У теперішній час НАТО представляє найуспішнішу воєнно-політичну організацію світу, адже вона справді може забезпечити безпеку, доводячи це вдалою діяльністю і міцністю, яка з кожним роком все більше зростає. Хоч НАТО і була створена як подолання впливу СРСР, після його розпаду вона не перестала існувати, а почала розширювати функції своєї діяльності. Через деякий час, Альянс набував нових країн-членів, тим самим роблячись все міцнішою

Пашкевич, С.С.

Шевяков, І.Д.

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З НАТО: СУЧАСНИЙ СТАН,  ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАГРОЗИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ  Пашкевич Сергій Сергійович, студент 2 курсу факультету міжнародних економічних  відносин та туристичного бізнесу,  Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, pashkevich.sergey2000@gmail.com Шевяков Ілля Дмитрович,  студент 2 курсу факультету міжнародних економічних  відносин та туристичного бізнесу,  Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, I.D.SHEVYAKOV@gmail.com  У теперішній час НАТО представляє найуспішнішу воєнно-політичну організацію світу, адже вона справді може забезпечити безпеку, доводячи це вдалою діяльністю і міцністю, яка з кожним роком все більше зростає. Хоч НАТО і була створена як подолання впливу СРСР, після його розпаду вона не перестала існувати, а почала розширювати функції своєї діяльності. Через деякий час, Альянс набував нових країн-членів, тим самим роблячись все міцнішою.  Питання інтеграції України до НАТО є стратегічно важливим в умовах глобалізації. Співробітництво нашої країни з цією організацією має наступні переваги: - забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності; - протидія російському експансіонізму та збереження національної безпеки; - підвищення рівня достатку громадян, економічного росту, стабільності демократичного політичного режиму [1, с. 240]. Через вище перелічені обставини для України наразі дуже важливим є подолання труднощів, які не дозволяють нашій державі стати членом НАТО через низку проблем: - по-перше, для того, щоб стати членом НАТО вступ України мають підтримати всі держави-учасниці, що може бути проблематично, адже Франція і Німеччина відмовилась підписувати договір про прийняття України в НАТО; - во-друге, Україна не може стати членом НАТО поки не врегулює територіальні суперечки з Росією і не вирішить конфлікт на Донбасі; - в-третіх, існує ряд протиріч у сфері підготовки військовослужбовців та розподілу зобов’язань між званнями [3]. Стримуючими факторами країн-членів НАТО щодо членству України у Північноатлантичному Альянсі  виступають: 1. Невпевненість країн-членів в можливості ефективного функціонування демократичної системи в Україні. 2. Відсутність бажання європейських країн допомагати потенційно потужному конкуренту на ринку озброєнь. 3. Розбіжність у концепціях застосування збройних сил в Україні та країнах НАТО [2]. Хронологія взаємовідносин України з НАТО почалася у 1991 році, коли Україна, здобувши незалежність приєдналась до Ради північноатлантичного співробітництва. Україна першою серед держав СНД після підписання відповідного рамкового документу у 1994 році взяла участь у Програмі НАТО «Партнерство заради миру». У 1997 році була підписана «Хартія про особливе співробітництво України і НАТО» та створена Комісія «Україна-НАТО». У 2009 році була підписана декларація про доповнення до «Хартії про особливе співробітництво України і НАТО». За означений період було створено ряд фондів, з яких Україна за потреби може отримувати кошти на оборонні програми [3]. «Партнерство заради миру» (ПЗМ) – програма практичного двостороннього співробітництва між окремими країнами-партнерами та НАТО, завдяки якій ці країни можуть розвивати відносини з Альянсом, самостійно визначаючи власні пріоритети для співробітництва. Суть програми ПЗМ полягає у партнерстві між окремою країною-партнером і НАТО, що формується на індивідуальній основі, згідно з індивідуальними потребами цієї країни, та реалізується спільно у такому форматі, який обирає уряд кожної з країн-учасниць. У рамках Програми ПЗМ співробітництво України з НАТО включає реалізацію наступних програм та проектів: 1. Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій. 2. Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України. 3. Програма НАТО «Удосконалення військової освіти». 4. Трастовий фонд НАТО з утилізації в Україні легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів [2]. Відношення до вступу України в НАТО неоднозначно. Згідно соціологічних опитувань, що були проведені серед жителів України можна констатувати, що вступ до НАТО підтримують 54 % громадян, а в країнах НАТО вступ України до цієї організації підтримують 57 % мешканців. Більша кількість голосів за вступ до Альянсу свідчить про двосторонню підтримку цього рішення [4].         Проаналізувавши миротворчу діяльність Альянсу у окремих регіонах світу, можна стверджувати, що НАТО довела свою досить високу ефективність у якості організації, здатної примусити до активної миротворчості. Для забезпечення глобальної безпеки людства НАТО активно співпрацює з такими організаціями як ОБСЄ, ЄС, ООН, а також з неурядовими організаціями, зокрема з Червоним Хрестом, який супроводжує миротворчі місії, надаючи гуманітарну та продовольчу допомогу. Можна також зазначити, що у проведенні миротворчих місій НАТО є значно ефективнішою структурою ніж Рада Безпеки ООН, якій можливо не вистачає ресурсів для врегулювання ситуацій в проблемних регіонах світу [4].             Необхідно відмітити, що відношення Альянсу щодо агресивних дій в світі є неоднозначним. Внаслідок російсько-українського конфлікту НАТО розширила підтримку, що надається Україні, у галузі розвитку потенціалу і розбудови спроможностей. Незважаючи на те, що Альянс відкрито визнає Росію агресором, безпосередньо втручатися у конфлікт на Сході України не може, оскільки наша країна не є членом НАТО і, відповідно, не входить до системи безпеки організації. Проводячи операції з врегулювання криз, Північноатлантичний союз демонструє свою готовність діяти в якості позитивного фактору змін і здатність виконувати завдання із забезпечення безпеки.  В умовах глобалізації Україна має великі перспективи щодо подальшого співробітництва з НАТО. Але необхідно відмітити, що враховуючі всі аргументи «за» та «проти» членства в Альянсі, необхідним є визначення пріоритетних напрямків державної політики щодо реалізації можливостей України у сфері євроатлантичної інтеграції за умов забезпечення економічної безпеки держави.   Список використаної літератури: 1. Північноатлантичний альянс: історія, функції, структура, відносини з Україною: навч. посіб. / за заг. ред. Д. Дзвінчука. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. 603 с. 2. Співробітництво Україна – НАТО у рамках програми «Партнерство заради миру та безпеки. URL:  https://nato.mfa.gov.ua/ua/ukraine-nato/Partnership (дата звернення: 26.09.2019). 3. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. URL: http://www.mk.gov.ua/store/files/announce_1499681906.pdf (дата звернення: 27.09.2019). 4. Відносини з Україною. Організація північноатлантичного договору. 24.07.2019. URL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_37750.htm (дата звернення: 28.09.2019).  Науковий керівник: Алексєєва Тетяна Іванівна, доцент кафедри туристичного бізнесу та країнознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, канд. екон. наук,  доцент.   

Співробітництво України з НАТО: сучасний стан,  перспективи та загрози в умовах глобалізації

http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14992/2/Pashkevich%2c%20Shevyakov_tesy.pdf

Співробітництво України з НАТО: сучасний стан, перспективи та загрози в умовах глобалізації

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)