У статті досліджено урбаністичні мотиви поезії Б. Брехта, проаналізовано поетичні топоси його
міських текстів, авторську оцінну концепцію міста, яка характеризується як есхатологічна,
семантичні опозиції: місто – природа, місто – людина, місто – суспільство, місто – інше місто.
Виявлено, що есхатологічні міські мотиви Б. Брехта цілком відповідали настановам поетики
експресіонізму, з яким співвідноситься його творчість
