Олійник, Н.В.

Electronic Sumy State University Institutional Repository

211ОЛІЙНИК Н.В.ЖІНОЧЕ ПИТАННЯ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВАУ ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ ст.Соціально-економічне та правове становище суспільстваНаддніпрянської України другої половини XIX - початку XX ст.характеризував стан тогочасного жіноцтва. Він визначавособливості та напрями його існування з урахуванням конкретно-історичних умов. Дpyгa половина XIX ст. - жіночої емансипації наНаддніпрянщині, піднесення суспільної активності жінок до рівнясуспільної діяльності пов’язаних з соціально-економічнимреформуванням. Жіноче питання, яке у другій чверті XIX ст.знаходиться на рівні духовної проблеми, у другій половині XIXст. виходить за межі виховання жінок і набирає характеру гостроїсуспільної проблеми. Жінки відстоюють своє право бутирівноправним членом суспільства, беручи активну участь угромадському житті.Вагомий внесок у вивчення питання соціально-економічногостановища жінок у другій половині ХІХ ст. зроблено у дослідженняхН.Аніщука, Л.Буряк, М.Грабовської, Ю.Івченка, О.Лабур,О.Лугового, Т.Орлової, Л.Смоляр, В.Сніжко, Т.Фоміної, які оцінилиправове становище та суспільні проблеми жіноцтва, жіночий рухНаддніпрянської України другої половини ХІХ ст. Значну цінністьстановить монографія О.Кравець «Сімейний побут і звичаїукраїнського народу», а також публікація Ю.Липи «Українськажінка», де проаналізовано умови існування жіноцтва у сімейно-побутовій сфері, які негативно впливали на соціально-економічнестановище жінок. Фундаментальною працею з історіїдореволюційного українського жіноцтва є «Минуле зарадимайбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України у др. пол.ХІХ ст. Сторінки історії: монографія» Л.Смоляр, де зібрановелику кількість фактичного матеріалу [2, c.204].Для жінок Наддніпрянщини були характерними виключно важкіумови праці, безправність, закріпачення в сфері побуту, що демонструєстановище селянок, які складали переважну більшість населенняНаддніпрянської України. Практично постійний стан вагітності,поширення захворювань через післяпологові ускладнення, важкафізична праця, висока смертність дітей, повне ігнорування потреб,213212умов життя, праці, характеризували становище сільських жінок удругій половині ХІХ ст. на Наддніпрянщині [9, c.65].Що стосується особливостей становища робітниць упромисловості, то жіноча праця становила незначний відсоток(із 1000 працюючих - 86 жінок). Жінки були задіяні там, де рівенькваліфікації був невисоким, а заробітна плата нижча, ніж учоловіків за однакову роботу вдвічі (середня заробітна платаробітниць становила 10 руб. на місяць). Тривалість робочогодня становила в середньому 18 годин, умови праці перебувалина низькому рівні. Законодавча політика в галузі охорони праціне проводилася [8, c.45].Однією із провідних характеристик становища жінок є правовийстатус. В галузі політичних прав жінки належали до категоріїнеправоздатних, законодавство про охорону материнства тадитинства було відсутнє, недостатнє медичне забезпечення, відсутніумови для здобуття освіти. Правове становище жінки в сім’їрегулювалося сімейним законодавством Російської імперії, статті якоговиникли в епоху феодалізму, і не відповідали новим умовамтогочасного капіталістичного розвитку суспільства [10, c.68].Увага до жіночого питання була пов’язана з дослідженнямстановища жінки в етнокультурному аспекті. Ширшого розвиткуідея емансипації жінки набрала в 30-40-х роках ХІХ ст. Соціальніпроблеми робітниць і селянок почали розглядатись після залученняжінок до громадського життя у 50-ті - 60-ті роки ХІХ ст.Низький правовий статус у всіх галузях суспільного життя,стали вирішальними у боротьбі жінок за покращення свогостановища у другій половині ХІХ ст. Жіночий рух НаддніпрянськоїУкраїни в другій половині XIX - на початку XX ст. як соціальнеявище формувався в конкретно-історичних умовах, які визначилиосновні напрями, ідеологічні течії, характерні риси, функції діяльностіжіночих організацій, періоди розвитку самого руху [1, c.155].До соціально-економічних змін відносимо: ліквідацію кріпосногоправа, становлення капіталістичного способу виробництва,реформування різних сфер суспільного життя. Важливу роль усоціально-економічній трансформації та правовому становищі жіноквідіграли аграрні реформи. Ріст промислового виробництва і, якнаслідок, розширення сфери професійної праці жінок, проведенареформа в галузі освіти. Формування громадянського суспільства,послаблення цензури, вітчизняні та зарубіжні ідеї про демократичнуперебудову суспільства сприяли тому, що роль жінки в суспільствіта сімейних стосунках зростає [8, c.68].Зміни соціально-політичної ситуації в країні до початку XX ст.- демократичні перетворення, законодавче оформленнябагатопартійної системи, революційні виступи робітничого класу -призвели до того, що для жіночого руху стали характернимиполітизація та диференціація діяльності. Жіночий рухНаддніпрянської України мав специфічні особливості, які булисформовані відповідними соціально-економічними умовами таполітичною системою Російської імперії. Об’єктивно те, щооб’єднання жінок для захисту своїх інтересів стало реакцією нанизький правовий статус, небажання влади змінювати феодально-кріпосницьку систему державних і сімейних відносин при необхідностінових соціально-економічних відносин. Громадська діяльність жіноксприяла законодавчим змінам у Російській імперії [4, c.125].Отже, у процесі реформування в другій половині ХІХ ст. наНаддніпрянщині жінки отримали широкий доступ донекваліфікованої праці і робочих спеціальностей. В той же часробітниці і селянки були позбавлені елементарних громадянськихправ. Для робітниць та селянок жіноче питання більшепоєднувалося з загальним робітничим та селянським питаннями.Соціальний гніт став вирішальним критерієм в боротьбі за змінуумов життя, без урахування нерівності за ознакою статі.____________________________1. Аніщук Н. Правове становище українських жінок в історичному минулому// Право України. - 2002. - №3. - С.155-157.2. Буряк Л.І. Жіночий образ в українській історіографічній традиції на рубежіХІХ-ХХ ст. // Сумська старовина. - 2010. - №ХХХ. - С.164-177.3. Грабовська М. «Жінка-лицар» між міфом і реальністю // Сучасність. -2010. - №3. - С.204-212.4. Івченко Ю. Історія аналізу ролі жінки в суспільстві // Право України. -2004. - №3. - С.125-127.5. Лабур О.В. Виробляли  продавали міщанки, селянки // Віче. - 1999. - №3.- С.146-150.6. Луговий О. Визначне жіноцтво України: життєписи. - К.: Ярославів вал,2004. - 270 с.7. Орлова Т.В. Радянський тоталітаризм і жіноцтво в контексті історіографії// Український історичний журнал. - 2009. - №3. - С.184-195.8. Смоляр Л.О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух НаддніпрянськоїУкраїни др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.: монографія. - Одеса: Астропринт, 1998. - 408 с.9. Сніжко В. Роль жінки в українському суспільстві // Визвольний шлях. -1998. - №9. - С.65-70.10. Фоміна Т. Наші амазонки: про жінок, що проживають на нашій територіївід найдавніших часів // Історія України. - 2008. - №10.- С.68-71.

Жіноче питання в умовах соціально-економічного реформування суспільства у другій половині XIX - на початку XX ст.

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository