The article deals with appropriateness/inappropriateness of using and rendering by means of translation of certain subject field terms, abbreviations and acronyms.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1104

Максимов, С.Є.

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

ФАКТОР ДОРЕЧНОСТІ/НЕДОРЕЧНОСТІ У ПЕРЕКЛАДІ
С.Є. Максимов
Дана стаття має на меті розглянути доречність або недоречність застосування певних варіантів перекладу
лексичних одиниць з англійської мови на українську і навпаки. Під “доречним варіантом перекладу” слід
розуміти такий варіант, “який  відповідає ситуації” [1, 240], а ширше – такий, який відповідає комунікативній
інтенції мовця, належним чином відбиває оцінні характеристики висловлювання і  забезпечує таке сприйняття
змісту повідомлення, на яке розраховував його автор. “Недоречним варіантом перекладу” слід вважати такий
варіант, який не відповідає згаданим вище  вимогам.
Фактор доречності/недоречності значною мірою враховується і поза межами перекладу –  при утворенні
нових слів, зокрема назв різних виробів, галузевих термінів, абревіатур та акронімів, назв організацій, закладів,
установ тощо.
В наш час все більше поширюється тенденція утворювати галузеві абревіатури та акроніми таким чином,
щоб вони фонетично і семантично несли певне змістове навантаження – передавали позитивну оцінку, були
“приємними” на слух або навпаки.  Наприклад,
SACEUR – Supreme Allied Commander Europe;
SHAPE – Supreme Headquarters Allied Powers Europe;
SHARE – Stock Holding and Asset Requirements Exchange [2, 401];
HAART – highly active antiretroviral therapy;
USAID – United States Agency for International Development [3, XIII];
COIN – Counter Insurgency Operations [4, 3-5];
WOMAN – World Organization of Mothers of All Nations [5, 815].
Цілком очевидно, що наведені вище приклади, окрім визначення відповідних денотатів, мають ще й
“позитивну оцінну забарвленість”. Прикладом “негативної забарвленості” може бути акронім ASH (Action on
Smoking and Health) – назва добровільної організації, що веде антинікотинову пропаганду у Великобританії з
метою переконати тих, хто курить, відмовитися від цієї шкідливої звички [6, 51]. Прикладом недоречного
скорочення є також назва автомобілів корейського виробництва KIA , що, принаймні всім знайомим з
англійською військовою термінологією, нагадує “КІА = killed in action”, тобто “загиблий під час бойових дій”.
Саме з причин “недоречності звучання” українське скорочення ЗАТ (закрите акціонерне товариство)
поступово було замінено  скороченням АТЗТ (акціонерне товариство закритого типу),  в той час,  як в
російській мові цієї проблеми не виникало (ЗАО – закрытое акционерное общество).
Фактор доречності/недоречності звучання слід вважати одним із чинників, які сприяють тенденції зберігати
певні галузеві терміни, абревіатури та акроніми без перекладу-транслітерації, тобто в написанні літерами
латинського алфавіту в українському тексті або застосовувати повний переклад, уникаючи ініціальних
скорочень. Наприклад:
CAL (computer-aided learning) – навчання із застосуванням комп’ютерів;
IATEFL (International Association of Teachers of English as a Foreign Language) – Міжнародна асоціація
викладачів англійської мови як іноземної;
JOPEX – компанія, яка експортує керамічні вироби (Польша) тощо.
В англійській мові, навпаки, спостерігається тенденція вживати транслітерацію певних галузевих термінів
та акронімів української та російської мов, особливо, якщо такі одиниці є своєрідними “національно-
культурними реаліями”. Так, наприклад, в документах Ради Європи, які стосуються України та Росії, широко
вживаються такі лексичні одиниці, як SIZO (СІЗО – слідчий ізолятор); ROVD (РОВД – районное отделение
внутренних дел); KABMIN (кабмін – кабінет міністрів); propiska (прописка) тощо.
Слід також враховувати усталену традицію відтворення галузевих термінів, абревіатур та акронімів
засобами мови перекладу. Так, наприклад, IAEA (International Atomic Energy Agency) традиційно передається як
МАГАТЕ (ініціальна абревіатура з перекладеного варіанту), а ICAO (International Civil Aviation Organization),
яке не відрізняється за своїм “мовним статусом” від попередньої одиниці,  – як ІКАО (транслітерація).
Іншим чинником, який впливає на вибір варіанту відтворення лексичної одиниці шляхом перекладу, є
інтерференція інших мов, що існують на “території здійснення перекладу”, як, наприклад, в Україні, де
більшість населення володіє українською та російською мовами.
Наведемо приклад з реальної перекладацької практики: жінка, якій щойно подарували на дипломатичному
прийомі квіти каже: “I hope that this magnificent red rose would represent the future of your independent and
democratic country”. В мовній ситуації білінгвізму, яка існує, наприклад, у Києві, адекватний за словником [7,
204] переклад “Я сподіваюсь, що ця чудова червона рожа символізуватиме майбутнє вашої незалежної та
демократичної країни” слід вважати недоречним внаслідок інтерференції українського “рожа” та російського
“рожа”. Перекладачеві в даній ситуації краще було б обрати варіанти “червона троянда” або “ червона
квітка”.
Так само недоречним слід вважати пояснення російськомовного лектора з Англії щодо традиційних для цієї
країни “пабів”  (pub  =  public  house  =  паб,  пивна,  таверна):  “У нас есть такая традиция –  часто ходить в
публичный дом. Мы туда ходим практически каждый день, часто берем с собой своих жен, детишек. Сидим,
общаемся, пьем пиво…”. Реакцію слухачів на це пояснення досить легко собі уявити.
Підсумовуючи можна зауважити, що  доречність/недоречність того чи іншого варіанту перекладу, а ширше
– вживання лексичної одиниці, зумовлена такими причинами:
1) Фонетична доречність лексичної одиниці, яка, як правило,  відбиває комунікативно-прагматичний та
оцінний компоненти висловлювання;
2) Асоціативна доречність лексичної одиниці в умовах білінгвізму або полілінгвізму;
3) Традиційне усталене вживання певних лексичних одиниць (реалій, галузевих термінів, абревіатур,
акронімів тощо), яке існує у варіантах перекладів-транслітерацій, ініціальних абревіатур або повних перекладів.
SUMMARY
The article deals with appropriateness/inappropriateness of using and rendering by means of translation of certain subject field terms,
abbreviations and acronyms.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. В.Т.Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 440 с.
2.  NATO Handbook. – Brussels: NATO Office of Information and Press, 2001. – 536 p.
3. Averting AIDS crises in Eastern Europe and Central Asia. – Washington: The World Bank, 2003. – 196 p.
4. Design for Military Operations – The British Military Doctrine. – D/CGS/50/B, 1996.
5. Новый большой англо-русский словарь / Апресян Ю.Д., Медникова Э.М., Петрова А.В. и др. Т.3 – М.: Рус.яз., 1994. – 832 с.
6. Рум А.Р.У. Великобритания. Лингвострановедческий словарь.  – М.: Рус.яз., 2002. – 560 с.
7. Русско-украинский словарь / Ред. С.І.Головащук, Л.А.Коробчинська, М.М.Пилинський. Т. 3 – К.: Наук.думка, 1968. – 727 с.


Фактор доречності/недоречності у перекладі

Electronic Sumy State University Institutional Repository

ФАКТОР ДОРЕЧНОСТІ/НЕДОРЕЧНОСТІ У ПЕРЕКЛАДІС.Є. МаксимовДана стаття має на меті розглянути доречність або недоречність застосування певних варіантів перекладулексичних одиниць з англійської мови на українську і навпаки. Під “доречним варіантом перекладу” слідрозуміти такий варіант, “який  відповідає ситуації” [1, 240], а ширше – такий, який відповідає комунікативнійінтенції мовця, належним чином відбиває оцінні характеристики висловлювання і  забезпечує таке сприйняттязмісту повідомлення, на яке розраховував його автор. “Недоречним варіантом перекладу” слід вважати такийваріант, який не відповідає згаданим вище  вимогам.Фактор доречності/недоречності значною мірою враховується і поза межами перекладу –  при утвореннінових слів, зокрема назв різних виробів, галузевих термінів, абревіатур та акронімів, назв організацій, закладів,установ тощо.В наш час все більше поширюється тенденція утворювати галузеві абревіатури та акроніми таким чином,щоб вони фонетично і семантично несли певне змістове навантаження – передавали позитивну оцінку, були“приємними” на слух або навпаки.  Наприклад,SACEUR – Supreme Allied Commander Europe;SHAPE – Supreme Headquarters Allied Powers Europe;SHARE – Stock Holding and Asset Requirements Exchange [2, 401];HAART – highly active antiretroviral therapy;USAID – United States Agency for International Development [3, XIII];COIN – Counter Insurgency Operations [4, 3-5];WOMAN – World Organization of Mothers of All Nations [5, 815].Цілком очевидно, що наведені вище приклади, окрім визначення відповідних денотатів, мають ще й“позитивну оцінну забарвленість”. Прикладом “негативної забарвленості” може бути акронім ASH (Action onSmoking and Health) – назва добровільної організації, що веде антинікотинову пропаганду у Великобританії зметою переконати тих, хто курить, відмовитися від цієї шкідливої звички [6, 51]. Прикладом недоречногоскорочення є також назва автомобілів корейського виробництва KIA , що, принаймні всім знайомим занглійською військовою термінологією, нагадує “КІА = killed in action”, тобто “загиблий під час бойових дій”.Саме з причин “недоречності звучання” українське скорочення ЗАТ (закрите акціонерне товариство)поступово було замінено  скороченням АТЗТ (акціонерне товариство закритого типу),  в той час,  як вросійській мові цієї проблеми не виникало (ЗАО – закрытое акционерное общество).Фактор доречності/недоречності звучання слід вважати одним із чинників, які сприяють тенденції зберігатипевні галузеві терміни, абревіатури та акроніми без перекладу-транслітерації, тобто в написанні літерамилатинського алфавіту в українському тексті або застосовувати повний переклад, уникаючи ініціальнихскорочень. Наприклад:CAL (computer-aided learning) – навчання із застосуванням комп’ютерів;IATEFL (International Association of Teachers of English as a Foreign Language) – Міжнародна асоціаціявикладачів англійської мови як іноземної;JOPEX – компанія, яка експортує керамічні вироби (Польша) тощо.В англійській мові, навпаки, спостерігається тенденція вживати транслітерацію певних галузевих термінівта акронімів української та російської мов, особливо, якщо такі одиниці є своєрідними “національно-культурними реаліями”. Так, наприклад, в документах Ради Європи, які стосуються України та Росії, широковживаються такі лексичні одиниці, як SIZO (СІЗО – слідчий ізолятор); ROVD (РОВД – районное отделениевнутренних дел); KABMIN (кабмін – кабінет міністрів); propiska (прописка) тощо.Слід також враховувати усталену традицію відтворення галузевих термінів, абревіатур та акронімівзасобами мови перекладу. Так, наприклад, IAEA (International Atomic Energy Agency) традиційно передається якМАГАТЕ (ініціальна абревіатура з перекладеного варіанту), а ICAO (International Civil Aviation Organization),яке не відрізняється за своїм “мовним статусом” від попередньої одиниці,  – як ІКАО (транслітерація).Іншим чинником, який впливає на вибір варіанту відтворення лексичної одиниці шляхом перекладу, єінтерференція інших мов, що існують на “території здійснення перекладу”, як, наприклад, в Україні, дебільшість населення володіє українською та російською мовами.Наведемо приклад з реальної перекладацької практики: жінка, якій щойно подарували на дипломатичномуприйомі квіти каже: “I hope that this magnificent red rose would represent the future of your independent anddemocratic country”. В мовній ситуації білінгвізму, яка існує, наприклад, у Києві, адекватний за словником [7,204] переклад “Я сподіваюсь, що ця чудова червона рожа символізуватиме майбутнє вашої незалежної тадемократичної країни” слід вважати недоречним внаслідок інтерференції українського “рожа” та російського“рожа”. Перекладачеві в даній ситуації краще було б обрати варіанти “червона троянда” або “ червонаквітка”.Так само недоречним слід вважати пояснення російськомовного лектора з Англії щодо традиційних для цієїкраїни “пабів”  (pub  =  public  house  =  паб,  пивна,  таверна):  “У нас есть такая традиция –  часто ходить впубличный дом. Мы туда ходим практически каждый день, часто берем с собой своих жен, детишек. Сидим,общаемся, пьем пиво…”. Реакцію слухачів на це пояснення досить легко собі уявити.Підсумовуючи можна зауважити, що  доречність/недоречність того чи іншого варіанту перекладу, а ширше– вживання лексичної одиниці, зумовлена такими причинами:1) Фонетична доречність лексичної одиниці, яка, як правило,  відбиває комунікативно-прагматичний таоцінний компоненти висловлювання;2) Асоціативна доречність лексичної одиниці в умовах білінгвізму або полілінгвізму;3) Традиційне усталене вживання певних лексичних одиниць (реалій, галузевих термінів, абревіатур,акронімів тощо), яке існує у варіантах перекладів-транслітерацій, ініціальних абревіатур або повних перекладів.SUMMARYThe article deals with appropriateness/inappropriateness of using and rendering by means of translation of certain subject field terms,abbreviations and acronyms.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. В.Т.Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 440 с.2.  NATO Handbook. – Brussels: NATO Office of Information and Press, 2001. – 536 p.3. Averting AIDS crises in Eastern Europe and Central Asia. – Washington: The World Bank, 2003. – 196 p.4. Design for Military Operations – The British Military Doctrine. – D/CGS/50/B, 1996.5. Новый большой англо-русский словарь / Апресян Ю.Д., Медникова Э.М., Петрова А.В. и др. Т.3 – М.: Рус.яз., 1994. – 832 с.6. Рум А.Р.У. Великобритания. Лингвострановедческий словарь.  – М.: Рус.яз., 2002. – 560 с.7. Русско-украинский словарь / Ред. С.І.Головащук, Л.А.Коробчинська, М.М.Пилинський. Т. 3 – К.: Наук.думка, 1968. – 727 с.

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11041/1/Maksimov.pdf

Фактор доречності/недоречності у перекладі

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository