У статті охарактеризовано дезінтеграційні процеси у Європейському Союзі. Описано виклики, що постали перед державами членами, які впливають на майбутнє інтеграцій-ного утворення.

(This article gives the overview of integration and disintegration processes in the European Union. Also it describes the challenges faced by member-states that affect the future of the integration organization.

Дунай , М.  (M. Dunai)

Ukrainian

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)

167Випуск 3Марія ДунайНауковий керівник – канд. іст. наук, доц. Рудько С. О.,Національний університет “Острозька академія”дезінтеграційні Процеси в Єс  та майбутнЄ ЄвроПейсьКої інтеграціїУ статті охарактеризовано дезінтеграційні процеси у Європейському Союзі. Описано виклики, що постали перед державами членами, які впливають на майбутнє інтеграцій-ного утворення.This article gives the overview of integration and disintegration processes in the European Union. Also it describes the challenges faced by member-states that affect the future of the integration organization.В статье дана характеристика интеграционным и дезинтеграционным процессам в Европейском Союзе. Описаны вызовы, стоящие перед государствами-участниками, которые влияют на будущее интеграционного образования.Європейський союз сьогодні переживає не найкращі часи. Низ­ка проблем політичного, економічного та ідеологічного характеру ставлять під сумнів успішний розвиток глобалізаційних процесів на європейському просторі. Сьогодні “двигун” ЄС у складі Франції, Німеччини, Великобританії та Італії здається вже не в змозі тягти вантаж інтеграції 27 членів. Якщо звернутися до витоків інтеграції у Європі, то вона мала на меті перед усім налагодження економічної ситуації у повоєнній Єв­ропі, консолідацію зусиль у напрямі формування системи безпеки на континенті, на противагу Сполученим Штатам Америки. Проте, сьогодні ситуація в світі та Європі кардинально змінилася. Із закін­ченням Холодної війни та розпадом Радянського Союзу біполярна модель міжнародних відносин перестала існувати і саме Європей­ський Союз отримав шанс на здобуття статусу одного із центрів сві­тової економіки та політики. Проте, інтеграція є відкритим і, мабуть, повільно протікаючим процесом. Досвід показує, що при значних розбіжностях в інтере-© Марія Дунай, 2013168 Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспективасах, країни-члени ЄС дуже неохоче йдуть на компроміси. З іншого боку, інтеграція набула характеру об’єктивного процесу, що стало несподіванкою для багатьох спостерігачів [1].Сьогодні, в світовому масштабі, поширення набувають дезін­теграційні процеси, не оминули вони і Європу. В даному регіоні це виявляється у зростанні масштабів відцентрових тенденцій. Слово “дезінтеграція” виникло від з’єднання префікса “дез” (лат. de), що означає відсутність, скасування, усунення чогось або зво­ротний, протилежний напрямок процесу, і слова “інтеграція”, яке, в свою чергу, походить від лат. “іnteger”, тобто “цілий”, або англ. “to integrate” – об’єднувати, “integration” – об’єднуватися. В основі процесів дезінтеграції та інтеграції лежать відповідно відцентрові (centrifugal) і доцентрові (centripetal) тенденції [3].Аби проаналізувати стан та перспективи євроінтеграції, необ­хідно визначити, про “сильний” чи “слабкий” союз йде мова. Під сильним федеральним союзом розуміється політичне утворення з центральним урядом, здатним примусити учасників виконувати прийняті зобов’язання. У “слабкому” союзі співвідношення сил зміщене до його засновників, які визначають ключові рішення і контролюють формальні і неформальні аспекти процесу інтеграції [2]. Очевидно, що формально, на задекларованому рівні ЄС є “силь­ним” союзом, проте важелі впливу у всіх держав – різні, що ставить під сумнів дане судження. Проте, багато дослідників вважають, що Європейський Союз показує унікальний приклад успішного розви­тку інтеграції, без сильного центрального управління [4].Механізм досягнення консенсусу зрівнює статуси і повноважен­ня всіх держав Союзу. Однак, на практиці Німеччина і Франція тра­диційно визначають інтеграцію, домінують в даному процесі. Самі формалізовані інституції, покликані сприяти досягненню консенсу­су при прийнятті рішень в ЄС, не в змозі виконати покладених на них повноважень: будь-яка країна може застосувати право вето. До того ж, чим важчі питання, які потребують рішення на користь по­глиблення інтеграції, тим складніше досягнути компромісу.Теоретично, можна спрогнозувати такий розвиток подій, за яким в короткостроковій перспективі країни зможуть домовлятися тіль­ки з приводу вузького кола питань. Саме тому, на кожному ново­му етапі європейської інтеграції спостерігачі оцінюють її подальші перспективи все більш скептично [6]. Все ж, основним методом до­сягнення взаємної довіри в Євросоюзі є опора на механізми виро­блення консенсусу [5]. 169Випуск 3В Європі, яка зазвичай асоціюється з процесом інтеграції, від­буваються резонансні події. Дедалі частіше перемогу на виборах у європейських державах здобувають політичні партії націоналістич­ного спрямування. Відображенням цієї націоналістичної тенденції в Європі є пожвавлення сепаратистських рухів. Наприклад, після виборів 2011 року більшість місць в парламенті Шотландії зайняла Шотландська національна партія, що відстоює ідеї незалежності. Згодом, уряд заявив про рішення винести питання про незалежність Сполученого Королівства на референдум 2014 року. Проблеми між фламандцями і валлонами у Бельгії наводять на думку, про можли­вий розділ Бельгії в майбутньому. Всі вже змирилися з твердженнями про те, що у Європи немає своєї зовнішньої політики. Досить багато зауважень скеровані на адресу віце-президента Єврокомісії і Верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон, якій до­ручили “вести корабель без визначеного курсу, вітрил, та й, мабуть, без корпусу. Тобто дещо, на чому плисти можна”. Всі держави зна­ють, що у справах зовнішньої політики з великими європейськими партнерами питання слід вирішувати без посередництва ЄС, одно­часно підтримуючи тактовні відносини з малими і середніми учас­никами, та прислухаючись до європейських інститутів лише в тих рідкісних випадках, коли Єврокомісія ще в силах повпливати. Не зважаючи на всі за і проти, інтеграція в Західній Європі про­довжується. Варто зазначити, що вона так і залишається унікаль­ним, виключно західно-центрально-європейським феноменом. В інших регіонах нічого подібного не відбувається, хоча інтеграційні тенденції притаманні не лише європейському континентові [2].Отже, ЄС сьогодні знаходиться у важкому стані економічної, політичної та ідеологічної кризи, в багатьох державах-членах на­бувають поширення сепаратиські рухи. Низка науковців ставлять під сумнів здатність Союзу діяти одностайно і злагоджено, та про­гнозують даному інтеграційному об’єднанню складний період пе­реформатування і адаптації до нових викликів сьогодення.Список використаних джерел та літератури:1. Базелер У., Сабов 3., Хайнрих Й., Кох В. Основы экономической теории: принципы, проблемы, политика. Германский опыт и россий­ский путь [Текст] / У.Базелер. – СПб. : Издательство “Питер”, 2000. – ЗОЛд – (Серия “Базовый курс”), 2000. 2. Бусыгина И. Асиметричная интеграция в евросоюзе [Текст] / И. Бусыгина // Международные процессы. – 2012. – № 2 (29). – С. 10-12.170 Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива3. Цивилизационная структура современного мира: в 3 т. Т. 3. Ци-вилизации Востока в условиях глобализации; Кн. 1. Мусульманско-аф­разийская и индийско-южноазиатская цивилизации [Текст] / Ю. Н. Па­хомов, Ю. В. Павленко, Д. О. Варнавский, Л. С. Васильев, Н. И. Верге лес ; Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАН Украины. – К. : Наук. думка, 2008. –544 с.4. Smith, Michael E. Toward a theory of EU foreign policy making: multi-level governance, domestic politics, and national adaptation to Europe’s common foreign and security policy [Text] / E. Michael, Smith // Journal of European Public Policy 2004. №11 (4). P. 740–758; C. Bretherton, J. Vogler. The European Union as a Global Actor. London: Routledge, 1999. 5. Policy-Making in the European Union. Vol. 4th [Text] // Helen Wallace, and William Wallace (eds). Oxford: Oxford University Press. 2000.6. Peterson John, Michael Smith. The EU as a Global Actor [Text]/ J. Peterson // The European Union: How Does it Work? / Edited by E. Bomberg and A. Stubb. Oxford: Oxford University Press, 2003.

Дезінтеграційні процеси в ЄС та майбутнє європейської інтеграції.

(Disintegrational processes in EU and the future of European integration).

http://eprints.oa.edu.ua/2343/1/Dunai_NZ_stud_Vyp-3_turyzm.pdf

Дезінтеграційні процеси в ЄС та майбутнє європейської інтеграції. (Disintegrational processes in EU and the future of European integration).

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)