The serum levels of TNF-α, Gal-3 in patients with heart failure with preserved systolic function (HFPSF) with and without insulin resistance (IR) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) and their relationship have been investigated. Seventy-two patients (39 males and 33 females; the average age is 62.1±9.2 years old) with HFPSF of ischemic genesis, EF LV > 45% with and without concomitant IR and T2DM were examined. The content of Gal-3, TNF-α and insulin were measured in the serum by ELISA according to the manufacturer’s instructions. The Homeostasis Model Assessment (HOMA) index was calculated as a measure of IR at fasting state (IR=fasting glucose . fasting insulin/22.5), after that the patients were divided into three groups: 30 patients with HFPSF and IR, 31 patients with HFPSF and T2DM and 11 patients with HFPSF and without T2DM and IR. Spearman’s correlation analysis and Kruskal-Wallis test were used. All statistical tests were 2-tailed, and p<0.05 was considered statistically significant. The results obtained showed that Gal-3, TNF-α and insulin levels in patients with HF and IR were significantly higher than in patients with HF without IP and T2DM and patients with HF and T2DM (p<0.05, p<0.05 and p<0.0001, respectively). The association between Gal-3 level and the ratio of transmitral flow peak velocities (E/A) (r = -0.272; p<0.05); the serum TNF-alpha levels (r = 0.610; p<0.001); insulin levels (r = 0.331; p<0.01); the value of HOMA index (r = 0.293; p<0.02) was found. Significant relationships of the serum Gal-3 and serum TNF-α levels in patients with HF and IR and patients with HF and T2DM was also revealed. The reliability of difference in the strength of relationship was searched. Analysis has shown that the strength of the serum level relationship of TNF-α and Gal-3 increases from patients with HF and IR (r = 0.520) to patients with HF and T2DM (r = 0.709) (prr<0.05).Изучены уровни сывороточных ФНО-α и Гал-3 у пациентов с сердечной недостаточностью с сохраненной систолической функцией на фоне ИР и СД 2 типа и без него, а также их связи. Обследовано 72 пациента (39 мужчин и 33 женщины, средний возраст 62,1 ± 9,2 лет) с СН и сохраненной фракцией выброса левого желудочка ишемического генеза, ФВ ЛЖ >45%, на фоне ИР и СД 2 типа. В сыворотке крови методом ИФА определяли содержание галектина-3, ФНО-α и инсулина в соответствии с инструкциями изготовителя. Для оценки степени инсулинорезистентности использовался гомеостатический индекс ИР (HOMA-IR), рассчитываемый по формуле: HOMA-IR = глюкоза натощак (ммоль/л) х инсулин натощак (мкЕд/мл) / 22,5), после чего в зависимости от наличия ИР пациенты были распределены на три подгруппы. Статистическая обработка проводилась при помощи статистического пакета SPSS 17.0. При сравнении выборок использовали непараметрический критерий Краскела-Уоллеса. Для установления взаимосвязи применяли многофакторный корреляционный анализ с использованием рангового коэффициента корреляции Спирмена (rs). Статистически значимыми считались различия данных и корреляция между данными при р<0,05. В результате проведенного исследования было установлено, что сывороточные концентрации галектина-3, ФНО-α и инсулина у больных с СН и ИP были достоверно выше, чем в группах больных с СН без ИР и СД и больных с СН и СД (р<0,05 р<0,05 и р<0,0001, соответственно). Установлена ассоциация между уровнем галектина-3 и величиной соотношения пиковых скоростей трансмитрального кровотока (Е/А) (r = -0,272, р<0,05); сывороточным уровнем ФНО-α (r = 0,610, р<0,001); уровнем инсулина (r = 0,331, р<0,01); величиной индекса НОМА (r = 0,293, р<0,02). Также выявлены достоверные взаимосвязи уровня Гал-3 с сывороточными уровнями ФНО-α в группе больных с СН на фоне ИР и СН на фоне СД, проведен поиск достоверности разницы сил связи. Анализ продемонстрировал, что сила связи сывороточного уровня ФНО-α и галектина-3 возрастает от больных с ИР (r = 0,520) до пациентов с СД (r = 0,709) (prr<0,05).Вивчені рівні сироваткових ФНО-α, сироваткового Гал-3 у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою систолічною функцією на тлі інсулінорезистентності та ЦД 2 типу та без нього та їх зв’язки. Обстежено 72 пацієнтів (39 чоловіків і 33 жінки, середній вік 62,1 ± 9,2 років) з СН зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка ішемічного ґенезу, ФВ ЛШ > 45%, на тлі ІР і ЦД 2 типу. В сироватці крові методом ІФА визначали вміст галектину-3, ФНП-α та інсуліну відповідно до інструкцій виробника. Для оцінки ступеня ІР використовувався гомеостатичний індекс ІР (HOMA-IR), що розраховувався за формулою: HOMA-IR = глюкоза натще (ммоль/л) х інсулін натще (мкЕД/мл) / 22,5), після чого залежно від наявності ІР пацієнти були розподілені на три підгрупи. Статистична обробка даних проводилась за допомогою статистичного пакету SPSS 17.0. При порівнянні вибірок використовували непараметричний критерій Краскела-Уоллеса. Для встановлення взаємозв’язку застосовували багатофакторний кореляційний аналіз з використанням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена (rs). Статистично значущими вважалися відмінності даних і кореляція між даними при р<0,05. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що сироваткові концентрації галектину-3, ФНП-α, інсуліну у хворих із СН та ІР були достовірно вищими, ніж у групах хворих із СН без ІР та ЦД та хворих із СН та ЦД (р<0,05, р<0,05 і р<0,0001, відповідно). Встановлена асоціація між рівнем галектину-3 і величиною співвідношення пікових швидкостей трансмітрального кровоплину (Е/А) (r = -0,272; р<0,05); пряму залежність з сироватковим рівнем ФНП (r = 0,610; р<0,001); з рівнем інсуліну (r = 0,331; р<0,01); величиною індексу НОМА (r = 0,293; р<0,02). В свою чергу, сироватковий рівень ФНП мав пряму залежність малої сили з індексом НОМА (r = 0,259; р<0,05). Також виявлені достовірні взаємозв’язки рівня Гал-3 з сироватковими рівнями ФНП у групі хворих із СН на тлі ІР та СН на тлі ЦД, проведено пошук вірогідності різниці сил зв’язку. Аналіз продемонстрував, що сила зв’язку сироваткового рівня ФНП з галектином зростає від хворих з ІР (r = 0,520) до пацієнтів із ЦД (r=0,709) (prr<0,05)
