Аналіз проблеми оптимізації діяльності будівнельної корпорації показує доцільність застосування теорії самоорганізації С-простору як основи методик вдосконалення цієї діяльності. В свою чергу, частково здійснена реалізація окремих методик, побудованих на цій основі, засвідчує їх ефективність. Це дає підстави сподіватись, що і для інших напрямків оптимізації, особливо автоматизації управління і покращення ергономічних показників, буде досягну-то бажаного ефекту після відповідної адаптації моделей і методик

Badeyan H.

Bezukh A.

Kovaluov Yuri

Mkhitaryan N.

Omel'chenko O.

Yakovlyev M.

Бадеян Г.В.

Безух А.В.

Ковалев Юрий Николаевич

Ковальов Юрій Миколайович

Мхитарян Н.М.

Мхітарян Н.М.

Омельченко А.А.

Омельченко О.О.

Яковлев М.И.

Яковлєв М.І.

Ukrainian

Інституційний репозитарій erNAU (Electronic Repository of the National Aviation University)

514.18+693.5:624            Г.В. Бадеян, к. т. н., А.В. Безух , Ю.М. Ковальов, д. т. н,                                  Н.М. Мхітарян, д.т.н., О.О. Омельченко, М.І. Яковлєв, д. т. н.  ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ КОРПОРАЦІЇ: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ  Науково-технічна корпорація “Познякижилбуд” Національний авіаційний університет Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури  Постановка задачі. Конкурентоспроможність великої будівельної орга-нізації визначається двома групами факторів: успішністю адаптації до зовніш-ніх умов і внутрішньою ефективністю управління, організації і технології. При цьому зовнішня ситуація характеризується динамікою змін умов діяльності; внутрішня структура є корпорації є складною і визначається багатьма елемен-тами і чинниками. Таким чином, удосконалення функціонування корпорації є типовою задачею багатокритеріальної оптимізації складної відкритої системи. Визначимо методику і окремі аспекти розв’язання цієї задачі. Методичний базис. Аналіз теоретичних моделей і практичного досвіду оптимізації діяльності будівельних фірм показує, що досі не знайдено оптима-льного балансу між адаптивністю до зовнішніх умов та стабільністю внутріш-ньої структури [1]. Основною причиною цього є концептуальна недосконалість існуючих теоретичних уявлень і математичних моделей складних систем (це докладно аргументувалося в [2]). Тому пропонується проводити моделювання структури і оптимізацію функціонування корпорації на основі аксіоматичної моделі і теорії самоорганізації С-простору [2], яка була спеціально створена так, щоб вже на рівні аксіом зафіксувати такі властивості складних систем, як відкритість, емерджентність, організацію і т.д. Розглянемо попередні результати, які дає застосування цієї теорії до зада-чі оптимізації функціонування корпорації “Познякижилбуд”. Моделі, що засто-совуються, побудовані на спільному теоретичному фундаменті і є окремими випадками моделі складної відкритої системи [1, 2]. Ціль і стратегія оптимізації. Під оптимізацією розуміється створення системи, яка реагує на зміну зовнішніх умов зміною параметрів і функцій під-систем при незмінності організації, тобто в межах саморегуляції. При цьому: 1. Визначення організації виходить із моделі складної системи і включає кількість аргументів оптимізації та їх групування за рівнями, кількість розша-рувань, сценарій самоорганізації, групи і порядки симетрій, розмірність С- про-стору, розподіл потенціалів та інших характеристик [3].  2. Розрахунок припустимих обмежень при неповних або неточних даних проводиться з умови, що зміни значень параметрів не повинні призводити до необоротного порушення цілісності системи. 3. Оцінки варіантів компромісів формалізуються як ЦФ, що відбивають відхилення варіантів від визначеної організації. Вагові коефіцієнти відхилень приймаються пропорційними відносним значенням потенціалів їх рівнів.  4. Остаточна оцінка уточнюється методом експертних оцінок. Структура. Моделлю структури будівельної корпорації (МС БК) назива-ється графоаналітичне представлення взаємозв'язку основних структур і функ-цій  з урахуванням їх внеску в забезпечення цілісності системи. Побудова МС БК відбувається в кілька етапів: 1) упорядкування рівнів  (всього – 7) і елементів з урахуванням зовнішніх зв'язків; 2) установлення зв'язку з існуючими організаційними структурами корпора-ції, аж до утворення автономної системи; 3) оптимізація структури і зовнішніх зв'язків, виходячи з того, що МС БК є підсистемою систем більш високого рівня, а також за умов її відкритості, цілісності, самоорганізації; 4) побудова графоаналітичної моделі. Для побудови моделі системи в евклідовому просторі Еn   51 1imjijisn ,                                                                                                    (1)                                             де n – кількість несиметричних структур системи;      m – кількість структур для і-того рівня,  проводиться структуризація базису Еn так, щоб кожному рівню відповідав підп-ростір, розмірність якого дорівнює кількості його структур. Різний внесок у ці-лісність системи її окремих структур відбивається в особливому нормуванні ба-зису кожного з підпросторів. Виходячи зі збереження зв`язності, співвідношен-ня довжин векторів, можливості відображати базис кожного з підпросторів у виді сукупності розташованих під рівними кутами векторів, обираємо відобра-ження простору в площину. Розташувавши в точках стику і кінцях базисних ве-кторів підсистеми відповідних рівнів і доповнивши отриману схему зв'язками, встановленими за допомогою аналізу технологічних та організаційних рішень, одержимо лінійний граф, що є графічною частиною ММС БК. На даному рівні деталізації стан системи описується як                 TS = (1l1,  2l2, 3l3, 4l4, 5l5),                                                                 (2)    де TS – функція стану системи;         li   – функція стану i-го рівня організації;        i  – вагові коефіцієнти цінності i-го рівня  для                забезпечення цілісності всієї системи.  У свою чергу, функція стану кожного з рівнів має вигляд:   li = (Cij, Oik, Tim, Min, Уip),                                                                                 (3)                                                   де Cij – сукупність j зовнішніх умов;       Oik – сукупність k організаційних структур;       Tim  – сукупність m технологічних рішень;       Min – сукупність n рішень по механізації;       Уip – сукупність p управлінських рішень.   Побудована модель відображає найважливіші характеристики системи. Їх аналіз дозволяє зробити висновки щодо проектування, оцінки оптимальності реальних систем, модифікації структур і функцій.  Оцінювання. Вибір репрезентативних оціночних показників базується на властивостях загальної моделі системи [1, 3]: - система в цілому і її компоненти оцінюються специфічними наборами якісно різних показників; - показники підсистем більш високого рівня можуть використовуватися для оцінювання їхніх складових компонентів; навпаки, показники підсистем нижчих рівнів незастосовні для оцінки підсистем, до складу яких вони входять. - кількість одиничних показників на кожному з рівнів організації розра-ховується за формулою: NiiivaП1 ,                                                                                                      (4)              де N – кількість компонентів рівня;      vi – кількість зовнішніх зв'язків компонента ai; - крім одиничних показників, система оцінюється сукупністю групових показників кожного з рівнів і інтегральним показником для системи в цілому.    Пропонується наступний набір показників: для рівня 1 – адаптивність (відповідність зовнішнім вимогам); для рівня 2 – ефективність (відповідність цільовій функції); для рівня 3 – керованість (ступінь організованості); для рівня 4 – технологічність (відповідно до визначення в роботі); для рівня 5 – якість (відповідність проектним вимогам); для рівня 6 – продуктивність (обсяг випу-ску продукції за одиницю часу); для рівня 7 – кваліфікація (реальна реалізація умінь з урахуванням дисципліни, стану здоров'я і т.п.). Інноваційною оптимізацією називається теоретико-експериментальне удосконалювання, засноване на цілеспрямованому розширенні області згоди за рахунок введення інновацій і відшукання гарних рішень, обмежених умовами досягнення мети і величиною інноваційних ресурсів. Прикладом інноваційної оптимізації є реалізовані у корпорації “Позня-кижилбуд” заходи, направлені на підвищення технологічності, якості і проду-ктивності монолітних залізобетонних робіт [1]. Комплекс технологічних і ор-ганізаційних рішень, процесів і операцій, потреби в ресурсах, вимоги по якості й охороні праці розглядаються в контексті визначеної структури і функцій сис-теми і відносяться до 4-7 рівнів. Перевірка оптимальності ґрунтується на ре-зультатах впровадження і даних експертного опитування. Ключовою інноваці-єю є удосконалення конструкції системної опалубки і технології опалубних ро-біт. Досягнуто поліпшення натурних показників на одиницю продукції: ріст продуктивності – 22,5 %; зменшення енергоємності – 17,5 %; скорочення  фі-нансових витрат – 27,5 %;  зменшення трудомісткості – 22 %; скорочення тер-мінів будівництва. Згідно експертного опитування, технологічність після про-ведення удосконалень оцінено в 4,25 балів (до – 2,59); продуктивність –  4,35  (до – 2,53); якість – 4,24 (до – 2,76). Таким чином, обидві групи показників під-тверджують наявність помітного ефекту від інноваційних удосконалень.  Автоматизація управління. На даному етапі ставиться задача обґрунту-вання архітектури АСУ. Архітектура відтворює способи і форми прийняття рі-шень на кожному з рівнів, зовнішні обмеження, структуру корпорації.  Аналіз показує, що незалежно від того, на якому з рівнів приймається рі-шення, його формальна схема однакова [1], а змінюється тільки змістовна сто-рона. Звідси робиться висновок, що  АСУ повинна реалізовувати загальні алго-ритми пошуку раціональних рішень і оптимізації, хоча змістовна сторона буде різною для кожного з рівнів організації корпорації. АСУ включає:   систему управління базами даних;  систему безпеки;  підсистему обслуговування зовнішніх зв'язків;  підсистему управління фінансовими і матеріально-технічними ресурсами;  науково-технічну підсистему;  інженерну підсистему. Для кожної з них обґрунтовується склад компонентів і програмного за-безпечення, парк техніки, послідовність розробки і розгортання.  Ергономіка. Ще одним вагомим резервом підвищення ефективності дія-льності корпорації є врахування ергономічних факторів. В [3] розроблено ком-плекс узгоджених моделей діяльності оператора, які дозволяють оцінити ефек-тивність і якість, вдосконалити вплив середовища на стан оператора, узгодити оцінки систем відображення інформації з методами відбору і підготовки опера-торів. Вони також базуються на теорії самоорганізації С- простору. У відповідності з моделями діяльності оператора, визначаються і ранжи-руються професійні якості, а також добираються методи їх психологічного дос-лідження. Однак, інструкції тестування, вимоги до матеріалу, процедури обро-бки, складання і графічного представлення психологічного портрету, висновку про професійну придатність потребують адаптації відповідно до умов діяльнос-ті співробітників корпорації. Висновки. Аналіз проблеми оптимізації діяльності будівнельної корпо-рації показує доцільність застосування теорії самоорганізації С-простору як ос-нови методик вдосконалення цієї діяльності. В свою чергу, частково здійснена реалізація окремих методик, побудованих на цій основі, засвідчує їх ефектив-ність. Це дає підстави сподіватись, що і для інших напрямків оптимізації, особ-ливо автоматизації управління і покращення ергономічних показників, буде до-сягнуто бажаного ефекту після відповідної адаптації моделей і методик.  ЛІТЕРАТУРА  1. Бадеян Г.В. Технологічні основи зведення монолітних залізобетонних каркасів у висотному житловому будівництві. Автореферат дис. ... д-ра техн. наук:05.23.08 /КНУБА.-К., 2000.-32 с.  2. Ковалев Ю.Н. Геометрическое моделирование эргатических систем: раз-работка аппарата. – К.:КМУГА, 1996. – 134 с. 3. Ковалев Ю.Н. Эргономическая оптимизация управления на основе моде-лей С- пространства. – К.:КМУГА, 1997.-152 с. 

Оптимізація функціонування будівельної корпорації: аналіз проблеми

Scientific and technical library of the National Aviation University

http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/13792/1/%d0%a2%d0%93%d0%90%d0%a2%d0%90_2001_2015_02_10_11_50_47_418.pdf

Оптимізація функціонування будівельної корпорації: аналіз проблеми

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Інституційний репозитарій erNAU (Electronic Repository of the National Aviation University)

Scientific and technical library of the National Aviation University