Polovian, Kateryna Serhiivna

Полов`ян, Катерина Сергіївна

Половьян, Екатерина Сергеевна

Electronic Sumy State University Institutional Repository

ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ  Полов’ян К.С., асистент  Сумський державний університет, Медичний інститут,  кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією  Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) студентів є однією з найактуальніших у практиці вищої школи. Вона спонукає викладачів досягати позитивної мотивації до вивчення предмету шляхом удосконалення розумових здібностей і творчого мислення студентів. У впровадженій кредитно-модульній системі як пріоритетного напрямку сучасної вищої школи, на перше місце виходить позааудиторна робота студентів. Це виявило труднощі підвищення результативності самостійної роботи, розробки обґрунтованих підходів до її проектування та організації, впровадження ефективних методів управління над її виконанням. У викладанні дисципліни “інфекційні хвороби” дієвим чинником вирішення зазначених проблем є інноваційні психолого-педагогічні прийоми, звичайно, з використанням сучасних технологій. В аудиторній роботі зі студентами має широке застосування ролева гра, що дозволяє відтворити реальну діяльність, імітувати справжні або умовні ситуації і процеси. Дана методика допомагає викладачу детермінувати психологічні параметри, виявити рівень знань, провести аналіз мотиваційно-ціннісного компоненту навчальної діяльності кожного студента. В свою чергу, вона дає можливість учасникам у процесі активної взаємодії приймати самостійні рішення і набувати професійних навичок. У позааудиторній роботі (нічні чергування у лікарні, робота з хворими у приймальному відділенні, курація пацієнтів) майбутні спеціалісти мають можливість закріпити здобуті теоретичні знання, удосконалити вміння аналізувати і раціонально використовувати інформацію, критично оцінювати різні точки зору та робити висновки. Як наслідок, навчання перетворюється у творчість, що сприятливо впливає на емоційну сферу студента, загострює його пам'ять і увагу, сприяє зростанню зацікавленості до пізнавальної діяльності з навчальної дисципліни, що впливає на життєве самовизначення і професійне самоствердження. Варто зазначити, що в сучасному суспільстві успішність інноваційних процесів у системі вищої школи нерозривно пов’язана з використанням новітніх технологій, зокрема, інформатизацією освіти. Так, невід’ємною частиною викладання дисципліни стали мультимедійні технології, як такі, що використовують усі можливі засоби ефективного впливу на користувача. Також активно впроваджуються анімації і ролики у 3D форматі, це дало змогу продемонструвати необхідні практичні навички з інфекційних хвороб і епідеміології, патогенез різних захворювань, дію різних лікувальних середників (наприклад, антиретровірусна терапія), що сприяло більш глибокому розумінню сутності даних явищ. Це є особливо принадним в умовах кредитно-модульної або дистанційної освіти – дані є загальнодоступними з будь-якого місця і в будь-який час, а тривалість виконання роботи або підготування з дисципліни не обмежується академічними годинами, а виконується за час, необхідний студенту. Таким чином, ефективна навчально-пізнавальна діяльність студентів може бути організована при урахуванні психологічних (мотивація і розумовий розвиток, виявлення особистих темпів і способів навчання) і дидактичних (забезпечення всіма навчально-методичними матеріалами, технічними і лабораторними засобами, необхідними для вивчення навчальної дисципліни або окремої теми) аспектів навчальної роботи. Це буде спрямовувати студентів у пошуку навчальної інформації з різноманітних джерел, сформує навички самостійного планування і організації власного навчального процесу, що забезпечить перехід до неперервної самоосвіти після завершення навчання у вищому навчальному закладі.  

Психолого-дидактичні аспекти активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ 
ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ 
 
Полов’ян К.С., асистент 
 
Сумський державний університет, Медичний інститут,  кафедра інфекційних хвороб з 
епідеміологією 
 
Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) студентів є однією з 
найактуальніших у практиці вищої школи. Вона спонукає викладачів досягати позитивної мотивації 
до вивчення предмету шляхом удосконалення розумових здібностей і творчого мислення студентів. У 
впровадженій кредитно-модульній системі як пріоритетного напрямку сучасної вищої школи, на 
перше місце виходить позааудиторна робота студентів. Це виявило труднощі підвищення 
результативності самостійної роботи, розробки обґрунтованих підходів до її проектування та 
організації, впровадження ефективних методів управління над її виконанням. 
У викладанні дисципліни “інфекційні хвороби” дієвим чинником вирішення зазначених проблем є 
інноваційні психолого-педагогічні прийоми, звичайно, з використанням сучасних технологій. В 
аудиторній роботі зі студентами має широке застосування ролева гра, що дозволяє відтворити 
реальну діяльність, імітувати справжні або умовні ситуації і процеси. Дана методика допомагає 
викладачу детермінувати психологічні параметри, виявити рівень знань, провести аналіз 
мотиваційно-ціннісного компоненту навчальної діяльності кожного студента. В свою чергу, вона дає 
можливість учасникам у процесі активної взаємодії приймати самостійні рішення і набувати 
професійних навичок. У позааудиторній роботі (нічні чергування у лікарні, робота з хворими у 
приймальному відділенні, курація пацієнтів) майбутні спеціалісти мають можливість закріпити 
здобуті теоретичні знання, удосконалити вміння аналізувати і раціонально використовувати 
інформацію, критично оцінювати різні точки зору та робити висновки. Як наслідок, навчання 
перетворюється у творчість, що сприятливо впливає на емоційну сферу студента, загострює 
його пам'ять і увагу, сприяє зростанню зацікавленості до пізнавальної діяльності з 
навчальної дисципліни, що впливає на життєве самовизначення і професійне 
самоствердження. 
Варто зазначити, що в сучасному суспільстві успішність інноваційних процесів у системі вищої 
школи нерозривно пов’язана з використанням новітніх технологій, зокрема, інформатизацією освіти. 
Так, невід’ємною частиною викладання дисципліни стали мультимедійні технології, як такі, що 
використовують усі можливі засоби ефективного впливу на користувача. Також активно 
впроваджуються анімації і ролики у 3D форматі, це дало змогу продемонструвати необхідні 
практичні навички з інфекційних хвороб і епідеміології, патогенез різних захворювань, дію різних 
лікувальних середників (наприклад, антиретровірусна терапія), що сприяло більш глибокому 
розумінню сутності даних явищ. Це є особливо принадним в умовах кредитно-модульної або 
дистанційної освіти – дані є загальнодоступними з будь-якого місця і в будь-який час, а тривалість 
виконання роботи або підготування з дисципліни не обмежується академічними годинами, а 
виконується за час, необхідний студенту. 
Таким чином, ефективна навчально-пізнавальна діяльність студентів може бути організована при 
урахуванні психологічних (мотивація і розумовий розвиток, виявлення особистих темпів і способів 
навчання) і дидактичних (забезпечення всіма навчально-методичними матеріалами, технічними і 
лабораторними засобами, необхідними для вивчення навчальної дисципліни або окремої теми) 
аспектів навчальної роботи. Це буде спрямовувати студентів у пошуку навчальної інформації з 
різноманітних джерел, сформує навички самостійного планування і організації власного навчального 
процесу, що забезпечить перехід до неперервної самоосвіти після завершення навчання у вищому 
навчальному закладі. 
 


https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/26327/1/Polov%e2%80%99jan.pdf

Психолого-дидактичні аспекти активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)