Яшна, О.С.

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

О. С. Яшна (Київ)Торговельні контакти населення Мангуп-Кале в V ст.  (за матеріалами тарної кераміки)O. Yashna (Kyiv)trade Contacts of the Mangup-Kale population in the Fifth Century  (on Materials of tare Ceramics)мангуп-Кале — найбільш великий пам’ятник з групи так званих «печерних міст», розташованих у Південно-Західному Криму (рис. 1). Він є багатошаровим поселенням, яке функціонувало з другої половини III до середини XVIII ст. З початку заселення, мешканці почали налагоджувати торговельні контакти, які переросли в міцні економіч-ні зв’язки. Про характер цих економічних взаємовідносин періоду III—IV ст. ми вже писали [1].Метою цієї роботи є реконструкція економічних зв’язків населення пла-то в V ст., що зроблена на аналізі знахідок амфор з археологічних контекстів Мангуп-Кале піздньоримсько-ранньовізантійського періоду (друга половина III — кінець VIII ст.).Наприкінці IV—V ст. на території Мангупа з’явилися нові типи амфор. Вузькогорлі світлоглиняні амфори типу Е за Шеловим кінця IV — середини V ст. [2, с. 19] складають 1,05 % (187 екземплярів) всієї тарної кераміки (17 859 екз). Це єдиний тип амфор, виробництво якого не виходить за межі V ст. На Мангупському поселенні посудини типу Е виявлені як домішки більш раннього матеріалу в шарах, що формувалися протягом IV — середини VI ст., IV — другої половини VI ст., кінця IV—VII ст., VI — початку IX ст., а також одночасних засипах VI ст. В археологічних комплексах початку — першої по-ловини V ст. амфори були матеріалом, що датує. З V ст. в археологічних ком-плексах Мангупа з’явилися фрагменти амфор типу Böttger III.1 V — кінця VI / початку VII ст. [3, S. 50–51]. Складність полягає в тому, що ці посудини в усьому, крім форми дна, схожі з амфорами типу V за Антоновою [4, с. 85]. Тому, починаючи з другої чверті VI ст., коли розпочалося виробництво останніх, посудини типу Böttger III. 1, знайдені у фрагментах, важко виокремити. Ам-фори типу Böttger III. 1 (197 екземплярів — 1,1 %) знаходилися в засипах господарчих ям V ст., V—VI ст., VI ст., горизонтах, які формувалися протягом III—V/початку VI ст., IV — другої половини VI ст., кінця IV—VII ст.145О. С. Яшна. Торговельні контакти населення Мангуп-Кале в V ст. …Рис. 1. I — Розташування Мангуп-Кале на карті Криму; II — План плато Мангуп-Кале з позначенням ділянок археологічних дослідженьУмовні позначення: А — Головна лінія оборони; В — Друга лінія оборони; С — цитадель; a — оборонні стіни; b — об’єкти археологічних досліджень: 1 — Лагерна балка; 2 — Церква Св. Костянтина; 3 — Могильник в балці Алмалик-Дере; 4 — Стратиграфічний розкоп на схилі мису Тешкли-Бурун; 5 — БазилікаFig. 1. I — Location of Mangup-Kale on the map of Crimea;II — Plan of the Mangup-Kale plateau with the designation of the archeological investigation areasSymbols: A — The main fortification line; B — The second fortification line; C — Citadel; a — defensive walls; b — objects of archaeological research: 1 –Camp gully; 2 –Church of St. Constantine; 3 — Necropolis in the Almalik-Dere gully; 4 — Stratigraphic excavation on the slopes of the Teshkli-Burun Cape; 5 — Basilica146 Laurea III. Чтения памяти профессора Владимира Ивановича КадееваУ V ст. на територію Мангупа поставляли товари в синопських амфорах типів Делакеу (середина IV/V — початок VI ст.) [5, с. 134] — 9,54 % і «Сarottes» (кінець IV — друга половина VII ст.) [6, с. 255] — 8,42 %. Імовірно, посудини типу Делакеу з’явилися тут ще в другій половині IV ст. Це побічно доводять знахідки амфор на поселеннях на горі Тас-Тепе [7, рис. 3: 1] і в Барабанівській балці [8, с. 15] 1. На Мангупі вони зустрічалися лише в одному археологічному комплексі другої половини III—IV ст., за яким можна робити висновок, що посудини типу Делакеу з’явилися на плато в IV ст. В основному ж амфори типу Делакеу виявлені в комплексах Ман-гуп-Кале, які датовані широко, або пізнішим часом: III—V/початком VI ст., IV — серединою VI ст., IV — другою половиною VI ст., другою половиною IV—VI ст., V ст., початком/першою половиною V ст., VI ст. Разом із посу-динами типу «Сarottes» вони зустрічалися в археологічних комплексах IV — початку/першої половини V ст., кінця IV—VII ст., IV—X ст., V ст., V—VI ст., першої половини VI ст., другої половини VI ст., VI ст., VI—VII ст., другої половини VI—VII ст., VI — початку IX ст., VI — другої половини IX ст.Починаючи з V ст. в комплексах поселення з’явилися амфори з рифленням тулуба типу «набігаюча хвиля» (LRA 1 Benghazi) кінця IV/початку V — сере-дини VII ст. [9, p. 212–216]. Вони складають 9,73 % (1737 екз.) всієї тарної кераміки. Відзначимо, що амфори типу LRA 1 Benghazi є одними з найпоши-реніших тарних посудин на Мангупі. Вони виявлені в археологічних комплек-сах IV — початку/першої половини V ст., IV — другої половини VI ст., кінця IV—VII ст., IV–X ст., початку/першої половини V ст., V ст., першої половини VI ст., другої половини VI ст., VI ст., VI—VII ст., другої половини VI—VII ст., VI — початку IX ст., VI — другої половини IX ст.Очевидно, в V ст. на Мангуп почали проникати амфори з воронкоподібним горлом і густим гребінчастим рифленням по тулубу типу LRA 2 Benghazi [9, p. 217–219]. Хоча виробництво посудин почалося в IV ст., на території Кри-му вони частіше зустрічалися в V—VI ст. На Мангуп-Кале вони виявлені в археологічних комплексах IV — другої половини VI ст., кінця IV—VII ст., VI ст., другої половини VI ст., VI—VII ст., VI — початку IX ст., VI — другої половини IX ст., другої половини VI—IX ст.Імовірно, ще в IV ст. на Мангупі з’явилися амфори з «перехопленням» IV — першої половини VII ст. (12,67 % — 2263 екз.) [4, с. 82–83]. Продукти в них поставлялися на поселення протягом наступних трьох століть. Посуди-ни виявлені в археологічних комплексах IV — другої половини VI ст., другої 1 Враховуючи, що всі типи амфор III—IV ст., виявлені на зазначених посе-леннях, наявні в контекстах Мангупського городища, ми робимо висновок, що ці типи посудин поширювалися по всій території передгірської та гірської Тав-рики. Тому нічого не заважало амфорам типу Делакеу, які виявлені в поселеннях на г. Тас-Тепе і в Барабанівській балці, також проникати на Мангуп уже в IV ст.147половини IV — першої половини VI ст., другої половини IV—VI ст., кінця IV—VII ст., початку/першої половини V ст., V ст., другої половини V ст., V—VI ст., першої половини VI ст., VI ст., другої половини VI ст., другої по-ловини VI—VII ст., VI — початку IX ст., VI — другої половини IX ст.Таким чином, у V ст. Мангупське поселення розрослося та розширило го-сподарську й торговельну діяльність. Це вказує на те, що гунське вторгнення в Таврику в останній чверті IV ст. не призвело до негативних наслідків. На-прикінці IV ст. гуни встановили свій протекторат на Боспорі та пішли далі на Захід, повернувшись до Східного Криму лише в середині V ст. [10, с. 73, 77, 79]. В економіці Боспору спостерігалися зміни. Зокрема, до початку V ст. при-пинилося виробництво масивних амфор типів 72, 73 за Зеєст, які, ймовірно, випускали на Боспорі [11, с. 111–112]. Можливо, це пов’язано з тим, що сюди постачали продукти в тарних посудинах інших центрів, тому він більше не потребував виробництва власних амфор, а використовував імпортні вироби. Крім того, нам невідомо, в якому з регіонів Північного Причорномор’я виробляли амфори типу Böttger III.1. За структурою черепка ці амфори схожі з посудина-ми типів 72, 73 за Зеєст, тому можна припустити, що їх виробляли десь на Боспорі. Можливо, що керамічні майстерні регіону просто перекваліфікувалися і стали випускати невеликі посудини, зручніші для транспортування.Знахідки в мангупських археологічних комплексах амфор типу Böttger III. 1 (V—VI/початку VII ст.), які вироблялися на території Східного Криму, свідчать про те, що торговельні зв’язки Мангупа з Боспором, які були налагоджені в IV ст., не припинилися.Тоді ж зросла кількість імпортної продукції з території Малої Азії, Кав-казу, островів Егейського басейну. З території Малої Азії надходили товари в гераклейських амфорах типу Е за Шеловим, синопських посудинах типів Делакеу і «Сarottes». Знахідки на поселенні амфор типів LRA 1 і LRA 2 Benghazi свідчать про постачання товарів із Сирії, з островів Егейського та Середземного морів. Про імпорт з території Кавказу вказують знахідки на Мангупі амфор із «перехопленням» колхідського виробництва.Основними товарами, які привозили з Малої Азії, басейнів Егейського та Середземного морів, були вино й оливкова олія [9, p. 215]. Зерно навряд чи входило до розряду імпорту із зазначених місцевостей, скоріше мешканці Мангупа отримували його з навколишніх долин, придатних для землеробства. У колхідських амфорах транспортували нафту або дьоготь [12, p. 32], мож-ливо, вино [13, с. 131–132].Посередником у торгових контактах населення Мангупа з віддаленими регіонами продовжував виступати Херсонес, зв’язки якого з Візантією змі-цнилися. Місто знаходилося в залежності від імперії і платило їй торгові мита та податки, а та в свою чергу здійснювала будівництво та укріплення фортифікаційних споруд [14, с. 59–62]. У зв’язку з тим, що Херсонес входив О. С. Яшна. Торговельні контакти населення Мангуп-Кале в V ст. …148 Laurea III. Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеевау сферу інтересів Візантії, імперія вже в V ст., ймовірно, придивлялася до сусідньої з нею території Південно-Західного Криму, населеної варварами. Цілком можливо, що держава налагоджувала, перш за все, торговельні кон-такти, керуючись перспективою політичних взаємин.Література 1. Иванова О. С. Амфоры позднеримского времени из раскопок Мангупа // Крым в сарматскую эпоху (II в. до н. э. — IV в. н. э): сборник науч. ст. под ред. И. Н. Храпунова. – Симферополь; Бахчисарай, 2013. 2. Шелов Д. Б. Узкогорлые светлоглиняные амфоры первых веков нашей эры. Классификация и хронология // КСИА. — 1978. — № 156. 3. Böttger B. Die Gefässkeramik aus dem Kastel Jatrus // Jatrus-Krivina.  — 1982. — Bd. 2. 4. Антонова И. А. Даниленко В. Н., Ивашута Л. П., Кадеев В. И., Романчук А. И. Средневековые амфоры Херсонеса // АДСВ. — 1971. — Вып. 7. 5. Яшная О. С. Амфоры типа Делакеу из раскопок Мангупа // ПИФК. — 2015. — Вып. 3(49). 6. Яшная О. С. Амфоры типа «Carottes» из раскопок Мангуп-Кале (Юго-За-падный Крым) // STRATUM PLUS. — 2016. — № 4. 7. Кутайсов В. А. Городище первых веков н. э. на горе Тас-Тепе в Крыму // Население и культура Крыма в первые века н. э.: сборник научных трудов. — Киев, 1983. 8. Храпунов И. Н., Власов В. П., Смокотина А. В., Шапцев М. С. Поселение в Барабановской балке (по результатам раскопок 2007 и 2008 гг.). — Сим-ферополь, 2009. 9. Riley J. A. The Coarse Pottery from Berenice // Excavations at Sidi Khrebish Benghazi (Berenice). — 1979. — Vol. 2.10. Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Сим-ферополь, 1999.11. Зеест И. Б. Керамическая тара Боспора // МИА. — 1960. — Вып. 83.12. Opaiţ A. Local and imported ceramics in Roman province of Scythia (4-th — 6-th centuries AD). Aspects of economic life in the Province of Scythia // BAR. — 2004. — International Series 1274.13. Сокольский Н. И. Ильичевское городище // СА. — 1966. — № 4.14. Храпунов М. І. Адміністрація Херсона наприкінці IV—VI вв. // Археоло-гія. — 2000. — № 1.ccc

Торговельні контакти населення Мангуп-Кале в V ст. (за матеріалами тарної кераміки)

Central Scientific Library

http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14881/2/32_yashna.pdf

Торговельні контакти населення Мангуп-Кале в V ст. (за матеріалами тарної кераміки)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

Central Scientific Library