняття органів самоорганізації населення як громадських об’єднань, при цьому нівелюється їхня роль в якості органу публічної влади, що дозволяє їм вирішувати питання місцевого значення. Виявлено, що успішною та спроможною територіальна громада може бути лише за умови участі всіх секторів як в процесі прийняття спільних рішень, так і в процесі їхнього втілення в життя. Причому відповідальність за ефективну взаємодію всіх секторів громади слід покласти на місцеву владу. Встановлено, що в умовах територіальної реформи, категорія територіальної громади так само як категорія об’єднана територіальна громада потребують адекватного визначення й закріплення в нормативно-правовій базі.The feature of local governments system is absence of an extensive nationwide structure, in contrast to the system of state government. This stipulates the specific’s research when it should not be viewed as a set of individual elements, but as a collection of communities, which in turn consist of a set of elements. It is determined that despite the lack of attention to the private sector as part of the local community, it plays an important role in community life. After all, businesses both provide the community with jobs and swell the budget, and create opportunities for the community, particularly to attract resources in the implementation of development strategies or reduce the costs of local projects. Like this one can not leave aside the community sector as part of the local community, because there are areas where its involvement can bring the maximum benefit, particularly in some aspects of social and cultural areas. After all voluntary of association, non-profit nature of, personal interest in solving problems in the social sector are signs of community organizations. they are the key to efficient provision of this services. It is shown that the development of social sector as a promising element of the territorial community requires state support. The support should lie not in the traditional funding narrow range of community organizations, but through the practices implementation of European countries, particularly in the direction of the delegation of authority. The specific perception of community organizations like of public associations eliminates their role as a public authority. This would give them the right to address local issues. Only in this case, they will effectively carry out their functions, including the formulation and articulation of social needs.Revealed that successful and wealthy territorial community can only be subject to the participation of all sectors in the process of joint decision-making, and in the process of their implementation. And the responsibility for the effective cooperation of all sectors of the community should be put on local authorities.It is established that in conditions of the administrative-territorial reform, is the need to change in the approach to the basic concepts, in particular, of the territorial communities category as well as of a new category of amalgamated territorial community. New categories need to be identifyed and be enshrined in the legal framework.Обосновано, что систему местного самоуправления следует рассматривать не как совокупность отдельных элементов, а как совокупность территориальных громад, которые, в свою очередь состоят из набора элементов. Обозначено, что предпринимательский сектор следует рассматривать как элемент территориальной громады, так как он обеспечивает громаду рабочими местами и пополняет бюджет, а также создает дополнительные возможности для громады, в частности относительно привлечения ресурсов в процессе реализации стратегии развития. Доказано, что в социальной и культурной сферах максимальный эффект в контексте оказания услуг может обеспечить гражданский сектор. Залогом успешности при этом выступают: добровольный характер объединения, деятельность на неприбыльной основе, личная заинтересованность в решении проблем. Становление гражданского сектора как перспективного элемента территориальной громады требует поддержки государства, к тому же не традиционным путем финансирования статутной деятельности, а путем делегирования полномочий. Раскрыта специфика восприятия органов самоорганизации населения как гражданского объединения, при этом нивелируется их роль в качестве органа публичной власти, что позволяет им решать вопросы местного значения. Определено, что успешной территориальная громада может быть только при условии участия всех секторов как в процессе принятия решений, так и в процессе их воплощения в жизнь. При этом ответственность за эффективное взаимодействие всех секторов громады следует возложить на местную власть. Установлено, что в условиях территориальной реформы, категория территориальной громады, равно как и категория объединенной территориальной громады требуют адекватного определения и закрепления в нормативно-правовой базе
