На сьогодні нараховується 106 країн, які вважаються ендемічними щодо малярії. За даними ВООЗ щороку фіксується 350-500 млн. випадків зараження людей малярією, з яких до 3 млн. закінчуються летально.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3232

Діжа, І.М.

Трихліб, В.І.

Electronic Sumy State University Institutional Repository

В. І. Трихліб, І. М. Діжа РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ - МИРОТВОРЦІВ ПІСЛЯ ПРИБУТТЯ З ВІДРЯДЖЕННЯ Головний військово-медичний клінічний центр “ГВКГ”, м. Київ Українська військово-медична академія, м. Київ  Актуальність. На сьогодні нараховується 106 країн, які вважаються ендемічними щодо малярії. За даними ВООЗ щороку фіксується 350-500 млн. випадків зараження людей малярією, з яких до 3 млн. закінчуються летально.  Україна не є ендемічної країною щодо захворюваності на малярію. Але у зв’язку зі щорічною реєстрацією завізних випадків малярії в Україні з ендемічних країн, активною участю нашої держави в миротворчих місіях у тропічних країнах настороженість українських лікарів у цьому відношенні, безперечно, повинна мати місце. Щорічно більше ніж у 200 військовослужбовців - миротворців після прибуття з ендемічних країн Африки виявляються збудники тропічної малярії.  Мета роботи. Провести обстеження військовослужбовців одразу після прибуття з відрядження.  Матеріали та методи. 275 військовослужбовцям - миротворцям одразу після прибуття проводились наступні дослідження: загальний аналіз та біохімічні аналізи крові, УЗД внутрішніх органів, обстеження на патогенну кишкову флору, маркери вірусних гепатитів, ВІЛ/СНІД, ЕКГ. З метою оцінки стану мікроциркуляції проводилось обстеження за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) на апараті ЛАКК-02 (НПП “ЛАЗМА” РФ).  Отримані результати. В результаті збору скарг, об’єктивного обстеження, лабораторного, інструментального обстеження, в тому числі ЛДФ серед 275 українських миротворців, які повернулися з миротворчої місії ООН у Ліберії. у 53 % осіб виявлено збудник тропічної малярії у крові. У 6 % - був встановлений діагноз тропічна малярія легкого ступеня тяжкості, у 73 % - субклінічна форма тропічної малярії, у 21 % - паразитоносійство збудника тропічної малярії. У хворих на малярію легкого ступеня тяжкості спостерігалась субфебрильна температура, у деяких зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня АлАТ, виявлялись збудники малярії. З урахуванням того, що на даний час йде дискусія стосовно «паразитоносіїв» збудників малярії, ми більше уваги приділяли групі хворих, у котрих після обстеження був встановлений діагноз субклінічна тропічна малярія. Характерними змінами лабораторних показників у даних хворих були: у 46,6 % підвищення рівня АлАТ, у 23,5 % - ШОЕ, у 19,3 % - білірубіну, у 7,5 % спостерігався лейкоцитоз. У групі “паразитоносіїв” інших лабораторних змін, окрім наявності збудника у крові, не було виявлено.  Проведено визначення стану мікроциркуляції у 110 військовослужбовців. Обстежених у залежності від результатів паразитологічного обстеження було розділено на дві групи: група 1 – особи з позитивними результатами аналізу крові на малярію, група 2 – з негативними результатами крові практично здорові. У хворих першої групи за даними ЛДФ 64 % осіб мали достатній рівень перфузії тканин, у частини (17 %) показник перфузії був дещо знижений, у 19 % осіб відмічалося перевищення нормального рівня показника перфузії, що вказувало на наявність явищ застою крові у судинах мікроциркуляторного русла. При визначенні основного гемодинамічного типу мікроциркуляції у більшості хворих      (60 %) переважав змішаний варіант, тоді як для осіб з другої групи характерними були практично однакові частки нормоциркуляторного та змішаного типів МЦ. Резерв капілярного кровотоку (РКК) у хворих осіб був знижений – 188,42 % (в нормі 200-400 %). Ендотеліальну дисфункцію (ЕД) визначено у 79 % хворих на малярію осіб. У 48 % зафіксовано зниження активності ендотелію та застій крові у венулах, у 22 % мало місце зниження максимальної амплітуди коливань ендотелію (AmaxE<0,08). У осіб з другої групи ЕД (51 %) мала інший характер – у більшості (35 %) за рахунок зниження реактивності судинної стінки. Серед основних параметрів ЛДФ виявлено зниження середнього значення AmaxE (0,14±0,08). При порінянні 2-х груп виявлено статистично значущу різницю між групами за параметрами AmaxE, AmaxД, РКК (pα<0,05). У військовослужбовців, у яких виявлено P. falciparum, дисфункція ендотелію зустрічається частіше, ніж у паразит-негативних осіб (pα=0,002). У хворих з субклінічною тропічною малярією крім змін у лабораторних спостерігалась і дисфункція ендотелію. У групі “паразитоносіїв” інших лабораторних змін, окрім наявності збудника в крові, не виявлено. ЕД відмічалась у незначної кількості осіб.  Висновки. Інфікованість українських військовослужбовців малярією після повернення з тропічних країн знаходиться на високому рівні (53 %).У переважної більшості хворих (73 %) встановлено субклінічну форму перебігу захворювання.Рівень перфузії тканин при легкому та субклінічному перебігу малярії достатній, але відмічаються деякі зміни механізмів регуляції мікроциркуляції.Мікроциркуляторні зміни характеризуються наявністю у значної кількості хворих (79 %) порушень функціонування ендотелію та венулярного застою.       Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини, м. Суми, 19-20 червня 2013 р. / Редкол.: М.Д. Чемич, Г.М. Дубинська, К.І. Бодня, Н.І. Ільїна, В.В. Захлєбаєва. — Суми : СумДУ, 2013. — С. 123-125. 

Результати обстеження військовослужбовців - миротворців після прибуття з відрядження

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

В. І. Трихліб, І. М. Діжа 
РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ - МИРОТВОРЦІВ ПІСЛЯ 
ПРИБУТТЯ З ВІДРЯДЖЕННЯ 
Головний військово-медичний клінічний центр “ГВКГ”, м. Київ 
Українська військово-медична академія, м. Київ 
 
Актуальність. На сьогодні нараховується 106 країн, які вважаються ендемічними щодо 
малярії. За даними ВООЗ щороку фіксується 350-500 млн. випадків зараження людей 
малярією, з яких до 3 млн. закінчуються летально.  
Україна не є ендемічної країною щодо захворюваності на малярію. Але у зв’язку зі 
щорічною реєстрацією завізних випадків малярії в Україні з ендемічних країн, активною 
участю нашої держави в миротворчих місіях у тропічних країнах настороженість 
українських лікарів у цьому відношенні, безперечно, повинна мати місце. Щорічно більше 
ніж у 200 військовослужбовців - миротворців після прибуття з ендемічних країн Африки 
виявляються збудники тропічної малярії.  
Мета роботи. Провести обстеження військовослужбовців одразу після прибуття з 
відрядження.  
Матеріали та методи. 275 військовослужбовцям - миротворцям одразу після прибуття 
проводились наступні дослідження: загальний аналіз та біохімічні аналізи крові, УЗД 
внутрішніх органів, обстеження на патогенну кишкову флору, маркери вірусних гепатитів, 
ВІЛ/СНІД, ЕКГ. З метою оцінки стану мікроциркуляції проводилось обстеження за 
допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) на апараті ЛАКК-02 (НПП 
“ЛАЗМА” РФ).  
Отримані результати. В результаті збору скарг, об’єктивного обстеження, 
лабораторного, інструментального обстеження, в тому числі ЛДФ серед 275 українських 
миротворців, які повернулися з миротворчої місії ООН у Ліберії. у 53 % осіб виявлено 
збудник тропічної малярії у крові. У 6 % - був встановлений діагноз тропічна малярія легкого 
ступеня тяжкості, у 73 % - субклінічна форма тропічної малярії, у 21 % - паразитоносійство 
збудника тропічної малярії. У хворих на малярію легкого ступеня тяжкості спостерігалась 
субфебрильна температура, у деяких зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня АлАТ, 
виявлялись збудники малярії. З урахуванням того, що на даний час йде дискусія стосовно 
«паразитоносіїв» збудників малярії, ми більше уваги приділяли групі хворих, у котрих після 
обстеження був встановлений діагноз субклінічна тропічна малярія. Характерними змінами 
лабораторних показників у даних хворих були: у 46,6 % підвищення рівня АлАТ, у 23,5 % - 
ШОЕ, у 19,3 % - білірубіну, у 7,5 % спостерігався лейкоцитоз. У групі “паразитоносіїв” 
інших лабораторних змін, окрім наявності збудника у крові, не було виявлено.  
Проведено визначення стану мікроциркуляції у 110 військовослужбовців. Обстежених у 
залежності від результатів паразитологічного обстеження було розділено на дві групи: група 
1 – особи з позитивними результатами аналізу крові на малярію, група 2 – з негативними 
результатами крові практично здорові. 
У хворих першої групи за даними ЛДФ 64 % осіб мали достатній рівень перфузії тканин, у 
частини (17 %) показник перфузії був дещо знижений, у 19 % осіб відмічалося перевищення 
нормального рівня показника перфузії, що вказувало на наявність явищ застою крові у 
судинах мікроциркуляторного русла. При визначенні основного гемодинамічного типу 
мікроциркуляції у більшості хворих      (60 %) переважав змішаний варіант, тоді як для осіб з 
другої групи характерними були практично однакові частки нормоциркуляторного та 
змішаного типів МЦ. Резерв капілярного кровотоку (РКК) у хворих осіб був знижений – 
188,42 % (в нормі 200-400 %). Ендотеліальну дисфункцію (ЕД) визначено у 79 % хворих на 
малярію осіб. У 48 % зафіксовано зниження активності ендотелію та застій крові у венулах, у 
22 % мало місце зниження максимальної амплітуди коливань ендотелію (AmaxE<0,08). У 
осіб з другої групи ЕД (51 %) мала інший характер – у більшості (35 %) за рахунок зниження 
реактивності судинної стінки. Серед основних параметрів ЛДФ виявлено зниження 
середнього значення AmaxE (0,14±0,08). При порінянні 2-х груп виявлено статистично 
значущу різницю між групами за параметрами AmaxE, AmaxД, РКК (pα<0,05). У 
військовослужбовців, у яких виявлено P. falciparum, дисфункція ендотелію зустрічається 
частіше, ніж у паразит-негативних осіб (pα=0,002). У хворих з субклінічною тропічною 
малярією крім змін у лабораторних спостерігалась і дисфункція ендотелію. У групі 
“паразитоносіїв” інших лабораторних змін, окрім наявності збудника в крові, не виявлено. 
ЕД відмічалась у незначної кількості осіб.  
Висновки. Інфікованість українських військовослужбовців малярією після повернення з 
тропічних країн знаходиться на високому рівні (53 %).У переважної більшості хворих (73 %) 
встановлено субклінічну форму перебігу захворювання.Рівень перфузії тканин при легкому 
та субклінічному перебігу малярії достатній, але відмічаються деякі зміни механізмів 
регуляції мікроциркуляції.Мікроциркуляторні зміни характеризуються наявністю у значної 
кількості хворих (79 %) порушень функціонування ендотелію та венулярного застою. 
 
 
 
 
 
 
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів 
Сумщини, м. Суми, 19-20 червня 2013 р. / Редкол.: М.Д. Чемич, Г.М. Дубинська, К.І. Бодня, Н.І. 
Ільїна, В.В. Захлєбаєва. — Суми : СумДУ, 2013. — С. 123-125. 


https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/32325/1/truhlib.pdf

Результати обстеження військовослужбовців - миротворців після прибуття з відрядження

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)