Теорія сучасного мовознавства розрізняє таку ієрархічну структуру мовленнєвих одиниць: склад – ритмогрупа (фонетичне слово) – синтагма – фраза – понадфразова єдність – текст. В. В. Потапов пропонує дещо іншу ієрархію мовних одиниць: слово-лексема – фонетичне слово – послідовність фонетичних слів (синтагма) – фраза – фоноабзац – текст. Обраний напрямок дослідження передбачає вивчення особливостей ритмічної структури фонетичного слова на матеріалі англомовного політичного дискурсу. Мовленнєвий процес спричиняє часто, внаслідок позиційно-комбінаторних змін, "стирання" та перерозподіл меж слів, що призводить до появи одиниць, іноді більших, ніж межі лексико-граматичної одиниці. Такі одиниці згруповують один або декілька складів під одним словесним наголосом. У працях дослідників ці одиниці найчастіше отримують назву "фонетичне слово", "ритмічна структура" або "ритмогрупа" . Фонетичне слово – основна одиниця опису тексту, тому є відправною ланкою для дослідження політичного дискурсу. Ритмічні структури або фонетичні слова утворюють ритмічний каркас синтагми, який називається ритмічною схемою синтагми
