У статті описано процедуру адаптації та модифікації україномовного варіанта опитувальника перфекціонізму Н. Гаранян, А. Холмогорової. Методика, що її розробили російські науковці, дає змогу виміряти компоненти, які складають структуру перфекціонізму і пов’язані з: 1) надто високими вимогами та стандартами очікуваних результатів діяльності; 2) порушенням соціальних когніцій (приписування оточуючим людям надто високих очікувань); 3) персоналізацією, що передбачає постійне порівняння себе з іншими; 4) поляризованим мисленням за бінарним принципом оцінки результатів діяльності та її планування («усе або нічого»); 5) відбором негативної інформації про результати своєї діяльності. У статті також описано два аспекти, що мають значення у структурі перфекціонізму: «самозвинувачення» та «залежність від оцінок оточення», які в подальшому були долучені до опитувальника перфекціонізму Н. Гаранян та А. Холмогорової. Авторські запитання до двох шкал містять 15 тверджень, вісім із яких стосуються шкали «самозвинувачення», а сім – «залежності від позицій оточення». Доведено високу статистично значиму надійність (показники коефіцієнта α-Кронбаха) модифікованого опитувальника, зокрема і загального показника перфекціонізму, й усіх його шкал (компонентів). Результати факторного аналізу вказують, що додані дві шкали до опитувальника є додатковим аспектом, що дає змогу розширити структуру перфекціонізму. За допомогою кластерного аналізу виділено три рівні перфекціонізму: високий, середній та низький. Статистична значимість шкал модифікованого опитувальника підтверджується також результатами дискримінантного аналізу
